велопрокат на початку набережної у м.Вишгород
тел.066 724 81 15
55 грн/год
в заставу беруть водійські права або паспорт закордонний
працює цілодобово, бо коли працівник велопрокату уходить, договори про прокат оформлюють у кафе "здибанка" поруч, яке працює день і ніч
сьогодні в мене був вечір прекрасний і дурацкій водночас) до мене у вишгород приїхала з лівого берега Києва кататися по набережній на веліках подружка, яка востаннє сиділа на веліку років 7 тому. я ніч не спала сьогодні, але переносити зустріч не стала, бо як таке перенесеш, якшо людина їде кататися через півміста і третину життя
коротше, за годину до її приїзду в мене під час 10-хвилинного (!) виїзду в центр вишгорода спускає заднє колесо. я плюнула і вирішила теж, як і подружка, взяти велік на прокат - не кидати ж огуречіка саму на набережній з дітьми на роликах і собаками з бірками у вухах
до речі, кататися подружка приїхала до мене у вишгород тому, що біля неї прокат веліка в парку партизанської слави коштує 150 грн/год (не знаю, сама не бачила, з її слів - невже правда??
), а у нас на набережній - 55 грн/год. заплатила і я теж, значить, ці гроші, і давай ми вибирати велік. а вибору-то якраз і нема! стоять всі, як на підбір, лежачі веліки, які я не переварюю (на яких майже лежиш, коли їдеш), та ще й всі з рамою! а я у сукні короткій прийшла (ну я казала, що ніч попередню не спала, да?)
коротше, добре, хоч огуречіку знайшовся нормальний велік, без рами, сидячий, а не лежачий, і сідло широке-м"яке. красота. їй після довгої перерви інший, я думаю, протипоказаний взагалі. а я, значить, вибрала навмання з тих, що залишилися, бо вони все одно всі майже однакові були.
поїхали по набережній. огуречік нормально їде, не падає, не завалюється, взагалі красота - правду кажуть, якшо вже вивчився кататися на веліку, то вже скільки не роби перерву, а все одно не розучишся! їде, тільки руль судомно трохи стискає і біля собак пригальмовує, хоча вони вони в наш бік і не дивляться) але це нормальна, стандартна симптоматика після довгої паузи з веліком. а я на своєму каманчі ледве за нею встигаю, швидкість чогось, як у черепахи, а не як у веліка нормального, коліна ледь не біля вух (я казала, що в короткій сукні була, да?), та ще й виявилося, що гальма з одного боку неробочі!! тепер ясно, чого ціна за прокат така дешева в них. промучилась на ньому хвилин 20 і вирішила поміняти на інший.
вибрала інший, теж з рамою і лежачий (інших не було, як я вже казала, окрім того, що огуречік взяла собі), рушаємо, і я знову відстаю від неї! думаю, та шо ж таке, такі круті вели, не міські ж, як у мене, шо ж такоє! і тут чую звук характерний неприємний ззаду. і розумію, що в нього заднє колесо спущене!!! вечір вдався))) і шо ви думаєте, я на ньому ще пару заїздів по набережній зробила до пляжа "крим" і назад (я знаю, що не можна їздити на спущеному колесі, бо резина стирається, але хіба можна давати в прокат кататися такі веліки?
у велосипедистів від них, може, настрій стирається!) але в мене ні, не стерся, набережна дуже гарна у вишгороді виявилася, я на ній ще ніколи не гуляла нормально і не бачила, тільки на початку самому була раніше один раз. таке київське море гарнюще, а з іншого боку набережної - пагорби і озеро, а біля нього лавочки, а на них закохані з веліками сидять, красота! і головне, шо так багато велосипедистів на набережній катається і людей на роликах, і я навіть нікого не збила ні разу на своєму горе-веліку, дивина
не витримала я, і відвела на точку проката і цей велік. поки відводила, подзвонила власнику, розказала, які в нього веліки чудові, один кращий за інший, він сказав, шо підійде подивиться теж. а на місці тимчасом якийсь інший хлопчик так незадоволено мені ще каже: "знову шось треба, як ви вибирали? напевно, взяли, бо біленький, гарний?" нормальні такі питання, я ж кажу, вечір прекрасний був
вибрав він мені, коротше, сам третій велік (попередні два я з дівчинкою-офіціанткою з бару вибирала, який оформлює договори на велопрокаті, коли господар чи працівник велопрокату додому уходить спати). вибрав він мені, значить, велік. але мені після тих двох уже нічого не страшно було))) тільки поїхала - мене в ногу така судома схопила чогось, шо я ледве їхала, але я ж кажу вечір чудовий. і шо б ви думали, судома пройшла, а велік виявився робочим! і гальма працювали, і колеса накачані, і навіть швидкість нарешті нормальна була - так шо ми з огуречіком в одній струї нарешті почали літати! але поки я всі веліки в них пробувала, наша година прокату дійшла вже кінця потихеньку. і ми здали цей утіль назад і пішли з набережної. а чого сумувати - вечір, я ж кажу, гарний був дуже і дурацкій!
п.с. власник велопрокату чи хто він там (Олександр), до речі, так і не підійшов, до кінця наших покатушок)) думала, може солодку вату попросити як компенсацію за моральну шкоду
«Велосипед — это дьявольская машина! Она развращает молодежь и обольщает ее на то, чтобы кататься по дорогам каждую ночь и по воскресеньям. Отцы и мужчины больше не знают, где их дети и прислуга. Они едут за версты на гулянье и танцы, напиваются и становятся надменными через свой велосипед. ...А дамы — даже замужние и родившие детей,— сидят верхом и выгибаются, в то время как их юбки развеваются далеко за всякими пределами приличия» (с)
