Салют, Скорик!

Я, звичайно, не Борис Олійник: "За всіх скажу, за всіх переболію", тому можу сказати тільки про себе.
Можливо мій тезко (в миру) (нереалізований нобеліат з хімії, який зараз тренує продавців фототехніки) і не може зрозуміти деякі речі - онкологія відбила розуміння, або просто ставлення до людей таке (хамське)

.
Але тобі, Скорик, скажу як на духу - подобається, блін.
Знаєш, я не музик
а, але, для аналогії, є такі істоти - дирегенти.
Не кожен стає Ростроповичем, або Бреговичем (список можна продовжити - Штраус, ....).
Так от, на Велокиєві з'явився шосейний дирегент (не будем зайвий раз нік теребити, бо, обов'язково, якийсь закомплексований почне репетувати).
Так от, цей дирегент, най йому гикнеться, має хист збираючи будь-яку компанію, так її вишикувати,
так її запустити - що абзац.

І людям подобається. Я розумію, що тебе вчили інакше. Ну так і обставини були інші.
Тебе вели на результат, хай не зразу, але результат.
А тут
будь-яка компанія, (набрід усякий, простіше кажучи).
Кожен може думати про себе що завгодно, адекватність (або
не) може танцювати в найширшому діапазоні.

А от цей дирегент бере, і запускає їх усіх в потрібному напрямку та режимі.
Воно, звичайно, негарно, що він (дирегент, або тренер), не попереджає усіх (не меньше 10 раз), що то ж не звичайна покатушка....(читай пости Фрімена).
Не повіриш, сам ледве не плачу, уже який раз приїжджаю на покатушку, а цей тренер все ніяк не може попередити що це не проста покатушка (а "мальована").
Чесне слово, буду приїздити на його покатушки, до тих пір поки він, великими літерами, не почне попереджувати про те що його покатушки "не прості".
Іще пару рядочків, і я, після останніх ДК, почну висловлюватись так, що мене забанять, як два пальці.
Тому замовкаю. Але гарно виходить....