Велокиїв

"Можливо варто використати досвід колишнього мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані та начальника поліції Уільяма Браттона, якого було призначено на цю посаду саме за подачею Джуліані після вражаючих результатів боротьби із злочинністю у Нью-Йоркському метро (за досить короткий термін – 1990-1994 роки злочинність у метро знизилась у декілька разів!!!), які в своїй роботі опирались на так званий закон «розбитого вікна».
Концепція цього закону наступна: якщо в будинку, кварталі тощо є розбите вікно, а влада чи господар певний час не беруться ліквідувати цю проблему, через деякий час більшість вікон в цьому будинку чи кварталі будуть розбитими. Тому що створиться прецедент безладу і відсутності влади, що тягне за собою консолідацію та зростання антисоціальних настроїв у жителів, особливо у молоді.
Якщо ж влада та господар послідовно будуть ліквідовувати прояви безвладдя (тобто склити розбити вікна, прибирати смітники та карати порушників порядку), то досить скоро з порушенням громадського порядку в цьому місці буде покінчено.
«Попереднє Управління поліцією було зв’язане по рукам і ногам – казав Браттон.- Ми зняли з них ці обмеження. Ми підсилили законні заходи проти публічного пияцтва та сечовипускання, арештовували порушників, включно тих, хто кидав на вулицю пусті пляшки і брав участь навіть в невеликому псуванні майна… Якщо хтось мочився на вулиці, то відправлявся в тюрму». Зрештою, рівень злочинності на вулицях Нью-Йорку став різко падати, як і раніше сталося у нью-йоркському метро.
Також, потрібно враховувати і психологічний ефект «червоного світла»: якщо хтось переходить на червоне світло світлофору, то інші вважають, що саме цей перший порушник бере на себе відповідальність за порушення правил, таким чином з чистим сумлінням наслідують його вчинок. Тому люди смітять там, де насмічено, і б`ють вікна там, де вже є розбите вікно тощо, психологічно знімаючи з себе відповідальність за такі порушення, тому що хтось вже зробив це першим.
Джуліані та Браттон заставили поліцію, яка до того вважала боротьбу з хуліганами на вулиці, зайцями та графіті в метро – недостойним справжнього полісмена заняттям, приділяти першочергову увагу саме таким проявам злочинності, досягли небачених і, мабуть, непередбачуваних результатів щодо перетворення Нью-Йорка в один з найнебезпечніших міст світу!"

Совершено бесполезно пропагандировать, что может случиться в следствие нарушения правил. Водитель посмотрит и скажет "он, дол..б нарушал по-дурному, а я по-умному"
Проблема в том, что в результате 99% опасных нарушений не случается ничего, даже того, что должно быть, по идее, неотвратимо - взыскания штрафа.
На сотый раз не повезло - и все: В 2004 году на 100 зарегистрированых ГАИ ДТП пришлось 117 раненых и 15 трупов.