проще было открыть тему, чем отвечать автору в ЛС
Ну ще б пак! Автор попросив - адміністрація й відкрила. Все в межах правил форуму, і на тому дякую.

А те, що не всі тут займаються продажами, то і не треба приплутувати те, чого немає. Це я про маркетинг.
Що стосується аудиторії форумів (відповідно і користувачів, і тем, і наслідків), то я собі дозволю зауважити: velokiev.com - комерційний проект з певними функціями і задачами. Тому нічого дивного, що тут немає нічого такого, що розвинулось на ХарківТуристі. Ну і банально, особистість Валентина Пупени мабуть теж якось вливає... Тому, Faxerio, прошу бути люб"язнішим і не перекручувати.
Але я не про це, взагалі-то. Велоклуби займають конкретну нішу, і я б скоріше їх позначив як тусовки, ніж велоспільноти. Хоча досить часто вони виступають в ролі тих самих "центральних гравців" спільноти, коли проводять якісь заходи. Наприклад Твід Рани від Прайд Кастомс - це вже дуже близько. Велогонка, яка має якусь мету (наприклад вшанувати чиюсь пам"ять чи встановити рекорд), окрім просто покататись заради фану - це вже теж, як на мене, дуже близько до того, що ми вкладаємо під велоспільнотою.
Що стосується велосипедистів, як субкультури - так. Однозначно в Києві є субкультура велосипедистів. При чому різні субкультури. І дуже добре, що люди вітаються один з одним, там руку піднімають, дзинь-дзинь і все таке. Різниця в тому, що субкультура - це просто несвідома данність, але велоспільнота - це вже соціальна конструкція.
Простіше кажучи, я собі намагаюсь такий приклад аналізувати, як Велодень. В принципі це наразі один з небагатьох аргументів на користь того, що в Києві велоспільнота є. Тобто люди певним чином організовуються за територіальним принципом і за належністю до субкультури (велосипедистів), посилають в суспільство (через ЗМІ) меседж: "дивіться як нас багато і які ми!". Тобто це вже майже відповідь на те, яка ідея може об"єднувати велосипедистів - заявити про себе, налагодити соціальні контакти. Для мене це ще й можливість заявити про вимоги (ми - спільнота, у нас є свої потреби, які не реалізуються), але це скоріше вийняток, я думаю - мало хто цим париться. З іншого боку, якщо продовжити аналіз Велодня на більш глибинному рівні, то може виявитись, що насправді все зовсім не так, і меседж посилається зовсім інший, як і структура спільноти не є спільнотою в тому сенсі, як сума частин не є цілим.
Наостанок, хочу сказати що я зараз багато читаю різних досліджень щодо розвитку велоруху в світі, формування велокультури і т.д., вважаючи це дуже цікавою для себе темою. Тому-то автор і не пише:
а вот там хорошо, а почему же у нас такого нет
,
а натомість запитує: а можливо все таки є?