Що дивимось?
______________________________________Біла скеля______________________________________
______________________________________Карабі-яйла______________________________________
Карабі-яйла, гірське плато, в перекладі з кримсько-татарської "весняно-літнє пасовище, місце несподіваних бурь", таку характеристику дали цьому плато чабани, що пасли отари овець, через різких змін погодних умов. Сюрпризи погоди можуть бути небезпечними. У травні-початку червня трапляються (при швидкій зміні напрямку вітру на північне) різкі падіння температури. Тільки що було +20 С, а через годину температура впала до +10 С або навіть до +6 С. Приклад не умовний, а цілком реальний, взятий з журналу спостережень на метеостанції. Безперервно мрячить дощ, яйлу затягує туман. Це, до речі, дуже характерно для Карабі-яйли - туман, який надходить з дощем. Справа в тому, що на Карабі-яйлу лягає не туман, а дощова хмарність. Холодна, дощова погода в травні-червні зазвичай тримається день-два. Не виключені і більш низькі температури. У червні зафіксований-1С, а у вересні-4С.
Несподівані похолодання бувають і серед літа. Така вже особливість плато, коли зустрічаються холодна і тепла повітряні маси на їх стику утворюються потужні купчасті хмари, що стелються по плато. Починається злива, гроза і, як наслідок, різко падає температура повітря до +5 - +6 С. такі похолодання швидкоплинні, тривають кілька годин, до того ж дуже рідкісні: за 10 років спостережень їх зафіксовано всього три випадки, але вони були. Тому Карабі-яйла повністю виправдовує свою назву. Ландшафт Карабі-яйли надзвичайно мальовничий. Все видиме простір плато усіяний воронками різних розмірів і форм, нагромадженнями кам'яних глиб і витягнутих невисоких гряд.
______________________________________Ай-Алексій______________________________________
______________________________________водоспад Джур-Джур______________________________________
______________________________________Малорічинськ, церква-маяк______________________________________
______________________________________Бухта Кохання______________________________________
Головна прикраса і гідність п. Рибальське - бухта Любові. Забиратися в неї не дуже просто. Пляж і камені закінчуються скелею, на неї доводиться дертися по дуже вузькій стежині, так що дух захоплює. Якщо туди зберетеся, а побувати на бухті слід, поставтеся серйозно до вибору взуття, в пляжних капцях лізти на скелю, а особливо спускатися ДУЖЕ небезпечно. Спускатися треба по вузькій стежинці, з одного боку скеля, а з іншого урвище. Складені вони з дрібного сланцю, який весь час ковзає під ногами. Зате краєвид зі скелі відкривається просто приголомшливий. Набагато простіше потрапити в бухту вплав. Якщо ви не любитель гострих вражень, то це для вас.
Сама бухта це половинка від стародавнього вулкана. Майже прямо під стежкою виходить маленьке жерло вулкана. Така дуже акуратна, абсолютно кругла, як циркулем викреслені, воронка з бездоганно білого каменю. Діаметром вона приблизно 2,5 метра може менше і глибиною в центрі близько 1,5 метрів. Через те що краї бухти захищають її від дрібних хвиль, то вода набагато чистіше й прозоріше, ніж на пляжі. Основні мешканці бухти - шанувальники плавання з маскою. Під водою Ви зустрінете багато підводних проходів, водоростей, величезна кількості крабів, риб. Бухта Любові - стан первозданної природи з дикими скелями, прозорою водою і абсолютною тишею в двох кроках від галасливого пляжу. Бухта Любові варта того, щоб хоча б раз у неї потрапити. </p>[/blockquote]
______________________________________Сирна скеля______________________________________
______________________________________водоспад Гейзер______________________________________
______________________________________ Сотера______________________________________
______________________________________ Алушта______________________________________
