! Хоча у мене бормашиною розрізати рівненько пляшку чи банку не гірше виходить - наконечник з алмазним диском в руці з опорою кисті на стіл, пляшка обертається другою рукою на столі в розпорці між двома струбцинами. Ідеально рівний зріз получається і без сколів. Але щоб різьбу на пляшці нарізати - двадцяти років роботи в стоматології таки малувато 
. Хоча треба спробувати - цікаву задачу дядько поставив 
.Я в своё время заканчивал специальное учебное заведение (3 года) и к моменту окончания учёбы имел более 2-х лет практики.Щоб зробити з дрелі токарний станок
Я знаю как устроен токарный станок и когда наступает момент, когда делать на нём детали не имеет смысла.. Тому я все більше схиляюсь до ось такого універсального рішення для майстрування моїх саморобок:Да видели мы так самоуверенных.Я своєю бормашиною можу і свердлити і точити і стругати і фрезерувати і розпилювати, та хоч робити художнє різьблення!]
Абсолютно верное заблуждение!Ваші станки заточені під вузьку спеціалізацію.
Глянь, я там вище відіво добавив. Компактність і універсальність то є гут!Да видели мы так самоуверенных.
І нічого там немає недосяжного в такій конструкції... Точити на такій установці, до речі, також можна, я бачив в неті ще одну приспособу для цієї установки у вигляді круглого столика з моторчиком і фігурною струбцинкою, отой столик фіксується на місце координатного стола, який на відео, заготовка обертається разом зі столом, а бормашинка обточує. При цьому обертається як столик, так і інструмент в бормашині, столик обертається досить повільно, що дозволяє навіть візуально контролювати процес обробки заготовки. От і все. Повна універсальність при досить компактних габаритах. Все те саме, що й в стоматології, тільки можна досягти ще більшої прецезійності обробки за рахунок жорсткої фіксації інструменту. Бо в руці наконечник хоч на пару мікрон, але таки гуляє. Навіть якщо я фіксуюся кистю на столі чи щелепі пацієнта. Для стоматології того достатньо, навіть з запасом, а для припасування маленького поршня до циліндра в модельці двигуна Стирлінга без станини вже не обійдешся. Я пробував кріпити наконечник портативної бормашини в струбцинах до столу на фігурній дощечці, виходить жорстко, без люфтів, але багато мороки то все вручну із заготовкою співставляти. Станина з шарнірами і напрямними таки краще... Взято все краще, що є в концепціях двоколісного і чотирьохколісного транспорту і об'єднано в одному девайсі. Причому досить простий конструктив.Я тоже раньше так думал. Пока не начал заниматься этим профессионально. Да, когда у тебя 10 лет в запасе и ты делаешь для себя, то можно жужжать дремелем, сколько влезет. А когда у тебя на заказ 2 дня, материала в обрез и надо сделать все за одну попытку без брака - универсальность, увы, причмокивает. Уже дома 3 разных станка, в том числе и с ЧПУ, и 3д-принтер. И то не хватает. Был у меня, кстати, проксоновский станок и оснастка кое-какая - фигня этот ваш проксон. Пластиковые гайки, никакая жесткость, кривые кулачки.Компактність і універсальність то є гут!
О, це є ключовий момент - для себе. А для професійного використання мені того також мало - для такого діла має бути ціла бормашина, яка займає півкімнати і компресор в підвалі. Хоча Проксона я таки собі трішки прикупив - взяв машинку IB/E, станину сверлильно-фрезерну, педаль, гнучкий привод і ще дещо по дрібницях. А розхідників типу дисків, фрез, борів і корундових головок у мене самого море, все сідає чудово, мої хвостовики 2,35, а їхні цанги фіксують від 0,8 до 3,2 мм, нормально вписуємсяДа, когда у тебя 10 лет в запасе и ты делаешь для себя, то можно жужжать дремелем, сколько влезет.Компактність і універсальність то є гут!
. На черзі координатний стіл і ділильна головка з трьохкулачковим патроном, хоча й без цього пробував фрезерувати латуньку і різати скляні шприци - досить непогано і досить точно виходить, без жодних задирок і сколів... До третього знака після коми на проксоні не доберешся, але другий знак в межах п'яти соток допуску, якщо не гнути фрезу, занурюючи її на півміліметра і більше в матеріал - цілком досяжно. А де ти там знайшов пластикові гайки? Проксон досить таки непогано зроблений, але дефекти виготовлення є й у них - наприклад, пересувна лінійка для фіксації тисочків на новенькому столику станини ніяк не ставала під 90 градусів, взяв лупу і зафрезерував невеликі дефекти виливки, які нормально не зафрезерували на заводі. Фігня, яка ніяк не в'яжеться з їхньою рекламою, але не настільки вже й критична, враховуючи те, хто таку апаратуру купляє - люди явно не безрукі і орієнтовані на точну роботу в дрібному масштабі. Взяв та й поправив, ніяких претензій не ставив... Все одно сам кращу статину і предметний столик не зробиш. А в іншому в мене претензій немає: люфти відсутні - свердлом 0,5 спокійно можна сверлити без зазорів, майбутні люфти від амортизації є можливість компенсації гвинтами - нормально там все запроектовано. Пластмасових гайок не знайшов. Як і хорошої інструментальної сталі в тих станках. Але для любителя і моїх задач абсолютно потягне. Бо портативної чисто стоматологічної бормашинки мені уже не вистачає, потужність малувата, а в проксона - 100 ват, причому реально досить хороша тяга на низах, пробував капітально пригружати інструмент на мінімальних обертах, там 5 тисяч - виє, але тягне! Моя бормашинка на моторчику ДПМ при такому вже зупиняється. Виходить щось таке середнє між потужною дрелькою і стоматологічною бормашиною. Злегка важкувата в руці - цілих 500 грам, але на ту справу є гнучкий рукав, а машинку кріпим на станину. Хороша девайсина, поки-що задоволений її роботою, те, що хотів зробити - на ній вийшло досить легко і без якихось танців з бубном, далі побачимо, як вона себе покаже.У меня станок тоже выл и тянул, пока не сдох моторвиє, але тягне!
Вот купишь координатный стол, который КТ70, разберешь и посмотришь, какие там гайки на винтах подачи. За полгода люфт образовался в полмиллиметра. С делительной головкой тоже осторожнее: "кривые кулачки" - это про нее.
. Незадача . Ну що ж, дякую за інформацію, я то думав, у Проксона все по-дорослому... А там, виявляється, той же Дремель з пластмасками...
. Якщо я зможу робити приблизно такі речі, як на нижченаведеному відео, включно з деякими токарними роботами - мені цього вистачить... На повноцінний токарний поки що не замахуюсь, як і на третій знак після коми в допусках. Не дуже складні та більш-менш точні роботи проксоновська бормашина таки дозволяє робити. А щоб вона не здохла - для грубої роботи я дрельку на станині приспособив і купу примочок до неї понапилював - вона в мене і наждаком працює і болгаркою і шліфмашиною і токарним по дереву і навіть циркуляркою сподобилась, не кажучи про те, що вона базово ще й сверлити може . Там 800 ват, вистачає з запасом на всю грубу роботу. Та й її не шкода - китайський Декстер, крутить нормально, тільки патрон пристойний до неї прикрутив... Є дрібненькі мікросколи по краях зрізу, але то все зашліфується, та й на роботу воно, власне, ніяк не впливає, це не спряжені поверхні. Думаю, що зі столиком гірше не вийде 
. Але, якщо він не дозволить зробити краще, ніж я можу зробити руками без нього - то нафіг тоді він мені потрібен .
. Це дофіга. То третина обороту лімба, 120 градусів. Працювати можна, але таки буде напрягати. У мене без всіляких координатних столиків і головок допуски виходять менші... Хоча то також збочення. Сьогодні он пробував імпровізований токарний станок з двох обертових девайсів вкупі. Таки отримав своїх 8,25 мм при обточуванні фторопласту, але то геморою море - потрібно часто зупинятися і заміряти штангелем. З таким же успіхом фрезерував циліндрик з латуні - другий знак після коми з допуском 0,02 витримано ! Але то так, проба пера . Я не настільки варят, щоб так працювати - треба однозначно апгрейдити апаратуру.
. От що то значить технар за освітою 
. А я все більше користуюся загальноінженерним терміном, придуманим ще в часи совка - "хреновина" . А що з мене візьмеш - гуманітарій . Зате цим терміном можна іменувати будь-яку деталь, заготовку чи інструмент. І що саме прикольно - з цим терміном мене всі інженери стали розуміти 
. Заходжу на Куренівку і кажу "а покажіть но но мені он ту хреновину". Всі розуміють. Ніколи ще прокола не було ..Человек, выкорчёвывающий зубы и на их место ставящий новые не может быть гуманитарием.А що з мене візьмеш - гуманітарій
. Я не технар і не гуманітарій в чистому вигляді. Я два в одному, і те і те... Я той, хто з людей робить кіборгів, монтуючи інженерні конструкції в біологічні об'єкти. Це складніше, ніж чиста інженерія і складніше, ніж чиста біологія. Технічні і біологічні об'єкти по суті несумісні, за деяким винятком. Та й об'єднати їх в один механізм досить складно - ні болтом не прикрутиш, ні цв'яхом не приб'єш... І навіть якщо всі допуски витримані до третього знака - це ще зовсім не означає, що буде отримано позитивний результат. На фоні роботи в стоматології всі ці мої домашні подєлки - то просто дитячі забавки, навіть якщо я собі замість проксоновського гравера поставлю станок з ЧПУ. Але то просто хобі, таке як велосипед, я від нього багато не хочу, так само, як не збираюся ставати професійним велогонщиком. Просто цікаво попрацювати з новими матеріалами, які в стоматології не використовуються через їхню низьку біосумісність. Але точність в роботі і мінімізація допусків мають бути і тут. Звичка професійна в мене виробилася в стоматології, нічого не поробиш... Але якщо в інженерії непрецезійну деталь можна посадити з допомогою молотка і напильника, то в стоматології все - хана, робота просто не сяде. Молотком, звісно, можна посадити, але я думаю, що пацієнтам така інженерія не сильно сподобається ... З кінетичною рамою і поворотними задніми та передніми колесами. Це крутіше квадроцикла. Навіть не знаю, де його можна засадити, коли всі колеса ведучі, причому всі чотири завжди контактують з грунтом при будь-якому кривому рельєфі. То мабуть має бути болото по вуха, щоб він засів... І утилітарність його мені сподобалася вкупі з лаконічним дизайном - ніяких хитрогнутих труб, космічних набалдашників та іншого дизайнерського дибілізму. Прості лінії і форми, максимально заточені під функцію. Не люблю оцих чисто дизайнерських рюшечок-фінтіфлюшечок, які не виконують ніякої функції і приліплені невідомо для чого. Все має бути просто як велосипед (хоча зараз дизайнери вже й до велосипедів добралися, руки б їм повідкручував, оцим любителям іспоганити хороші і продумані класичні форми).. Але мене наразі більше цікавить друга проблема - як на нього тент натягувати, якщо всі ті труби гуляють одна відносно одної разом з половинками корпуса. Мабуть хитрий якийсь тент має бути, щоб від дощу ховатися і при цьому ще й їхати...Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 11 гостей
