Апология направленных «в себя»

бовтанка-2. Теми, які шкода видаляти, та які актуальні чи корисні для читання навіть після закриття
Аватар користувача
Trion
*********
Повідомлень: 7421
З нами з: 26.2.05 17:42
Стать: чол
Звідки: Киев

Re: Апология направленных «в себя»

Повідомлення Trion » 4.7.13 11:29

Ну каждый видит, то что видит. Я нытья не увидел
Имел ввиду это
Накал борьбы за права психологических меньшинств
Где автор сходу зачислил интровертов в психменьшинства :"":
Это
Составляют ли интроверты меньшинство? Нелестные характеристики, приписываемые людям этого типа (без объективных оснований, разумеется), дают не слишком много стимулов для того, чтобы в этом усомниться.
Где автора устраивает такая позиция.
И это
Господствующее положение экстравертов в современной культуре сложилось в начале XX в. Главными виновниками этого считаются Зигмунд Фрейд и Дейл Карнеги.
Последняя цитата - полный досвидос, потому как лично мне сложно представить, что некий баланс между экстра и интро, являющийся главным лейтмотивом этой статьи, не существовал до 20 века. А учения Фрейда и Карнеги оказали ну прямо таки решающее влияние на мир во всём мире. Спасибо на том, что не вспомил о Кастаньеде.

Я могу понять деление на мужчин и женщин, на белых и негров, на геев и натуралов, на детей и взрослых. Это просто факты, и никто не навешивает ярлыков. А вот на экстравертов и интровертов, когда факты возводятся в некую проблему социальной адаптации - не могу.
По Юнгу, экстраверт - это человек, который предпочитает социальные и практические аспекты жизни вымышленным - за счёт атрибутики реальных вещей от подзаряжается и этим мыслит. Для интроверта, соответственно, источником его подзарядки являются преимущественно собственные мечты и фантазии, но это ничуть не делает его оторванным от мира. Юнг ввел эти понятия лишь для оценки возможностей достучаться до разных типов личности, изучая к чему тянется человек, оставаясь наедине со своими мыслями, а не дележа на психбольшинства и психменьшинства. Потому как если человек бесхребетный и бесхарактерный, то будь он экстравертом до мозга костей, с обществом у него и так возникнут сложности кем бы он ни был.
Ньютон, Ганди, Ницше, Шопенгауер и многие другие, будучи интровертами, согласно статье должны были бы сидеть в углу со своими идеями в меньшинстве, не имея ни малейшего шанса выбиться в лидеры и оставить свой след в истории, так нет же.
Интроверсия - удобная отмазка, точно такая же, когда отмазываются от диет и спорта те, у кого кость широкая :zont:
В более широком значении означает, что радоваться жизни можно тихо. Реклама даже была такая ;-)

Аватар користувача
alexandrxxl
* * * * *
Повідомлень: 1217
З нами з: 5.10.08 12:43
Стать: чол
Звідки: Киев

Re: Апология направленных «в себя»

Повідомлення alexandrxxl » 16.8.15 15:48

Те кто считает себя интровертами пройдите тесты тут , может вы на самом деле аспи , а не интроверты .

Аватар користувача
Igr1ok
* *
Повідомлень: 94
З нами з: 19.6.13 01:29
Стать: чол
Звідки: Киев<ПОДОЛ>

Re: Апология направленных «в себя»

Повідомлення Igr1ok » 25.10.18 10:17

Всем что то от меня надо, и меня раздражают всякие там воображалы неудачники. Поэтому один. Но кататся, нужно тандем, во всех случаях это необходимость. А я как то один, ищу компанию!
Мудрость для души то же что здоровье для тела!

Аватар користувача
Varyat
*********
Повідомлень: 5992
З нами з: 27.2.06 21:13
Стать: чол
Звідки: Київ

Re: Апология направленных «в себя»

Повідомлення Varyat » 26.10.18 18:23

Мені здається, що всі люди базово за природою інтроверти. Які цікавляться виключно собою. А іншими людьми - тільки у двох випадках. 1) Коли у індивідуума є якась проблема, з якою він самостійно не може справитися, він виходить на контакт з іншими, щоб йому допомогли. 2) Він сам справився зі своєю проблемою і виходить на контакт, щоб цим похвалитися, аби інші зацінили рівень його скілу. Все. Більше потреб виходити на контакт з іншими немає. Печерний вік давно минув і ходити гуртом на мамонта зараз нема потреби. Так що всі ці казки марксизму-ленінізму про тягу людей до тотального колективізму таки залишаються казками.

Ідея масового екстравертизму - це штучне нашарування, придумане "рабовласниками" від соціуму, щоб заставити людей працювати в колективі і спільними зусиллями створювати якийсь суспільний продукт. Інакше ні соціалізм, ні капіталізм був би неможливим, а все виробництво зводилось би до маленьких сімейних майстерень "цеховиків", а ніяк не корпорацій з купою людей. Хоча мені модель з "цеховиками" подобається більше. Вона мені ближче по духу - я завжди по можливості старався контактувати з конкретними людьми, які мають ім'я, тіло і якісь риси характеру, а не з віртуальними монстрами-корпораціями, ні власника, ні директора яких я особисто не знаю, і навіть не знаю того хлопця, який, власне, паяв мені мікросхеми мого телефона. Коли я ремонтую свій велосипед - я звертаюся до конкретного майстра, а не до організації, яка продає чи ремонтує велосипеди. Те саме стосується інших потреб. Це нормальний (і досить конкретний) рівень екстравертизму і контакту з соціумом, який мене, як інтроверта, зовсім не напружує.

І ніякі інтроверти не ізгої соціуму і зовсім не в меншості. Їх більшість! Причому воно жити і працювати зовсім не заважає. Суджу по собі - я виражений індивідуаліст і інтроверт, при цьому все життя працюю з людьми в прямому контакті (а в стоматології інакше й не буває, не придумали ще дистанційне лікування зуба), але воно мене ніяким чином не дістає і не втомлює. А все чому? Просто я спілкуюся виключно по темі проблеми, якою ми займаємось, а не обговоренням якоїсь нікому не потрібної санта-барбари. Тоді виходить нормальний адекватний контакт інтроверта з соціумом. А екстраверти роблять надто багато лишніх рухів і створюють надміру багато шуму при своїй діяльності. Які до основної роботи стосунку зовсім не мають. Хоча часом це просто весело :).
Сім заповідей старого анархіста (і вічно юного вар'ята в одній особі):

Людина народжується втомленою і живе для того, щоб відпочити.
Тільки творча праця достойна поваги.
Живи як хочеш, але іншим не заважай.
Свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої людини.
Життя треба прожити так, щоб не хотілося його прожити ще раз.
Яке б рішення ти не прийняв, воно все одно виявиться помилковим - згодом з'ясується, що було ще краще рішення.
Головною причиною смерті є життя.


Повернутись до “Корисні і цікаві теми”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість