Початок
Думка приєднатись в якості учасника до цього заходу, з’явилась майже рік тому…
Москвичі на велоекскурсії, яку я проводила, здивувались, що ми нічого не знаємо про
Бегущий город…
А звідки було нам знати, коли реклами ніякої (і коли б не запрошення RunningFree, переможця минулого року, так і не дізнались би)…
Вмовляти мене не потрібно, було вирішено прийняти участь у проекті, у категорії
Всадник (велосипедна). Усього категорій біля десятка – вело, пішоходні з різним рівнем складності, з використанням транспорту тощо. Нашу команду було дуже швидко зібрано, сплачено 100 грн за участь…
До самого початку ми не могли уявити які ж самі питання будуть – на знання міста, чи його історії… Виявилось все набагато простіше – нам видавались адреси, на які потрібно було поїхати і щось там знайти/порахувати і т.і.
Завдання не складні, проте про все по порядку –
Реєстрація на старті
Переважна більшість учасників – з Москви! Я відчувала себе білою вороною, коли стояла у черзі
Люди спілкувались, розповідали хто як доїхав, де зупинилися та скільки днів проведуть у нашому місті. Тут нам видали бейджі, значки, маршрутні книжки.
Старт
Наша команда
Нескучный weekend стартувала о 9:22 (усього в нашій категорії – 20 команд та 40 учасників!)
О 9:20 нам видали завдання першого етапу та бонусні завдання. Дві хвилини – на їх вивчення, і, нарешті, старт!
Етап перший
7 завдань плюс одне бонусне, яке ми вирішили виконати, бо воно по дорозі.
Спочатку піднялись по Олеговській, потім поїхали на Мельникова, звідти – в Бабин яр. З приводу цього завдання було багато питань у гостей міста – адже вони не знали до якого саме монументу треба їхати, тому дехто витравив на пошуки меморіальної дошки багато часу.
Ще одне «цікаве» завдання з цього етапу – у парку Нивки, біля східного озера знайти Ігротеку та порахувати лапи у дракона… Виявилось, що Ігротека кілька днів тому згоріла! Тоді ми ще не знали, що про це не здогадуються організатори… Дракона ми все ж таки знайшли, лапи порахували, і за годину отримали smsку, що це КП брати не треба!
У нас залишилось останнє КП, де потрібно було отримати підпис судді та наступне завдання. Проте, приїхавши за потрібною адресою, суддів ми не знайшли… Шукали хвилин 10, питали у пральні, яка знаходиться за цією адресою… Нарешті змогли додзвонитись організаторам, які сказали, що судді у наступній будівлі, до якої ще треба було доїхати та подолати величезний підземний перехід! Ще хвилин за 5 ми дізнались, що ми поки що йдемо перші!
Етап другий
Прості завдання – ми поїздили по парках, та порахували все, що було потрібно.
Мені запам’яталось таке – підрахувати кількість рядів бочок у Мамаєвій слободі – я це швидко зробила, знаходячись біля воріт. Ми вже думали, як краще проїхати на наступне КП, коли побачили, що Юра, домовившись з охороною, зайшов на територію та поліз до самих бочок - він не почув, що нам потрібна кількість рядів, а не бочок.
Ще про одне із цих завдань я згадаю наприкінці розповіді...
Етап третій
Перше ж завдання – і ми ніяк не можемо його виконати (вул.Жилянська, 120). Як виявилось, організатори помилились – мали на увазі будинок під № 120-В (добре, що майже всі команди здогадались про це та виконали завдання). Наступні завдання – в центрі – ми рахували зірки, намальовані кульбаби та розшукували графіті у дворах.
Етап четвертий
Невеличка аварія – у одного з учасників порвався ланцюг… Як добре, що наша команда така згуртована – дуже швидко проблему залагодили та поїхали далі! На цьому етапі ми побували на Пейзажці, де рахували кількість мобільних телефонів на графіті та кількість шарів у жінки (Юра Велолюбитель швидко впорався з цим завданням!). На Прорізній шукали потрібну нам лавочку і люди, які там відпочивали, не могли, мабуть, зрозуміти чому ми їх так роздивляємось
Етап п’ятий
Коли судя видала нам завдання, я не повірила своїм очам – останній етап! Час спливав дуже швидко! А потім ми побачили самі завдання… одне з яких було на Рибальському півострові! Знову їдемо у центр, звідти - на Поділ, потім – на Рибальський. Тут ми ледь не зробили крюк, поїхавши в об’їзд! Але все ж таки зрозуміли, що новий міст не просто так побудували ї поїхали по ньому
. Була ще одна думка – виконати завдання зі старого вантового мосту (треба було порахувати кількість антен на південній стороні будинку № 31 по вул. Електриків). Вирішили все ж таки не ризикувати – хто зна, чи побачимо ми ті антени, чи ні… (це дуже важливо, далі напишу, чому!)
Фініш
Тут було так «цікаво»!
Віддали маршрутну книжку та почали з’ясовувати із суддями усі спірні питання.
Потім вирішили відпочити – проїхались по Хрещатику, поїли та з новими силами поїхали знову на фініш – чекати на результати…
Ми пояснили суддям, що на деякі питання вони не знають правильних відповідей (наприклад, з другого етапу – вони рахували кількість кол по фото з інету, де було незрозуміло як це робити!). Від одного з учасників, який обігнав нас на півтори години, дізнались, що він помилився в одному завданні і ми вийшли на друге місце!
І саме головне питання – це та сама кількість антен у останньому завданні… Як виявилось, одну з антен було повернуто у протилежний бік, тому більшість учасників її не помітила. Ми були шоковані, коли дізнались про рішення суддів зарахувати обидві відповіді (9 та 10) як вірні!
*****
На форумі знялася буча…. Як можна враховувати неправильну відповідь? На яких підставах?
До речі, у правилах чітко написано –
«Взяттям КП вважається досягнення командою у повному складі вказаного в легенді місця, знаходження сформульованої в завданні інформації і занесення її у маршрутну книжку». Тобто командам, які не поїхали до будинку, а взяли КП з вантового мосту, взагалі не повинні зараховувати відповіді!
Звичайно, після таких підрахунків суддів, ми скотились на четверте місце
Команди, які відповіли правильно, почали писати апеляції… Порадував той факт, що багато хто з учасників, відповівши невірно – також писали про це на форумі та доводили суддям неправомірність їх рішення! Навіть переможець (той самий, який обігнав нас на півтори години) написав, що йому не потрібне перше місце такою ціною!
За три доби організатори повинні винести остаточне рішення – чекаємо…
До речі, зараз третє місце також у киян, якщо все ж таки все розсудять справедливо, то вони стануть володарем першого, а ми, відповідно, другого місця ( в минули три роки переможцями були москвичі)!
PS.У нас була чудова команда (я, Третий, Велолюбитель, =Николай=)! Дуже їм дякую за виконані завдання, знання міста, допомогу та терпіння!
