Велокиїв

Розмалюю...

Я розмалюю темну тишу
У візерунки почуттів.
Лише тобі одній залишу
Рожевий шепіт теплих слів.

Невже життя моє до ранку?
Коли ти поряд, - я живу.
Не малюватиму світанку,
Бо з першим променем - помру.

Ти не кажи мені ні слова.
Відчуй душі моєї спів.
Ще не скінчилася розмова -
Наш діалог без жодних слів.

Лише тобі, якщо захочеш,
Дістану місяць і зірки.
Я розмалюю голос ночі
Казковим сяйвом НА РОКИ...

:smt008 Takiyyaktreba :smt049

Душа римується давно індивідуально-колективно вже на 6-ти сторінках у темі з назвою "Личное творчество"\"особиста творчість", до речі.. :melod:

п.с. віршик симпатичний

Я здогадуюсь, як перекладається українською російське словосполучення "личное творчество". Дякую. Проте ця тема призначена для поезії саме емоційної або з глибоким філософським змістом різними мовами (українською, російською, англійською, французькою тощо), а не прози. Тому, власне, й така назва теми.
Отже, я не ототожнював би цю тему з темою "Личное творчество". Вони різні, хоча мають багато спільного ;-)

Наснилось.

Мені ти снилась на світанні.
Тобою марив уві сні.
Здавалось, то було кохання.
Можливо, так. А може й ні.

Пробивсь у серце ніжний промінь,
Але не гріє, не горить.
Лише думок безкрая повінь,
Очей замріяна блакить.

Якби ж то знати все напевно:
Чи правда діється у снах,
Чи не виблискують даремно
Ласкаві вогники в очах.

Якби я знав, чого чекати:
Палкого сонця чи смеркань.
Хотів би відповіді мати,
Але багато є питань.

В душі палає сподівання,
А в серці - сумніви одні.
Та я не знаю, чи кохання -
Те, що наснилося мені.

:smt049 Таkiyyaktreba :smt049

Проте ця тема призначена для поезії саме емоційної або з глибоким філософським змістом

Я навіть і не знаю, чи місце їм тут, але спробую.

***
Сидиш один коло екрану.
Здавалося б, що все дарма.
Та пройде час-загоять рани
І в двері увійде Вона.

В її очах побачиш смуту,
А у душі нестерпний біль.
І неможливо те забути,
Як плаче гірко її тінь.

Можливо й варто жити в світі.
Та лиш заради одного:
Щоб тінь навчилася любити
і не відчути більш "того".
-----


***
В очах твоїх я небо бачу (ОЕ),
В його очах я бачу лід.
Можливо все було іначе,
Коли створили ви цей світ.

Любов і біль, кохання й туга.
Надії тріскались як скло.
Йому байдуже...
Та їй ніяк не все одно.
-----

Я навіть і не знаю, чи місце їм тут, але спробую.

Саме тут їм і місце :smt023

You Can.

My dear friends, the question is:
To read or not to read all this.
-------------------------------

I want to tell you once again
You can do everything you plan.

You can become a real star
No matter how old you are.

You know that every chance you have
You day by day create yourself.

You'd rather be a little mad.
And you'll get all you want to get.

There's one more rule for you to use:
Your fear mustn't manage you.

So, have no fear! You can win!
Be ready to do everything!

Having some things to do you plan,
Just have no doubt you really can...

...you can do everything you plan!

Takiyyaktreba

Пісня ночі.

Ви чули, як співають ночі
Солодкі, пристрасні пісні,
Коли до любощів охочі
Бувають в ліжку не одні?

Реве розбурхане багаття,
Цнотливості горить замок,
Із невідомого до щастя
У невагоме - лише крок.

Та іноді буває ліпше
Не забувати слово "ні",
Бо лиш на мить стає тепліше
У тому хижому вогні.

У собі "щастя" розчинивши,
Стихає пісня уночі,
Коли любов, не народившись,
Згасає полум'ям свічі.

Можливо, ти стосовно сексу
В житті не маєш перепон,
А ці слова не мають сенсу,
І присмак болю - просто сон.

Та чи погоджується Cерце
Співати з ніччю в унісон... ?

:smt049 Takiyyaktreba :smt008

До друга.

Скажи мені, мій щирий друже,
Чому в очах твоїх печаль,
Чому до себе став байдужий,
Самого себе чом не жаль.

Чому так легко потрапляєш
У пастку хижої журби?
Чому без бою відступаєш,
Складаєш зброю без стрільби?

Від чого смуток розпинає
Тебе, безжалісно б'ючи?
Чому так серце калатає,
Скажи, мій друже, не мовчи.

Чому журба тебе карає,
Мені збагнути поможи.
Укотре з вірою благаю:
-Скажи, мій соколе. Скажи...

Takiyyaktreba.

На вічну пам'ять В.Чорноволу.

Не заросте бадиллям поле,
Що ти засіяв, Чорноволе.
Не бур'яни на нім зійдуть,
Вкраїнські зерна проростуть,
В серцях посіяні тобою.
То зерна пристрасного бою,
Який в житті твоїм кипів.
Та струмінь відчаю не змив
Шляхів, проторених в пустелі.
Немає стін, немає стелі
Ідеям істини простим.
Вогненний смуток, чорний дим
Не згубить спадщини святої.
Для України молодої
Ти будеш вічно молодим.

Takiyyaktreba.

Можна до Вас?..
(з раннього)


Я тобі залишаю на згадку про себе
Тільки смуток дощу та шмат синього неба.
Тільки з неба хмаринку, краплинку роси,
Але більшого в мене ти вже не проси.

Тільки ти.

Спливають дні, роки минають.
Ні. Їх не можна зберегти.
Для мене ж ти завжди єдина,
Моя кохана, тільки ти.

Прийди до мене теплим вітром.
Мені надію приведи.
Із далини небес блакитних
Яскравим променем зійди.

Коли ж мені відмовить доля
У здійсненні таємних мрій,
Тужливе серце розіб'ється
Об лід несправджених надій.

І на уламках мого серця
Крізь пил гіркої самоти
Моє кохання відіб'ється
Двома словами: тільки ти.

:smt049 Takiyyaktreba :smt049

Пустеля ночі.

Дорога-ніч - пустеля темна.
Легко зайти, а вихід де?
Ми знати маємо напевно,
Звідки й куди вона веде.

Якого щастя в Бога просиш
У морі чорного піску?
Якої долі собі хочеш,
Мій брате, мрієш про яку?

Якої дійсності шукаю,-
Спитай у себе,- чому я
Собі розгублено блукаю
В пустелі ночі навмання?

Дорога-ніч... А де стежина
У світ, де папороть цвіте,
А в полі росяну краплину
Цілує сонце золоте?

Думки дощем спадають рясно.
Здається, відповідь проста.
І ніби-то усе тут ясно...
А все ж таки... де стежка та?

Takiyyaktreba.

Love Is Over.

Love's over. This is the end.
Just let me take your gentle hand.

From now we'll go two different ways.
Another one will kiss your face.

Sometimes it's hard to realize,
What I can do for minded eyes.

Remember our tender love.
Forgive me, please. Believe me now.

For many days and moonlight nights
I thought about both of us.

The parting spirit's come at last.
Undoubtedly it's come to us.

It's giving us to understand
Love's over. It's really... dead.

Takiyyaktreba.

Ти впізнаєш...

Ти впізнаєш мене. Серед сотень думок
Спалахну я ясними зірками.
В твоїй книзі життя, наче щастя пророк,
Зблисну написом поміж рядками.

В розмаїтті краплин від тепла поуттів
Розтоплюся, мов лід, - і розтану.
Я полину до тебе сльозами снігів.
Біля тебе я озером стану.

Ти одне лиш бажання собі загадай,
Коли зірка з небес промайне.
І поллються дощем почуття через край,
Бо у зірці... впізнаєш мене. :smt057

:smt049 Takiyyaktreba :smt049

Cонце

У небі бачу дивне диво:
Крізь темні хмари дощові
Ясним промінчиком грайливо
Ти усміхаєшся мені.

Промінчик радості і щастя
До серця лине неспроста.
То шлях у вічнеє кохання
Торує панночка Весна.

Весна розкута, неохайна
Під звук симфонії дібров
Мені виспівує старанно
Куплети сонця про любов.

До тебе я біжу щосили,
Ламаю догми каяття.
Моя небесная перлино!
Ти - мир! Ти - радість! Ти - життя!

Takiyyaktreba

Cонце

У небі бачу дивне диво:
Крізь темні хмари дощові
Ясним промінчиком грайливо
Ти усміхаєшся мені.

Промінчик радості і щастя
До серця лине неспроста.
То шлях у вічнеє кохання
Торує панночка Весна.

Весна розкута, неохайна
Під звук симфонії дібров
Мені виспівує старанно
Куплети сонця про любов.

До тебе я біжу щосили,
Ламаю догми каяття.
Моя небесная перлино!
Ти - мир! Ти - радість! Ти - життя!

Takiyyaktreba

СУПЕР!!!!!!!!

Копія Бога


Поміркуймо, панове, про наше буття,

Про падіння в житті і про злети,

Про народження радість, про сум забуття,

І про долі лукаві тенета.



Народившись, ми – янголи, наче в раю,

Чистий аркуш життя, нова ера…

То чому ж перетворюєм долю свою

На покреслений клапоть паперу?



Із зеленого раю ми топчемо шлях

На скелястий знелюднілий острів,

Мов сліпі кошенята, не тямлячи, як,

Геть забувши за час і за простір.



Ми шукаємо щастя у наших світах,

А знаходимо – лихо воскресле.

Збудувати собі намагаємось рай

Тим шляхом, що приводить до пекла.



Трясовина зневаги затягує нас,

Хтива заздрість до статку чужого.

Всякий з нас – сурогатного ідола раб,

Кожен молиться власному богу.



Полюбімо ж усіх і усе навкруги!

Лиш любов є у вічність дорога.

Полюбімо від щирого серця, бо ми –

ТОЧНА КОПІЯ БОГА ЖИВОГО!


Takiyyaktreba

ого....давно не читала такого...дуже вам дякую за це!!!!!!!
Полюбімо ж усіх і усе навкруги!

Лиш любов є у вічність дорога.

Полюбімо від щирого серця, бо ми –

ТОЧНА КОПІЯ БОГА ЖИВОГО!

дуже оце сподобалося!!!! як би ж то так......буду старатися!!!

Як гарно! Браво!

А мені сьогодні майже незнайома людина присвятила віршика
Можна я його тут опублікую?

ОКСАНА

Имя твое, словно горный поток.
Имя твое, как звучанье органа.
Как тихая песня, как нежный цветок
Чудесное, милое имя Оксана.

Пусть розы цветут и поют соловьи,
Славят любовь, что приходит нежданно.
Хочу, чтоб на всех континентах земли
Звучало красивое имя Оксана.

ого....давно не читала такого...дуже вам дякую за це!!!!!!!
Полюбімо ж усіх і усе навкруги!

Лиш любов є у вічність дорога.

Полюбімо від щирого серця, бо ми –

ТОЧНА КОПІЯ БОГА ЖИВОГО!

дуже оце сподобалося!!!! як би ж то так......буду старатися!!!

Дякую Мені теж подобається цей віршик. Один з найвдаліших.

А мені сьогодні майже незнайома людина присвятила віршика
Можна я його тут опублікую?

ОКСАНА

Имя твое, словно горный поток.
Имя твое, как звучанье органа.
Как тихая песня, как нежный цветок
Чудесное, милое имя Оксана.

Пусть розы цветут и поют соловьи,
Славят любовь, что приходит нежданно.
Хочу, чтоб на всех континентах земли
Звучало красивое имя Оксана.

Гарно Приєднуюсь

*********

Цікаво, якби мені пропонували
долярів кілька і сказали,
щоб я морально опустилась
згубила все своє єство
і навіть з другом одружилась,
але любила не його.
Сказали б ще свою гординю
позбутись раз і назавжди
через людей, яких любила
переступити і піти.
А потім би мене спитали:
"Чи все ж я згодна на таке?"
Я б посміхнулась і сказала:
"Я є людина, а не бидло,
якому байдуже на все,
який за купку срібних злотів
продати зможе сам себе!"

2006 рік