Велокиїв

07.07.2017

Маршрут: Зелене - г.Піп Іван - оз.Несамовите - г.Говерла - г. Петрос - Кваси

Місце збору: 19:00 з-д вокзал
Старт: 08:00
Час фінішу: 18:00
Місце фінішу: Кваси
Кілометраж: 66 (плюс-мінус)
Ґрунт/асфальт: гори
Темп: пішоходний
Брати з собою: див.нижче
Зв'язок: приват, тема
Ті, хто вже запрошений/має квитки, реєструється без погодження.
ГРУПУ НАБРАНО

Реєстрація

Зареєстровано: 12
Учасники:

• Ul@senko +3 24.05.2017 21:23

• Мурзик 24.05.2017 21:29

• bertal +2 24.05.2017 21:38

• anton300 +1 24.05.2017 22:24

• Dara +1 30.05.2017 15:23

якщо візьму квитки

Продовжуємо прививати дітям любов до гір (як це було у 2016).
Маршрут відносно нескладний, але хочу таки зайти всі шість двотисячників з дітьми.
Там є як матрасні гори (Піп Іван, Петрос), так і складніші (Ребра), будемо дивитися по стану доріг/погоді/тощо.
Ночівлі у наметах на берегах озер, одна-дві ночівлі у колибі/тур.притулку - фактично повний автоном, поповнювати можна буде лише воду.
Приблизний маршрут

Заплановані переходи по дням (дуже приблизно, можливі коригування у обидва боки): 8 км, 14 км, 12 км, 17 км, 15 км.
Будемо дивитися по дітям/погоді, можливо буде одна дньовка.
Одним словом, ідемо туди, де побачимо, як буде . Визначеності мінімум, бо діти і гори - це джерело невизначеності.
ТУДИ: потяг 143, до ст.Ворохта + трансфер до Зеленого (ціна поточнюється).
НАЗАД: (попередньо Кваси-Київ, але не виключаю, що поїдемо з Франківська, інформація буде в темі).

ссылку на поезд туда-сюда киньте, пожалуйста

Ау
На когда билеты брать? На 6.07 или 7.07?

Туди - Київ-Ворохта, потяг 143.
Назад - поки не ясно (рахівський не відкривають, та і скоріше за все поїдемо на Франківськ, аби дітвору не мучати у спеку в сауні Рахів-Київ).

якщо візьму квитки

дороги назад нема

Не зіваємо, квитки до дому вже у продажу. Повертаємось із Франківська.

якщо візьму квитки

дороги назад нема

ніякого вибору

Не зіваємо, квитки до дому вже у продажу. Повертаємось із Франківська.

а який вагон беремо?

В нас куплені квитки у 13 вагін

В нас куплені квитки у 13 вагін

144 (17:01)
чи
043 (21:50)
?

43-й потяг

Теж вже з квиточками

На какую дату обратный билет брать?

На 14.07 з Івано-Франківська, потяг 43

"Отпочковаться" буду вынужден раньше,
взял на 13.07.17
по рельсам: Рахов-Киев

З минулого разу залишився файлик зі списком барахла/їжі, потроху буду адаптувати його до автономного походу (можливо комусь згодиться)

Ну от залишилася у спогадах ще одна чудова подорож

І подорож та вдалася на 200%! Жодного разу не змокли, насолодилися горами, уникли отруєнь/травм/іншиї неприємностей - одним словом, це було надзвичайно .
І дітвора не підкачала: не дивлячись на мінімальний або і на повну відсутність досвіду, крокували бадьоро


Повноцінний звіт і треки днями, щойно зберу все до купи і оброблю.

Гадаю це стане доброю традицією, дякую тобі Анно, кращего планування важко було уявити.
Цього походу малі чекали рік, та й я сам теж був в очікуванні. І вони виправдалися на всі 100500). Дякую всім хто допоміг зі спорядженням. Впорядкую думки, спробую щось написати.

Ну хоч одній людині сподобалося - і на тому спасибі .
Фото скачати: https://fex.net/#!820376883959

ДЕНЬ 1. Шибене - пол.Веснарка. Фото.
Пройдений трек:


До старту дістаємося бусом. Дорога - мрія катнійщика, там добре було б на 36" колесах крутити .
Але от вже прикордонники. Прискіпливо допитують, як і куди йдемо (адже частина маршрутів вимагають дозволу, бо прикордонна територія), досконало розповідаю по дням, як йти будемо і де ночувати.
Реєструють, відпускають. На старт!

Дітвора бадьоро крокує

Дорослі дещо повільніше - чи то розуміють, скільки км попереду, чи то заплічники дають про себе знати

І от пішли перші апчики. Спекотно, важкувато, зате які види відкриваються!

Дорогою знаходимо перші полунички і афини. Але їх поки небагато, тому в хід йдуть харібо і пєчєньки

І от вже довгоочікувана полонина

Фраза "Малишня, місце ночівлі!" змушує нащадків прискорюватися

ба навіть обганяти

На щастя поряд із зайнятою колибою є вільна. Цілі апартаменти з трьох кімнат

з дивовижним пейзажем

На такому порозі борщики/супчики захмарно смачні


Вечірню тишу зіпсували джипи, які дерлися вгору. Машини на польських номерах.
Газуючі автівки, які прокладають собі зручну дорогу. З яких тече масло, на траву, яку їдять корови, на струмки, з яких люди п"ють воду. У заповіднику...
За вечір їх проїхало штук 5 чи 6.

А вночі вийшов місяць

ДЕНЬ 2. пол.Веснарка - о.Бребенескул. Фото.
Пройдений трек:


Добре виспалися, поснідали - час в дорогу. Сьогодні нас чекають перші два двотисячника - г.Піп Іван і г. Бребенескул

До зустрічі, колиба!

Тінистим лісом

дістаємося о.Марічейка (добре, що ночували нижче, адже водойму обліпили джипери)

Якраз коли ми підійшли, вони стартували, тож частину підйому на Піп Іван ми нали нагоду "насолоджуватися" бздом від машин, шумом моторів і машинним маслом, що стікало у струмки

Періодично відпочиваючи

і милуючись краєвидами, що на підйомі швидко змінюються

крокуємо


А нагорі сонечко і квіточки


Коли до гори лишається небагато, назустріч шкрябаються автівки

Малечі нелегко, але вони стійко троплять

Адже за пагорбом сам Білий слон

Вершина, а отже і обід

Підкріпилися. поспілкувалися з рятувальниками - і в путь


До зустрічі, величний красене! (сподіваюся та реконструкція таки дійде кінця)

Стежка хребтом різноманітна



Досі трапляються сніжники

І от, коли вже видно місце ночівлі, треба звертати на другий двотисячник. Загалом другий день дався важкувато всім, але мети досягнуто - г. Бребенескул

і місце ночівлі - одноіменне озеро

Спуск непростий


Швиденько розбиваємо табір

і починаються приємні вечірні справи - купання у найбільш високогірному озері

вечеря з дуркуванням


і звичайно ж зустріч місяця

П.С. ребус "Знайди Орга"

ДЕНЬ 3. о.Бребенескул - сідловина. Фото.
Пройдений трек:


Ранок у горах особливий

Сонце стрімко виповзає з-за гори і починає пригрівати

Снідаємо на березі

і в путь! Ще з вечора вирішуємо трохи зрізати, і піти не в обхід, а напряму на середину підйома на г.Гутин-Томнатик
(після обіду зустріли туристів, від яких почули "То це ви ті дурні, що полізли на стіну з дітьми???" )
Більша частина апчика норм


але наприкінці довелося трохи підстрахуватися мотузком

Загалом підйом тривав 570 метрів, за які ми набрали 143 м

Третій двотисячник - Гутин-Томнатик

Вид на табір з цього місця прекрасний

А потяд і четверта вершина - г.Ребра


До Несамовитого вирішили не спускатися, оскільки збираються хмарки

які згодом охолоджують нас легеньким дощиком. Під Говерлою швиденько обідаємо - і гайда штурмувати вершину (фото з Говерли трохи пізніше)
Не дивлячись на погодні умови (легкий дощ і непоганий вітер) діти бадьоро заходять на п"яту - найвищу - вершину, за що отримують медальки.
Наприкінці підйому дощ стихає, тож спускаємося без проблем.
Неспішно дістаємося тур.притулку, який окупували туристи. Але лісники не кинули нас у біді, тож всю ніч ведемо "половую жизнь"

ДЕНЬ 4. сідловина - колиба - Петрос - колиба. Фото.
Пройдені треки:


+ розвідка цікавої доріжки для велосипеда (ходила сама)


Щойно зібралися - починається дощ. Не надто сильний, але з громом і блискавкою - виходити страшнувато, вирішили перечекати.
Аби підстрахуватися, я з Мурзиком виходимо перші (аби зайняти колибу), інші учасники чекають дзвінка
Дякуємо притулку за гостину

і поспішаємо до колиби "Мрія" (екопункт Рогнєска). Дорога нескладна, тож топимо добряче


Гори вмиті, свіжа зелень радує око

Струмки стікають з гір

а отам, вдалині, колиба

Поряд нікого не видно, отже є надія провести день і ніч, споглядаючи Петрос (зліва) і Говерлу (справа) .
Так і є! Вільно! Варимо чай

і телефонуємо іншим учасникам - можна йти

Тим часом до нас приходять рогаті гості

Аби не сидіти на місці, вирішую спуститися і розвідати відмітку на карті "колиба" і "вода", тим більше, що води все рівно треба набрати.
Дорога порадувала якістю покриття (днями сподіваюся проїхатися там велосипедом)


Колиба хоч і невелика, але новенька і чиста


струмок зі смачною водою трохи нижче, коло пастухів

В обід група возз"єдналася. У планах пообідати і збігати на Петрос налегке

Але погода вирішила відстрочити підйом, тому до 17 години один за одним спостерігаємо зливи і райдугу



А оце, як потім розповідали, та ж хмара залізла на Говерлу. Кажуть, там був справжній армагєдєц: вітер, злива, сніг

Частина групи лишається у колибі, а ті, кому було до снаги, піднімаються на Петрос

Пощастило: дощів більше не було

Натомість нагорі був такої сили вітер, що ледве спустилися звідти


Спуск прикрашало дивовижне небо


Земля підсохла, тому розбиваємо два намети, в яких ночує п"ятеро бажаючих, інші учасники дивляться сни у колибі.

ДЕНЬ 5. колиба - Кваси. Фото.
Пройдений трек:


Ну от і все

Сьогодні маємо спуститися з гір. Снідаємо, намагаючись насититися краєвидами

і в дорогу

Трохи згодом починається мілкий дощ, який втім не заважає: куртки вистачає, аби залишатися сухими.
Люди-танки

Дорогою нам зустрічалися багато туристів, отара овець

і струмки

А от і полонинка під Шешулом - найвища точка, яку ми підкорити з дітьми того року. Нині ж це середина спуску. Ростемо!

У старенької доярки купуємо сир у банках (чистий пармезан!) і розрашовуємося поряд пообідати


Вниз збігаємо швидко



Купуємо сиру на вечерю

От вже і околиця Квасів


Оскільки на фініші дітям обіцяна гуцульська піца, ледь встигаю за малою

Спускаємося після обіду, тому встигаємо зайняти затишне місце - під деревом, з костровищем і без сусідів

Хіба іноді гості приходили

Потім була піца, вечеря і нічні посиденьки коло вогнища.

ДЕНЬ 6. Кваси. Фото.

Вночі йшов дощ. Всі намети, крім одного, вистояли на 5+.
Сьогодні четверо учасників їдуть додому, потяг в обід, тому днюємо біля вогнища і з видом на гори



Цього дня до нас ще тричі приходив дощик, втім видно його було зарані

тому встигали сховати речі і розкласти чаювання у тамбурі

Засумувавши за звичайною їжею, харчуємося у кафешці "Дубок", до якої ходимо файно стежкою


Вечірня прогулянка вздовж річки