Водоспад Кам"янка, Сколівські Бескиди, скелі Довбуша, Гошівський монастир, Мізунські водоспади, Ілемнянський водоспад, Манявський водоспад, Манявський Скит - в мене довго не було можливості об"єднати всі ці цікавості в один трек. Декілька разів були плани їхати цивільно трохи спрощений трек (в два дні проїхати його неможливо), але ставала на заваді погода. І добре, адже без будь якої викинутої цікавинки трек є неповним.
В цьому році Укрзалізниця відзначилась як ніколи : довго не відкривала квитки на закарпатському напрямку, а рахівський напрямок розібрали за день, тому багато хто просто не мав квитків, щоб поїхати. Андрій lisapedist в останні дні придбав зворотній квиток і приєднався до мене.
День1. 24.08.2017
Поїзд прибуває на станцію Сколе в 5:25. Глуха темінь, чекаємо на вокзалі, поки не світає. Вокзал чудовий : гарні крісла та м"які підголівники.
Місто потроху прокидається : базарники розкладують свої товари, з пекарні виносять свіжі пухкі булки - ми ледве проїхали повз!
На виїзді з міста - відома композиція "Трембіта"
Дорога приводить нас до в"їзду в національний парк Сколівські Бескиди. Через 400 метрів - перше мінеральне джерело. Вода несмачна і пахне нафтою. Трохи згодом - перший водоспад на нашому маршруті - Кам"янка. Пусті бесідки, сувенірний ринок - хазяї ще тільки-тільки розпочинають роботу. Зовсім поруч - пішохадні тропа на Журавлине (Мертве) озеро. Озеро дуже мальовниче, хоч камера й не передасть всієї краси.
Дорога пуста : жодного туриста та лише поодинокі автомобілі. Набираємо воду в Янковій криниці : після Нафтусі це просто неймовірне задоволення пити чисту воду. Біля криниці - чудове місце для ночівлі, на якому отаборились декілька наметів. По хорошому заздримо : вид з намету фантастичний.
Дорога погіршується, крутизна в багатьох місцях не дозволяє їхати, в тому числі і через багаж. В деяких місцях через недавні опади на колеса налипає трошки багнючки, але загалом дорога нормально проходиться навіть в опади. З перевалу дуже мальовничий вид. Спуск проходить через гірські села, повз дерев"яні церкви, численні маленькі водоспади.
До скель Довбуша веде 5-кілометровий підйом. Дорога кам"яниста, поганої якості, а от колиби майже вже біля самих скель дуже гарні - ми там поласували грибною юшкою та дерунами. Місце дуже релаксуюче, є можливість зняти будинок. Чи то нам в потязі не вистачило 4 годин для сну, чи гойдалки на території колиби нас остаточно розслабили, але виїжджати після смачного обіду не було жодних сил.
Окрім каміння, на треку виникли й інші складнощі : численні стиглі яблука, сливи, алича.
Наступний об"єкт, який вартий відвідування - Гошівський монастир - одна з найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України.
Селище Вигода зустрічає нас пам"ятником Карпатському трамваю. Це моя слабкість - потяги та особливо гірські, вузькоколійні. Повертаємо в напрямку села Старий Мізунь, а зовсім скоро бачимо туристичний потяг, що повертається з туристами з гір. А за ним трошки пізніше - потяг з лісом! Неймовірне видовище!
Ночуємо на галявині біля річки Мізунка за селом Новий Мізунь.
За день 85км, набір висоти 1130, скидання висоти 1052м