З власного досвіду - останній раз впав 25 травня ц.р..
Свідомість не втрачав, хоча струс був

. Усю ніч била пропасниця.
26 травня (якраз мені 55 стукнуло) о 6 ранку в травмпункті наклали гіпс на ліву руку, суглоб (для російськомовних - "лучезапьястный"

) та сказали два місяця в гіпсі.
Через дві години біль від накладеного гіпсу зріс, рука почала німіти, змушений був здерти гіпс, щоб виспатись. Як виспався, проконсультувався по телефону з Курухою (спасибі, лікарю

). Він запевнив що без гіпсу можуть бути ускладнення. Спробував попасти на прийом у поліклініці - повна фігня.
На травмпункті вже не приймають - тільки первинний, у хірургічному відділенні травматолог відсутній, до хірурга черга чоловік 15. Плюнув, розвернувся, наклав на руку старий гіпс від попереднього перелому і самостійно перемотав.
Наступні два дні їздив на роботу обережно, перемикав на велику зірку компакту (105-а) правою рукою.
Через день почав плавати (перед роботою) в Дніпрі, (гіпс носив тільки на роботі, набирати на клаві він майже не заважав).
Характер їзди - сайклокрос, 28', жорстка вилка, по бруківці Червоноармійсьої (Великої Васильківської).
6 червня їздив з Марком на 300 км - перемикав 105-у лівою рукою переднім хватом, качати насосом ще не міг.
Вчора уже міг качати стаціонарним 7 атмосфер (для сайклокроса).
Але все робив обережно, вдумливо.
Не вішай носа, найшвидшого одужання, велосипед реально допомагає.
P.S. Харчувався як завжди, після травм мене лікують два персональних хатніх травматологи - кішки.
Пригладав до них руку, (або їх до руки

), коли дуже бився - самі вночі приходили на мені полежати.
Класно знімають біль, в цьому дійсно щось є. І всі кросовки у мене сухі
