Велокиїв

19.06.2018

Маршрут: Київ - Остер
Остер - Київ

Місце збору: 09:40 вхід в ПДН
Старт: 09:45
Час фінішу: 17:00
Місце фінішу: Гонсалеса (ЧАС ФІНІШУ ПРИБЛИЗНИЙ)
Кілометраж: 100-120 км в день
Ґрунт/асфальт: 90-10
Темп: 15-25 (з поправкою на орг.моменти)
Брати з собою: справний велосипед, шолом, 2 запаски, аптечку, вело-аптечку (латки, замок для ланцюга, крюк на раму), насос, фінанси на поповнення запасів і форс-мажор, плавки (за бажанням), гроші на харчування, проживання
Зв'язок: приват, тема
1. Велошолом на голові - обов'язкова умова!!!
2. Реєстрація - після погодження з організатором. Хто реєструється без погодження - той Олег Винник.
3. Все, що міцніше кефіру, вживається після покатушки.
4. Темп і напрямок руху визначає організатор або особа, що назначена ведучим.
5. Учасник, що обганяє групу, вважається таким, що знає дорогу І НАДАЛІ МАНДРУЄ СОЛО.
6. Хвіст приїздить відпочившим.

Реєстрація

Зареєстровано: 3
Учасники:

• Ul@senko +1 18.06.2018 22:03

• vart4444 19.06.2018 08:06

Привідкриваю завісу: у серпні заплановано грунтовий бревет-200км, і аби все пройшло красиво, трек треба оглянути/прикатати


Тож завтра таки їдемо. На 2 дні.
Дистанція 100-120 км в день, темп бадьорий, із зупинками на орг.моменти/пошук доріг/купання (2-3).
Житимемо в готелі у Острі.
Трек поки секрет , буде лише у мене.
Хто бажає пригод/купання/краєвидів - прошу.

Можна з вами?

Прошу

Чудовий день, різноманітний маршрут - це був класний вівторок. Бонусом - дощик півгодини тому.
Свіжа прохолода - про що ще можна мріяти у спеку?

Хм, рожевый заець переслідуює вже другу покатуху підряд. Прямо як в х/ф Матриця, де Нео повинен був йти за рожевим кроликом

Привідкриваю завісу: у серпні заплановано грунтовий бревет-200км, і аби все пройшло красиво, трек треба оглянути/прикатати

Мняууууууууууууу, дуже цікаво!

Відкатали.
Фоток наробили.
Враження неоднозначні.
Артем і Сашко - нерозчинні біороботи.
Маршрут - хз, буду думати. Але захід однозначно має відбутися!

Ідея провести грунтовий марафон на 200 км зріла давно.
І от нарешті вона оформилася, є співорганізатор, спонсори, дата. Треба прикатати маршрут.
Я його їздила ще у 2015, але тоді було багатенько асфальту.
Втім, за ці три роки було накатано нових маршрутів, тож асфальт вдалося мінімізувати і вівторковим ранком вирушити в дорогу.
Поїхали на 2 дні, з ночівлею у Острі, аби був час на пошук доріг, адже прикатка такого роду трека має бути якісною.
Ох як не прогадали ...

СКАЗАННЯ ПРО ПОГОНЮ ЗА РОЖЕВИМИ КРОЛИКАМИ, ВЕЧЕРЮ У АЛІСИ І ЧЕШИРИКА І ПІДСТУПНІСТЬ КАРТ (фотоальбом ТУТ)
ПДН проїхали швидко


Нема чого там затримуватися... За містом краще



В селах ледь стримуємося, аби не зупинятися коло кожної шовковиці і вишні, адже шлунки вже повні! А ягоди так і манять...
Просто трактор на вулиці


Трава вже підросла нівроку, тож крутимо, вдихаючі п"янкі аромати сіна



Зупинилися освіжитися у Любечі: зазвичай маловодна річка здивувала течією і глибиною


Око радують яскраві краєвиди, ноги щасливі від чудових грунтів



Молочка просили-клянчили, так і не випросили. Плямиста невблаганна. Все в дім


Ну що ж, насильно_мил_не_будешь. Часу наче і вистачає, але в прогнозах на вечір дощик, тож намагаємося надовго не залипати



А от і рожевий кролик!


Скульптурний ансамбЄль ПК
Місточок у лугах


Дуже мила верба. Як не пообніматися з нею?


Насправді ж вдячна Поліссю за скіли переходу багнюки по гілочкам (і побудові переправ - ох, як нам це згодиться завтра...)


Кілька кілометрів їдемо по траві (чудові відчуття, коли травиця лоскоче тебе до пояса )


Дорога там є, просто підзаросла трохи, а косарі сюди ще не доїхали


Бродик на Беремицьке



Як же добре після нього... Освіжені ноги крутять зі ще більшим завзяттям!


Десна досі досить повноводна, навесні відгризла добрячі шматки обох берегів


Калюжка, багнючка, гедзі - в цій фотці прекрасно все! Певно чи не найшвидше крутили після цього переходу, адже комахи тут в тілі, а хімію ми затупили взяти...


Але ось вже вжух-вжух - і вискакуємо на околицю Остра і городище з Юр"євою божницею




А на сусідній вулиці - чарівна у всіх відносинах статУя "Доярка-дояр"


Втім вона теж виявилася жадібною: молока не допросилися


Трохи покружляли містом, оглянули руїни бази відпочинку МО СРСР


хлопців коло магазину


старий причал


Але вже вечір. Цікавинки цікавинками, а душа прагне супчика... Вечеряємо в кафе Аліса з відповідними картинками на стінах і смугастим Чешириком...


Готель не розчарував: за 100 грн з особи ми мали нормальні ліжка, гарячу воду, чисту вбиральню, посуд/чайник/холодильник/телевізор у кімнаті.
І дощик пізно увечері, після якого ми спали, як немовлята...

6:00.
ВЖЖЖЖЖЖЖЖУХ!! БРРРРРРУМ!!! ВЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖУХХХХХХХ!
Люди добрі, шоета?
Невже так гостро необхідно пиляти когось "Дружбою" о 6 ранку?? За годину до будильника??
Дрімаємо ще годинку і підйом. Ще треба встигнути в магазин і поснідати...
Кав"ярня в центрі порадувала смачною кавою, тож добряче підкріпившись вирушаємо на трек.
Хммм, а що це за стежинка вздовж води? Гайда розвідаємо!
Ну, вода спала - і добре. Підсохло, їхати можна. Втім не без сюрпризів




Вода спала? Ну так, але не скрізь


Видряпуємося на дорогу. Наразі зрізка так собі (втім я дуже сподіваюся, що до серпня підсохне все)



Церква в Лутаві


На околиці села, поряд із жилими і місцями досить сучасними будинками, закинута хатина. Ледь тримається на одвірку..


Під покрівлею досі сохне одяг


а у скрині лежать старовинні вишиті плаття


Виїздимо на луги


Нічого не віщує біди: дорогами їздять, хоч і небагато, тож спокійно насолоджуємося краєвидами


Калюжа. Ну і добре, гілок поряд вистачає, будуємо переправу, легко переходимо


Сліди на той бік є, отже все добре. Має бути...


Втім дорога стає гірша


Потім перетворюється в стежку по берегу. А потім і геть зникає... Блудимо по траві, таки знаходимо вихід, і от вже наче село - а дзуськи. Ось вам раз


А ось вам ще раз


Роззуватися тут ризиковано...


Виповзаємо у Виповзів . Наслідивши у сільмагу, купуємо сухі шкарпетки і швидко сушимо черевики


Фух, знову поїхали. Дорога файна, то по дамбі, то по берегу


Файна, але... Знову блукаємо у пошуку доріг, яких нема: те, що вздовж берега, багато де з"їла річка, а те, що на лугах, заросло, бо туди досі не дістатися. Вода/болота стоять, незважаючи на спекотне літо.
І от вже коли, об"їхавши два броди і побудувавши дві переправи, наче вибралися (от же піщані схили Сувида, а он і автівки сновигають трасою) - отримуємо ще річечку поперек. Одну частину перейшли швидко (3-4 гілки і готово), а от її "русло"... Широко, глибина майже по коліно, розкислі береги... Дякую, Полісся, за бобрячі скіли, Артему за продуктивні пошуки дровиняк у кущах, а Олександру за ножик у мультитулі


Ох не просто так тут стоїть це оголошення


В Боденьках десь о 15:30. На одометрі 50 км. Менше половини... Заправляємося водою і в путь. Далі наче все катане, сюрпризів не має бути



Не дивлячись на те, що організми вже добряче виснажені спекою (вітер сьогодні попутний, тому їхати дуууже жарко, а купатися ніколи), крутимо, адже фінішувати затемна у наші плани не входить


Єдине, що дозволяємо собі, це трохи освіжити ноги у бродику


Південна частина Хотянівка останнім часом серйозно розрослася, ми навіть блуканули трохи о_0.
Магазин у Осещині. Хто його знає, де тут помилка. Чи так і треба


Ах, рожевий кролик. Вже на Нивках, у задвірках, знову зустрічаємо його (хоча тут він вже більше схожий на пса )


Дякую Сашку і Артему за дивовижну стійкість і залізну моральку у подоланні труднощів .

Вчора проїжджав поряд з цим красенем. Все ще сидить.

Та він певно і марафона дочекається