Велокиїв

11.09.2016

Маршрут: Косовка - море - Косовка

Місце збору: 18:30 з-д вокзал
Старт: 09:00
Час фінішу: 19:00
Місце фінішу: Косовка
Кілометраж: до 100 в день (в залежності від побажань групи)
Ґрунт/асфальт: 70-30
Темп: помірно-оглядовий
Брати з собою: справний велосипед, шолом, 2 запаски, аптечку, вело-аптечку (латки, замок для ланцюга, крюк на раму), насос, фінанси на проживання, харчування, поповнення запасів і форс-мажор
Зв'язок: приват, тема
1. Шолом на голові - обов'язкова умова!!!
2. Реєстрація - після погодження з організатором. Хто реєструється без погодження - той Віталік Козловський.
3. Все, що міцніше кефіру, вживається після покатушки.
4. Темп і напрямок руху визначає організатор або особа, назначена ведучим.
5. "Участник, уехавший вперед и потерявший организатора из виду, считается знающим дорогу" (С).

Реєстрація
Зареєстровано: 8
Учасники: Ul@senko  +3  05.08.2016 12:01LarissaV  +1  05.08.2016 12:44Дениска      05.08.2016 13:15Sport_dvizh      15.08.2016 16:45

Поїздка по мотивам цього і цього, але гібридною групою (хто бажає - бере велосипеди і ми трохи катаємо, хто не бажає - матрасить весь день на морі).
Я їду з сім"єю, яка відпочиватиме на березі, але беру вєльчик .
МЕТА: відпочити з рідними, покупатися у морі


і звичайно ж покатати прекрасними грунтовими автобанами між морем і лиманами (треки будуть трохи згодом)



ФОРМАТ: щодня за бажанням - або днюємо на морі, або катаємо вздовж моря і купаємося, купаємося, купаємося.

ТУДИ: потяг 287 (до Одеси). Ті, хто без велосипедів, дістануться кемпінгу маршруткою або замовимо трансфер, велосипедисти чекають електричку на Білгород-Дністровський (аби не їхати по трасі), і полями дістаємося Косовки (22 км).
НАЗАД: аналогічно: велосипедисти їдуть на Білгород-Дністровський і дістаються Одеси електричкою, безвелосипедні - бус або маршрутка.
Дата - по бажанню (я виїзджаю 17.09 в 21:39 потягом 148).
ПРОЖИВАННЯ: я житиму цивільно у велокемпінгу "Шаболат" (~100-150 грн за ніч).
Хто має бажання - тут же, на спеціально відведеній галявині, можна жити у наметі.
Село тихе, без діскотєк і п"яничок. До моря йти/їхати по грунтовій доріжці вздовж лиману 4.5 км.
Можна замовити харчування (сніданок+вечеря ~150 грн).

Не хочу быть Виталиком , Аня с вами можно?

Якщо все, що треба, є (у т.ч. фіз.підготовка), можна спробувати.
На скільки днів? Харчування?

А між тим морька все ближче .
Пропозиція на перший день: після потяга катнути трасу марафона Куяльник

(але треба герметик, бо якірці там таки є )






До старту

На вокзал:

А між тим морька все ближче... Отже, приблизні плани на поїздку (якщо буде натхнення - ще щось придумаю)
Маршрути відсотків на 70 катані (щось мною, щось знайомими, щось у реверсі), тож розвідка і нові дороги теж мають місце бути.
Покриття – польові автобани і поганенький асфальт (який майже завжди можна об`їхати)


Де це можливо – рухаємося вдовж моря, купання щодня обов`язково



11.09: прибуваємо в Одесу о 5:23, неспішно снідаємо, чекаємо ще двох учасників зі Львова і о 8:40 вирушаємо до Затоки (ст. Бугаз).
Для безвелосипедних домовлюся про трансфер до кемпінгу «Шаболат» (сподіваюся:))), інші ж вирушають своїм ходом (не просто так, а цілі 22 км!)

Перший ходовий день скоріше за все цим і скінчиться, заселимося – і гайда купатися.

На наступні дні є кілька треків:
- до старого аеродрому (55 км)

якщо пощастить – побачимо руїни військової частини і сталевих пташок


- до руїн костелу (92 км)

В планах відвідати:
- село з велосипедною назвою Авидівка
- руїни костелу у с. Долинівка



- церква у с. Широке та руїни садиби на околиці


- лісок у с.Тузли

- вздовж моря, купаючись, дістаємося Косовки


- на Білгород-Дністровський (50 км) (оптимально – для останнього дня)

Полями

через Шабо

дістаємося Білгорода. На околиці звертаємо і їдемо дивитися… руїни! (прямо тематична поїздка виходить, Дениска, фотік і натхнення не забувай)
Що воно таке було – хз, пошукаю інформацію


Наступний об`єкт – Аккерманська фортеця (але цього разу нарешті з іншого боку)

і розкопки старовинного міста Тіра

- парк



- Руїни Олександрівських казарм (поч. 18 ст.)


- Традиційні відвідини кондитерської


- Парк

- Вокзал

- Електричка на Одесу о 16:59

Вище додала треки вокзал-Куяльник і назад.
Це має бути цікава пригода .

Завтра їду на вокзал, кому теж треба роздрукувати квитки - скидайте в приват

О, да. Маски вічні (особливо з 16:42 ).

Ну що ж, всі вже вдома, і морський релакс залишився лише у спогадах .
А згадати таки є що: грунтові автобани, український степ, краєзнавчі екскурсії від місцевих, тепле безлюдне море і звичайно ж душевний прийом у велокемпінгу і смачнюча домашня кухня... А, ще забула (Діма, спєцом для тебе) Наразі на південь без герметику зась (запасний теж згодився), в іншому на щастя без поломок і інших неприємних пригод.
Дякую всім, хто склав компанію у цій дивовижній пригоді, яка схоже стане доброю щорічною традицією.
Повноцінний звіт і треки після отримання фоток від Дениски .

Треки подивитися/скачати: http://biketrack.in.ua/morskij-relaks.html
Це був мій перший досвід організації відпочинку гібридної групи.
Висновки зроблено, наступного року треба буде внести деякі зміни у планування, але загалом такий відпочинок – досить прийнятний варіант для сімей, де погляди на формат проведення відпустки дещо відрізняються.
Красно вдячна власнику кемпінгу Володимиру Васильовичу і його музам, які приймали і годували нашу компанію

З погодою пощастило невимовно. Якщо вірити погодним сайтам, нині в Косовці дощить і +12..+20.
Дякую всім десяти учасникам за теплий морський тиждень .
Сподіваюся, такий відпочинок стане доброю традицією

11.09. Затока – Сергіївка - Косовка
ФОТО: https://plus.google.com/photos/10381876 ... 5052512049

Одеса радує нас теплим ранком

Поснідали, дочекалися ще двох учасниць релаксу і відправили речі і безвелосипедних учасників до кемпінгу.
А двоколісні електричкою поїхали до Затоки

Іноді здається, що вагони їдуть пляжем


Степ зустрів нас чудовими швидкісними грунтами

А от поля.. Діма запідозрив щось неладне

І не помилився: перші проколи змушують пригадати, як ставити латки

Безкамерки теж «наїлися», але герметик робить свою справу

Двоє учасників мали герметик у камерах – теж спрацював.
Доки ми латаємося, безвелосипедні насолоджуються борщем у кемпінгу… Утираємо сльози і клеїмо камери

Шаболатським лиманом їздять різні плав.засоби

Цей, схоже, возив дітей з табору на море.
Руїни старого мосту нині облюбували чайки

Краса красою, але снідали ми давно, а час обіду вже минув… Поспішаємо до Сергіївки

Для тих, кому ліньки долати цілих 1400 м мосту через лиман, нині ходить відкритий бусік і паром

Підкріплюємося


Закупляємося клеєм і латками і крутимо до морька.
А Діма тим часом підкачується

Він ще не знає, що на найближчий тиждень латки і насос стануть для нього рідними
(останнього дня лише одна з камер буде прикрашена 15-тьма латками)…
Захід сонця - тут навіть не знаю, як описати. Це треба бачити вживу



Вечеряли у світі місяця

12.09. Авидівка – костел – Тузли.
ФОТО: https://plus.google.com/photos/10381876 ... 1945785649

Світанок на лимані чарівний

Новому дню радіють всі



а ситі велосипедисти вирушають у дорогу


І хоча за бортом ще ніжно-тепле літо, іноді природа нагадує: це степова осінь

У селі з велосипедною назвою Шиманівка Авидівка таблички не знайшли, тому на згадку зняли лише головну вулицю

Полями дістаємося найцікавішого об`єкта дня: с.Долинівка


Коли фотографували колодязь, до нас підійшов місцевий житель, який виявився старостою села.
Навряд чи хтось знає більше про історію цього краю, тому залипли ми у Долинівці на добру годину… Отже:
Місцевість багата на німецькі села, де до війни жило чимало німців, які переїхали сюди на кращим кліматом і родючішою землею.
За однією з версій нинішня Долинівка раніше називалася Neue Post (Нова Пошта ).
Перед війною всі німці повернулися на історичну батьківщину, але і досі навідуються у рідні місця.
Сільські цікавинки:
- колодязь протягом кількох місяців робив молдавський майстер, якого спеціально для цього привезли в село


- руїни німецької кірхи, що має вже більше 200 років.
До середини 90 років 20 століття церква ще функціонувала: спочатку як церква, згодом у якості складу, втім останні 20 років будівля втратила покрівлю, і з кожним роком все більше руйнується




- зупинка у центрі села, яку прикрасила донька старости

- її ж авторства – розпис місцевої школи




Відверто кажучи, дивовижне видовище . Ніякого бетону і сірості

Прощаємося з цікавим співбесідником

і крутимо далі. На околиці села – вітання з минулого, повз яке проїхати не змогли
Місток у Широкому

Руїни на околиці села



О. Солоне. Зачаровані спускаємося до пересохлої водойми

Озеро дивовижно обміліло: справа води геть немає

Зліва вона теж відступила далеко від мосту

Але нащо крутити розбитим асфальтом, якщо поряд – марсіанська пустеля?






Та частина, де вода ще лишилася, дивовижно смердить, тому пролетіли її швидко. З тієї ж причини матрас з лиману перенесли до моря


У лимані Бурнас рівень води теж помітно впав, але принаймні запах не дошкуляє, тому зупиняємося помилуватися незвичною картинкою

Лісом дістаємося моря, де купаємося і обідаємо


Останні 30 км маршруту – вздовж моря.
Лебедівський ліс прекрасний за будь-якої пори року


Як і море




Бази у Курортному надвечір

13.09. Косовка – сільськогосподарський аеродром – Косовка.
ФОТО: https://plus.google.com/photos/10381876 ... 1972350993

Маршрут коротенький, тож крутимо бадьоро, аби мати півдня на пляжик. Ну-ну …
Дорогою ганяємо птахів

гадаємо, що за ягідки

і звичайно ж насолоджуємося грунтами

І от вже на під`їзді до аеродрому Діма на ободах, та і наші колеса не без якірців. Рятуємося латками і герметиком.
Два з трьох літачків відпочивали, тож ми мали нагоду роздивитися все і вся



Загалом техніка використовується для обробки полів по всій області, крилаті долітають навіть до Кілії, де обризкують рисові поля.
Назад їдемо обережненько, сподіваючись, що докрутимо без проколів

Військові руїни майже розібрані


На півдороги між Абрикосовим і Біленьким Діма знову на ободах. Єдина втіха – поряд росте купа смачного винограду


Робітники поля, зжалившись над нашими проколами, пропонували нам цілий ящик ягід, але ми відмовилися: таку порцію нам не подужати.
Їмо виноград з кущів.
Ленін у Біленькому ще стоїть

а ми латаємося… І хоча якірців багато, наше бажання купатися сильніше, тому другу половину дня ми купаємося і засмагаємо

а Діма – ну ви розумієте… Але на третій день латання камер вже не займає багато часу – все таки досвід, тому додому їдемо, а не йдемо

милуючись заходом сонця над Косовкою



А увечері на нас чекала кулінарна розпуста…

14.09. Море – Прибрежне – Косовка.
ФОТО: https://plus.google.com/photos/10381876 ... 8448661505

Сходить сонце над лиманом


Діма за ранковою гімнастикою

Сьогодні Дмитро повертається в Київ, тож нас лишається четверо.
Доки Лариса проводить його на електричку, ми пляжимося



і рівняємо вело-засмагу

О 17:30 зустрічаємо Ларису в Прибрежному і крутимо додому

Оскільки їхати додому аж 20 км, я ніяк не могла подумати, що 2 години на це буде замало. І таки було мало! Нувипонімаєтє


(втім аби я взяла ліхтарик – це не врятувало б: як виявилося вдома, він зламався )

15.09. Косовка – чорні камені – Косовка
ФОТО: https://plus.google.com/photos/10381876 ... 8112639121

У четвер вирішили проїхатися вздовж моря, аби знайти пляж на завтра: п`ятниця назначена днем суцільного морського матрасу.
Перед сніданком стаємо свідками священнодійства: народження вина


Вже знайомою дорогою крутимо в бік Курортного


З пагорба можна розгледіти лиман, косу і море

День видався вітряним, тож навіть лиман вкривають хвилі

На косі є мультяшний райончик

Втім далеко по ньому не проїхати: сильні світу цього і тут поперекривали все, що можна.
Море сьогодні бурхливе, заходити у такі хвилі наважуються одиниці

До чорних каменів доїхали бадьоро


Тут хвилі менші, втім теж бризкає


Розвернувшись їхати назад, були накриті розкішним мордодуєм

Але то лише для нас був елемент ускладнень: є ті, кому такий вітерець за щастя


Вечір проводимо на березі, годуючи чайок

16.09. Море-матрас.
ФОТО: https://plus.google.com/photos/10381876 ... 3091427473

Останній день – найрелаксовіший: велосипеди лишаються вдома, а ми цілий день відпочиваємо біля моря


Але Діму таким не злякати: він традицій не порушує

Море зранку спокійне, погода літня, але без спеки



Зайшли далеко на косу, де людей практично немає, хіба з кущів іноді вискакує двійко нудистів

Рівняємо засмагу


Будуємо замки

А ще були похорони медузи, але ми того не знімали.
Після обіду піднявся вітерець, і хвилі стали відчутніші

Але хіба нас таким злякаєш?
Вечір знову порадував ясним небом і яскравим місячним сяйвом

Да уж, съездили оч удачно

З погодою пощастило невимовно.

Бідолага Діма

Да уж, съездили оч удачно

З погодою пощастило невимовно.

Це Одеса, а в Косовці могло і не краплини впасти... там таке часто.

2 тижні тому змінила задню покришку.
Щойно глянула на стару гуму і знайшла привіт з Півдня: іржавий 2-сантиметровий гвіздок.
Встряг повністю і був добряче забетонований герметиком (ледве видерла). Ззовні його видно не було. Безкамерка рулить