Велокиїв

10.05.2015

Маршрут: Спецдиспансер - Червоне - Демидів - Димер - Кам'янка - Круги - Розтісне - Федорівка - Ясногородка - Глібівка - Казаровичі - Гута-Межігірська - Мощун - Горенка - Пуща-Водиця - Спецдиспансер

Сбор: 09:00 зупинка "спецдиспансер" (вулиця Газопровідна) http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=50.52 ... 5&z=16&m=b
Старт: 09:00
Время финиша: 18:00
Место финиша: зупинка "спецдиспансер" - час фінішу ориєнтований
Километраж: 115+
Грунт/асфальт: 85/15
Темп: 15-20
Брать с собой: справний велосипед, шолом, запаску, вело-аптечку (латки, замок для ланцюга або вижімку та піни, гак на раму), воду, насос, перекус, гроші на форс-мажор
Связь: приват, тема, мобільний в профілі (лише голосові дзвінки)
Відсутність шолому запорука самостійного катання за власним маршрутом.
Реєстрація - після погодження з організатором через приватне повідомлення.
Все, що міцніше за кефір, вживається після покатушки.
Темп і напрямок руху визначає організатор.
Той, хто вирвався вперед та загубив організатора з виду, вважається таким, що знає дорогу.

Регистрация
Зарегистрировано: 4
Участники: semen      05.05.2015 07:36mashuck      06.05.2015 15:44cyberalex      09.05.2015 21:38Ляльвер      09.05.2015 22:57

Вилазка з метою розвідати частину маршруту та вдосконалити форму перед покатенькою 24.05.15 viewtopic.php?f=1&t=153461&p=1898989#p1898989
Перша половина маршруту фінально сформувалася під час покатеньки 04.05.15 viewtopic.php?f=1&t=153331, зокрема розвідано просіку на ділянці Кам'янка - Круги, що придатна для катання та потенційно триває до Федорівки.
Дистанція для тих, хто має належну фізичну форму та мав у цьому сезоні випробування в подібних умовах та кілометражем.
Перший магазин на маршруті у Кам'янці, воду/вуглеводи брати в достатній кількості, щоб вистачило (це єдине місце, де планується поповнення запасів). Також, запаси води можна буде поповнити у струмку перед Червоним.
Довгих зупинок не планую, матраців як таких не передбачено.
Приблизний трек.

трек катаный? хотел бы предварительно зарегистрироваться

Реєструйся.
Трек катаний у межах вчорашньої покатеньки. В іншій частині, будемо першовідкривачами.

Реєструйся.
Трек катаний у межах вчорашньої покатеньки. В іншій частині, будемо першовідкривачами.

Регистрируюсь, грунтами в этом сезоне еще не катал на 100+ , если что отвалюсь...

Ранок видався таким, як треба
Разом з Олександром (Mashuck) приїхали до місця старту о 08-52, як виявилося нас вже чекали інші учасники. Швидке привітання та із запасом у 5 хвилин, ми стартуємо.
Знайома дистанція до струмка біля Червоного, дорогою до якого від нас відколовся cyberalex. Поповнення запасів води та вуглеводів, та за 5 хвилин, рушаємо далі.
Дістаємось Демидова, звертаємо на грейдеровий тягун, що кожного разу провокує на подолання його з найкращим результатом.
Біля Димеру, вже у другий раз підняли з поля лелеку (за 5 метрів від нас).
Перекус у Кам'янці та рух далі уздовж ЛЕП до Федорівки (відмінна грунтівка, доречі).
Вдячний однодумцям за готовність до здорового авантюризму, коли, на мою пропозицію у Федорівці – «хлопці в мене є алтернативний варіант треку, що більше заявленого на чотирнадцять кілометрів та виходить з лісу у с. Толокунь», відповіли згодою. Доречі, ця зміна маршруту мала вирішальний вплив на зміст треку наступної покатеньки у цю сторону кордонами Дніпровсько-Тетерівського заповідника.
За декілька кілометрів, ми вперлися в огорожу, що за своєю міцністю можу бути взірцем того, як повинна охоронятися територія державного кордону у наші неспокійні часи – подвійний паркан з колючим дротом на ньому та зверху між парканами, втрамбований пісок на ділянці між ними та захист воріт у вигляді конструкції з труб. За воротами було КПП, проте, присутності людей не спостерігалося. У той момент, ми вирішили, що вперлися у огорожу заповідника (доречі, якщо територію заповідника на ділянці Любимівка – ріка Здвиж помічено на усіх картах, ділянка від Любимівки до Сухолуччя, взагалі не має маркування). Проте, як виявилося вже вдома, нашому проїзду завадила територія військової частини «Лиса гора» http://wikimapia.org/22643373/ru/Воинск ... Лысая-гора, що у перегляді у Google Earth має галявину з майданчиком у формі кола срібного кольору, що найбільш підходить для запуску ракет типу пересувного ракетного комплексу (це моє особисте припущення). Варто зауважити, що незважаючи на розташування цього майданчика поруч з КПП, ми не мали можливості побачити його через особливості рельєфу – одразу за КПП був величезний пагорб, тому за 20-25 метрів вже нічого не було видно.
Тому, наступною вилазкою до цієї сторони - 24.05.15, кордонами Дніпровсько-Тетерівського заповідника, ділянку Федорівка – Любимівка планується проїхати асфальтом, щоб не витрачати час на пошук доріг, а наступні рази, коли верхньою точкою маршруту буде Федорівка, скористаємось можливістю дослідити лісові грунти у напрямку Любимівки та лісу навколо військової частини, може вдасться, щось роздивитися.
Цього ж разу, ми були змушені повернутися на трек та рушити далі. Ліс у цій стороні відрізняється ідеальним станом – чистий, без сміття та з особливою енергетикою (як сказав Євген (Ляльвер) - аурою). Доречі, не можу пояснити чому, але на мене, особливе враження справляє катання у лісі (у порівнянні з полями, де я нічого подібного не відчуваю). У цього лісі це відчуття було посиленим.
Їхалося просто класно, швидкість сягала 25-30 кілометрів на грунтах та двадцяти у пісках (через короткотривалий дощ попердніми днями, на останніх утворилася корка), що дозволяло їх долати без особливих труднощів (звісно були місця, де ми в’язли). Варто зауважити, що пісків у тій стороні достаньо – приблизна чверть чи третина на ділянці між Федорівкою та Ясногородкою. У цьому лісі багато доріг, які ще буде можливість розвідати.
Потім ми виїхали на дорогу з відмінним покриттям за Ясногородкою та рушили за треком у напрямку Глібівки. Незважаючи на зустрічний сильний мордодуй їхали зі швидкістю 30-35 кілометрів та встигли попрацювати парами.
Короткотривалий перекус на мисі Казаровичі, спостерігання як спускають воду зі шлюзів на греблі річки Ірпінь, лісова дорога (майже без пісків) до Гути-Межигірської та шлях додому долиною річки Ірпінь, де відірвалися на повну зі швидкістю 25-30 кілометрів.
Приємний фініш та гордість за самих себе. Місію завершено о 18-30 з дистанцією 126 км за 7 ходових годин з середньою швидкістю 17,6 км/год.

Далі буде!

Це було чудово. Проїхались фактично злагодженою командою втрьох, без тупняків і блукань. На крайніх північних точках трека хотіли ще трошки збільшити кілометраж в бік заповідніку, але не судилося - грунтові вїзди люто загороджені колючою проволокою (певно, тільки асфальтом треба)

Маю 167 км з докатками включно, середня 19,01 за компом,але це з міським асфальтом.
Покриття пречудове - зранку було ще досить волого в лісі, після обіду покушали пісочку

Величезне ДЯКУЮ організаторові за все, особливо за трек та приємний темп. Мені крутилось дуже приємно, бо скучив за грунтами

Эти послеобеденные пески у меня от дома до дома 134,26 км.

Додав докладний звіт, потрібно було з'ясувати деякі питання.

А ще було по +2 до карми кожного учасника
Виштовхали (і розвернули в зворотній напрямок ) з пісків гирла Ірпіня автомобіль пластмасову коробку Smart (багато розуму треба мати щоб туди на цьому "їхати") та завели "с толкача" в Пущі старенького Опеля Кадета

А ще було по +2 до карми кожного учасника
Виштовхали (і розвернули в зворотній напрямок ) з пісків гирла Ірпіня автомобіль пластмасову коробку Smart (багато розуму треба мати щоб туди на цьому "їхати") та завели "с толкача" в Пущі старенького Опеля Кадета

Дісно було, як і купа позитивних емоцій протягом всього маршруту!
Євгене, Олександре, вдячен вам за злажену
взаємодію та єдність протягом всього маршруту!
Завдяки цим якостям вийшла еталонна покатенька!
Зі всіх маршрутів цією стороною у цьому році, вийшов ідеальний трек, який буде взято за основу наступних вилазок.
Також, зробив для себе висновок, що оптимальний склад групи на таких дистанціях, не більше п'яти осіб, чому і планую слідувати.
Винятки з цього є виправданими, якщо група зкатана та учасники мають однакову фізичну форму.