Поїздка видалась насиченішою, ніж очікувалось. Крім підйомів і спусків прокачали скіли: підземного орієнтування в ДОТах, наземного орієнтування в лісі, переправ через струмки, перелазів через колоди, м’яких завалів в пісок, не зовсім м’яких падінь в дерева. ДОТи порадували галереями ходів, залишки велотреку - серпантином, мототрек – видовищним заїздом байків.
Маршрут, насправді, зовсім не важкий, якщо правильно розподілити сили. Перші 30 км до Круглика взагалі були матрасні, а вже з Лісників почали потроху набирати висоти. Китаєво і Голосієво відкрили нам свої потаємні стежки, за що, на жаль, довелось розплачуватись падіннями. В одній з попередніх поїздок усі побачили, для чого необхідні велорукавиці. Цього разу могли переконатись, що окуляри теж потрібні не лише для краси. Ну а сальто через руль - то вже індивідуальна майстерність і шолом знову не був тут зайвим. Побажаємо Тетяні та Максиму швидкого одужання і щоб підступні гілки більше не траплялись на їх шляху.
Їхали всі досить рівно, хіба що під кінець трохи притомились на підйомах. Періодичні піші блукання, катання на качельках
, перекуси, заправки водою і вечірній прокол збільшили час перепочинку, тому і фінішували на дві години пізніше. Як не намагались загубити хвіст, замикаючий нас все одно знаходив, за що йому окрема подяка.
Нарешті, виконали план минулого року і таки фінішували на Лисій горі. Хто перед нею відколовся, пропустили кілька чудових спусків, крайні два з яких порадували неймовірно. Про той підйом між ними нікому не скажемо.
Всім дякую за цей чудовий день.
. 
,дякую хлопцям що штовхали ровера вгору. Постраждалі, одужуйте швиденько! Віталік оперативно лікує не тількти велосипеди,а й людей.Молодець! 
