Велокиїв

24.08.2013

Маршрут: Київ - Вишгород - Десна - Лошакова Гута - Сорокошичі - Київ

Сбор: 07:55 Гонсалеса http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=50.52 ... 6&z=15&m=b
Старт: 08:00
Время финиша: 20:00
Место финиша: там же, де старт
Километраж: 200+
Грунт/асфальт: 1-99
Темп: 25-35
Брать с собой: ШОЛОМ, СВІТЛО, 2 ЗАПАСКИ, воду, насос, ремкомплект, фотоапарат, перекус, гроші на форс-мажор
Связь: Приват, тема
Шолом - обов`язкова умова!
Реєстрація ЧЕРЕЗ ПРИВАТ після погодження з організатором.
Хто реєструється без погодження з організатором - той Віталік Козловський .
----------------
NO alcohol
NO smoking
NO inadequate
-----------------
(R) - покатушка с регистрацией.
Все желающие должны получить у организатора подтверждение.
Организатор может без объяснения причин отказать претенденту.
----------------
Група не більше 7 учасників.

Регистрация
Зарегистрировано: 4
Участники: Ul@senko      19.08.2013 21:33Ewgenium      19.08.2013 21:47Miker      21.08.2013 21:46ALEX&R      23.08.2013 22:24

Рівнинний маршрут, який проїздився вже не раз, але від цього не став менш цікавим
http://maps.yandex.ua/?rtext=50.526901% ... z=12&l=map
П’ять сіл (Лошакова Гута, Косачівка, БІр, Тужар, Сорокошичі) стоять осторонь цивілізації, що робить їх чудовим місцем для відпочинку від міської метушні.
Асфальт:
- Київ - Лошакова Гута - більш-менш нормальний;
- Лошакова Гута - Сорокошичі - поганенько, але машин немає, тож можна об'їздити ями; якщо буде ахтунг - повернемося назад (натомість заїдемо в Остер).
Їдемо з одним перекусом + вуглеводи по дорозі. Зупинок мінімум.
Рухаємося групою, кому надто повільно - їде соло, окремо від групи, на відстані хоча б 1 км (а не теліпається перед носом).
Ну і правила, що вже стали класикою:
- з учасниками без шолому прощаємося на старті;
- перекус - це хвилин 15, не більше;
- все, що міцніше кефіру, вживається вдома;
- "участник, уехавший вперед и потерявший организатора из виду, считается знающим дорогу" (С);
- за порушення правил ДР, створення аварійних ситуацій, завалів і т.п. - мінус до карми; три мінуси - і нам більше не по дорозі.

Возьмете? Может меня уже Сорокошицкие комары забыли

Звичайно ж. Які ж то Сорокаші без Дениска

Не забуваємо репелент. Нагадування для Дениса

Не забуваємо репелент. Нагадування для Дениса

Pictures_26.jpg

А именно такие там и были!
а репеленту нету

Не бійся, я візьму (якщо не забуду ).
Не віддамо товариша на поталу носатим ворогам!!!

Хорошо катнули!!!

Спасибо!

Аня, спасибо, это было незабываемо

Чергова 200-ка. Вже сприймається, як рядовий матрас до Пущі . Але було здорово. Запам'ятається надовго .
Зараз доведу до ладу свої рани і синці і звітую, як треба правильно матрасити .

Всіх зі святом . В День Незалежності непристойно було б залежуватися вдома, тож треба їхати.
Нижньої Дубечні дісталися без пригод (якщо не брати у розрахунок якість асфальту).
Ця тема взагалі в сьогоднішній поїздці є чи не найвідчутнішою . Ну і ще собаки ...
В Нижній Дубечні, проїзджаючи центром села, бічним зором помічаю штук 5-6 собак досить пристойного розміру, які вискочили на нас з-під паркану, явно агресивно налаштовані. Втікати було нікуди, вирішила зупинитися. Так більше шансів вийти цілими з сутички...
Вистебнула ноги, зупинилася. Слідом пролітає Женя, зупиняючися вже на узбіччі. Собаки ніби відступили. Ну все, пронесло...
І тут . Денис, відбиваючись від собаки, не помітив нашої зупинки, і на повному ходу взяв мене на буксир.
Як-то кажуть, "прілічний маладой чєловєк послє такого обязан женітса" .
Результат завалу:
- розбитих ліктів - 2 шт.;
- розбите коліно + синець на ньому - 1 шт.;
- синці по тілу - ~5 шт.;
- зіпсованого одягу - 1 утеплювач для рук;
- вісімка колеса - 1 шт.;
- виділено адреналіну - відро.
Трохи відійшли, зважили на травми, ніби можна їхати. Окреме ДЯКУЮ Денису за хірургічний пластир.
Асфальт ЖАХЛИВИЙ, відчуття приблизно такі
Руки і зади прокачані, їм не страшно. Шкода велосипеду і того, що з 200 км їхати можна було кілометрів 30-40.
Весь інший час - це намагання втримати кермо і не залишити на дорозі колеса .
В Десні були об 11:00, перекусили, рушили далі. На повороті на Остер нас вже чекав Олександр, далі рушили вчетвером.
Відрізок від траси до Лошакової Гути - фірмовий хвилястий асфальт

По тілу не б'є (там, де ям немає), але заколисує .
Після Лошакової Гути почалася спарта. Покриття - 30% асфальт, 20% пісок, 20% каміння, 30% ями

До того ж, на диво багатенько машин, що не сприяло нормальному рухові.
В Косачівці, коли ями стали такого калібру, що в них почав вміщуватися Дениска



колегіально вирішено було вертати назад. Покриття дозволяло їхати 12-15 км/год, задоволення ніякого .
Перекус в Десні

і додому. Відчутний бічний вітер, але їхати можна. Трафік досить живий, але на щастя, Вишгороду дісталися без пригод.
А там - свято Незалежності повним ходом. Безкоштовно виміряли тиск

подивилися ближче фонтан

Вже зібралися додому - і тут Денис помічає військових, які роздають гречку

Матрасника не сховати за лосиними ріжками, тож за хвилину ми вже насолоджувалися теплою гречкою з тушонкою

Одним словом, кінець маршруту - цілковитий матрас

ФОТО: http://www.flickr.com/photos/97653034@N ... 216616208/
Отже, -1 асфальтний маршрут в скарбничці . Місцевість красива, безлюдна, але сенс їхати є лише грунтами (читай "пісками").
На 5 атмосферах в колесах і фригідній вилці їхати можна, але задоволення нуль .

Да да восьмьйорка в мене, й що цикаво — на задньому колесі, мабуть від збудження спици повело, або собака встиг гризнути

Єх, а я ще мав мислю добавки запитати у воєнних. Матрасник 80 левелу

Додам кілька фотографій.

Траса E-95 порадувала широченною обочиною в Київській області та вузькою в Чернігівській (але покриття в дуже чудовому стані). За Остром зачекав на основну групу Потім дорога стала "трохи" гірше

Але ми нагалися відремонтувати деякі ями своїми силами

Повернення Остер-Рожни-Бровари - вже 5 раз за літо. Рівно, але нудно (. Загалом 185км, дві сотні зачекають осені.

На завершення конкурс

Асфальт ЖАХЛИВИЙ, відчуття приблизно такі
з 200 км їхати можна було кілометрів 30-40.
На 5 атмосферах в колесах

Вот тут есть данные швальбе по накату покрышек при разном давлении на различных типах покрытия.
Если вкратце - высокое давление даёт некоторый выигрыш только на очень хорошем покрытии, на плохом перекачанные колёса работают в минус. Увеличивается сопротивление качению, нагрузка на велосипед и суставы, снижается сцепление с дорожным покрытием, растёт общая усталость из-за повышенной тряски. Неровности, которые должна отрабатывать и поглощать пневматика, передаются на велосипед без демпфирования.

Спустити камери не проблема, але задоволення від їзди по такому покриттю не додасться (хай там навіть стоїть зла гума з тиском 1-1.5 атм).
Тож особисто для себе я маршрут на Сорокошичі викреслюю з розряду асфальтних.