Другий день пройшов на "ура".
Всюди побували, все побачили, скільки хотіли накрутили.
Від Кременецького замку практично нічого не залишилось - лише пару стін (це не ми, це ще до нас в якомусь там столітті
![Smile :)](./images/smilies/smile.gif)
). Але неймовірний краєвид з гори просто захоплює.
![Зображення](http://s.io.ua/img_aa/small/2213/61/22136141_0.jpg)
Не менш захоплюючии був підйом на неї по серпантину з бруківки. Напевно, коли кляті завойовники в давні часи приходили сюди і бачили цей підйом, в них дуже швидко пропадав будь-який інтерес до замку. А ось деяким підірваним велосипедистам тільки такі апхіли і подавай. Доказом того - каремат, загублений кимось з попередньої групи байкерів біля воріт одного дядька.
До Кременця асфальт був цілком задовільний, а в самому місті так взагалі супер. Але все одноманітне швидко надоїдає, тому група вирішила не скорочувати маршрут, а додати трохи грунтів і заїхати до джерела св.Анни. Паломників там досить багато: вважається, що прийняття купелі в ньому дозволяє позбутись багатьох хвороб, і навіть завагітніти. Те, які обмеження діють на території, трохи здивувало. Проте, кілька наші хлопці все ж вирішили омити свої бренні тіла в святій джерельній воді. Чи завагітнів хтось з них після цього, побачимо через кілька місяців
А потім були грунти. Аж 5 км. Після чого через, здавалося б, віддалені від цивілізації села лежав гладенький асфальт. По карті і треку - таке ж тверде покриття, як і мало бути минулого разу за Хотином
![Wink ;)](./images/smilies/wink.gif)
. Це "неподобство" ми намагались компенсували ще 6-ма кілометрами польової дороги, яка дуже швидко вивела нас на трасу до Почаєва. І навіть фінальні затяжні два апхіли на в'їзді в місто дались, як на мене, не так і важко (а все тому, що всі знали - там вже чекає вечеря
![Smile :)](./images/smilies/smile.gif)
).
![Зображення](http://s.io.ua/img_aa/small/2213/56/22135620_0.jpg)
В підсумку за день - 90 км з середньою біля 20.
Тризірковий готель в центрі Почаєва приємно порадував комфортом, кухнею і цінами. Хто планує бути в цьому містечку - рекомендуємо.
![Зображення](http://s.io.ua/img_aa/small/2213/56/22135655_0.jpg)
Після дружньої вечері Микола МІКЕ попрощався з нами і відправився додому. Підготовка в нього на рівні - до Кременця гнав разом з нашими лосями в перших рядах. Лише перед Почаєвом зізнався, що бензин скоро закінчиться, і то лише тому, що повноцінного обіду група вирішила не організовувати. Якщо ще колись будемо в тих краях, обов"язково відвідаємо разом Дубно, Антонівці і решту нових для себе місць.
Все, пора спати. Завтра останній день з грунтами, трасою і цікавою архітектурою.