Эхх, нельзя не согласиться.
залишається процитувати шведську журналістку, яка сказала мені під час інтерв'ю: "Вибачте, будь-ласка, можливо, я помиляюсь, але мені здається, що ваша країна якось дуже мало розповідає про себе, мало інформує про те, що в ній є цікавого".
На це їй сказали, що, очевидно, вона щось переплутала, тому що, хто така Леся Українка, наші книгарі ще чули, а хто така Каландра – взагалі не зрозуміло.
І ефект приблизно такий, якби людина відчинила вхідні двері готелю Редіссон - і відразу провалилася у вигрібну яму. Ось таке потьомкінське село.
й відкриттям того, що в цій країні колись була висока культура, і що ця країна все ж таки спроможна її експортувати.
"Вони" то питають - але справа не в них, а в "нас".
--
ЗЫ не нашел в статье ни "советского писателя", ни "клянченья денег", если имеется ввиду про то, что "другие страны выворачивают карманы", то читайте внимательно, если не понятно читайте еще раз и два и три раза....
А государство на то и государство, что должно экспортировать культуру своего народа (ов). Причем не "Мистецькими Арсеналами".
Помню лет шесть назад в метро понаклеивали отрывки из украинских поэтов 20-х годов, оч. неплохо придумали (как идея то же хорошо оказывается у нас поеты были и много, типа где подевались).
Ну как я понял статья направлена на раскачивание государства по отношению к зарубежному потребителю, но тут еще ой как надо над отечественным потребителем работать. Хотя может и не надо... Щас рано еще, пускай может время пройдет какое, а то сейчас "да я в школе учил, нафиг никому не надо", или " культура культура, ты еще скажи что при неандертальцах была такая украинская культура, я вот в начале 90-х заметочки читал..." Или еще какая клиника прояляется типа про "австро-венгерский штаб" с просками мировой закулисы, а то и Фофудьей схлопотать можно.
Зу такое вот.


