Сталеві труби

Титан, Магний, Хромоль а так же скандий и другие альтернативные материалы используемые в велосипедостроении
Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Сталеві труби

Повідомлення Technician » 17.12.16 15:51

Сталь відома більш ніж три тисячі років, але ім'я людини, яка поєднала залізо (Fe) та вуглець (C), вже давно забуте. Бронзовий вік закінчився, коли комусь вдалось покращити м'яке залізо для виробництва інструментів війни, землеробства, побуту, тощо і тим самим зробити інструменти довговічними і надійними. З тих пір якість отриманої сполуки продовжує покращуватись, не зважаючи на проривні технології в хімічному компонуванні сполук та компонування існуючих матеріалів в нові форми, які за короткий проміжок часу майже витіснили сталь з велосипедного ринку. Дивно, що пішовши технологічним шляхом розвитку, людство винайшло велосипед так пізно і дивно, що так пізно сталь стала використовуватись у виробництві засобів руху. Не враховуючи деревини, з якої були вироблені перші костотряси (boneshaker — найстаріший тип велосипеду, прообраз сучасного дитячого біговела), сталь можна вважати найдавнішим матеріалом для виготовлення рам. Ця стаття присвячена саме цьому матеріалу, який тільки починає повертатись після найбільшого в своїй історії періоду забуття.

Вистачило приблизно 25 років, щоб зросло покоління, яке ніколи не пробувало кататись на сталевих велосипедах і не знає, що дарує матеріал, який вважається безповоротно застарілим. Взагалі-то, вона нікуди й не зникала. В кожному велосипеді, будь його рама вироблена із титану, алюмінію, магнію або карбону, є сталеві деталі: болти, вісі, ексцентрики, тяги, троси, шайби, тощо. Ці конструкційні елементи поки що важко замінити на щось інше. Низька ціна — це перевага, яку перевершити не вдалось ніякому іншому матеріалу і потужний бум, який велоіндустрія зараз переживає, веде до подорожчання всього — в США навіть розповсюджено іронічне прислів'я: "cycling is a new golf". А ось сталеві рами пали жертвою масового виробництва алюмінію з одного боку і унікальних властивостей композитних матеріалів з іншого. І майже зникли. Майже.

phpBB [media]


Тепер все повертається назад. Цього року Том Річі (Tom Ritchey) ознаменував повернення сталі на ринок. "Steel is back", — каже Том. Вона, власне, нікуди й не дівалась, ставши нишевим продуктом для для тих, хто пам'ятає та (або) розуміє. Великі компанії викреслили сталь із своїх річних каталогів, проте велика кількість фреймбілдерів, або маленьких компаній, які випускають продукцію невеличкими тиражами, або створюють їх по індивідуальним замовленням, допомогли великим виробникам, переважно Columbus, Reynolds та True Temper, залишитись на плаву у вік широкого розповсюдження дешевого алюмінію та неминучого витіснення сталі карбоном у середній та високій ціновій ланці. Остання новина від Officina Battaglin, виробника велосипедів за авторством відомого у 80 роках минулого сторіччя гонщика Джованні Батальїна, а нині майже забутого, про відмову від карбону на користь сталі підтверджує слова, сказані Томом Річі. Battaglin відновили комерційні відносини з італійським виробником Columbus і в цьому світлі іронічним здається той факт, що відомий американській виробник True Temper в 2017 році завершить виробництво велосипедних наборів на користь виготовлення труб для гольфових ключок. Ця новина пів-року тому назад спричинила паніку серед фреймбілдерів та їх клієнтів і деякі виробники рам, такі як Кріс Ченс (Chris Chance), вже пропонують "прощальні" серії. Проте, не все так погано, е?

Зображення

Лімітована серія рам Battaglin з кольоровим хромом cromovelato. Неймовірно красиве, але на жаль, недовговічне покриття. Хром залишається, але кольорова глазур відпадає від одного погляду на неї.

Давайте ближче до справи. Що є сталь? Якщо просто, це — сплав заліза (Fe) та вуглецю (C) в пропорціях від 99,9/0,1 % до 97,86/2,14 %. Ці числа, втім, не розкривають секретів, тому що сталь легується іншими речовинами: хром (Cr), нікель (Ni), ванадій (Va), молібден (Mo), вольфрам (W), кремній (Si), які додають у сплав, покращуючи її властивості. Оскільки сталь використовується буквально всюди — від будівництва атомних електростанцій, кораблів, супутників і ракет до виробництва столових приладів і банальних канцелярських предметів, за тисячі років з'явилась величезна кількість рецептів. І якось у всьому цьому треба розбиратись.

Сталеварам знадобились стандарти.

Стандарти в індустрії задає організація SAE International (Міжнародне Співтовариство Автомобільних Інженерів) та AISI (Американський Інститут Заліза та Сталі). В 1930-1940 роках ці дві організації скооперувались, аби розробити систему стандартизації та класифікації сталей. Індустріальний бум XIX сторіччя призвів до розширення і без того великої кількості різноманітних композицій і система стандартизації стала конче необхідна. Інженери почали плутатись в технічних параметрах і ця система упорядкувала ентропійний хаос технічної номенклатури.

Зображення

Велосипед Slim Chance від Кріса Ченса на трубах True Temper, які вже наступного року стануть історією.

Знати хоча б приблизний склад сталі корисно — це може зумовити характер катання. Завдяки таблиці можна зорієнтуватись з якого саме сплаву вироблено вашу раму. Виробники випускають труби в спеціальних наборах, кожен з яких має свою комерційну назву. Властивості того чи іншого набору залежать від марки сталі та товщини стінок, які вказані в технічних каталогах виробника. Склад сплаву зазвичай відповідає технічним стандартам SAE, хоча точні рецепти виробники тримають у секреті.

Труби, з яких роблять велосипеди, бувають з батінгом і без. Батінг — це перемінна товщина стінки труби. Прямі труби з постійною товщиною стінки (straight gauge) використовуються в дешевих моделях велосипедів для прогулянок по паркам, в сітібайках, в деяких туристичних моделях, де цінується можливість витримати пересування по пересіченій місцевості з важкими баулами. Straight gauge не завжди означає погану якість. Наприклад, хромомолібденовий набір Columbus Gara та хромомарганцевий Aelle були достатньо популярні у виробництві недорогих шосейних велосипедів, де вимагався баланс між вагою та довговічністю.

Високоякісні набори для ентузіастів та професійних спортсменів завжди батовані.

Таке рішення було знайдено більше 100 років тому в Британській компанії Reynolds, коли фреймбілдери стикнулись з проблемою ослаблення зварного шва, працюючи з легкими тонкостінними трубами. Їм доводилось використовувати лайнери, якими шви посилювались зсередини, що дуже ускладнювало процес виготовлення, неминуче робило велосипед важчим і розмивало бажання зменшити загальну вагу.

Компанія Reynolds, яка з'явилась в 1841 році, швидко, вже до середини сторіччя зробила собі велике ім'я, виготовляючи якісні цвяхи. Їхній сімейний бізнес процвітав і до кінця сторіччя вони розширили сферу діяльності і почали виготовляти сталеві труби. В 1895 році інженери компанії виявили бажання відповісти на запити ремісників і в 1897 році онук засновника Альфред М. Рейнольдс та його співробітник Дж. Т. Хьюїт отримали патент на батінг — технологію, яка змінить велосипедну індустрію назавжди. Перші батовані труби з'явились у вільному продажу у 1905 році.

Зображення

Схематичний переріз прямої і батованих труб.

Рейнольдс і Хьюїт знайшли елегантне рішення: зробити потовщення на кожному кінці труби, залишаючи середню частину тонкостінною. Перехід між товщинами міг бути ступінчастий або конусний. Так відпала необхідність посилювати з'єднання лайнерами, що з одного боку спростило роботу фреймбілдера, а з іншого — дозволило скинути декілька сотень грамів з загальної ваги рами.

Для велосипедиста може бути цікаво як формуються труби, хоча, забігаючи наперед, слід зазначити, що скатані з листової сталі труби зі швом (seamed) в експлуатації нічим не гірше безшовних (seamless). Оскільки в велоіндустрії переважає "вау-фактор", виробники і фреймбілдери будуть намагатись переконати вас, що безшовні труби кращі. Насправді, правильно термічно оброблена труба зі швом навіть краще безшовної завдяки рівній мікроструктурі матеріалу. Така труба теоретично може прослужити довше безшовної завдяки тому, що на внутрішній поверхні відсутні мікротріщини і мікропори, які з'являються при формуванні методом проштовхування осердя через болванку. Незважаючи на це, втім, більшість дорогих наборів велосипедних труб зроблені саме у безшовний спосіб.

Вважається, що безшовна труба краща за зварну, адже при перевищенні порогу пружної деформації або через втому металу від циклічних навантажень вона не розійдеться по шву, але насправді такі випадки з шовними трубами не складають навіть статистичної похибки. Майже 100% тріщин в рамі — це сумісний результат циклічних навантажень і потужного удару, а також недотримання технологічного процесу фреймбілдером, який міг перегріти сегмент труби, через що метал в цьому місці став твердим і крихким. Навіть для потужного спринтера рама на шовних трубах не має викликати побоювання — є цілий ряд куди як більш ймовірних причин, чому рама може зламатись і спосіб формування серед них знаходиться навіть не в першій сотні.

Як вже сказано вище, за способом формування сталеві труби можна поділити на шовні та безшовні і ці два види в свою чергу теж поділяються на декілька різних підвидів. Шовні труби виробляються із листового прокату. Холоднокатані труби в велоіндустрії виготовляють у два способи:

1. на стіл подається лист, послідовний роликовий прес загортає його і шов зварюється електричною дугою з зовнішньої сторони;
2. лист продавлюється U-подібним пресом, подається до закритого O-подібного пресу, в якому незагорнуті кінці догортаються остаточно і шов зварюється електричною дугою з зовнішньої сторони.

При такому формуванні зварний шов виходить дуже акуратний. Поверхня після зварювання має гомогенну структуру і не потребує подальшої обробки. Внутрішня поверхня труби не має мікротріщин і зон напруги.

Зображення

Схема формування труб зі швом.

Безшовні труби виробляють з готових болванок товщиною 25,4 см і довжиною близько 90 см. Через центр розігрітої до 1000°С болванки проштовхується осердя — так виходить порожнистий циліндр з товстими стінками. Товщину зменшують багаторазовою гарячою прокаткою або холодним волочінням до того рівня, коли труба готова до процесу батування.

Зображення

Малюнок від Reynolds, який показує, як осердя проштовхується через розігріту до білого каління болванку, а потім прокатується роликами і остаточно батується.

Компанія Reynolds, наприклад, використовує сердечниковий прес для батування труби. В пресі трубу проштовхують через штамп, занурюючи в неї сердечник. Розмір і форма штампу визначають зовнішній діаметр і профіль труби, а сердечник визначає внутрішній діаметр і задає товщину стінок. Після проштовхування сердечника крізь болванку трубу прокатують крізь встановлені ролики під кутом один проти одного. Від прокатки внутрішній діаметр труби зростає, потім сердечник видаляють і трубу знов проганяють крізь штамп, який і задає остаточний зовнішній діаметр труби і її профіль.

Зображення

Схема формування безшовних труб.

Зазвичай батінг роблять подвійним. Це означає, що товщина стінки труби змінюється два рази: на одному кінці, та на протилежному. Один кінець труби має довший батований сегмент для того, щоб майстер відрізав потрібну довжину, підганяючи трубу під певну ростовку рами. Втім, деякі виробники, наприклад Ishiwata, робили потрійний, та навіть четверний батінг, що досить круто в маркетинговому сенсі і допомагає продавати велосипеди в більшій кількості, насправді не зовсім круто в плані комфорту катання, адже рами, спаяні з труб з потрійним та четверним батінгом, були жорсткішими та не дуже пробачали катання по розбитому асфальту. Потрійний і четверний батінг можна зустріти в рамах японських брендів 80х та 90х, наприклад в моделі Club Fuji, яка була зроблена з хромо-ванадієвого сплаву під комерційною назвою "VALite". На великій схемі речей цей сплав знаходиться нижче хромомарганцевого та хромомолібденового, бо витримує на 30% менші навантаження, ніж хромомолібденовий. В сучасних сталях потрійний батінг робить компанія Columbus: набори XCr, Spirit, Life та Zona всі зроблені з секцією труби, товщина стінки якої змінюється на одному кінцї два рази.

Тепер давайте більш детально розглянемо хімічні композиції і зрозуміємо, чому це важливо знати. Часто можна зустріти число 4130. Це — позначення хромомолібденової сталі в системі стандартизації SAE, про яку сказано вище. Детальніше про стандарти написано на Викіпедії, а в цій статті розглянемо лише ті види сталей, які зустрічаються в велосипедній індустрії.

Перші дві цифри в числі означають присутність легуючих елементів. Число, яке починається з одиниці (1ххх) називає вуглецеву сталь; з четвірки (4ххх) — з хромом і молібденом в складі; з шістки (6ххх) — з хромом і ванадієм. Останні дві цифри означають кількість вуглецю в сотих частках відсотка. Наприклад, 1020 називає просту вуглецеву сталь. Нуль показує, що легуючих елементів у складі немає, а кількість вуглецю (C) в хімічній композиції складає 0,20%.

1010, 1020, 1030 та 1040 часто використовуються для виробництва дешевих рам. Збільшення вуглецю в складі збільшує межу плинності, що робить сталь твердішою, але тут є обмеження, оскільки велика кількість вуглецю також робить матеріал крихким, що критично для з'єднань. Вуглецеві сталі, які часто можна зустріти під вивіскою "hi-ten" (від англійського "high tensile") — це матеріал для низькоякісних велосипедів: важкий, погано опирається корозії і недостатньо міцний, щоб витримувати важкі удари і довгі циклічні навантаження. Єдина перевага — низька ціна. Втім, на цьому полі дешевий гідроформований алюміній ще 15 років тому витіснив її і зараз велосипеди з вуглецевої сталі зустрічаються лише на ашанбайках. Навіть якщо грошей мало, уникайте цього матеріалу як чуми.

Хромомолібден — інша справа. Велосипеди на рамах зі сплаву 25CrMo4 можуть витримувати серйозні навантаження і при правильному догляді можуть пережити свого хазяїна. Позначка 4130 на рамі означає, що її вироблено саме з цього виду сталі, а ось фірмові набори від іменитих виробників Reynolds, Columbus та інших, хоча формально і відповідають стандарту SAE, часто перевершують його, тому наліпка або клеймо цих виробників служать своєрідним знаком якості.

За стандартом SAE в складі сталі 4130 частка хрому (Cr) повинна складати від 0,8 до 1,1%; частка молібдену (Mo) — від 0,15 до 0,25%; частка вуглецю (C) — від 0,28 до 0,33%; частка марганцю (Mn) — від 0,4 до 0,6%; частка фосфору (P) — завжди 0,035%; частка сірки (S) — завжди 0,04%; частка кремнію (Si) — від 0,015 до 0,035%, а виробники вже на свій розсуд варіюють пропорції для того, щоб досягти визначених результатів і певних властивостей. Наприклад, відомий на весь світ набір Reynolds 531, який з'явився в 1935 році, всупереч розхожій думці, не має в своєму складі молібдену. Reynolds 531 часто називають хромолем, але насправді це — хромомарганцевий сплав. Також не правильно називати хромолем хромомарганцевий сплав Aelle від Columbus у вигляді прямих (straight gauge) труб в недорогих шосейних велосипедах. Натомість, "справжній" хромоль нижнього цінового діапазону без батінгу називається відповідно Reynolds 501, 525 (якщо бачите наліпку Reynolds 520, це означає, що виробник — будь-яка інша компанія, яка виробляє цей набір по ліцензії), та Columbus Gara. Хромомолібденові сплави Columbus часто не мають марганцевого компоненту.

Зображення

Хімічна композиція Reynolds 531 стала настільки вдалою, що по спеціальному замовленню цей набір можна отримати навіть сьогодні, 81 рік після виходу на ринок! На виготовлених з таких труб велосипедах виступав відомий Едді Меркс.

За роки домінування алюмінію у сфері дешевих велосипедів і карбону для небожителів, склалася цікава історія. Як вініл в музичній індустрії став нишевим носієм інформації "для тих, хто в темі", або як фотоплівка перетворилась на арт-носій, втративши масовість, в технологічному процесі залишилось тільки одне місце: найякісніші композиції сталей, ціна яких не має вирішального значення — кінцевий користувач готовий заплатити за кастомну раму будь-які гроші.

Так, Reynolds розробив нержавіючу сталь 953 з рекордними показниками границі міцності: від 1750 до 2050 МПа/м². Якщо ці цифри нічого вам не кажуть, порівняйте їх з показником високоякісного хромомолібдену родом з 80х, який складає 800-900 МПа/м². Ця сталь не потребує фарбування і може спокійно конкурувати з титаном в довговічності, до того ж вона краще протистоїть точковим ударам, ніж air-hardened 853 і при цьому має тонші стінки — до 0,3 мм (у 853 товщина стінки доходить до 0,38 мм)! Така рама може важити близько 1300 грамів, що приблизно знаходиться на ступені дешевого карбону рівня Toray T300. Щоб ви розуміли, рама зі "звичайного" хромолю такого ж розміру важить близько 2,5 кг і має стінки до 0,7 мм в вузькій секції — економія ваги вражаюча.
Spoiler
Show
Зображення

Інша перевага Reynolds 953 полягає в тому, що набір можна замовити в стандартному діаметрі (зовнішній діаметр труби — Ø28,6 мм), якщо замовник воліє класичної вузлової конструкції. 953 також добре підходить для пайки встик і аргонно-дугового зварювання.

Недолік нержавійки полягає в тому, що її надзвичайно важко обробляти. Якщо одного напилка фреймбілдеру вистачає на три роки постійного використання, то обробка нержавіючої сталі робить із професійних інструментів витратний матеріал. Звичайна ціна на кастомну раму в світі коливається між 2400 та 2600 доларами США. За ці гроші ви отримаєте комплект рами з Columbus Zona, наприклад, вилку зі сталі або карбону. Той же комплект з Reynolds 953 обійдеться мінімум у 4500 доларів. Фреймбілдер за ці гроші купить вам набір труб (який сам по собі коштує чимало), собі — інструмент і витратні матеріали, яких йому знадобиться дуже, дуже багато. А ще — час, труд і терпіння.

Італійська компанія Columbus не відстає. Вони пропонують нержавійку XCr, яка з показником границі міцності у 1250-1350 МПа/м² програє еталону від Reynolds, проте за рахунок більшого діаметра труб (до Ø42 мм) нівелює цю різницю. Велосипед на трубах XCr буде мати сучасний вигляд і не підійде для фанатів класичних форм. Майже всі інші сучасні набори Columbus, які виробляються по цей день, мають "фірмовий" компонент — 41 елемент періодичної таблиці ніобій (Nb). Під назвою "Nivacrom" сполука нікелю, ніобію, ванадію, молібдену і хрому вже близько 25 років пропонується на заміну звичайному хромомолібдену. Columbus навіть деякі популярні в минулому набори труб зняв з виробництва, замінивши їх новими з іншими характеристиками і властивостями, залишивши стару назву для лояльних клієнтів. Так, старий Columbus SLX зі стінками товщиною 0,9/0,6/0,9 мм став на 0,1 тоншим (0,8/0,6/0,8 мм) і став називатись SLX NEW, при цьому сталь стала краще опиратись корозії, стала жорсткішою, а з головної труби зникли спіральні насічки, які в старому SLX слугували для посилення жорсткості, якої, як ви здогадуєтесь по наявності цього інженерного "костилю", було недостатньо.

Зображення

Неймовірний Vandeyk Rapha на Columbus XCr.
Spoiler
Show
Зображення

Зображення

Зображення

Зображення

Переробили й Cromor середнього рівня — батований набір з шовних труб для ентузіастів, які цінують баланс між надійністю, комфортом та вагою. Раніше верхня труба мала товщину 0,9/0,7/0,9 мм, нижня труба мала товщину 1/0,7/1 мм, а межа плинності була на рівні 760 МПа/м². Новий Cromor тепер пропонується у варіанті старої хімічної композиції (стандартний 25CrMo4), але у вигляді труб товщиною 0,8; 0,9; або 1,2 в потовщеній секції та з товщиною стінок 0,5 або 0,6 в середній секції, що дозволяє зробити раму трохи легшою.

Часто в каталогах Columbus можна зустріти назву Cyclex, але чомусь не пояснюється, що це таке. Cyclex — це маркетингова назва хромомолібденового сплаву, який добре опирається перегріванню. У 80 роки минулого сторіччя Columbus випускав безшовні труби з цього сплаву, який набував кінцеві механічні характеристики завдяки наклепу. Межа плинності складала 830 МПа/м², а межа міцності — 900 МПа/м², тож до моменту виходу на ринок складніших хімічних композицій, Cyclex займав високу ланку і сперечався з модерновим на той момент Reynolds 753.

А 753, в свою чергу, мав той же хімічний склад, що й старий 531, який з'явився в 1935 році і став стандартом індустрії аж на 50 років. Reynolds 753 — це термооброблена хромомарганцева сталь. Термообробка робить матеріал міцнішим, але вимагає певного відношення до процесу пайки. Для цієї сталі дозволяється використовувати лише срібний припій через те, що температура плавлення латунного припою вища за температуру плавлення срібла: ~890°C проти 618°C. Покращення властивостей матеріалу призвело до дивної ситуації: міцніша сталь дозволяла робити стінки тоншими, що позитивно відбивалось на вазі рами і позитивно сприймалось гонщиками по всьому світу, але й вимагало високих фреймбілдерських навичок, що відсіювало аматорів індустрії і посилювалось відношенням самої компанії Reynolds до дистрибуції товару: вони просто не продавали свої топові труби без проходження валідації. Якщо тобі хотілось використати одну з їхніх термооброблених сталей, ти мав довести, що маєш право працювати з цим матеріалом — вимагалось відіслати зразок своєї роботи до Reynolds і пройти сертифікацію.

Зображення

Вузлова рама Anderson на нержавіючих трубах Reynolds 953.

В 80 роки на ринку стали з'являтись алюмінієві і карбонові рами, з вагою яких сталеві конкурувати вже не могли. Тож виробники почали відмовлятись від важливого конструктивного елементу — від вузлів. Процес з'єднання труб і вузлів воєдино чимось схожий на гру з конструктором: за тебе вже виміряні кути примикання, треба тільки акуратно відрізати секцію труби в певному місці, обробити грані і за допомогою кисне-ацетиленового (вища температура пламені), або повітряно-ацетиленового (нижча температура пламені), або пропанового паяльнику (доступний будь-де) з'єднати. Відмова від вузлів розв'язує руки в тому плані, що фреймбілдер може сам вибирати будь-які кути примикання і взагалі робити будь що, але пайка стає справжнім мистецтвом. На світі є не багато людей, які можуть якісно спаяти раму встик. Fillet brazing — це позамежний рівень складності.

Тому в ті часи стало питання розробки сталей, які не втрачають своїх властивостей після електродугового зварювання. Дешеві рами від масових виробників робили саме в цей спосіб, але перегрівання зварного вузла робило матеріал крихким і вони швидко тріскались від не самих суворих навантажень.

Зображення

Один з найвідоміших фреймбілдерів сучасності Річард Сакс (Richard Sachs) за роботою (пайка вузлової рами).

Сучасні сталі майже всі підходять до зварювання дуговим способом в атмосфері інертних газів. Air-hardened сталі (Reynolds 631, 853 та інші) після зварювання набувають кращі механічні властивості.

Використання алюмінію і карбону як основного матеріалу, з якого зроблено велосипед і його ключові компоненти, стало стандартом. Після того, як технологія стає стандартною, в кожній індустрії намічається своєрідний застій — люди втрачають відчуття новини. Це чисто психологічна штука, яка має циклічний характер і повторюється вона періодами в будь-якій сфері. Виключенням велосипедний світ не став. Останні 30 років пройшли під диктатурою ідеї "жорсткіше — значить краще", але ресурс людини не нескінчений, є певний рівень, перевищення якого веде до бажання спробувати щось м'яке, добре і пухнасте, тобто піти в зворотньому напрямку.

Зображення

Процес зварювання в атмосфері інертних газів майстром молодої фірми по виробництву МТБ-рам Chumba.

Ось де сталева рама і стає у пригоді.

Перевага сталі в тому, що вона пружинить. Вона краще інших матеріалів поглинає помітні поштовхи і удари, роблячи їзду комфортною. В неї також краща ремонтоздатність — будь-хто, маючи зварювальний апарат чи газовий паяльник може відремонтувати раму з тріщиною, що є великим плюсом для туризму, адже у віддаленних куточках світу, де немає кваліфікованого майстра, чи цілого сервісного комплексу і спеціальних умов (можливості проводити зварювання в атмосфері інертних газів), питання швидкого, простого і дешевого ремонту стає ключовим.

Найбільший недолік сталі в тому, що вона ржавіє. Якщо рама зроблена не з нержавіючої сталі, вона схильна до корозії. Солі каталізують корозію і активне катання взимку та використання сталевого велосипеда на станку в приміщенні значно скорочують довготу життя рами. Виробники, які ставлять якість своєї продукції на чільне місце, хромують рами повністю, а потім ґрунтують і фарбують їх. Так зазвичай роблять італійці, але на жаль процес справжньої тришарової гальванизації, а не її імітації — мідніння, нікелювання і хромування — шкідливий для здоров'я, тому регуляції виробничних процесів в більшості розвинених країн поступово забороняють цей процес. Але ще не все втрачено. Якісне хромування все ще робить обмежена кількість маленьких виробників і фреймбілдерів-одинаків з Італії та США. Також по-справжньому хромують рами в Китаї. Ставлення до представників робітничих спеціальностей в Китаї все ще знаходиться на неприємно низькому рівні, що, втім, хоч і звучить цинічно, має і деякі плюси. Повністю хромована рама добре опирається корозії і при певному догляді може пережити свого хазяїна.

Не всі заборонені технологічні процеси можна замінити. Гальванічне хромування — один з них і тому безтурботне ставлення до здоров'я працівників в Китаї ще залишає можливість придбати довгоживучу раму за розумні гроші.

Зображення

Хаотичний спринт на 6 етапі Тур де Франс 1991 року. Сталевий велосипед легко переживе не одне таке падіння.

Не зважаючи на останні здобутки наукової думки і прихід нержавіючої сталі до певної ниші ринку, нержавійка масовою ніколи не стане через трудомісткість обробки.

Втім, алюміній та карбон не можуть скласти адекватну конкуренцію в питанні довговічності. Тільки титан успішно конкурує зі сталлю на цьому полі, але ниша титану ще менша, ніж ниша велосипедної нержавійки.

На останок хочеться зазначити, що неперевершений комфорт сталевої рами повністю залежить від двох параметрів: товщини стінок та зовнішнього діаметру труб. Найм'якішими і найкомфортнішими будуть рами з трубами, зовнішній діаметр яких складає Ø28,6 мм. Це класичні "тонкі" рами с дюймовою рульовою. Дещо жорсткішими мають бути рами на збільшених (oversized) трубах, чий діаметр дорівнює Ø31,7 мм, проте відома серед цінителів сталевих роверів стаття в журналі The Bicycle Guide від 22 лютого 1996 року розкриває, що відрізняти характер поведінки різних рам під одним велосипедистом в сліпому тесті — справа для вкрай чутливих персон. Не всі зможуть відрізнити одну від іншої. Але коли розмова йде про double oversize (Ø35 або 38 мм) та triple oversize (Ø42 мм), рами сучасного вигляду все ж таки-слідують тридцятирічній філософії "жорсткіше — значить краще". Дехто не дуже любить жорсткість рам на Columbus Spirit, а набір біовалізованих труб Columbus MAX взагалі не підходить для маленьких ростовок.

Майте на увазі, втім, що дизайн рами грає ще більшу роль, ніж матеріал, з якого виготовлено її. Значення має навіть в якому місті відрізано батовану секцію труби.
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
Kabhaal
* * * *
Повідомлень: 977
З нами з: 23.7.12 10:35
Стать: чол
Звідки: Київ, Солом'янка

Re: Сталеві труби

Повідомлення Kabhaal » 17.12.16 21:40

Спасибо, очень интересно
Kyiv Bicycle Club
Слава нам, 3.14здець ворогам! ©

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 17.12.16 23:12

Спасибо за внимание, Лёша. Статья, впрочем, такое ощущение, что обрывается на полуслове, но мне под конец уже концентрации не хватало, чтобы что-то связное писать.

А ведь ещё столько интересного есть!
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
Kabhaal
* * * *
Повідомлень: 977
З нами з: 23.7.12 10:35
Стать: чол
Звідки: Київ, Солом'янка

Re: Сталеві труби

Повідомлення Kabhaal » 18.12.16 11:25

Недолік нержавійки полягає в тому, що її надзвичайно важко обробляти. Якщо одного напилка фреймбілдеру вистачає на три роки постійного використання, то обробка нержавіючої сталі робить із професійних інструментів витратний матеріал. Звичайна ціна на кастомну раму в світі коливається між 2400 та 2600 доларами США. За ці гроші ви отримаєте комплект рами з Columbus Zona, наприклад, вилку зі сталі або карбону. Той же комплект з Reynolds 953 обійдеться мінімум у 4500 доларів. Фреймбілдер за ці гроші купить вам набір труб (який сам по собі коштує чимало), собі — інструмент і витратні матеріали, яких йому знадобиться дуже, дуже багато. А ще — час, труд і терпіння.
Хочу отметить интересный момент - на рынке есть производители, делающие рамы на Reynolds 853/725 или Columbus Niobium (Specialized, Kona, Shand, Genesis), а вот на 953 или Columbus XCr вижу только кастомных фреймбилдеров.
Т.е. топовая сталь востребована крайне малым количеством фанов. А вот средний (ценовой) уровень стали популярнее - туринги, фэты и найнеры на 4130/Reynolds 725 есть почти у всех массовых производителей.
Kyiv Bicycle Club
Слава нам, 3.14здець ворогам! ©

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 18.12.16 11:36

Всё так. Если на фирме работает больше одного человека, серийно выпускать рамы на нержавейке не рентабельно. Слишком малый выхлоп за приложенные усилия.
tumbleweed-092.tumblr.com

l-m
* * *
Повідомлень: 384
З нами з: 12.3.15 01:04
Стать: чол
Звідки: Київ

Re: Сталеві труби

Повідомлення l-m » 18.12.16 12:04

Spoiler
Show
Зображення
Завжди думав що потрійний це те що на схемі названо четверним :duma:

В перелік копаній "сталеварів" варто додати Jamis - вони вже більше 30 років випускають лінійку МТБ під назвою Dragon. Що правда, замість звичайних найнерів та 27.5" (старші моделі яких були на Reynolds 853, а середні та молодші на Reynolds 520), у 2017 році Dragon став 26+/27.5+ і тепер тільки на Reynolds 520 - http://www.jamisbikes.com/usa/dragonseries.html
Дещо шкода, бо хромолевий найнер був більш універсальним для подорожей, на 27.5+ від асфальту будеш тікати як від прокази)

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 18.12.16 12:15

Що правда, замість звичайних найнерів та 27.5" (старші моделі яких були на Reynolds 853, а середні та молодші на Reynolds 520), у 2017 році Dragon став 26+/27.5+ і тепер тільки на Reynolds 520 - http://www.jamisbikes.com/usa/dragonseries.html
Погоджуюсь, дивне рішення прибрати найнер з лінійки. На Dragon останніх років є слайдингові дропаути — кльова річ, якщо не збираєшся на одній трансмісії кататись все життя. Ще більш сумне рішення — відмовитись від 853. Мабуть, складність обробки призвела до скорочення витрат. Після зварювання 853 твердішає в повітрі і стає твердішим за сирий 953 (хоча "сирий" це гучно сказано, адже 953 постачається вже термообробленим, тому на наліпці написано "mar-aging").

"Фішка" 853 в тому, що сталь міцнішає з часом. Прямо як бетон, який набуває максимальної міцності приблизно за 50 років.

Нагадую, що 520 — це не справжній Reynolds, а набір, вироблений будь-яким іншим виробником по ліцензії. Що не так вже і погано, знаючи, як прискіпливо Reynolds ставиться до дистриб'юції. Але може якогось пуриста це і відверне від покупки Jamis 2017 року.

Також хочу нагадати і підкреслити, що в цій темі хоч і йдеться про властивості матеріалу, 1/2 якості сталевого велосипеду залежить від навичок майстрів, які працювали над рамою. Якісну сталь можна зіпсувати недбалим ставленням точно так же, як гарно зібране вікно можно зіпсувати неякісним монтажем на об'єкті.
tumbleweed-092.tumblr.com

l-m
* * *
Повідомлень: 384
З нами з: 12.3.15 01:04
Стать: чол
Звідки: Київ

Re: Сталеві труби

Повідомлення l-m » 18.12.16 13:10

Ще більш сумне рішення — відмовитись від 853. Мабуть, складність обробки призвела до скорочення витрат.
Цілком вірогідно, бо якщо моделі на 520 відповідали по ціні моделям на алюмінієвих рамах, то на 853 коштували вже як карбонові. І тут виникала інша проблема - є карбонова модель, є сталева, оснащення одного рівня, ціна однакова, що вибере звичайний покупець? Отож-бо й воно.

До-речі, карбон же можна сплести так, щоб він був схожий за поведінкою на сталюку, нє?

Аватар користувача
Kabhaal
* * * *
Повідомлень: 977
З нами з: 23.7.12 10:35
Стать: чол
Звідки: Київ, Солом'янка

Re: Сталеві труби

Повідомлення Kabhaal » 18.12.16 14:25

Погоджуюсь, дивне рішення прибрати найнер з лінійки.
Ничего не убрали, тут просто прикол - в геометрию 27,5+ обычные найнеровские колеса(по факту обод на 28" и резина до 2,35) становятся идеально.
Многие используют 2 вилсета: 27,5*3,0" и 28*2,1" для разных условий.

Кстати, в некоторые старые найнеры влезали покрышки 27,5*2,8", получались забавные аппараты:
http://forums.mtbr.com/26-27-5-29-plus- ... 57906.html
Kyiv Bicycle Club
Слава нам, 3.14здець ворогам! ©

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 18.12.16 16:12

Ничего не убрали, тут просто прикол - в геометрию 27,5+ обычные найнеровские колеса(по факту обод на 28" и резина до 2,35) становятся идеально.
Многие используют 2 вилсета: 27,5*3,0" и 28*2,1" для разных условий.

Кстати, в некоторые старые найнеры влезали покрышки 27,5*2,8", получались забавные аппараты:
http://forums.mtbr.com/26-27-5-29-plus- ... 57906.html
Якщо я купляю Jamis Dragon 2017 року, мені одразу потрібно купити колеса 29" і продати стокові 27,5" — нераціональний хід від виробника, якщо чесно. :duma:

Ні в якому разі не ставлю під сумнів, що хтось знайде добре використання для гуми 27,5+, але особисто не я. Я гори навіть не бачив своїми очима, що вже про катання по ним казати... При такому об'ємі повітря в шинах, різниця в рівні комфорту між алюмінієвою та сталевою рамами розмивається. В цьому випадку значну частку поглинання вібрацій і поштовхів бере на себе саме пневматика.

Дякую за посилання! Почерпнув для себе цікавинки звідти.
До-речі, карбон же можна сплести так, щоб він був схожий за поведінкою на сталюку, нє?
Не можна навіть теоретично. У металів рівна кристалічна решітка (ну, як сказати, рівна — у метала є зерно: феріт, аустеніт, мартенсіт, цементіт, перліт). Завдяки гомогенній структурі, металу глибоко фіолетово, в якому напрямі йому доведеться витримувати навантаження.

Карбон виробляють з поліакрілнітрилового волокна (PAN), під час виробництва якого волокна проходять багато етапів по відштовхуванню атомів водню (H) і деяких атомів азоту (N), формуючи направлені молекули з сотовою структурою, похожі на молекули графіту. Детально цей процес описаний в цій статті.

Зображення

Структура поліакрілнітрилового волокна.

PAN — це смола, яка утворюється в процесі полімерізації акрілонітрилу. Акрілонітрил (CH2=CHCN) утворюється при взаємодії пропілену (CH2=CHCH3) з аміаком (NH3) і киснем (O2) в присутності каталізаторів. Це токсична легкозаймиста рідина і канцероген, робота і утилізація якої вимагає спеціальних процедур. Мономери акрілонітрилу взвішуються з іншими мономерами як окремі краплі в воді і полімеризуються за допомогою частинок вільних радикалів. Полімер вже не має шкідливих властивостей мономеру. Завдяки утворенню сильних хімічних зв'язків з нітриловою групою (CN), молекули полімеру не розчиняються в більшості органічних кислот і не плавляться, не розриваючи структури. Полімер в більшості випадків розчиняють в спеціальних рідинах і намотують на шпулі у вигляді волокон.

Самі по собі волокна тверді і крихкі, тому для утворення жорсткої структури, карбоновому волокну потрібна матриця — епоксидна смола, яка в процесі спікання в автоклаві утворює тверду композитну структуру. Хоча межа міцності карбону вища за сталь (від 4137 до 6370 МПа/м² у Toray T1000G проти від 700 у звичайного хромолю до 2050 МПа/м² у Reynolds 953), товщина шару волокон замала, щоб використовувати її у будівництві рами в один шар. Немає таких методів плетіння, які утворять гомогенну структуру матерії, а необхідність шарування в критичних місцях (рульова, кареточний вузол, тощо) віддаляє здатність конструкції від здібності пружно деформуватись і приймати вихідну форму після глибокої дефлекції.

Для простого прикладу, візьміть дві пластинки з цільної деревини і фанери однакової товщини і спробуйте зламати їх. Багатошарова фанера буде опиратись деформації значно краще, ніж цільна деревина. Фанера зламається, коли ви прикладете значно більше зусилля, але цільна деревина виявиться більш пружною і перш ніж перевищити поріг деформації, пластинка утворить дугу з меншим радіусом. Це приклад із розряду "на пальцях" для умоглядного розуміння.

Той же принцип працює і у випадку з велосипедом. Теоретично можна виготовити таку карбонову раму, яка пружинила би так же, як і сталева, але цьому перешкоджають два фактори: карбон боїться точкових ударів і після перевищення порогу пружної деформації, волокна розриваються, дезінтегруючи раму. Необхідність утримувати баланс між довговічністю, здібністю поглинати удари долі і жорсткістю, веде до появи імітацій амортизування. У Specialized колись були вилки і задні трикутники з зигзагоподібними віскоеластичними мікроамортизаторами Zertz. У Trek на Domane підседільна труба відокремлена від обох трикутників і стикується з ними через сайлент-блок. Називається це чудо — IsoSpeed Decoupler. Тепер вони разом зі Specialized пропонують відповідно Domane та Roubaix з рухливими рулевими колонками.

З інженерної точки зору — це костиль. Інженерна помилка, викликана неправильно обраним матеріалом для виконання завдання. В даному випадку — мати певний баланс жорсткості і поглинання вібрацій від мікропрофілю дороги для дальніх заїздів. Сталь робить цей трюк просто тому, що це її властивість. Для карбону треба вигадувати неймовірні дива і хитрощі. Зі звичайною сталюкою в цьому не зрівняється навіть титан, хоча підбирається вельми близько.

P.S. Єдиний матеріал, який міг би поєднати все для всіх — це берилій. Але він токсичний. Вдихання парів берилію викликає смерть. Виробництво рам з цього матеріалу вимагало б дуже коштовних систем очищення повітря. В 1992 році одна американська фірма зробила раму з берилієвих труб (стаття в журналі за грудень 1992 року: сторінка раз, сторінка два). Тоді вона коштувала $25000, що з врахуванням інфляції дорівнює $43007 при цьогорічному курсі. Скільки коштує лімітована версія топової моделі з карбону?
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
Kabhaal
* * * *
Повідомлень: 977
З нами з: 23.7.12 10:35
Стать: чол
Звідки: Київ, Солом'янка

Re: Сталеві труби

Повідомлення Kabhaal » 18.12.16 21:34

Якщо я купляю Jamis Dragon 2017 року, мені одразу потрібно купити колеса 29" і продати стокові 27,5" — нераціональний хід від виробника, якщо чесно. :duma:

Ні в якому разі не ставлю під сумнів, що хтось знайде добре використання для гуми 27,5+, але особисто не я. Я гори навіть не бачив своїми очима, що вже про катання по ним казати... При такому об'ємі повітря в шинах, різниця в рівні комфорту між алюмінієвою та сталевою рамами розмивається. В цьому випадку значну частку поглинання вібрацій і поштовхів бере на себе саме пневматика.
Ну, мода в индустрии це таке :)
Хотя вот смотри - открой модельные ряды "идольных" Salsa и Surly и что там? - у Salsa аж три модели хардтейлов 27,5+, стальной, алюминиевый и карбоновый с назначениями BIKEPACKING / OFF-ROAD TOURING / SINGLETRACK / OFF-ROAD EXPLORATION, то есть не для гор, а в общем для тривиального КК/МТБ в его украинском понимании ))) Даже у весьма консервативной Surly в ряду теперь есть Karate Monkey 27,5+, который квадратиш-практиш-гут универсальный для всего - только колеса с вилками меняй.

А стальную раму для чистого найнера купить не сложно, хотя и дорого. Но 27,5+ мне нравится больше, потому что для асфальта стальной шоссер уже есть, и он как для меня идеален. Найнер я использую как чисто "лесо-полевую" машину и вот в тех самих лесах-полях полно песка и перепаханного грунта, в котором покрышки 2,1"-2,35" вязнут или не держат, и за три года наблюдений таких мест все больше. А вот 3" покрышка с давлением 1,2-1,5атм летом пройдет везде, и зимой на 0,8 тоже. Замечание насчет нерациональности стали для 3" покрышки плюсую - алюминий будет легче и дешевле, а разницу в жесткости воздух заберет. Так что образ моего следующего МТБ мне кристально ясен - алюминиевая рама под 27,5+, колеса 2,8"/3" бескамерно, остальное по ситуации ))) Были бы деньги :ROFL:
Kyiv Bicycle Club
Слава нам, 3.14здець ворогам! ©

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 18.12.16 22:21

Остаётся только сказать ППКС, Лёша. :)
А стальную раму для чистого найнера купить не сложно, хотя и дорого.
Fireeye же под 120 мм хода.

Цены у Salsa, конечно, ой-ой. Surly демократичнее.

Я после шести стальных велосипедов в своей жизни только собираюсь вступить на МТБ-территорию (бывший 26" МТБ зачёт не проходит), но загодя знаю, что в пески соваться не хочу. И с песком в Киевской области всё очень хорошо. Там, откуда я родом, рельеф для туристического катания/четверть-кантри интереснее, но и грунты такие... их на шоссере с 23 мм резиной преодолевать можно. Жаль, что вокруг Киева всё в песках. Мне психологически тяжело медленно передвигаться. В начале осени устроили нам корпоратив на байдарках и я страдал. Даже не оттого, что чайнику грести 30 км — многовато для первого раза, а оттого, что 5 км/ч деморализуют. Я пешком быстрее хожу. А после чистокровного шоссера, да в песок...

Зображення
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
@noxin
* * * *
Повідомлень: 540
З нами з: 26.12.11 16:48
Стать: чол
Звідки: Киев

Re: Сталеві труби

Повідомлення @noxin » 19.12.16 10:14

Теоретично можна виготовити таку карбонову раму, яка пружинила би так же, як і сталева, але цьому перешкоджають два фактори: карбон боїться точкових ударів і після перевищення порогу пружної деформації, волокна розриваються, дезінтегруючи раму. Необхідність утримувати баланс між довговічністю, здібністю поглинати удари долі і жорсткістю, веде до появи імітацій амортизування. У Specialized колись були вилки і задні трикутники з зигзагоподібними віскоеластичними мікроамортизаторами Zertz. У Trek на Domane підседільна труба відокремлена від обох трикутників і стикується з ними через сайлент-блок. Називається це чудо — IsoSpeed Decoupler. Тепер вони разом зі Specialized пропонують відповідно Domane та Roubaix з рухливими рулевими колонками.

З інженерної точки зору — це костиль. Інженерна помилка, викликана неправильно обраним матеріалом для виконання завдання.
Поки що поединок сталі і карбону у велоспорті нагадує бій боксера і, наприклад, самбіста за правилами боксу - тобто самбісту заборонені і кідки, і удари ногами 8)

Звичайно, важко зробити з карбону раму за правилами з 1895 року з цими двома трикутниками, трубами і іншою фігнею , але ж роблять. І непогано роблять!

UCI тільки й залишаться час від часу вигадувати нові палки в колеса :ROFL:

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 19.12.16 11:17

@noxin, Ви пишете розумні і раціональні пости, але в цьому разі вийшла якась буфонада.
Поки що поединок сталі і карбону у велоспорті нагадує бій боксера і, наприклад, самбіста за правилами боксу - тобто самбісту заборонені і кідки, і удари ногами 8)
Про який поєдинок сталі і карбону у велоспорті Ви кажете? Останню гонку світового туру на сталевому велосипеді було виграно в 1994 році. Немає ніякого поєдинку. Вже як 22 роки немає.
Spoiler
Show
Карбон переміг, якщо це Вас заспокоїть.
Звичайно, важко зробити з карбону раму за правилами з 1895 року з цими двома трикутниками, трубами і іншою фігнею , але ж роблять. І непогано роблять!
А нічого, що гоночний велосипед набув своєї остаточної форми у сімдесяті роки XX сторіччя, поки на початку дев'яностих Giant не приніс слопінг зі світу МТБ у конструкцію шоссейного велосипеду?
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
@noxin
* * * *
Повідомлень: 540
З нами з: 26.12.11 16:48
Стать: чол
Звідки: Киев

Re: Сталеві труби

Повідомлення @noxin » 19.12.16 16:32


А нічого, що гоночний велосипед набув своєї остаточної форми у сімдесяті роки XX сторіччя, поки на початку дев'яностих Giant не приніс слопінг зі світу МТБ у конструкцію шоссейного велосипеду?
Маю надію, що остаточної форми гоночний велосипед ще не набув :)
Одна справа, коли "набуття форми" виходить із застосовуваних технологій і матеріалів - певно, для сталевих труб форма з двома трикутниками оптимальна. Зовсім інша , коли "форма" є предметом жорсткого регулювання, і матеріали та технології повинні підлаштовуватися під кимось вигаданий шаблон.
Було б цікаво дослідити зміни в технічному регулюванні UCI, коли з'явилися ті чи інші обмеження. Наприклад, обов'язковість суцільної підсидільної труби від каретки до сідла це десь кінець 90х років. А коли з'явилось ось це
“For road competitions other than time trials and for cyclo-cross competitions, the frame of the bicycle shall be of a traditional pattern, i.e. built around a main triangle.”
не знаю, але, імхо, також після появи карбону.


А ось іще з улюбленого:
This rule results from the Lugano Charter and has the objective of preserving the culture and image of the bicycle as an historical fact. Among other things, it prevents the use of "girder" frames
and bicycles with extravagant shapes that do not represent bicycles as understood by the UCI and which would change the existing disciplines.

Розумієте, що б означало подібне "історичне" регулювання для будь-якої індустрії.

Навіть в таких умовах карбон успішно конкурує з алюмінієм і сталлю.
А яким би був карбоновий велосипед побудований за "карбоновими" правилами?

ПС Я не проти хромолю, сам маю дві чудових мтб рами з 90 х років, але
З інженерної точки зору — це костиль. Інженерна помилка, викликана неправильно обраним матеріалом для виконання завдання.
це вже занадто

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 19.12.16 17:01

@noxin, ось цей підхід до дискусії мені вже більше подобається.

До справи: я погоджуюсь з цією думкою цілковито. На мою думку, найпрогресивніші велосипеди — це Lotus 108 і його ідейний послідовник — CAT Cheetah. Але ж... яке це все має значення до сталі? Технологічна парадигма виштовхнула її із професійного спорту в середині 90х безповоротно, а потім виросло покоління, яке ніколи на сталюці не каталося і не розуміє, чому це — найкращий матеріал для велосипеду, зробленого по схемі "два трикутника".

Тобто, карбон в дамках. Усюди профіт.
З інженерної точки зору — це костиль. Інженерна помилка, викликана неправильно обраним матеріалом для виконання завдання.
це вже занадто
Посперечайтесь. Але, будь ласка, змістовно. Навіщо для далекобійного велосипеда брати жорсткий матеріал і намагатись цілеспрямовано пом'якшити конструкцію в певному місці, коли можна взяти матеріал з амортизуючими здібностями, який під конкретне завдання підходить ідеально?
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
Kabhaal
* * * *
Повідомлень: 977
З нами з: 23.7.12 10:35
Стать: чол
Звідки: Київ, Солом'янка

Re: Сталеві труби

Повідомлення Kabhaal » 19.12.16 17:48

@noxin
Technician
Хлопці, ці сперечання нагадують початок автофорумних бійок між фанами BMW та Subaru :empathy

Карбон, люміній, сталюка... та хоч водопровідне залізо, аби вєльчик їздив та приносив фан.
Тема взагалі-то про сталюку, отож давайте на цим і зупинимося, бо за флудом загубиться сенс.
Kyiv Bicycle Club
Слава нам, 3.14здець ворогам! ©

Аватар користувача
@noxin
* * * *
Повідомлень: 540
З нами з: 26.12.11 16:48
Стать: чол
Звідки: Киев

Re: Сталеві труби

Повідомлення @noxin » 20.12.16 17:51

Навіщо для далекобійного велосипеда брати жорсткий матеріал і намагатись цілеспрямовано пом'якшити конструкцію в певному місці, коли можна взяти матеріал з амортизуючими здібностями, який під конкретне завдання підходить ідеально?
В першому пості була гарна фраза.
Майте на увазі, втім, що дизайн рами грає ще більшу роль, ніж матеріал, з якого виготовлено її.


ПС З подивом дізнався від знайомого, що у нього на бусі стоїть карбонова ресора і він вважає її надійнішою за стальну з двох пластин

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 20.12.16 19:49

А ще в першому пості є відео з легендарним Томом Річі, який каже:
— When I started out building bikes in early 70s, everything was measured by steel [repeats 2x]. If you brought an aluminum bike into the fold, it was measured by steel. And basically now people are appreciating steel because of that and so the measurement standard is very important thing to me and the history and the value of all kinds of materials of [inaudible]... If you look at your bike, you got steel axles, you got steel spokes, you got steel... a-a-a... bolts.
Подивіться, що відбувається в цій темі і в будь-яких інших про сталеві рами. Люди приходять з карбоновою перспективою в думках і починають проповідь, не помічаючи, що навіть свої карбонові дива вони оцінюють мірилом сталі: жорсткіше, легше, міцніше, переважає — це слова-маркери, які показують, що Свідкам Карбону потрібна точка відліку, посиланя, reference point, щось, від чого відштовхнутися. Вам сталь потрібна вже хоча б тому, що без неї доведеться шукати точку відліку де-небудь ще. І потім ви все одно маєте нахабність писати про стандарти 1895 року, ніби для нас з тих пір світ зупинився. Світ не зупинився і ми (фанати сталевих велосипедів) не динозаври-ретрогради, які хочуть повернути всіх до часів, коли електрики не було, якими нас намагаються намалювати пропоненти філософії "нове — краще".
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
Kabhaal
* * * *
Повідомлень: 977
З нами з: 23.7.12 10:35
Стать: чол
Звідки: Київ, Солом'янка

Re: Сталеві труби

Повідомлення Kabhaal » 21.12.16 14:50

Цены у Salsa, конечно, ой-ой. Surly демократичнее.
Блин, а про самого демократичного производителя и забыл :good:
http://www.on-one.co.uk/i/q/FROO29VD/on ... al-dropout
230 долларов за новую 4130 раму, врядли есть дешевле.

Но напрягает что и они перестали выпускать Inbred 29er в сборе, только рамы остались.
27,5 и 27,5+ рулят)))
Kyiv Bicycle Club
Слава нам, 3.14здець ворогам! ©

Аватар користувача
@noxin
* * * *
Повідомлень: 540
З нами з: 26.12.11 16:48
Стать: чол
Звідки: Киев

Re: Сталеві труби

Повідомлення @noxin » 21.12.16 16:32

Подивіться, що відбувається в цій темі і в будь-яких інших про сталеві рами.
За всі теми не скажу, але конкретно в цій почалися розповіді про "жорсткий" карбон з якого тільки завдяки якимось "костилям" ледь-ледь вдається зліпити раму, на якій можна якось їздити по українським дорогам :D

А щодо 1895 року, то нам всім ще пощастило, що UCI обрало "безпечний велосипед" зразка 1895 року як такий, що represent bicycles as understood by the UCI. Він справді прекрасний.
А от якби виникла ця контора років на 10 раніше, можливо тільки пенні-фартінги вважались би істинно велосипедами.
Зображення

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 21.12.16 16:44

UCI особисто Вам не заважає купити Specialized Shiv.
завдяки якимось "костилям" ледь-ледь вдається зліпити раму, на якій можна якось їздити по українським дорогам :D
Ви сперечаєтесь проти гіперболізованого ствердження. Не робіть із мухи слона, причому голослівно. Аргументів Ви не привели. Подальша полеміка буде модеруватись.
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Сталеві труби

Повідомлення Technician » 11.8.17 10:56

Як виробляють безшовні труби. Масштаб виробництва вражає.

phpBB [media]
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
A
* *
Повідомлень: 163
З нами з: 6.11.06 18:58

Re: Сталеві труби

Повідомлення A » 7.9.17 19:51

Теоретично можна виготовити таку карбонову раму, яка пружинила би так же, як і сталева, але цьому перешкоджають два фактори: карбон боїться точкових ударів і після перевищення порогу пружної деформації, волокна розриваються, дезінтегруючи раму. Необхідність утримувати баланс між довговічністю, здібністю поглинати удари долі і жорсткістю, веде до появи імітацій амортизування. У Specialized колись були вилки і задні трикутники з зигзагоподібними віскоеластичними мікроамортизаторами Zertz. У Trek на Domane підседільна труба відокремлена від обох трикутників і стикується з ними через сайлент-блок. Називається це чудо — IsoSpeed Decoupler. Тепер вони разом зі Specialized пропонують відповідно Domane та Roubaix з рухливими рулевими колонками.

З інженерної точки зору — це костиль. Інженерна помилка, викликана неправильно обраним матеріалом для виконання завдання. В даному випадку — мати певний баланс жорсткості і поглинання вібрацій від мікропрофілю дороги для дальніх заїздів. Сталь робить цей трюк просто тому, що це її властивість. Для карбону треба вигадувати неймовірні дива і хитрощі.
Мені здається, це буде тут не зайве:
http://xt.ht/phpbb/viewtopic.php?f=19&t ... 0#p1885557

І трохи непопулярних даних:
https://www.sheldonbrown.com/rinard/fra ... e_test.htm
Це древня двадцятирічна стаття про реальний (а не гаданий) ресурс сталевих, алюмінієвих, карбонових, титанових рам. Головне - таблиця в кінці.


Повернутись до “Ti, Cro-Mo, Mg”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість