Північна Туреччина

Для опису покатньок та походів, що можуть стати еталоном
Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 23.9.15 16:02

Передмова.
Спочатку цей велопохід планувався узбережжям Чорного моря від Батумі до Стамбулу. Але вислухавши поради учасників форуму та почитавши деякі статті в інтернеті було прийняте рішення про суттєву корекцію маршруту та включення до нього двох гірських відрізків. Фініш у Стамбулі теж відпав через суттєву різницю у вартості авіаквитків між напрямком Київ - Батумі, Батумі - Київ та Київ - Батумі, Стамбул - Київ. Тому кінцевий варіант маршруту походу був таким:
Київ - Батумі (авіа)
Батумі - Хопа (узбережжя)
Хопа - Трабзон (автобус)
Трабзон - Торул - Алуджра - Орду (1-й гіський відрізок)
Орду - Терме (узбережжя)
Терме - Кавак - Боябат - Сіноп (2-й гірський відрізок)
Сіноп - Батумі (автобус)
Батумі - Київ (авіа)

Учасники:
1. Бежевець Валерій, Київ (організатор, штурман)
2. Руц Олег, Мінськ (медик, фотограф)

Ці краї не дуже розбещені увагою туристів, але не поступаються своєю красою та кількістю цікавинок, скажімо, середноморському узбережжю Туреччини або Західній Туреччині. Тим цікавіше було там побувати.
Спочатку наша група мала складатись з чотирьох осіб, але з ряду причин не змогли прийняти участь дві представниці кращої половини людства. Нас лишилось двоє: я та Олег із Мінська.
Вибір авіакомпанії МАУ був обумовлений лояльним відношенням цієї авіакомпанії до перевезення в її літаках спортивного спорядження. Додаткова сплата за перевезення велосипедів, яка присутня у більшості лоукостерів, у МАУ відсутня. Головне, щоб вага місця багажу не перевищувала 23 кг, а ручної поклажі - 7 кг.
Отже, квитки придбані, спорядження зібране, велосипеди підготовлені. Чекаємо 12 серпня - дня вильоту в Батумі.
Востаннє редагувалось 17.10.15 19:56 користувачем v@lery, всього редагувалось 1 раз.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 24.9.15 13:31

Початок
12 серпня коли я їхав на таксі з дому в аеропорт була сильна злива. Від'їжджати в дощ - на щастя, подумав тоді я. В аеропорту виявилось, що загальна вага моєї поклажі складає 39 кг (25 + 14). Велосипед я ще якось вмовив прийняти в багаж, а вагу ручної поклажі наказали зробити 7 кг замість 14-и. Я так і зробив: розполовинив вантаж. Половину лишив у кріслі залу очікування, а половину приніс на зважування. Виявилось 8 кг, прийняли, але посміхаючись попередили, що перед посадкою буде ще одне зважування. Я знову склав докупи свою ручну поклажу, більше ніхто нічого у мене не зважував і я, пройшовши паспортний контроль, без проблем опинився в салоні літака.
Початок подорожі був не дуже вдалим. Через грозу у Києві затримався виліт борту МАУ у Мінськ, та виліт його назад із Мінська. Через це Олег не встигав на наш рейс до Батумі. Про це він повідомив мені телефоном. Я до останнього сподівався побачити Олега в салоні літака, та не судилося.
Посадка в Батумі проходила вночі в сильний дощ, та екіпаж свою роботу виконав на відмінно! Дощ був таким, що поки я добіг від трапу літака до будівлі аеропорту, був геть мокрим. Навіть презент від грузинської прикордонної служби у вигляді пляшечки місткістю 0,375 мл грузинського вина Сапераві, яка вручається кожному іноземцеві, що прилетів до Грузії, не додав настрою. Ніч, дощ, чужий аеропорт, докучливі таксисти... Прямо у будівлі аэропорту почав розпаковувати та збирати велосипед, кріпити на нього багажник та чіпляти велобаул. О другій годині ночі дощ нарешті припинився і я поїхав до центру міста шукати притулку на ніч. Знайшов хостел в якому колись зупинялись під час велоподорожі Грузією чотири роки потому. Останнє не зайняте місце у 22-місній кімнаті за 20 ларі мене зовсім не привабило. Вирішив заночувати у наметі прямо на пляжі в районі аеропорту. Знайшов гарне місце, захищене від вітру з моря та встановив намет. Заліз всередину та відразу заснув під ревіння хвиль. Мене розбудив страшенний шум двигунів злітаючого літака. То повертався додому в Київ о пів на сьому ранку Боїнг-737, на якому я прилетів. Намет я встановив прямісінько навпроти злітної смуги. ))
Зображення
Spoiler
Show
У чоловіка, що гуляв із своїм собакою по пляжу і непогано розмовляв російською, я дізнався де можна недорого зняти кімнату. Він порекомендував мені свого двоюрідного брата Давіда, намалював мені схему проїзду до нього, та подзвонив йому. Поки я знайшов потрібне місце, Давід вже чекав на мене біля воріт свого будинку. За 20 ларі в день я зняв кімнату з двома ліжками на другому поверсі його будинку. У вікна цієї кімнати заглядали мандаринові дерева із зеленими плодами на гілках. Велосипед теж отримав окреме місце в цьому гостинному будинку.
Зображення
Зображення

Подзвонив Олег і сказав, що буде не раніше наступного ранку, це найближчий рейс з Києва до Батумі. Представники авіакомпанії пропонували йому варіанти прильоту в Тбілісі або Стамбул, але це було б ще довше. Ну що ж, це неприємно, але не смертельно. Поміняв трохи зелених грошей на грузинські ларі, пообідав, відпочив у своїй кімнаті. Потім пляж та купання в морі до вечора. Життя налаштовувалось. ))
Зображення

Рано вранці наступного дня, почувши звук літака, що приземлився (аеропорт знаходиться зовсім поруч), я піднявся та поїхав велосипедом в аеропорт зустрічати Олега. Нарешті ми зустрітися. Склали Олегів ровер, навісили баул та поїхали удвох до Давіда.
Зображення

Поснідали та поїхали без баулів проїхатись по Батумі, заразом треба було дізнатися, чи можна до Трабзону доїхати автобусом з Батумі. Для цього треба було перетнути все місто, бо автовокзал знаходиться з протилежного кінця Батумі.
Зображення
Зображення
Зображення

На автовокзалі нам повідомили, що великих автобусів зараз немає у наявності, а у малий автобус велосипеди не входять. Тому було прийняте рішення їхати до турецького міста Хопа своїм ходом, а звідти вже їхати автобусом до Трабзону.
Була страшенна спека і тому холодненький "Тархун", який ми випили в одному із кафе, був дуже доречним.
Зображення

Потім до самого вечора купалися в теплому морі та загоряли.
Зображення
Зображення

Під час вечері відкоркували вино, що було нам подароване в аеропорту. Вино виявилось дуже непоганим.
Зображення
Востаннє редагувалось 17.10.15 15:10 користувачем v@lery, всього редагувалось 4 разів.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 24.9.15 13:33

1-й день

Кілометраж да день 67,54 км
Загальний набір висоти 1183 м

Трек (частина 1)


Трек (частина 2)

Spoiler
Show
Ранній підйом, швидкий сніданок, пакування баулів, прощання з Давідом і ось ми вже їдемо по шоссе в бік турецького кордону до якого всього 12 кілометрів. Ранкова прохолода сприяла швидкому переміщенню у просторі. Швидко доїхали до мосту через ріку Чорох.
Зображення
Зображення

Ліворуч видно гори в ранковому серпанку, а з правого боку - старий міст, який знаходиться в аварійному стані.
Зображення
Зображення
Зображення

Вздовж дороги ростуть могутні евкаліпти.
Зображення

А ось і Гоніо, де знаходиться старовинна фортеця. В цей ранковий час фортеця була ще зачинена для відвідувачів, тому обмежилися тільки зовнішнім оглядом цього об'єкту.
Зображення
Зображення
Зображення

Рушили далі. Олег взяз з собою екшн-камеру якою знімав багато відео.
Зображення

Скелі поступово притисли дорогу до моря. Щоб камені не падали на дорогу, скелю обтяги металевою сіткою.
Зображення

Так виглядає грузино-турецький кордон зі сторони Грузії. Для громадян України та Білорусії для перетину кордону Турції візи не потрібні.
Зображення

Праворуч - прохід для пішоходів та велосипедистів. Кордон перетнули без проблем та без огляду речей.
Зображення

Отримали по два штампи у паспортах і ми вже на турецький стороні.
Зображення
Зображення

До Хопи потрібно було проїхати ще 20 км. Дорога стала ширшою в два рази, причому розширення дороги виконано за рахунок тунелів, для велосипедистів виділена широка полоса, ведокремлена від проїжджої частини рельєфною розміткою. З'явився гірський рельєф, дорога то підіймалась вгору, то спускалась вниз. Потім нас накрив дощ, який ми перечекали у продорожньому кафе, де випили кави. Так зустрілися з сімейством з Азербайджану, які мандрували своїм автомобілем. Жінка, яка говорить російською мовою майже без акценту, допомогла нам зробити замовлення в кафе та обміняти у власника кафе 20 долларів на турецьки ліри. Турецька та азербайджанська мови дуже схожі.
Дощ закінчився і ми рушили далі. За годину доїхали до Хопи, знайшли автовокзал. Там зустріли жінку з Росії, яка вже тривалий час живе у Туреччині. З її допомогою домовилися про обмін валюти та дізналися, що автобус до Трабзону мав відправитись через пів години. Касир обміняв нам 100 доларів на ліри та продав два білети. Попрощалися, автобус рушив.
Зображення

Поки їхали в автобусі ще два рази йшов дощ, часом сильний. Але ми в автобусі почувалися, як у тій рекламі, сухо та комфортно. ))
Зображення

У Трабзоні світило яскраве сонце та було спекотно. Вирішили у Трабзоні не зупинятися, а відразу з автовокзалу їхати у гори. Ми і так вже вибилися з графіку на два дні через затримку Олега.
Зображення
Зображення

Рушили. Трафік руху біля Трабзону досить напружений. Турки не можуть просто так прїхати повз велосипедиста. Обов'язково потрібно натиснути на клаксон та щось покричати у вікно, привітливо помахуючи рукою.
У серпні в Туреччині сезон масового збору фундуку. Дорогою побачили як сушать на узбіччі зібраний фундук, купили собі кіло горіхів. Турецькою мовою він зветься "финдик".
Зображення

Перед містом Мачка проїхали тунель. Всі тунелі, що були у нас на шляху були відкриті для проїзду на велосипеді.
Зображення

Дорожній знак підказав, що нам потрібно їхати ліворуч.
Зображення

Перед містом встановлено пам'ятник загиблому українському екіпажу літака Як-42, що загинув у травні 2003 року.
Зображення

У Мачці пообідали, купили хліба, овочів, фруктів та бензину для мультипаливного пальника.
Зображення

Недалеко від Мачки знашли гарне місце для ночівлі. Тут було багато ожини та невелике озерце з чистою водою, де ми із задоволенням купалися після спекотного дня.
Зображення
Зображення
Зображення
Востаннє редагувалось 28.9.15 18:01 користувачем v@lery, всього редагувалось 4 разів.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 24.9.15 14:54

2-й день

Кілометраж за день 30,29 км
Набір висоти 2118 м

Трек

Spoiler
Show
Цього дня у наших планах було відвідання монастира Сумела, який розташований на теріторії національного парку Атиндере та підйом на перевал висота якого понад 2400 м.
Ранішній підйом, на сніданок вівсяна каша з білоруським згущеним молоком і родзинками та чай.
Швидкий збір, згортання намету, пакування баулів.
Зображення

Проїхали форелеве господарство, де в ресторані можна відвідати свіжовиловленої форелі. Але ми ще не встигли зголодніти. ))
Зображення

Мальовнича дорога круто піднімається вгору вузькою ущелиною.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Гори помалу розступилися.
Зображення
Зображення

Далеко вгорі відкрився вид на будівлі монастира.
Зображення
Зображення

Підйом був не з легких.
Зображення
Зображення

Біля водоспаду трохи перепочили та влаштували невелику фотосесію.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Знову крутий підйом серпантином. Рухатись можна тільки пішки, штовхаючи велосипед.
Зображення

Ми уже на рівні монастира. Лишилось ще трохи.
Зображення
Зображення

Залишили велосипеди біля невеликого базарчика, де торгують сувенірами та пішки пішли до монастира. Стежка вибита сотнями тисяч ніг.
Зображення
Зображення

Купили білети. Білети гарні, з голограмами та штрих-кодом для проходу через автоматичні турнікети.
Зображення

Нарешті дісталися монастира. Була неділя і народу було багато.
Зображення
Зображення

Старовинні фрески монастира пошкоджені вандалами та роками.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Рушили далі в гори. Дорожнє покриття змінилось з асфальтового на каменисте. Погода різко почала псуватись. Не встигли проїхали кілька кілометрів, як розпочався дощ з грозою. Прямо на узбіччі дороги ми накрилися разом з велосипедами тентом від палатки, сидячи на бетонному парапеті. Лускали камінцями горіхи та ділились враженням від відвідин монастира. Проїжджаючи повз нас машини привітно сигналили нам, а деякі водії навіть спинялися, щоб поцікавитись, чи все у нас гаразд. ))
Після дощу невеликий струмок, що протікає поруч з дорогою, перетворився на мутний потік.
Зображення

Клапті туману сповзали по схилам гір.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Хмари розвіялись, проглянуло сонечко. Відкрились чудові краєвиди.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Та недовго ми милувались краєвидами. Із ущелини виповзла хмара та закрила все навколо туманом.
Зображення

Далі рухались в густому тумані, штовхаючи велосипеди по слизькій від дощу кам'янистій дорозі. Градієнт підйому складав не менше 15%. Із 30 км, що ми здолали за день, більше половини пройшли пішки. На яйлі після висоти 2000 м температура різко впала до 12 градусів.
Нарешті, стомлені, дісталися перевалу висота якого 2450 м.
Зображення
Зображення

Тут ми знайшли притулок у вигляді невеликого готелю. Коли ми, замерзлі і промоклі, зайшли у вечірніх сутінках всередину, в холі з десь із півтора десятка місцевих чоловіків дивились по телевізору футбольний матч. Наша поява у велосипедній формі викликала серед них таке здивування, яке можна було порівняти з появою тут прибульців. Власник готелю Айхам разтопив для нас металеву піч, поки готувалась наша вечеря, подав нам гарячий чай, якого ми випили багато. Спочатка пили його маленькими стаканчиками, але потім попросили великі гранчаки ("бардак" по турецьки), щоб втамувати спрагу, яка нас мучила та зігрітися.
Зображення

Після смачної вечері був гарячий душ та відпочинок після нелегкого дня у ліжках, а не на землі.
Востаннє редагувалось 28.9.15 17:34 користувачем v@lery, всього редагувалось 3 разів.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 28.9.15 16:28

3-й день

Кілометраж за день 62,58 км
Набір висоти 802 м
Втрата висоти 2221 м

Трек

Spoiler
Show
Вночі ще кілька разів йшов дощ. Крізь сон мені подумалось, добре, що ночуємо під дахом, а не в наметі.
Ранок був чудовим! Безхмарне небо та яскраве сонечко, повна протилежність вчорашньої погоди, зустріли нас надворі. Айхан пригостив смачною кавою та приготував для нас сніданок.
Зображення

Турки дуже гостинні люди. Пригощали нас за час нашої подорожі частенько. То кава, то айран, то кавун, а одного разу навіть смачним та ситним обідом. Але про це докладніше буде пізніше.

Оглянулися навкруги при денному світлі. На перевалі, що знаходиться між двома вершинами гір, крім готелю де ми ночували, знаходяться мечеть та ще один такий самий готель. Конкуруюча фірма. )) Навкруги альпійські луки, іншої рослинності, крім трави, немає.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Потиснули Айхаму руку на прощання, залишили йому в якості сувенірів україськи та білоруські гроші та рушили далі. Відразу почався спуск.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Довкола відкивалися краєвиди один краще іншого. Можна годинами стояти, милуватись ними і фотографувати.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Із втратою висоти зростала температура повітря. Сонечко припікало. Переодяглись у легкий одяг.
Зображення
Зображення
Зображення

На спуску часто зупинялись, щоб охолонули гальма і милувалися довкіллям.
Зображення
Зображення
Зображення

Скинули 500 метрів висоти. Внизу з'явився колишній грецький монастир Імера.
Зображення
Зображення

Спустились до монастира. Колись тут кипіло життя, зараз тільки розруха та руїни.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Всередині все теж у жалюгідному стані. Фрески знищені, однієї колони не вистачає, її замінили на залізну опору, щоб не обвалилось склепіння.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Фото на пам'ять. Поїхали далі.
Зображення
Зображення

Зпустилися ще нижче у долину ріки. Стало зовсім спекотно.
Зображення
Зображення

Виїхали на асфальтовану дорогу, що проходила вздовж ріки. Забуте відчуття спуску по асфальту з невеликим ухилом. )) В одному із сіл зустріли ватагу хлопчаків і запитали у них, де найближчий магазин. Недалеко, мовили ті, всього 25 км. Почуття гумору у дітей присутнє. ))

Дорога привела нас до мальовничого каньону. Гори зійшлися у візьку ущелину, по дну якої протікає невелика річка та прокладено дорогу. Навколо нависають стрімкі скелі.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Каньон закінчився, виїхали в широку долину.
Зображення
Зображення

Проїхали поруч із арочним містком через річку. Таких містків мі зусстріли немало.
Зображення

Настав час обіду. Зупинились на обід прямо на зупинці. Зварили борщ із сушених овочів з додаванням сушеного м'яса та томатної пасти. Бутерброди з салом накрили тканиною, щоб не шокувати водіїв, що проїжджали повз нас. Деякі з них зупинялись, щоб поговорити з нами.
Зображення
Зображення
Зображення

Спілкувались з місцевим населенням ми багато, переважно з допомогою жестів. Ні англійською, ні російською тут ніхто з місцевих жителів не володіє, як і ми не володіли турецькою мовою. Іноді, в самих складних випадках, ми користовувалися перекладачем у смартфоні.

У нас був ще один екскурсійний об'єкт - печера Караджа. На жаль, фотографувати там заборонено, усі фотоапарати та смартфони прийшлося залишити у камері схову. Охорона суворо слідкувала, щоб в печері не велася фото-відео зйомка. Олегу вдалося в руці пронести свою невеличку екш-камеру та відзняти трохи відео прихованою камерою.
Підйом на кількасот метрів до печери був вартий того, щоб побачити красу цього природного об'єкта.

Під вечір виїхали на чудове чотириполосне шосе, яке привело нас до міста Торул.
Зображення

Ціна номеру в місцевому готелі, яку нам запропонували, нас не влаштувала. Пошуки місця для ночівлі в наметі врешті увінчались успіхом і ми знайшли чудове місце неподалік від Торулу. Це був чийсь город прямо біля річки. Спитали дозволу у власника ділянки і чудово розмістилися на ночівлю, встановивши намет на зеленій траві.
Зображення
Зображення
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 29.9.15 11:44

4-й день

Кілометраж за день 52,29 км
Набір висоти 1532 м

Трек

Spoiler
Show
За ніч добре відпочили. Ранок був чудовим: ясне небо та яскраве сонце. Ніякого вітру.
Поснідали традиційно: рисовою кашою із згущеним молоком та родзинками. Запили зеленим чаєм з лимоном та печивом. Рис я замочував на ніч, щоб він розбух та швидше варився.
Зображення

Від місця ночівлі поїхали знову в Торул, щоб поповнити запаси продуктів. Дорогою зустріли велотуриста з Франції, який їхав нам назустріч по протилежній стороні дороги. Він мандрував дорогами Туреччини соло. Проїхав вже пів-Туреччини. Трохи з ним поспілкувались та сфотографувались на пам'ять.
Зображення
Зображення

Місто Торул вранці.
Зображення
Зображення

Вуличні торговці вже відкрили свої магазичики.
Зображення

В складних випадках спілкування допомагав перекладач у смартфоні.
Зображення

Цей чоловік подарував нам кавун
Зображення

Кавун ми з'їли прямо на узбіччі дороги відразу за містом.
Зображення
Зображення

Рушили далі асфальтовою дорогою. Дорожній знак попередив про можливість обвалу каміння. Легкий ухил, чудове асфальтове покриття. Насолода, а не дорога!
Зображення

Шосе привело нас до водосховища з бірюзовою водою, розташованого в тісній ущелині.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Посередині водосховища видно садки в яких вирощують форель. Звідси свіжа риба поступає прямо в магазини та ресторани.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Вдалині показався підвісний піхохідний міст по якому нам належало перейти на інший берег водосховища.
Зображення
Зображення

Он по тій дорозі внизу нам потрібно буде піднятися до гребеня гори праворуч.
Зображення

Місток помітно розгойдується під дією вітру і коли рухаєшся по ньому відчуття виникають доволі гострі. ))
Зображення
Зображення
Зображення

Це був важкий підйом. Рухались тільки пішки. Була страшенна спека та повна відсутність щонайменшого вітерця. Але види, що відкривались зверху, були варті того.
Зображення
Зображення
Зображення

Дорога, по якій ми рухались на протилежному березі. Пішохідний міст уже далеко внизу.
Зображення
Зображення

Знову спуск в долину з протилежного боку гори.
Зображення

Після спуску дорога йшла вгору вузькою ущелиною.
Зображення

З одного боку дорогу стрімка скеля, з іншого - річка.
Зображення

Пора вже обідати, а придатного для цього місця немає. Вирішили обідати прямо на узбіччі. Рух транспорту по дорозі був зовсім незначним. Там же в затінку і перепочили після ситного обіду.
Зображення
Зображення

Після обіду рушили далі. Проїхали греблю з невеликим водосховищем. Акведук, що видно на передньому плані, зроблено для проходу через греблю форелі. Місцевий житель казав нам, що форель (алабалик турецькою) в річці водиться.
Зображення
Зображення

Наближався вечір. Потрібно було шукати місце для встановлення намету. Його ми знайшли на іншому березі річки, перейшовши по мосту. Чудове місце, поруч протікає ріка в якій ми із задоволенням купалися, незважаючи на прохолодну воду.
Зображення
Зображення

Проїжджаючий на машині турок, зупинився та довго з нами "бесідував". Він про щось питав нас турецькою, ми йому відповідали російською. Чудовий вийшов "діалог". )) Нарешті він поїхав собі, а ми повечеряли, та залізлу до намету спати. Над нами було безліч зірок. Готель мільйон зірок.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 29.9.15 17:13

5-й день

Кілометраж за день 53,94 км
Набір висоти 1727 м

Трек

Spoiler
Show
Цього ранку ми прокинулись коли ще сонце не з'явилось із-за навколишніх гір.
Зображення

В цей день в наших планах був штурм перевалу 2750 м та спуск у місто Алуджра, тому зі зборами не барились. Рушили о 8-й годині ранку.
Зображення

Дорога йшла чудовою долиною, з обох боків гори поросли лісом, вдалині синіли гори, серед яких десь знаходився перевал, до якого ми прагнули. Їхалось легко.
Зображення

Минули арочний міст через річку, вздовж якої ми рухались. Таких мостів за час нашої подорожі ми бачили немало.
Зображення

Невелика електростанція. Воду до турбін підводять по величезним трубам від греблі і водосховища, що розташовані вище.
Зображення

Біля невеликого водоспаду трохи перепочили.
Зображення
Зображення

Поступово, з набором висоти, ліс поступився місцем альпійськім лукам.
Зображення
Зображення
Зображення

Гребля та водосховище, яке живить водою електростанцію, яку ми проїхали раніше. Ліворуч видно дорогу, під якою прокладено труби по яким подається вода до турбін електростанції.
Зображення

Стало видно яйлу та залишки снігу в улоговинах на ній. Якщо сніг до серпня не розтанув, значить лишиться там до зими.
Зображення

В середині кадру видно скелю, яку ми потім обминули. Дорога проходить спочатку ліворуч від неї, потім піднімається і проходить за скелею, далі веде через сідловину праворуч по гірській долині до перевалу.
Зображення

Дуже мальовнича долина.
Вигляд спереду.
Зображення

Вигляд ззаду.
Зображення

Місце дозаправки водою.
Зображення

Дорога пішла круто вгору. Камениста дорога по якій навіть штовхати велосипед важко.
Зображення

Підйом серпантином.
Зображення

Піднялись до рівня скелі. Внизу видно долину і дорогу, якою ми нещодано проїхали.
Зображення

Черговий водопій зустрівся нам дуже доречно.
Зображення

Ми вже піднялись вище тієї скелі.
Зображення
phpBB [video]


Внизу добре видно нашу колишню дорогу.
Зображення

Дорога по якій ми піднімались. Зліва видно літній табір пастухів, які випасають худобу на літніх пасовищах. Там нас пригостили холодненьким айраном, який нам приніс вгору до дороги хлопчик на ім'я Мустафа. Від грошей він категорично відмовився. На питання турецькою "ne kadar?" (скільки коштує?) повторював "bedava" (бескоштовно).
Зображення
phpBB [video]


Після довгого підйому на висоті близько 2400 м вирішили зробити перерву на обід. Трохи пофотографувались.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Пообідали перепочили та рушили далі гарною гірською долиною. Знову на північних схилах гір стало видно клапті снігу.
Зображення

Долина, вигляд зверху.
Зображення

Гірський масив Карагьольбаши. Висота понад 3200 м.
Зображення

Он там в кінці долини знаходиться місце де ми обідали.
Зображення

Важкий підйом.
Зображення

До перевалу лишилось зовсім небагато.
Зображення

Нарешті перевал. Висота 2750 метрів. Фото на пам'ять.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Далі був довгий спуск. Он у ту долину нам належить спуститись.
Зображення

У зворотньому порядку яйла змінилась на рідколісся, потім на хвойний ліс, далі - на листяний ліс.
Зображення
Зображення
Зображення

Далеко на горизонті гори склали чудову перспективу.
Зображення

Дорогою ще раз пили айран, яким нас почастували.
Ближче до вечора з'явилось місто Алуджра.
Зображення

В центрі міста єдиний готель був заповнений постояльцями вщент. Нам підказали як знайти інший готель на околиці міста. Після довгих пошуків ми нарешті знайшли цей готель де й зупинились на ніч.
Зображення
Востаннє редагувалось 13.10.15 10:41 користувачем v@lery, всього редагувалось 4 разів.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 30.9.15 13:44

6-й день

Кілометраж за день 47.39 км
Набір висоти 1108 м

Трек

Spoiler
Show
Після минулого важкого дня цього ранку ми прокинулись пізно. Поснідали, провели обслуговування велосипедам. Рушили десь об 11:00. Заїхали в місто для закупки харчів. Поки виїхали за місто вже була спека. Алуджра розташована в долині та з трьох сторін оточена горами. Зразу розпочався підйом. Набрали води біля джерела.
Зображення

Спека була такою, що розм'як асфальт. Дорога йшла вгору. Проїхали кілометрів 15 і вирішили не мучити себе, та перечекати спеку в затінку біля річки. Обмились прохолодною водою, посиділи в тіні дерев. Приготували обід та побідали, щоб більше не спинятись зайвий раз.

Знову рушили. Проїхали кілька сіл. Дорога весь час йшла вздовж річки. В річці водиться форель, бачили рибалок з вудками.
Зображення

Розпочався підйом на перевал. Дорога пішла круто вгору звиваючисьсь серпантином. Водії всіх машин, навіть легковиків, що проїжджали повз нас, пропонували підвезти нас до перевалу. Ми були невблаганні, та стійко відмовлялись від їх пропозицій.
Зображення

Обабіч дороги росте рідкий ліс. По розташуванню гілок на стовбурах дерев можна судити про переважний напрямок вітру в цьому місці.
Зображення
Зображення

Довго піднімались, а перевалу все не видно. Стало ясно, чому водії так наполегливо пропонували нас підвезти.
Зображення
Зображення

І ось нарешті далеко спереду побачили ознаки перевалу: дороги далі не видно, прапор та транспарант біля дороги.
Зображення

Ми не помилились, це дійсно був перевал, висота якого 2160 м.
Зображення
Зображення

Перед спуском одягли вітровки. Спуск, як і підйом, був серпантином. Погода за перевалом була іншою: сильний вітер, хмари та прохолода.
Зображення
Зображення

Спуск пролетіли швидко. Було кілька зупинок для охолодження гальм та фотографування.
Зображення
Зображення
Зображення

На небо почали наповзати хмари. Вечоріло.
Зображення
Зображення

Потрапило на очі непогане місце для ночівлі. Закрите з дороги місце, річка поруч та трава під ногами. Далі починався підйом і там навряд ми знайшли б гідне місце. Вирішили спинитися на ніч тут, хоч було ще досить рано.
Зображення

В цей день кілометраж був невеликий. Дались взнаки пізній старт, спека на підйомі та ранній фініш.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 5.10.15 15:53

7-й день

Кілометраж 47 км
Набір висоти 1610 м

Трек

Spoiler
Show
Розпочався цей день традиційно: підйом о 7-й, ранкові водні процедури, сніданок, пакування баулів. Рушили!
Зображення

Відразу розпочався крутий підйом на черговий перевал.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Було спекотно.
Зображення
Зображення

Нарешті дістались перевалу.
Зображення

На перевалі.
Зображення
Зображення

В місцевому кафе хотіли випити кави, але, кави там не робили і замість неї нам запропонували "Мак кофе". Нічого не вдієш, випили цієї бурди та поспілкувались із завсідниками цього закладу. Питання традиційні: звідки ви, куди їдете?
Зображення
Зображення

На північній стороні хребта було набагато прохолодніше, тому на спуску з перевалу одягли вітровки.
Зображення
Зображення

Дорога вигадливо вигинається йдучи вниз по плато.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Огорожі ділянок сінокосу складаються з каміння, яке зібрано на ділянці.
Зображення

На яйлі.
Зображення

Собаки шматують тушу палої корови.
Зображення

Буйволи краще почуваються на висоті 2000 метрів, ніж корови, особливо взимку коли все вкрито снігом. Та й молоко у них корисніше. Буйвол турецькою - manda. ))
Зображення

Приїхали в село Кюмбет. Тут був базарний день. Було незвично бачити таке скупчення людей після безлюдних гір.
Зображення
Зображення
Зображення

Тут випадково зустріли чоловіка, який добре говорив російською. Він, почувши наше спілкування між собой, першим звернувся до нас на майже бездоганній російській мові. Виявилось, що він довгий час працював у Росії, зараз працює учителем російської мови. Купили у нього квашених оливок та диню.
Диню з'їли на околиці села біля джерела.
Зображення
Зображення

За Кюмбетом був свіжеукладений асфальт та нова розмітка. Спускатись було приємно.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Періодично зупинялись помилуватись краєвидами та зробити фото.
Зображення

Краєвиди тут один красивіше іншого.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Але все гарне рано чи пізно закінчується. Закінчився і наш спуск ідеальним асфальтом.
Звернули з асфальту на каменисту дорогу, яка підіймалась вгору. Треба було уже б пообідати, але місця для цього не знаходилось. Заїхали на теріторію якоїсь будівельної бази та попросилися тут перепочити та пообідати. Отримали згоду та розмістились на лаві під накриттям. Краще ніж на землі. Поруч протікає річка де можна вимити та посуд після прийому їжі. Поки на пальнику готувався наш грибний суп, співробітник бази пригостив нас салатом із свіжих овочів та якимись східними солодощами.
Зображення
phpBB [video]


Пообідали, перепочили. Подякували за гостинність та поїхали далі. Швидкість була невисокою, дорога стрімко йшла вгору.
Почав накрапувати дощ. Часом дощ посилювався. Вечоріло. А придатного для ночівлі місця не було. В ось ми знесилені та промоклі побачили знизу теріторію де розміщувався якийсь бетонний заводик та будівельні будиночки. Спустилися, оглянулись навкруги. Ні душі! Ми вже подумували, що зупинимось прямо тут і встановимо намет на мокрій траві, бо часу на пошук іншого місця вже не було. Тут ми помітили, що за нами з дороги спостерігав якийсь чоловік біля своєї машини. Ми підійшли до нього та спитали, чи можна нам тут на теріторії поставити намет та переночувати. Цією людиною виявився доглядач цього будмайданчика на ім'я Омер. Він відкрив нам один з будиночків, де було світло, вода та навіть два розкладних дивани. Залишив нам ключі та попрощався до ранку. Ночували ми з комфортом. Розвісили та просушили мокру одежу, зарядили всі акумулятори. Крізь сон чули як майже всю ніч накрапував дощ. В наметі в таку погоду було б зовсім не так комфортно.
Зображення
Зображення
Зображення
Востаннє редагувалось 12.10.15 15:41 користувачем v@lery, всього редагувалось 1 раз.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 5.10.15 17:11

8-й день

Кілометраж за день 36,28 км
Набір висоти 1273 м

Трек

Spoiler
Show
Після нічного дощу ранок був сонячним та безхмарним. Поки ми снідали, приїхав на машині Омер. Поцікавився, что добре ми відпочили, чи не треба чого нам. Довго на прощання тисли йому руку, про гроші навіть не заїкались, бо знали, що цим сильно образимо його. А от сфотографуватись на пам'ять Омер згодився залюбки.
Зображення

Після теплого прощання з Омером рушили далі на перевал. Дорога трохи розмокла, але ранкове сонце швидко підсушило її. Навкруги тільки гори вкриті травою, косми хмар та повна тиша. Лише дзюрчання струмка, що протікав поруч порушувало цю тишу.
Зображення
Зображення

Градієнт підйому дозволяв майже скрізь проїхати на передачі 1-1. Пішки йшли зовсім мало.
Зображення

Дістались перевалу. Висота 2170 м. Перевал нічим не примітний. Сфотографувались та поїхали по яйлі.
Зображення
Зображення
Зображення

Зліва від дороги красувалась вершина гори Карагьоль, висота якої понад 3200 м. Під горою знаходиться декілька озер в яких навесні збирається тала вода. Від них отримала свою назву і гора (карагьоль в перекладі з турецької - чорне озеро). Ці озера добре видно на супутникових фотознімках, але їх неможливо побачити знизу. До озер ми підійматись не стали, бо на це пішло б не менше дня.
Зображення
Зображення

Навкруги, скільки бачило око, було плато (яйла), по якому повзли невеликі хмари. Ми знаходились на висоті цих хмар. Краєвид навкруги був чудовий.
Зображення
Зображення
Зображення

Видно якісь поселення жителі яких займаються скотарством.
Зображення
Зображення

Із ущелин на яйлу періодично виповзали хмари, та яскраве сонце швидко розправлялось з ними.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Трохи проїхали по яйлі. Стало видно ще одну вершину, на тлі якої ми сфотографувались.
Зображення
Зображення

Скрізь багато каміння, яке зносять з ділянок і складають в огорожі. Видно ескаватор, який розбивае великі валуни на більш дрібні камені, які вже можна винести з ділянки.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Цікаве оформлення джерела. Може напитись і худоба, і людина.
Зображення

Дорога яйлою.
Зображення
Зображення

Вказівник на яйлі.
Зображення

Дорога спустилась до верхнього рівня хмар. Пірнули в туман, навкруги стало нічого не видно.
Зображення
Зображення
phpBB [video]


Спочатку подумали, що табличка вказує напрямок до місця, де живе Семен, але згодом з допомогою перекладача в смартфоні з'ясувалось, що semen це сперма. ))
Зображення

На висоті близько 1500 м досягли нижньої кромки хмар.
Зображення

На березі однієї з багатьо річок, що ми перетнули, вирішили пообідати. Зварили борщ, нарізали, хліба, сала та ковбаси. Свіжі овочі, які ми купили вчора.
До нас наблизились два вовкодави. Олег трохи занервував. Зараз ти побачиш приборкання вовкодавів, сказав я йому. Ці двоє собак мали поступливий норов і за шматок ковбаси залюбки робили те, що від них хотіли: підійшли та навіть служили. Після прийоми їжі полягали поруч з нами, сподіваючись, що перепаде ще.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
phpBB [video]


Кожний клаптик землі в горах розроблений або під городи, або під сінокіс.
Зображення
Зображення

Близько вечора проїхали через село Джанбагі. Тут знаходиться велика мечеть до якой приїжджають прачани. Камениста дорога тут змінилась на заасфальтовану.
Зображення

Відразу за селом побачилили непогане місце для встановлення намету. Тут і вирішили заночувати.
Зображення
Востаннє редагувалось 12.10.15 16:30 користувачем v@lery, всього редагувалось 2 разів.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 6.10.15 16:56

9-й день

Кілометраж 58 км
Набір висоти 650 м
Втрата висоти 2450 м

Трек

Spoiler
Show
Цього ранку ми прокинулись пізно. Поспішати не було куди, нам належало спуститися асфальтом до Орду, до якого було всього 58 км.
Зображення

Спускатись, та ще непоганим, по українським міркам, асфальтом, це зовсім інші відчуття, ніж штовхати велосипед вгору. Водії машин, що рухались у попутному напрямку, здивовано поглядали на нас, коли на крутих віражах ми обходили їх.
Після висоти 1000 м почались суцільні посадки фундуку.
Зображення
Зображення

Туреччина являється світовим лідером по вирощуванню фундуку. 70% відсотків світового виробництва фундука припадає на Туреччину. Провінції Орду та Гіресун - лідери по збіранню цих горіхів в Туреччині.
Ось так зібраний фундук сушать вздовж доріг. Спочатку горіхи зелені, а потім мають набути бурого кольору.
Зображення
Зображення

А ось так горіхи лущать у спеціальних агрегатах. Горіхи зсипаються вниз у мішки, а лушпиння вилітає на узбіччя дороги.
Зображення

Доїхали до села Йокушдібі. Захотілось кави. Завітали до найближчого закладу та намагались англійською замовити каву. Власник нас не розумів. Тоді Олег промовив слово "кьофте", яке він десь почув раніше та вважав що це "кава" турецькою. Хазяїн, якого звати Ібрагім, згігно закивав головою та жестами показав, що треба зачекати 10 хвилин. Поки він порався у себе, ми сидячи на стільцях на вулиці намагались спілкуватись з місцевими хлопчиками серед яких був і хазяйський син. Як пізніше виявилось, це була м'ясна лавка з грилем всередині.
Згодом Ібрагім запросив нас до столу. Яким же було наше здивування, коли ми замість кави побачили таке.
Зображення
Зображення

Гарненько нас "розвели" на те, чого ми не замовляли, такою була перша думка. Але їжа так апетитно пахла, що утриматтсь, щоб не покуштувати її, було неможливо. Виявляється, що "кьофте" це м'ясна страва у вигляді баранячих котлеток, приготованих на грилі, з овочами. З'їли усе, і я думаю, було б ще, теж з'їли. Запили айраном, який подав нам Ібрагім. На питання "не кадар?" (скільки коштує) Ібрагім протестуючи замахав руками, потім притиснув долоню до серця і простягнув її до нас. Цей жест вже був нам відомий і означав, що це подарунок. Такі моменти запам'ятовуются надовго! У хід пішли білоруські та українські грошові знаки у якості сувенірів. Ібрагім показав, що вставить їх у рамку під скло та повісить у своєму закладі.
Сфотографувались на пам'ять.
Зображення

А кави ми так і не знайшли. Скрізь був тільки чай.
Дорогою купили ще горіхів, бо раніше куплений кілограм ми вже доїдали. Попросили кіло, а нам принесли пакунок кілограми на три, не менше, а грошей взяли тільки як за кілограм.
Заїхали на заправку та купили ще бензину для пальника. Видно, що заправку збудували на місці, яке видовбали в скелі. Так будують і будинки у відвойованих у гір місцях.
Зображення

Продовжили спуск. Проїхали міст, поруч з яким видно рештки старого мосту, зруйнованого повінню. Змитий проліт мосту валявся в річці на відстані ста метрів від опор.
Зображення

Після мосту був знову підйом, від якого ми вже встигли відвикнути. Коли піднялись на невеличкий перевал вперше після гір побачили море та місто Орду.
Зображення
Зображення

Слово "орду" з турецької перекладається як "армія". Відоме всім українцям слово "орда" походить від цього тюркського слова.
Колись це було грецьке чорноморське місто Котіореа, але після нашестя сельджуків місто отримало сучасну назву. Нещодавно Орду отримав офіційний логотип міста О2, що означає кисень, а також слоган "Орду - батьківщина кисню".
Зображення

Приїхали в Орду, дорогою минули дві гарні мечеті.
Зображення
Зображення Зображення

Виїхали на набережну. Хотілось скупатись у морі, але переодягнутись було ніде, а кругом люди.
Зображення
Зображення
phpBB [video]


Сіли на лаву біля моря, міркуючи, де б знайти недорогий готель. Навкруги були розташовані тільки дорогі апартаменти. Мимо проходив якийсь інтелігентного вигляду чоловік, спитали у нього: "Do you speak English?". І не помилились! Він не тільки добре говорив англійською, а ще й порекомендував нам звернутись за допомогою до Еріма Кадіолу, який являється президентом місцевого байк-клубу. Його ми можемо знайти в кафе "Бульвар" в центрі міста. Під'їхали до кафе, швидко знайшли Еріма, який працює тут розпорядником та добре володіе англійською. Представились йому, він відразу запросив нас до столу, подали каву. Поки ми пили каву, Ерім кудись кілька разів зателефонував. Запропонував нам один з готелів, ціна нас влаштувала. Один із працівників кафе, на прохання Еріма, супроводив нас на велосипеді до готелю.
phpBB [video]


В готелі чергова відразу домовилась із працівниками кафе навпроти про зберігання наших велосипедів, їх закрили в підсобному приміщенні цього кафе. Ми були здивовані такою взаємовиручкою. На знак подяки обідали, вечеряли та снідали ми саме в цьому кафе.
Розташувались в номері. Гарячий душ та чисті простирадла в ліжках були блаженством.
Зображення
Зображення

Домовились с черговою в готелі, яка виявилась веселою та привітною дівчиною, про використання їхньої пральної машини, склали наші брудні речі пратись у машину. Поки речі пралися, пішли пообідати та трохи прогулятись вулицями Орду.
Зображення
Зображення Зображення
Зображення Зображення
Зображення Зображення
Зображення
Зображення

Повернулись в готель, розвісили сушитись випрані речі на горищі та перепочили. Wi-Fi у готелі був присутній і ми передали привіт близьким та знайомим.
Зображення

Надвечір, після смачної вечері, знову пішли гуляти містом.
Зображення Зображення
Зображення
Зображення
Зображення Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Опори світлофорів в Орду світяться тим же кольором, що й сам світлофор. Дуже цікава ідея!
Зображення

Як і домовлялись, завідали до Еріма. У нього в гостях було два місцевих велосипедиста та молода пара велобайкерів на ім'я Камілл та Анджолі із французького міста Гренобль. Присіли до столу і ми. З'ясувалось, що молоді люди мандрують на велосипедах із Франції до Індії, через Европу, Турцію, Закавказзя, Середню Азію, Китай. Тривалість цієї подорожі за планом складає пів-року. Дорогою вони користуються тільки паперовими картами, вони не визнають ніяких смартфонів, планшетів та інших гаджетів. Зв'язок тримають тільки через інтернет-кафе.
Зображення

Ерім запропонував всім піднятися канатною дорогою на гору Тахтали, де знаходиться міська зона відпочинку. Проїзд на гору і назад канатною дорогою коштує 7 лір.
Сучасні кабінки канатки розраховані на вісім осіб, наша весела компанія як раз умістилась. Піднялися. Згори відкривалась чудова панорама вечірнього міста.
Зображення
phpBB [video]

phpBB [video]


Сіли за стіл у одному з ресторанів. Ерім розливав чай. Спілкувались. Було весело.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
phpBB [video]


Навкруги було багато кафе та ресторанів, де сиділо не менше двох сотень людей. Але жодного нетверезого ми не помітили. У нас так би не було.
Спустились в місто, радо попрощались з усіма та пішли в готель відпочивати.
Це був прекрасний день, насичений подіями!
Востаннє редагувалось 12.10.15 15:03 користувачем v@lery, всього редагувалось 1 раз.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 7.10.15 17:36

10-й день

Кілометраж 50,46 км
Набір висоти 665 м

Трек

Spoiler
Show
Цього дня наш маршрут пролягав вздовж берега моря. В планах було відвідання мису Ясон.
Їзда по асфальту без підйомів та спусків викликала вже забуті враження. Їдеш собі, милуєшся морем та горами. Тільки дошкуляють машини, що проїжджають поруч. Всі водії обов'язково стараються нам посигналити. Ми спочатку відповідали їм помахом руки, але це швидко набридло. Дув доволі сильний зустрічно-боковий вітер зі сторони моря. Та незважаюче на це, їхати було приємно. Море трохи штормило.
Зображення

Проїхали містечко Першембе, де поповнили запас продуктів.
Далі дорога трохи піднялась вгору і підходу до моря не було, а скупатись в морі дуже хотілось, особливо коли внизу було видно бухти з чистою водою, захищених від вітру та хвиль скелями.
Зображення

Дорогою минули невеликий тунель.
Зображення
Зображення
Зображення
phpBB [video]


Дістались мису Ясон. Мис вузьким перешийком заходить далеко в море. На самому його кінці встановле діючий досі маяк.
Зображення Зображення

Назва мису пов'язана з ім'ям героя древньогрецької міфології Ясона, яких разом зі своєю командою на кораблі Арго подорожували за золотим руном. Згідно з легендою саме в цьому місці вони зупинялись по дорозі до Колхіди. Тут розташований археологічний майданчик, що охороняється державою та старовинна церка.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Колись тут був античний порт та штучні басейни для розведення риби.
Зображення
Зображення

Рушили далі на захід в сторону Фатси. У Олега трапився прокол. Великий саморіз вп'явся у заднє колесо. До речі, це була єдина технічна проблема за весь похід.
Зображення

Нарешті на нашому шляху знайшлося гарне місце для купання. Піщаний пляж із зручним заїздом з дороги. Незважаючи на невеликий шторм ми довго плавали у бурхливих та теплих водах Чорного моря. На березі лускали горіхи та знову плавали. На це пішло кілька годин, але ми нікуди не поспішали. Турки, що купались біля самого берега поруч цілими сім'ями (жінки, звичайно, в одежі), з подивом поглядали на нашу велозасмагу та плавання серед хвиль.
Зображення

Рушили далі вже далеко за полудень. Їсти зовсім не хотілось, бо були ситі горіхами. Проїхали ще небагато та побачили гарне місце для ночівлі. Середземноморські сосни росли на самому березі моря на чиємусь закинутому майданчику під будівництво будинку. Підлізли під ланцюг, що закривав проїзд машинам з дороги (але не нам), та розташувалсь тут з комфортом.
Зображення
Зображення

Шторм посилився. В розбурханому морі купатись було не тільки небезпечно, але й неприємно, бо вода була брудною від сколоченого піску. Тому від вечірнього купання відмовились.
Зображення
Зображення

Хмари, у які сідало сонце, не передвіщували на завтра гарної погоди. Десь над морем йшов дощ.
Зображення
Зображення

Усю ніч спали під ревіння хвиль, що набігали на берег зовсім недалеко від нас.
Востаннє редагувалось 12.10.15 15:19 користувачем v@lery, всього редагувалось 1 раз.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 8.10.15 15:10

11-й день

Кілометраж 66,9 км
набір висоти 327 м

Трек

Spoiler
Show
Вночі пару разів йшов дощ. Зранку небо було похмурим, але без дощу.
Зображення

Поснідали, зібралися та поїхали, сподіваючись, що дощу більше не буде. Але проїхали зовсім небагато і трохи не доїжджаючи Фатси пішов дощ. Сховались від дощу у заскленій галереї закинутого ресторану. Посідали та знай собі лускали горіхи.
Зображення
Зображення
Зображення

Поки перечекали дощ, наїлись горіхів. В'їхали у Фатсу.
Зображення

Фатса - невелике курортне місто, оточене горами, з відмінно розвиненою туристичною інфраструктурою, яке славиться своїми піщаними пляжами.
Зображення
Зображення

Порт Фатси.
Зображення

Спереду виднілось ще одне курортне місто - Уньє.
Зображення

Місто дуже затишне, чудовий піщаний пляж. Тут є всі умови для сімейного відпочинку, в тому числі з маленькими дітьми.
Зображення

Рекламний щит на одному з пансіонів. ))
Зображення

Вздовж моря видно соснові посадки. Вирішили зупининтись тут на обід. Дуже гарне місце! Туалети, столики, кабінки для переодягання. Добре підходить для встановлення наметового табору. Сосновий ліс та величезний піщаний пляж.
Зображення
Зображення

Зі сторони моря побачили енергоблоки та чисельні опори ЛЕП, що йдуть від них.
Зображення

Доїхали до містечка Терме, де по плану ми мали повернути в гори на другий гірський етап. Але часу на гори вже не лишалось, тому поїхали далі до Сінопа вздовж моря.
Біля одного з ресторанів побачили рекламу, незвичну для слов'янського ока. Але це всього лиш реклама йогурту з молока буйволиць. ))
Зображення

В'їхали на рівнину. Море далеко відступило. Навкруги були суцільні посадки фундука. Треба було вже зупинятись на ніч. Вирішили ночувати прямо на чиїйсь плантації. Фундук був вже зібраний, тому ми не хвилювались з приводу того, що нас випадково знайдуть та будуть неприємності. Поставили намет, вечеря, сон.
Зображення
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 8.10.15 17:07

12-й день

Кілометраж 52 км
Набір висоти 165 м

Трек

Spoiler
Show
Ніч пройшла без пригод. Традиційна рисова каша з родзинками та сгущеним молоком на сніданок, вологий намет складено до баулу, речі спаковано, можна їхати. Цього разу я зрадив своїй звичці уважно переглянути місце ночівлі перед від'їздом. Як пізніше виявилось, там десь у траві залишився мій ніж, який проїхав зі мною не одну тисячу кілометрів. Шкода ножа!
Попереду на нас чекав Самсун - велике місто на чорноморському узбережжі Туреччини.

Швидко проїхали рівнинний відрізок чудового чотириполосного шосе, що привів нас до міста.
Зображення

В передмісті Самсуна будується великий стадіон.
Зображення

Поруч розташований великий спортивний комплекс, який носить ім'я знаменитого турецького борця та тренера Яшара Догу.
Зображення

Роспочався довжелезний бульвар, що перетинає місто з одного кіця до протилежного. Звичайно ж, він носить ім'я Ататюрка. Кінцева зупинка самсунського трамваю. Трамвай дуже гарний та безшумний. Такий самий я бачив у Єрусалимі.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Спитали у поліцейського де можна знайти недорогий готель, він підказав нам їхати ближче до центру у старе місто.
Знайшли готель, що нам підійшов, заселились. Душ, гоління. Розвісили, де тільки можна, сушитись намет та вологі речі. Втоми не було, бо проїхали в цей день зовсім мало. Тому вирішили прогулятись містом, та десь пообідати.
Зайшли в один з ресторанчиків, розташований поруч, замовили собі традиційний турецький суп "чорба" та м'ясну страву, назву якої я не запам'ятав.
Зображення

На вулицях Самсуну.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Вийшли на набережну.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Тут можна покататись на фаетоні.
Зображення
Зображення

Інсталяція у натуральний розмір, що демонструє прибуття Мустафи Кемаля Ататюрка до Самсуна.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

В порту Самсуна пришвартувався литовський паром із Клайпеди.
Зображення

Продовжили прогулянку містом.
Зображення
Зображення
Зображення

Прогулялись торговими рядами базару.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Накупили собі смачної всякої всячини, та пішли спочивати у готель. Звичайно, одного неповного дня замало, щоб побачити місто. Але й тих кілька годин, що ми гуляли його вулицями, вистачило для того, щоб зрозуміти: Самусн - перлина чорноморського узбережжя Туреччини.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 9.10.15 12:54

13-й день

Кілометраж 94,5 км
Набір висоти 677 м

Трек

Spoiler
Show
До Сінопу, кінцевого пункту нашої подорожі, лишилось проїхати близько 160 км. Олег не дуже добре почувався і вирішив їхати до Сінопа автобусом. Я далі поїхав сам. Домовились, що Олег надішле мені СМСку з назвою готелю в Сінопі, де він зупиниться.

Набережна Самсуну та його пригородів тягнеться на десяки кіломертрів. На ній є зручна велодоріжка їхати по якій дуже приємно.
Зображення

Море, як і вчора, штормило. Мутна вода та високі хвилі відбивали усяке бажання скупатись у морі. Вітер був зустрічно-боковим та досить сильним.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

В одному місці біля дороги побачив інжир, що вже достиг. Нарвав собі цілий кульок. Прикупив ще винограду. Їду далі, кручу собі педалі та ласую плодами. Люблю це відчуття, коли нікуди не поспішаєш, а просто отримуєш задоволення від самої їзди. Наздогнав якусь дівчину на байку. Вона трохи говорила англійською і я від неї дізнався, що вона із Самсуна, виїхала трохи покататись. Трохи проїхав з нею поруч, ми їли виноград і інжир, спілкувались. Зробив на ходу пару кадрів, але дівчина сховала лице від камери.
Зображення
Зображення

Попрощався з нею та поїхав вперед.
Побачив плантацію на якій росте ківі.
Зображення
Зображення
Зображення

Рівнинні краєвиди нагадували рідні краї, тільки мінарети видавали, що я не вдома.
Зображення

Приїхав у місто Бафра. Пообідав та трохо познімав на вулицях.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Пам'ятник Ататюрку, звичйно ж, присутній і тут.
Зображення

Бафра лишилась позаду. Дорога нагадувала одеську трасу. Тільки шпилі мінаретів видавали, що я в Турції.
Зображення
Зображення

Ось так росте тютюн.
Зображення

А ось так листя тютюну сушать. Спочатку листя зеленого кольору, а по мірі висихання стають бурого.
Зображення

Заїхав у Алачам. Тут купив харчів та набрав води для вечері та сніданку.
Зображення

Почав придивлятись у пошуках місця для ночівлі. Довго не міг нічого знайти путящого. З одного боку дороги - море, а з іншого - скеля. Нарешті побачив дорогу, що йшла в гори. Трохи проїхав по ній і побачив гарне місце для встановлення намету. Поруч протікає невелика річка, дно якої складається з гладких кам'яних плит, відполірованих водою. У ціх "ваннах" було приємно охолонути та помитись перед вечерею та сном.
Зображення

СМС від Олега не надходило і мене це нервувало. Але тут я побачив, що в ущелині, де я зупинився, відсунє покриття стільникового зв'язку. Ранком отримаю, подумав я та спокійно заліз у намет спати.
Востаннє редагувалось 9.10.15 15:49 користувачем v@lery, всього редагувалось 1 раз.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 13.10.15 11:33

14-й день

Кілометраж 65 км
Набір висоти 1225 м

Трек

Spoiler
Show
Прокинувся рано. Не давала спокою та обставина, що СМС-повідомлення від Олега не було. Коли виїхав на дорогу та з'явився мобільний зв'язок і прийшла СМС-реклама від Київстару, я зрозумів, що СМС-ки від Олега вже не буде. Мабуть вона через відсутність покриття на місці ночівлі загубилась десь у нетрях мережі. Адже у Олега білоруський номер, у мене - український, а ми обидва знаходились у роумінгу. Вирішив передчасно не хвилюватись, а використати запасний варіант зв'язку - електронну пошту, про яких ми домовились напередодні.
По широкому узбіччю дороги, відокремленому від проїжджої частини суцільною лінією, їхалось приємно та легко. Дорога йшла по самому берегу моря. Ранкове першокласне шосе було майже безлюдне, тільки зрідка проїжджали автівки.
Зображення

В деяких місцях дорогу просто продовбали в скелі, а величезним камінням вимостили узбіччя, таким чином відвоювавши місце у моря..
Зображення
Зображення

Над дорогою кружляли якісь великі птахи. Їхні гніза були розташовані на деревах, що росли поруч з шосе.
Зображення
Зображення
Зображення

Море заспокоїлось, хвиль не було, вода була прозорою та вабила у свої обійми.
Зображення

Довго не міг знайти піходящого місця для купання: шосе, відбійник, крутий спуск. До моря не спуститись. Сонце припікало, температура повітря значно піднялась. Нарешті побачив обабіч дороги місце для паркування автомобілів, та зручний спуск до моря.
Роздивився свої рані, що залишились після знайомства з зубами розлюченого велосипеда. ))
Зображення

Довго плавав у теплому морі. Потім сидів на каменях, грівся на сонці і знову плавав. Тепла морська вода, лагідне ранкове сонце, легкий вітерець, що обдуває моє тіло... Хотілось запам'ятати ці чудові відчуття, щоб зимовими холодними днями знов і знов згадувати про це.
Вдалині виднілось місто Ґерзе.
Зображення

Біля Ґерзе дорога почала підійматись. Відкрився гарний вид на місто.
Зображення

Заїхав в місто, знайшов затишне кафе де був Wi-Fi, замовив холодний айран, написав Олегу електронною поштою листа, що не отримав від нього СМС з назвою готелю де він оселився та попросив відправити ще раз. Трохи познімав на вулицях.
Зображення
Зображення

Рушив далі. Піднявся на пагорб, з якого видно було Сіноп.
Зображення

Дорогою проїхав кілька тунелів в яких панувала освіжаюча прохолода.
Зображення

Дорожній вказівник проінформував, що до Сінопа лишилось зовсім небагато.
Зображення
Зображення

В Сінопі збереглась стара фортеця.
Зображення

Пам'ятник Діогену в Сінопі.
Зображення
Зображення

Повідомлення від Олега так і не було. Почав помаленьку хвилюватись. І якою ж була моя радість, коли на одній з вулиць Сінопа мене гукнув знайомий голос. Це був Олег, що повертався з пляжу. Поселився в готелі в тому ж номері, що й Олег, тільки виторгував собі та Олегові скидку у 20 лір. У Турції можна і треба торгуватись скрізь. Схід - справа тонка! )) Готель з лаконічною назвою "57". Цифри "57" озачають номер регіону Сіноп. Такі ж цифри стоять на автомобільних номерах і навіть прогулянкові човни та риболовецькі баркаси, що стоять у порту, мають цифри 57 на своїх бортах.
Зображення

Повечеряли, прогулялись по набережній та пішли відпочивати в готель.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 16.10.15 16:28

15-й день

Днювання.
Spoiler
Show
Цього дня ми нікуди не збирались їхати, а вирішили зробити день відпочинку. Було заплановано пішохідну екскурсію містом та купання в морі на місцевому пляжі.
Зранку, поки було не дуже спекотно, побували в сінопській фортеці.
Зображення

Товщина зовнішніх стін фортеці сягає трьох метрів.
Зображення
Зображення

Всередині фортеці була розташована в'язниця, втеча з якої вважалася неможливою.
Зображення

З кріпосних стін відкривається чудовоий вид на місто.
Зображення
Зображення
Зображення

На стінах фортеці розмістився гекончик.
Зображення

Після відвідування фортеці трохи прогулялись вулицями міста.
Зображення
Зображення
Зображення

Місце для омивань біля мечеті.
Зображення

Турецькі лазні хамам.
Зображення

Сіноп - морське місто.
Зображення

Порт Сінопу.
Зображення

Музейні експонати, розташовані прямо на вулиці.
Зображення
Зображення

Тут завжди у продажу є свіжа риба.
Зображення

Собаки в Сінопі не страждають від недоїдання. ))
Зображення

Магазини де продають моделі кораблів. Тут можна знайти собі модель відповідно до смаку та вмісту гаманця.
Зображення
Зображення
Зображення

Далі пішли на пляж. Довго купались та рівняли велозасмагу. Турки у своїй більшості, плавати не вміють і купаються біля берега.
Уже над вечір знову прогулялись по вулицям цього невеликого за розміром міста з багатою на події історією.
На кожному кроці зустрічаются предмети старовини.
Зображення

Цей собака кожного вечора приходив на набережну та займав своє "законне місце". Його абсолютно не турбували ні гомін відпочиваючих, ні спалахи фотокамер.
Зображення

Наш готель у нічному освітленні.
Зображення
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 17.10.15 17:00

16-й день

Кілометраж 58 км
Набір висоти 768 м

Трек

Spoiler
Show
Це був останній день нашого перебування в Сінопі, бо на ранок наступного дня у нас були куплені білети на автобус до Батумі звідки ми мали вилетіти додому.
Цього дня у нас була запланована радіальна поїздка до найпівнічнішої точки чорноморського узбережжя Туреччини - мису Інджебурун.
Виїхали з готелю рано, поки не було спеки. Ранішні вулиці Сінопу були майже безлюдними.
Зображення

Спочатку вирішили об'їхати по периметру півострів на якому розташуваний Сіноп. Дорога пішла круто вгору. Поміж пініями прогладало синє море, вдалині синіли гори на материку.
Зображення
Зображення

Одинока спортсменка виконувала вправи на тренажерах. ))
Зображення

Згори відкривався чудовий вид на місто, освітлене ранковим сонцем. Добре видно вузький перешийок, який з'єднує дві частини Сінопу.
Зображення

На північній стороні півострова дорога пішла вниз.
Зображення

Знов спустились у місто, знайшли краєзнавчий музей. Музейне приміщення ще було зачинене, але охоронець дозволив нам оглянути експонати, що знаходяться просто неба. Історія Сінопу багата подіями. Три тисячоліття потому Сіноп був головним містом чорноморського узбережжя Понтійської держави. Тут народився та виріс імператор Митрідад VI Євпатор. Він свого часу контролював половину Понтійського (Чорного) моря та допоміг Херсонесу Таврійському відбитись від сарматських набігів. Під час правління Мітрідада Сіноп був схожим на величезний палац, весь в мармурових алеях з високими колонадами.
Місто захоплювали римляни, візантійці, сельджуки та османи і кожна епоха залишила свій слід в історії міста.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Фрагменти мозаїки, що вкривала підлогу та стіни у палацах.
Зображення
Зображення

В Синопі чеканили монети, які високо цінувались на ринках Европи та Азії. Володарем однієї із чеканних майстерень був філософ Діоген, відомий тим, що жив у діжці. В музеї ми знайшли пам'ятник Діогену, менший за розміром, ніж розташований у центрі міста.
Зображення

Збереглися деякі мармурові скульптури античної пори.
Зображення
Зображення

У басейні на теріторії музею живуть коропи, найбільші з них важать мабуть не менше трьох кілограмів.
Зображення

Збереглися величезні глечики. Для того, щоб мати уяву про їх розміри я сфотографувався поруч одного з них.
Зображення
Зображення

Оглянувши теріторію музею ми знову осідлали свої велосипеди, яки знаходились під наглядом пильніх охоронців музею та рушили дали вулицями Сінопу.
Зображення

Проїхали вздовж північної частини кріпосної стіни, на якій побували вчора.
Зображення
Зображення
Зображення

Далі дорога проходила вдовж берега моря. Біля дороги розташовані приватні пансіонати та чудові пустинні піщані пляжі. Приїхали повз нової злітної смуги сінопського аеропорту. Інфраструктура Сінопу-курорту розвивається стрімкими темпами.

Дорога до мису пітляє серез пагорбів. Проходить через посадки середземноморської сосни пінії. Дерева мають довгі голки (близько 20 см) та кулясті крони. Виглядають дуже гарно.
Зображення

Проїхали кілометрів 30 і з одного із пагорбів побачили мис Інджебурун та білий маяк на його кінці.
Зображення
Зображення

Поруч із маяком розташований охайний будиночок наглядача маяка.
Зображення

Базальтова порода, з якої складається мис, дуже міцна і тому добре протистоїть руйнівному впливу хвиль.
Зображення

Маяк має аскетичну форму та білосніжне забарвлення.
Зображення
Зображення

Неподалік від маяка знаходиться невеличке кафе де ми випили айрану та познайомились із парою велотуристів-пенсіонерів із Швейцарії, які манрдують Турцією вже не один місяць. Поговорили з ними трохи та сфоторгафувались на пам'ять.
Зображення

На зворотньому шляху зупинились на одному із піщаних пляжів, довго купалися та загоряли.
Повернулись у готель коли почалась денна спека. Перечекали у номері, в якому був кондиціонер та Wi-Fi, тому час минув непомітно.))
Надвечір вийшли повечеряти та прогулятись. Замовили собі hamsi izgara (хамса гриль). Ніколи не міг подумати, що звичайна чорноморська тюлька може бути такою смачною. ))
Зображення
Зображення

Купили сувеніри для рідних та друзів. Вийшли на пірс звідки вечірнє місто виглядало дуже привабливо.
Зображення
Зображення

Захід сонця в цей день був мальовничим. Кинули у море по монеті. Ми прощалися з Сінопом, містом де завершився наш велопохід.
Зображення
Зображення

Враці комфортабельний автобус повезе нас у Батумі, де ми провели ще один день перед вильотом до Києва.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 17.10.15 19:53

Післямова.

Тривалість активної частини походу - 15 днів.
Загальний кілометраж 840 км
Загальний набір висоти 15830 м
Було здолано 5 гірських перевалів висотою більше 2000 м.

Бюджет:
авіаквитки Бориспіль - Батумі, Батумі - Бориспіль 4650 грн.
Трансфер Київ - Бориспіль 200 грн
Харчі з дому 900 грн (на двох)
Загальні витрати в Турції та Грузії (готелі, ресторани, екскурсії, трансфер, харчі, сувеніри) склали 300$ на особу. Витрати можна значно скоротити, якщо не зупинятись в готелях та не харчуватись в ресторанах і кафе.

З собою брали сушену яловичину (3 кг вага сирої, 840 г суха вага), 1,5 кг сала (спеціального посолу), сухі борщі та супи (всього 18 порцій), згущене молоко (4 упаковки), копчена ковбаса (4 палки). Крупи, хліб, ковбасу, родзинки, горіхи, чай, цукор, печиво, овочі та фрукти докупляли в магазинах по потребі. Їжу готували на мультипаливному пальнику, в якості палива використовували бензин, який купували на заправках.

Меню:
На сніданок готували кашу (рисову або вівсяну), рис замочував на ніч, щоб швидше розварювався. В кашу додавали згущене молоко та родзинки. Плюс чай з печивом.
На обід - борщ або грибний суп з сушеним м'ясом. Плюс бутерброди з салом s cbhs jdjxs/. У борщ добавляв томатну пасту, а у суп кидав жменю перлової крупи для навару. Сушені набори купували тут.
На вечерю варили картопляне пюре або гречану кашу. Добаляли кобасу, сирі овочі плюс зелений чай з лимоном та печивом.
На коротких зупинках їли горіхи.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Аватар користувача
addonis
* * * * *
Повідомлень: 1244
З нами з: 26.4.11 12:49
Skype: Klimenko Andrew
Стать: чол
Звідки: Киев, Оболонь

Re: Північна Туреччина

Повідомлення addonis » 27.10.15 13:48

Гренобль - какая-то велосипедная столица Франции. Все французские велопутешественники, которых я встречал в кругосветке, были именно с Гренобля.

А Олег мне визуально напоминает Женю :friends:
http://klimenkoam.livejournal.com/

Rost
* *
Повідомлень: 76
З нами з: 17.11.08 02:11

Північна Туреччина

Повідомлення Rost » 24.1.16 05:11

0-0-0
Востаннє редагувалось 11.4.16 04:09 користувачем Rost, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 24.1.16 21:55

Напишіть Олегу в приват та задайте всі питання щодо його велосипеда.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen

Дарничанин
* *
Повідомлень: 72
З нами з: 5.7.09 10:06
Стать: чол

Re: Північна Туреччина

Повідомлення Дарничанин » 25.1.16 20:20

Дякую, я ще з часу анонсування вирішив не пропустити Ваш звіт. Просто здорово! Заздрю.

Аватар користувача
mandrivnik
*
Повідомлень: 39
З нами з: 14.8.15 05:02
Skype: polyanko_victor
Стать: чол
Звідки: Київ (Березняки)
Контактна інформація:

Re: Північна Туреччина

Повідомлення mandrivnik » 30.1.16 06:59

Добрий день! Дуже сподобалася Ваша розповідь! Буду тепер з нетерпінням чекати звітів з Ваших наступних мандрівок :-)
Хотів спитати щодо Батумі. Як Вам місцеві велодоріжки?
Річ у тому, що ми цього року теж побували там, щоправда без велосипедів, тому роздивлялися їх як пішоходи і отримали змішане враження. З одного боку в Батумі є надзвичайно красива і зручна велодоріжка вздовж набережної:
Зображення
Вона простягається на кілька кілометрів, має підсвітку, ширину, достатню для роз'їзду двох велосипедів і чимало прокатних пунктів, якими активно користуються відпочиваючі.
У самому місті теж прокладена мережа велодоріжок, але вони нам здалися просто фікцією, бо на них ми бачили кого завгодно, окрім велосипедистів:
авто
Зображення
пішоходів
Зображення
навіть стовпчики для тренування уважності
Зображення

Аватар користувача
v@lery
* * * *
Повідомлень: 781
З нами з: 11.10.10 16:16
Skype: Valery_Bezhevets
Стать: чол
Звідки: Київ, м. "Дарниця"

Re: Північна Туреччина

Повідомлення v@lery » 30.1.16 22:51

В Батумі я вже вдруге, вперше там був у 2011 році ще за часів президентства Саакашвілі. У мене склалося враженя, що Батумі з тієї пори трохи занепав. Кинулись в очі обшарпані міські автобуси з фанерою замість вікон та подерті велосипеди прокату, облуплена фарба на велодоріжках. Чотири роки назад це все було новеньке та блищало. Велодоріжки в місті присутні, але як видно з ваших фото, використовуються вони часто не за призначенням. Місцевий велорух в Батумі майже відсутній, катаються на велосипедах лише приїжджі. Тому і відношення до велодоріжок відповідне.
I want to ride my bicycle
I want to ride it where I like
© Queen


Повернутись до “Велощоденник”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей