Colnago Master

Будь-які "залізячні" питання
Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Colnago Master

Повідомлення Technician » 22.9.16 16:12

Зображення

В кінці сімдесятих років минулого сторіччя серед виробників намітився застій. Велосипедний бум, який прокатився по США в той час не дав європейським виробникам впасти у зневіру, а також розкрив великі можливості для розвитку азіатських конкурентів. Всі сили були кинуті на вирішення питань по зниженню затрат виробництва, запуску масових ліній з полярними наслідками для європейських марок. Італійці тоді ще вважались попереду всього світу, однак такі марки як Atala, Bianchi та Olmo стали видавати на-гора повні лінійки моделей від приголомшливих шедеврів веломистецтва до справжнього мотлоху, підмочивши свою репутацію і уступивши конкурентам з Японії та Тайваня, які в топових лінійках хоча й не могли достигнути висот, достигнутих кращими фреймбілдерами з Апенінського півострова, були куди стабільніше по якості в масовому сегменті. Втім, навіть кращі іноді помиляються. Зміщення пір'їв від центральної лінії на 11 мм на з голочки новій рамі Colnago вам ні про що не каже?

Зображення
Spoiler
Show
Зображення

Зображення

Зображення
Ернесто Кольнаго не став намагатись усидіти на двох стільцях відразу і сфокусувався на дорогих моделях, сформувавши таким чином ореол таємничості, підсилюваний незліченими перемогами спортсменів, які їздили на Colnago, та фінансовою недоступністю для простих смертних. Звичайний 14-літній пацан, мріючи про гоночний велосипед, скоріше отримував який-небудь Condor, а на радянському просторі межою мрій був "спецзаказ". В СРСР було декілька велозаводів, найбільшим і кращим з котрих був харківський. І хоча стараннями Реджинальда Воронцова була створена сучасна ікона "Тахіон", яка не уступала італійцям ні в чому, збірна СРСР зрадницьки їздила на Colnago.

Зображення

Старі Colnago, на котрих ганяли спортсмени у 80ті та 90ті ні-ні та й потрапляють на ринок. Один з них, який належав раніше до сім'ї Осадчих, тепер перед вами.

Зображення

Упори в дропаутах втрачені. В таких випадках можна знайти довгий гвинтик відповідного діаметру, а пружинки взяти від кулькових ручок.
Spoiler
Show
Зображення

Columbus Gilco design були різними. В даному випадку — восьмикутний профіль.

Зображення

Зображення

Перемикач Campagnolo Record 1052/NT встановлений у верхнє положення. Зірку з кількістю зубів більше 54 в цю раму встановити не можна.
Але повернемось до історії. У Reynolds були набори 531, 631 та 753. Майже всі гоночні велосипеди із сталі Columbus були зроблені із наборів SL та SLX. Виробники почали все більше експериментувати з іншими матеріалами. Титан та карбон були в дивину, але обіцяли цілий спектр нових, досі небачених можливостей. Для великих постачальників сталевих труб постало ребром питання про інновації. Так, сплав Reynolds 753 мав той же хімічний склад, що й 531. Відмінність була в тім, що 531 був холоднокатаним, а 753 відпускався після пайки, що дозволило зробити стінки більш тонкими, заодно збільшивши міцність. В свою чергу, сімейство труб 531 було відомо ще з 1934 року — достатньо довго, щоб застаріти морально. Багато хто жартував, мовляв, якщо Едді Мерксу вистачало сплаву 531, то простому райдеру нічого краще й тим паче не треба. Але Едді Меркс не був би "Канібалом", якщо б задовольнявся тільки тим, що дають. В 80х роках в нього вже був бізнес по виробництву велосипедів, що активно розвивався. На зріст 185 см і маючи пристойну вагу, він знав, що для спринтера піддатливий Columbus SL не годиться. До середини 80х марка Eddy Merckx вже була достатньо розкручена, щоб Columbus почав експериментувати не тільки з хімічним складом, а й з формою труб по спеціальному замовленню. Спочатку народився профільований Gilco design — набір труб зі спеціально формованими стінками для кращої жорсткості. Працює ця схема чи ні залишається предметом суперечок і по цей день, але Ернесто Кольнаго вважав її достатньою, аби випускати рами з профільованими трубами вже протягом 30 років к ряду.

Едді Меркс, тепер вже будучи для Кольнаго конкурентом, експериментував з Gilco і дійшов висновку, що вм'ятина посеред труби не забезпечує потрібної жорсткості. І тоді Columbus народили монстра. Овалізовані труби змінної товщини з подвійним батінгом під вивіскою Columbus MAX мали монструозну торсіонну жорсткість. Труби самі по собі були легкими, оскільки товщина стінок складала 0.8/0.5/0.8 мм і паяна встик рама 58 розміру могла важити всього півтора кіло, але гігантські вузли, які з'єднували їх у вузлову раму, ніяк не могли скинути зайву вагу. Звичайний кареточний вузол важив близько 100 грам, тоді як кластер Columbus MAX розміром з кулак на вагах показував від 260 до 290.

Вага стала каменем спотикання для входження цього набору в елітний клуб. Меркс переглянув можливість зменшення ваги рами і незабаром з'явився фірмовий набір MXL для високих і сильних спортсменів. Виглядав він вже не так радикально і був не настільки "зібраним" на ходу, але й цього було достатньо, щоб змагатися з тоді ще майже невідомим карбоном. Модель Corsa Extra на запаморочливому MAX проіснувала недовго.
Spoiler
Show
Зображення

Рекламний проспект 1984 року.
Тим часом, Кольнаго розпочав активні експерименти з карбоном і титаном. Стали ясними перспективи, які відкривались із вибором вуглеволокна. Модель Master, яка з'явилась вперше в 1984 році, що спаяна з труб Gilco design, легованих хромом, нікелем і ванадієм, залишалась незмінною і будучи добре розрекламованою як ентузіастами, так і спортсменами, що перемагали на велосипедах із Камбьяго, розійшлась величезним тиражом по всьому світу. Спочатку, хто не міг дозволити собі оригінальний велосипед, фарбували рами у відтінок Saronni Red, ліпили наліпки "Colnago" на труби круглого перерізу, але пізніше, коли профільовані труби стали попадати в руки доморощених фреймбілдерів, стало з'являтись багато підробок. Гравіювання на дропаутах, фірмові штампи на дні кареточного вузла і короні вилки, а також маленька трефа на трубі заднього трикутника в місті зчленування з підседільним вузлом гарантували, що велосипед справжній. Цього кулібіни скопіювати не могли.

Зображення

Щоб конкурувати з алюмінієвими і набуваючими популярності карбоновими рамами, виробники сталі були змушені викручуватися, придумуючи все більш складні хімічні композиції, аби зробити тонкі стінки труб міцнішими за товстостінні набори за доступну ціну. Але фізику не обманеш. Підбираючись до товщини пивної банки, вага райдера упиралася в ліміт, що зменшувався. З лімітом в 126 кг на важких рамах міг кататися товстозадий завсідник фаст-фуд забігаловок. На полегшених цей поріг міг опуститися до 74 кг. Не стане новиною, що здавалося б безсмертна сталь почала давати тріщини і згинатися від неакуратного потрапляння в яму. Це відвернуло професіоналів і ентузіастів від сталі остаточно і безповоротно. Остання гонка світового тура на сталевому велосипеді була виграна в далекому 1994 році.

Зображення
Spoiler
Show
Зображення

Зображення
Саме це й трапилось з велосипедом, який ви бачите на фотографіях. Якийсь бовдур вперся колесом в бордюр і нижня труба дала тріщину. В такому вигляді велосипед достався нинішньому володарю Колі і простояв в гаражі ще 3 роки.

Завернутий в епоксідну глазур, перетягнутий стяжками і сталевим хомутом, цей Colnago Master терміново потребує любові. Він ще на ходу. Якщо Андрій Осадчий не міняв вилку, то скоріше всього цей Master побудований не раніше 1991 року, оскільки пряма вилка Precisa з офсетом 43 мм з'явилась в 1991 році.

На ходу відбувається ось що: і без того плюшева рама від педалювання циклічно кабрірує. Схоже відчуття можна випробувати на колесі з яйцем. В лівому повороті тріщина розкривається і здається, що велосипед довертає в напрямку повороту. Хомут і стяжки насправді не працюють, бо структурна цілісність рами порушена, а вони охоче слідують в напрямку вигину. По словам володаря, хто-то вже намагався паяти її латунню, але без успіху.

Відсторонюючись від цього недоліку, рама приємна на ходу. Як і кожна інша сталюка, Colnago прискорюється ліниво, але при цьому вестибулярний апарат на сьомому небі і хребет каже "дякую".

Передня втулка — Campagnolo Croce d’Aune, задня — noname.
Передній перемикач — Campagnolo Record 1052/NT (1978 - 1982).
Задній перемикач не під крюк і повинен бути замінений.
Гальма — Shimano Dura Ace BR-7400 (1988 - 1991).
Система — Sachs Huret Rival 7000 (52/42).
Задній обід — FIR Junior з тріщиною.
Винос — 3ttt Podium 130 мм.
Рульова — Gipiemme з нижньою чашкою із тріщиною.
Сідло — Gipiemme Pluma Titanium з титановими рейками. Дуже зручне.
Переклюки — дуали Shimano ST-6400, 600EX Ultegra (1992 - 1997). Упорів на раму немає. Правий дуал володар розібрав в ніч перед зйомкою та зібрати не встиг.
Spoiler
Show
Зображення

Зображення
Микола тільки почав процес відновлення і в скорому часі йому може знадобитись вміння одного з наших учасників. Побажаємо йому успішного завершення проекту і щасливих кілометрів!
tumbleweed-092.tumblr.com

Аватар користувача
Kabhaal
* * * *
Повідомлень: 977
З нами з: 23.7.12 10:35
Стать: чол
Звідки: Київ, Солом'янка

Re: Colnago Master

Повідомлення Kabhaal » 22.9.16 16:43

Неймовірно красиво і дуже цікаво. Балдію від сталевих рам, друзі :friends:

Щодо процесу відновлення, є в нашому місті такий пан Kisa(нік з форуму харківтурист) який, на мій погляд, про сталеві вінтажні рами знає більше всіх.
Ось його тема щодо зварки/пайки:
http://xt.ht/phpbb/viewtopic.php?f=27&t=171020

Зважаючи на кількість завершених проектів з ремонту/відновлення вінтажу, які він робив/допомагав, рекомендую зв'язатися
Kyiv Bicycle Club
Слава нам, 3.14здець ворогам! ©

Аватар користувача
Technician
steel is real
Повідомлень: 1503
З нами з: 18.4.14 20:18
Стать: чол
Звідки: оттуда

Re: Colnago Master

Повідомлення Technician » 22.9.16 16:48

Твоя на черзі до байкчеку. :roll:
tumbleweed-092.tumblr.com


Повернутись до “Технозона”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей