Цікавий фільм. Особливо в тій частині, де йдеться про прийняття рішень людським мозком, зафіксоване на МРТ. Чесно кажучи, я досить здивований результатами досліджень, висвітлених у фільмі (та й не тільки я - в науці останніх років це також викликало нехилий фурор, поламавши деякі основоположні твердження, на яких власне та наука й стоїть). Всю ту воду у фільмі про велич російської науки, яка просто повторила те, що вже зробили інші - можна запросто пропустити без втрати суті дослідження, хоча для популяризації знань і така фігня згодиться.
Короткі висновки.
До того, як яке-небудь рішення буде прийнято корою мозку - воно вже повністю сформоване в підкорковій частині мозку . Причому на пару секунд раніше кори
! Кора просто реєструє це, як доконаний факт.
А де там тоді свідомість? І свідоме прийняття рішень людиною?? Якщо хто не в курсі: свідомість - то якраз кора мозку; підкоркова і стовбурова частина мозку участі в свідомій діяльності людини не приймає, лише в умовних і безумовних рефлексах (ну, і інстинктах, звичайно, хоча на інстинкти регуляторний вплив мозку мінімальний).
Базові дослідження зарубіжні, без звичного совкового очковтирательства, так що я їм можу довіряти. Ці експерименти не разові, а повторно перепровірені і доповнені іншими, також зарубіжними дослідниками (не британські вчені
).
У зв'язку з такими даними постають досить цікаві питання: про свободу вибору в людини; про долю (судьбу), яка в значній мірі, виходить, що попередньо запрограмована або працює по якомусь розширеному, але, все-таки, алгоритму; і найбільш прикольне - крах самого поняття гріха і багатьох аспектів людської моралі, на чому базується уся людська культура
. Там ще копати і копати - і в психології, і в етології, і в релігіїі, і в філософії. Але тема цікава, тим більше, що вона все перевертає з ніг на голову в наших уявленнях про людину, світ і їхню взаємодію. Коротше, дивимся фільм, там все досить добре розписано:
А тепер довгі
висновки.
Все більше переконуюсь (особливо після цього фільму і тієї інформації, яку стосовно цієї теми вдалося накопати), що етологія є більш визначальною наукою в освоєнні людської психології, аніж сама психологія (я це підозрював ще в інституті, але було якось дивно піддавати сумніву основоположні людські знання того періоду). І що людина своєю поведінкою більше нагадує тварину, аніж звеличений поетами вінець творіння.
Людська поведінка пріоритетно регулюється НЕ свідомістю, що й підтвердили означені дослідження. Свідомість бере участь лише в ретроспективному аналізі результатів уже здійсненого і зворотньої передачі цих даних в підкорку, яка потім і приймає рішення... Заднім числом... Базуючись лише на попередньому досвіді (приблизно таким чином працює інжекторний двигун, оцінюючи заднім числом параметри вихлопних газів з попереднього такту; умовні рефлекси тварин також саме так працюють, оцінюючи вигоди та ризики попереднього такту, а тепер ще й людина туди ж - дивна така синхронізація діяльності звірів, людей і машин
). Так що до вінця (і до Бога) в плані свободи прийняття рішень людині ще топати і топати...
Кора мозку разом зі свідомістю - то тільки порадник, консультант, який дає рекомендації. А шеф (підкоркова частина мозку, яка значно тупіша за кору
/ну, начальники завжди тупіші за підлеглих /) уже, власне, й приймає рішення
. Яке кора далі просто реєструє в журналі, як секретарша
. А так як усе, що нижче кори, працює виключно з інстинктами та рефлексами - тобто досить примітивними реакціями організму на подразник, то
рішення приймається лише в двох таких же примітивних альтернативних параметрах (дать ілі нє дать, вот в чєм вопрос?
), які мають усього два розгалуження (привіт, двійкова система в комп'ютерах - блін, і компи туди ж - до людей, машин і тварин, прямо подуріли всі, в одній системі поведінкових рефлексів працювати
) і описуються досить простими алгоритмами сумарною величиною... аж в цілих чотири біта
:
Вигода:
1.) короткострокова
2.) довгострокова
Ризик:
3.) короткостроковий
4.) довгостроковий.
В якому біті статистики більше назбирається - туди й поїдемо. Нагадує примітивну гру-аркадку... І це вінець творіння?
Прикольно, що від тих процесів осмислення, які на момент прийняття рішення мельтєшать в корі - рішення уже не залежить. Як би людина не понтувалася з приводу значимості власної свідомості... Рішення вже було прийнято... Підкоркою... Ще сім секунд назад! Офігєть, чи не так?!!
Так що "Привіт, люди-звірятка!"
Ага, цей алгоритм - це все умовні рефлекси, а ніяка не свідомість
. Єдина різниця між людиною і твариною (окрім наявності шерсті) - можливість оперувати
довгостроковими вигодою і ризиками винятково за рахунок абстрактного мислення, якого в тварин нема. Мабуть, я таки назад перечитаю Достоєвського, на якого я завжди плювався
. В його "Преступлении и наказании" описаний якраз класичний такий, виражено концентрований приклад НЕСВІДОМОЇ (а іншої в людини і нема, виявляється) людської поведінки та її - уже ретроспективного, аналізу свідомістю.
В цьому контексті рекомендую одну, досить класну книжечку зачитати з етології (колись я її тут радив, повторюсь ще раз, воно того вартує - реально хороша робота, така собі антологія всієї етологічної науки стосовно людських поведінкових реакцій; власне, висновок про пріоритет етології над психологією я саме після неї зробив):
В. Дольник "Непослушное дитя биосферы."
Ось її анотація (щось дуже близке по тематиці до тих досліджень, про які ідеться в фільмі):
Почему многие наши пристрастия странны для окружающих и необъяснимы для нас самих? Почему несколько лет детства значат для нас не меньше, чем вся остальная жизнь? Почему подростки любят собираться в стойкие шумные компании и становятся порой неуправляемыми? Почему любовь ослепляет? Какая форма брачных отношений "естественна" для человека? Откуда берутся агрессивность, страх, соподчинение? Какова естественная природа власти? На все эти вопросы можно найти ответы в доисторическом прошлом человека, в его биологическом начале.