Як раз, навпаки. Люди віком 30...80 років, які просто їздять на роботу/в магазин/везуть дітей, - це не "куча отморожених байкерів". Для них безпека важливіша за швидкість. Та і перенапружуватись вони не будуть. Скоріше, "отмороженими" будуть ті, кому немає куди сили подіти: купує байк за 400+ у.е. і починає ганяти (в тому числі і по тротуарах), уявляючи, що він вже став спортсменом.
Фігня в тому що наразі нема
працюючого механізму обмеження таких перформансів. Велосипедистів мало, мало й їх. Але коли велосипедистів багато "тротуарний фрірайд" поширюється бо "та всі тротуаром їздять". Всі то всі, але кожен по-різному.
Один "упоротий тротуарщик" робить репутацію сотням адекватних велосипедістів. Які хоч й катають тротуаром але розуміють що вони там зайві й не ганяють пішиків. А якщо тротуарщиків вже сотні? Це все вже було з попередніми субкультурами, варто лише згадати якихось там металістів або реперів, ставлення суспільства до них й чому так було. Взаємоповага, розум, честь та совість це круто але не діє бо в мене вже два рази майже впилялося тіло на велі, яке незрозуміло з яких обставин є організатором місцевих велопробігів. Це "молоді та креативні активісти, приклад для всіх, блаблабла". Ну от приклад з них й беруть.
Можна капати на мізки ППС чи ДПС й років через три з тротуарів почнуть мести.
Всіх. Тобта, не лише неадеквата, який в пішоходній зоні топить на 25, а й дівчинку в сарафані, у якої пікова 2,5. А на дорозі їй страшно і я її розумію. В результаті вел вона закине й з стрункого коте перетвориться на незграбне порося. Вибірково мести це зайва робота, яку патруль робити не буде.
А до цього все йде. Коли черговий горе-каталець "я відчуваю вел, я відчуваю дорогу" вженеться в мамочку з коляскою на тротуарі
бо та зненацька зупинилася/повернула, от тоді все цікаве для нас й почнеться.
Отака от зворотня медаль масовості велоруху, в наших реаліях хамства, вседозволеності та пофігізму.