Велокиїв

Ну каждый видит, то что видит. Я нытья не увидел

Имел ввиду это

Накал борьбы за права психологических меньшинств

Где автор сходу зачислил интровертов в психменьшинства :"":
Это

Составляют ли интроверты меньшинство? Нелестные характеристики, приписываемые людям этого типа (без объективных оснований, разумеется), дают не слишком много стимулов для того, чтобы в этом усомниться.

Где автора устраивает такая позиция.
И это

Господствующее положение экстравертов в современной культуре сложилось в начале XX в. Главными виновниками этого считаются Зигмунд Фрейд и Дейл Карнеги.

Последняя цитата - полный досвидос, потому как лично мне сложно представить, что некий баланс между экстра и интро, являющийся главным лейтмотивом этой статьи, не существовал до 20 века. А учения Фрейда и Карнеги оказали ну прямо таки решающее влияние на мир во всём мире. Спасибо на том, что не вспомил о Кастаньеде.

Я могу понять деление на мужчин и женщин, на белых и негров, на геев и натуралов, на детей и взрослых. Это просто факты, и никто не навешивает ярлыков. А вот на экстравертов и интровертов, когда факты возводятся в некую проблему социальной адаптации - не могу.
По Юнгу, экстраверт - это человек, который предпочитает социальные и практические аспекты жизни вымышленным - за счёт атрибутики реальных вещей от подзаряжается и этим мыслит. Для интроверта, соответственно, источником его подзарядки являются преимущественно собственные мечты и фантазии, но это ничуть не делает его оторванным от мира. Юнг ввел эти понятия лишь для оценки возможностей достучаться до разных типов личности, изучая к чему тянется человек, оставаясь наедине со своими мыслями, а не дележа на психбольшинства и психменьшинства. Потому как если человек бесхребетный и бесхарактерный, то будь он экстравертом до мозга костей, с обществом у него и так возникнут сложности кем бы он ни был.
Ньютон, Ганди, Ницше, Шопенгауер и многие другие, будучи интровертами, согласно статье должны были бы сидеть в углу со своими идеями в меньшинстве, не имея ни малейшего шанса выбиться в лидеры и оставить свой след в истории, так нет же.
Интроверсия - удобная отмазка, точно такая же, когда отмазываются от диет и спорта те, у кого кость широкая
В более широком значении означает, что радоваться жизни можно тихо. Реклама даже была такая ;-)

Те кто считает себя интровертами пройдите тесты тут , может вы на самом деле аспи , а не интроверты .

Всем что то от меня надо, и меня раздражают всякие там воображалы неудачники. Поэтому один. Но кататся, нужно тандем, во всех случаях это необходимость. А я как то один, ищу компанию!

Мені здається, що всі люди базово за природою інтроверти. Які цікавляться виключно собою. А іншими людьми - тільки у двох випадках. 1) Коли у індивідуума є якась проблема, з якою він самостійно не може справитися, він виходить на контакт з іншими, щоб йому допомогли. 2) Він сам справився зі своєю проблемою і виходить на контакт, щоб цим похвалитися, аби інші зацінили рівень його скілу. Все. Більше потреб виходити на контакт з іншими немає. Печерний вік давно минув і ходити гуртом на мамонта зараз нема потреби. Так що всі ці казки марксизму-ленінізму про тягу людей до тотального колективізму таки залишаються казками.

Ідея масового екстравертизму - це штучне нашарування, придумане "рабовласниками" від соціуму, щоб заставити людей працювати в колективі і спільними зусиллями створювати якийсь суспільний продукт. Інакше ні соціалізм, ні капіталізм був би неможливим, а все виробництво зводилось би до маленьких сімейних майстерень "цеховиків", а ніяк не корпорацій з купою людей. Хоча мені модель з "цеховиками" подобається більше. Вона мені ближче по духу - я завжди по можливості старався контактувати з конкретними людьми, які мають ім'я, тіло і якісь риси характеру, а не з віртуальними монстрами-корпораціями, ні власника, ні директора яких я особисто не знаю, і навіть не знаю того хлопця, який, власне, паяв мені мікросхеми мого телефона. Коли я ремонтую свій велосипед - я звертаюся до конкретного майстра, а не до організації, яка продає чи ремонтує велосипеди. Те саме стосується інших потреб. Це нормальний (і досить конкретний) рівень екстравертизму і контакту з соціумом, який мене, як інтроверта, зовсім не напружує.

І ніякі інтроверти не ізгої соціуму і зовсім не в меншості. Їх більшість! Причому воно жити і працювати зовсім не заважає. Суджу по собі - я виражений індивідуаліст і інтроверт, при цьому все життя працюю з людьми в прямому контакті (а в стоматології інакше й не буває, не придумали ще дистанційне лікування зуба), але воно мене ніяким чином не дістає і не втомлює. А все чому? Просто я спілкуюся виключно по темі проблеми, якою ми займаємось, а не обговоренням якоїсь нікому не потрібної санта-барбари. Тоді виходить нормальний адекватний контакт інтроверта з соціумом. А екстраверти роблять надто багато лишніх рухів і створюють надміру багато шуму при своїй діяльності. Які до основної роботи стосунку зовсім не мають. Хоча часом це просто весело .