Информация для прессы(и не только)

Аватар користувача
Valera
* * * *
Повідомлень: 723
З нами з: 25.2.03 11:18
Стать: чол
Звідки: Kiev

Информация для прессы(и не только)

Повідомлення Valera » 22.3.07 14:54

На нашей прошлой акции мы раздавали журналистам информацию, которую они могли использовать для подготовки статей. В этот раз мы планируем сделать тоже самое.
В связи с этим я подумал, что те(друзья, знакомые, сочувствующие), кто будет учавствовать в акции, тоже имеют право получить эту информацию.

Ниже я публикую этот документ.
-----------------------------------------------

ИНФОРМАЦИЯ ДЛЯ СМИ

Факты:
1. 25-го марта 2006 в 14:00, был сбит Игорь Стрижаков, который в этот момент ехал на велосипеде из Киева к себе домой, в Борисполь.
1.1. В результате аварии Игорь Стрижаков погиб.
1.2. Авария произошла на Бориспольской трассе за 150-200 метров до поворота на аэропорт.
1.3. Следы торможения отсутствуют!

2. Тело Игоря неопознанным находилось в Бориспольском морге до 17:00 27-го марта(более 2-х суток) пока его не нашли там друзья Игоря.
2.1. Никаких действий по установлению личности погибшего за это время следствием предпринято не было.

2.2. При Игоре были кредитные карточки ПриватБанка с выбитыми там фамилией и инициалами Игоря.

2.3. Карточка из мобильного телефона, которую нам отдали только 10-го апреля, работоспособна. Следователь неоднократно утверждал, что карточка была сломана(в другой раз он сказал, что она была треснута). Нет сомнений, что ею даже не попытались воспользоваться, чтобы найти родственников погибшего.

2.4. В морге Игорь был определен как мальчик 15-16лет (и это при наличии кредитных карточек!).

2.5. Не была сделана опись вещей. В рюкзаке, который оказался в морге, в кошельке были, кредитные карточки и 173грн.

3. 31 марта 2006г.
3.1. В этот день был воспроизведен маневр, который, по словам трех свидетелей (водителя сбившей машины, пассажира сбившей машины и свидетеля, ехавшего в машине сзади) совершил Игорь. Этот маневр, по их словам, состоял в том, что велосипедист, который до этого ехал по обочине внезапно выехал на вторую полосу движения, где и произошло столкновение.

3.2. Время, в течение которого велосипедист пересекал первую и часть второй полосы, засекалось с помощью мобильного телефона следователя, так как у эксперта, проводившего воспроизведение, не было ни секундомера, ни мела для отметки точек на асфальте.

4. Есть целый перечень вещей, которые, по словам свидетеля, были на месте аварии и, которых так и не удалось в результате получить родственникам Игоря. Это левый велотуфель, очки, левая перчатка, шапочка, седло веосипеда. 10-го апреля, вместе с остатками телефона родственникам отдали и фрагмент велокомпьютера – нижняя крышка и элемент питания. Самого велокомпьютера нет.

5. 10 апреля 2006г.
5.1. Следователь сообщил, что, опираясь на заключение эксперта и на показания свидетелей, он не видит оснований для возбуждения уголовного дела по факту наезда со смертельным исходом. Он сказал, что в течение 2-х дней постановление будет готово, и мы сможем получить его.
5.2. К этому моменту нет результатов экспертизы водителя на предмет алкоголя.
5.3. Нет также заключения судмедэксперта (Трофименко Юрий Леонидович), производившего осмотр тела погибшего. Судмедэксперт утверждает, что есть только черновики и что окончательный акт будет лишь после получения анализов, которые он должен получить из Киева. Результаты анализа ожидаются через месяц. Касьянову Жене он так ничего и не показал. Похоже, что как такового, акта экспертизы просто нет, и он не делался вообще.
5.4. Несмотря на отсутствие этих материалов, следователь готов закрыть дело.

6. По поводу Экспертизы:
6.1. Велосипед в экспертизе оказался зеленого цвета – хотя на всех фотографиях отчетливо видно черный и белый цвета, в которые выкрашен велосипед.
6.2. Написано, что переднее крыло лежало на 6 метров сзади от места столкновения. На самом деле там лежало переднее колесо велосипеда, а не какое-то крыло.


Основываясь на перечисленных выше фактах, а также на характере повреждений велосипеда и автомобиля и схеме ДТП, мы – друзья Игоря – сделали следующие выводы.

1. Место столкновения.
Положение переднего колеса, пятен крови, велосипеда и тела, лежащие практически на одной линии, говорят о том, что наезд произошел на границе обочины и 1-й полосы или даже на обочине, так как линия, соединяющая тело и пятна крови, продолженная назад, указывает на место столкновения. Также, расстояние до места столкновения определяется положением переднего колеса, которое никак не могло оказаться позади места столкновения на 6 метров.

2. Характер повреждений велосипеда и автомобиля.
Характер повреждений велосипеда явно свидетельствует о наезде преимущественно сзади. Для этого не нужно быть специалистом.
Повреждение нижней трубы рамы велосипеда, которое имеет форму «гармошки», очень сильная деформация в виде «восьмерки» заднего и переднего колеса велосипеда, направление изгиба левого заднего пера и следы счеса на пере, направленные строго сзади вперед. Все это и еще многие другие повреждения велосипеда могли возникнуть лишь при воздействии на него силы, которая была направлена сзади-слева и преимущественно именно сзади.
О том, что угол контакта между велосипедом и машиной не мог быть большим, также свидетельствуют повреждения резины на боковой поверхности правого колеса автомобиля. Они не могли возникнуть при большом угле контакта.


3. Показания свидетелей.
Показания свидетеля Мироненко Максима явно определяются стремлением выгородить водителя авто.
Факторы, влияющие на его поведение, могут определяться водительской солидарностью, невозможностью вернуть погибшего, нежеланием ломать жизнь водителю сбившего автомобиля, возможно деньгами, обещанными свидетелю за показания, устраивающие водителя автомобиля. Также немаловажен тот факт, что пассажир сбившей машины(Вершицкий Игорь) и свидетель(Мироненко Максим) работают в одной структуре – Налоговой Инспекции.
Показания пассажира сбившей машины также не могут рассматриваться как достоверные, так как он несомненно не является посторонним человеком по отношению к Лопате В.И.

4. Следствие.
Уровень и профессиональность следствия не выдерживают никакой критики. Нет достоверных фактов, чтобы обвинить следствие в том, что оно было подкуплено, но в тоже время невозможно объяснить другими причинами те ошибки и процессуальные просчеты, которые были допущены в результате следствия.

1. Следователь не сделал никаких шагов, направленных на определение личности пострадавшего. Следователю это явно было не нужно, а также ему явно невыгодно было преждевременное появление заинтересованных родственников.

2. Отсутствие множества предметов (седло, велотуфель и т.д.) также можно рассматривать как сокрытие улик.

3. Отсутствие описи вещей и ценностей, обнаруженных при пострадавшем, свидетельствует либо о безалаберности следствия, либо о предумышленном обворовывании погибшего. Последний вариант объясняет отсутствие в кошельке Игоря долларов, которые он имел при себе, что подтверждает его мама. Следствию проще признать свою ошибку, что они не составили опись, чем признать пропажу суммы денег, наличие которой у Игоря могло быть засвидетельствовано.

4. На момент принятия постановления о невозбуждении уголовного дела у следствия не было ни акта судмедэкспертизы, ни акта экспертизы водителя на алкоголь, ни акта экспертизы технического состояния автомобиля.




Действия инициативной группы.
Мы дали объявление велосипедных сайтах с просьбой поучаствовать в сборе денег. Мы собрали деньги и наняли адвоката Голубенко Олега. По его настоятельной рекомендации мы отправили материалы дела, которыми располагали на тот момент, на независимую экспертизу.
Главные выводы экспертизы заключаются в том, что наезд произошел в непосредственной близости к линии разделяющей обочину и проезжую часть, а также, что наезд совершен не сбоку, а сзади.


10 июня 2006г.
Основываясь на результатах экспертизы и на имеющихся фактах, адвокат Олег Голубенко составил заявление, где он изложил все просчеты следствия и требование о проведении нового следствия. В этом заявлении по пунктам изложен план действия следствия, на котором настаивает адвокат. Это заявление было им отправлено в Прокуратуру г. Борисполь.



19 июля 2006
Прокуратура, просрочив все допустимые сроки, передала дело на доследование в то же Бориспольское РОВД, которое своими действиями однозначно способствовало выгораживанию водителя Нивы. И это несмотря на факты переданные Прокуратуре, которые однозначно говорят о вине водителя в случившейся трагедии. Таким образом, нет никаких сомнений в том, что дело снова будет «замято». Следует отметить также, что Бориспольским РОВД дело было отмечено как принятое из прокуратуры 24-го июля.



29-е августа
Мы поместили объявление о проведении акции протеста 9-го сентября 2006 года на сайте Велокиева. http://velokiev.com/forum/viewtopic.php ... sc&start=0
Через несколько дней позвонила мама Игоря Стрижакова. Она сказала что ей звонил Войновский (начальник следственного отдела РОВД Борисполя) и сообщил, что уголовное дело по факту гибели Игоря было открыто 28-го августа (то есть за день до размещения нашего объявления на сайте).
Нет никакого сомнения, что дело было открыто задним числом в связи с тем, что до пресс-службы прокуратуры Борисполя дошла информация о готовящейся Акции.
Следует также отметить, что это был первый звонок со стороны следственных органов Борисполя матери Игоря за все те пять месяцев, в течение которых она безрезультатно обивала пороги Бориспольского РОВД.

Ниже приведен текст нашей Жалобы в Генпрокуратуру, которая ,была передана в прокуратуру 09 сентября 2006 г., после подписания последней участниками акции.


До Генеральної прокуратури України

від незалежної велосипедної
спільноти міста Києва

С К А Р Г А

25 березня 2006 року приблизно о 14 ій годині на 33 ому кілометрі автодороги Київ–Бориспіль (на повороті до аеропорту «Бориспіль») сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій загинув наш товариш, досвідчений велосипедист, 28 річний Ігор Стрижаков. ДТП сталася внаслідок наїзду автомобіля Шевроле Нива, державний реєстраційний номер АА 4808 АН, на велосипедиста, що рухався у попутному напрямку.
Дослідчою перевіркою обставин цієї пригоди займався слідчий Бориспільського МРВ ГУ УМВС України у Київській області Бондаренко Є. В. Він же виїжджав на місце ДТП. І від самого початку оформлення цієї пригоди, слідчий припустився чисельних грубих порушень кримінально-процесуального кодексу.
Так, абсолютно не було проведено опис особистих речей загиблого велосипедиста, внаслідок чого його матері не було повернуто 400 доларів США, які згідно її інформації, мали знаходитися у загиблого сина на момент ДТП.
В той же час у сумці, яка була при загиблому, серед інших речей були кредитні картки Приватбанку, на яких було вибито його прізвище та ініціали. Але ніяких дій по встановленню особи загиблого слідчим не проводилося. Схоже на те, що від самого початку він не був зацікавлений у цьому. Мабуть, з метою допомогти водію автомобіля Шевроле Нива Лопаті В. І. уникнути кримінальної відповідальності слідчий Бондаренко Є. В. не проводив фотографування місця ДТП.
При огляді трупа на місці ДТП слідчий не запросив судово-медичного експерта або лікаря. Тіло загиблого велосипедиста було направлено до бюро судово-медичної експертизи м. Бориспіль, де його було оформлено як хлопчика 15 16 років. Більше двох діб тіло знаходилося в морзі невпізнане, доки його там не знайшли друзі загиблого.
Як тільки тіло нашого друга було впізнане, слідчий дуже поспішно призначив так званий додатковий огляд місця ДТП, в процесі якого він проводив фактично відтворення обстановки та обставин пригоди. Слід відзначити, що таке відтворення (заміри часу руху велосипеда) може проводитись тільки після порушення кримінальної справи.
В якості спеціаліста автотехнічне та транспортно-трасологічне дослідження проводив експерт НДІЕКЦ УМВС України у Київській області Бойченко С. Б. На підставі його висновків 5 квітня 2006 року т. в. о. начальником відділення дізнання Бориспільського МРВ Купріянком В. М. було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, яку було погоджено з начальником СВ Бориспільського МРВ ГУ УМВС України в Київській області Войновським О. Д. та затверджено начальником Бориспільського РУ Смирновим С. В.
Отже, таке незаконно проведене «дослідження» (бо якби кримінальну справу було порушено, слідчий мав би призначити відповідну експертизу, попередивши при цьому і експерта і свідків про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК) замкнуло коло безвідповідальності та безкарності. Адже саме необ’єктивні висновки спеціаліста та недостовірні покази зацікавлених свідків стали підставою для відмови у порушенні кримінальної справи.
Приймаючи рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, ані слідчий Бондаренко Є. В., ані т. в. о. начальника відділення дізнання, який виносив постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, навіть не спромоглися дочекатися результатів судово-медичного дослідження трупа загиблого велосипедиста. А заключення про таке дослідження і досі немає, незважаючи на неодноразові вимоги рідних і близьких загиблого. (Ми маємо дуже великі сумніви, чи проводилося судово-медичне дослідження взагалі.)
Завдяки протизаконному рішенню про відмову у порушенні кримінальної справи, не проводячи обов’язкових при порушенні справи слідчих дій, посадові особи Бориспільського РУ фактично зробили усе, щоб допомогти водію Лопаті В. І. уникнути кримінальної відповідальності.
На підставі адвокатського запиту адвоката Голубенка О. М. литовським судовим експертом-автотехніком та судовим експертом по транспортній трасології Мітунявичусом В. Л. була проведена незалежна експертиза, результати якої дають всі підстави говорити про упередженість та необ’єктивність проведення дослідчої перевірки та транспортно-трасологічного дослідження.
Висновок спеціаліста Бойченка С. Б. не відповідає характеру механічних пошкоджень автомобіля та велосипеда та суперечить складеній слідчим Бондаренком Є. В на місці ДТП схемі. Висновки спеціаліста Мітунявичуса В. Л. також дозволяють стверджувати, що покази водія автомобіля Шевроле Нива Лопати В. І. та очевидців ДТП як відносно характеру руху велосипедиста перед наїздом на нього, так і відносно самого місця зіткнення транспортних засобів, є технічно неспроможними, а тому і недостовірними.
Усі вищевказані факти красномовно свідчать про те, що прийняте посадовими особами Бориспільського МРВ рішення про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом ДТП, в якій загинув Стрижаков І. В. є незаконним, як і є незаконними дії слідчого по дослідчій перевірці обставин цієї пригоди.
Адвокат Лукашенко М. П., керуючись довіреністю від матері загиблого Стрижакової Н. В., подав заяву до Бориспільської міжрайонної прокуратури з наступними проханнями: 1) відмінити постанову про відмову у порушенні кримінальної справи як незаконну; 2) на підставі наведеної вище інформації, яка свідчить про наявність у діях водія автомобіля Шевроле Нива ознак складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, порушити кримінальну справу за цією статтею; 3) порушену кримінальну справу направити для розслідування до СУ УМВС України у Київській області, так як посадові особи Бориспільського РУ себе скомпрометували при проведенні дослідчої перевірки обставин цієї ДТП; 4) провести досудове слідство по цій справі з дотриманням всіх відповідних норм кримінально-процесуального законодавства, призначити відповідні експертизи, і встановити істину в цій справі.
І яке ж було рішення заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Гущесова С. В.? Постанову т. в. о. начальника відділення дізнання Бориспільського МРВ Купріянка В. М. про відмову у порушенні кримінальної справи було скасовано.
Але, надані адвокатом Лукашенком М. П матеріали (в тому числі висновок спеціаліста Мітунявичуса В. Л. і диск з фотографіями) були направлені для додаткової перевірки начальнику все того ж Бориспільського МРВ. Більше того, «додаткову перевірку» наданих матеріалів доручено провести тому ж самому слідчому Бондаренку Є. В. І це при тому, що саме ці матеріали містять переконливі докази численних грубих порушень кримінально-процесуального законодавства посадовими особами Бориспільського МРВ.
Такі дії заступника прокурора ми вважаємо незаконними та такими, що ніяк не сприяють встановленню істини по справі. По суті, заступник прокурора Гущесов С. В. надав можливість посадовцям Бориспільського МРВ ознайомитися з рядом доказів та планом розслідування кримінальної справи, що були надані разом із заявою до прокуратури.
Всі прохання адвоката Лукашенка М. П. наштовхнулися на стіну кругової поруки, що діє серед правоохоронних органів Бориспільського району. Замість того щоб організувати перевірку фактів порушення законодавства посадовцями Бориспільського МРВ УМВС у Київській області, прокуратура направляє матеріали справи з важливими доказами цим же посадовцям на «додаткову перевірку». Виникає риторичне запитання: чи на встановлення істини в цій справі будуть направлені подальші дії слідчого Бондаренка Є. В та інших посадовців Бориспільського МРВ?
Тому, не маючи надії знайти справедливість на рівні прокуратури Київської області (обласна прокуратура скоріше за все «спустила» б скаргу до Бориспільської районної, і знову все пішло б по колу), 1 серпня 2006 р. адвокат Лукашенко М. П. подав скаргу до Генеральної прокуратури України. І 30 сепрня 2006 р. начальник слідчого відділення Бориспільського МРВ Войновський О. Д. повідомив матір загиблого, що Бориспільським МРВ 28 серпня 2006 р. порушено кримінальну справу, а розслідування проводить... сумнозвісний слідчий Бондаренко Є. В.
Ми вважаємо, що кримінальна справа, формально порушена Бориспільським МРВ, є черговим засобом окозамилювання потерпілої сторони, а мета посадовців Бориспільського МРВ незмінна – це допомога водію Лопаті В. І. уникнути кримінальної відповідальності.
Тому ми звертаємось до Генеральної прокуратури з проханням про наступне.
1. Порушену кримінальну справу направити для розслідування до СУ УМВС України у Київській області.
2. Забезпечити проведення досудового слідства по цій справі з дотриманням всіх відповідних норм кримінально-процесуального законодавства.
3. Генеральній прокуратурі України взяти цю справу під контроль, щоб виключити будь-які корупційні діяння з боку посадових осіб, що будуть причетні до розслідування.
4. Провести перевірку викладених вище фактів та дати належну оцінку незаконним діям посадовців Бориспільського МРВ та Бориспільської міжрайонної прокуратури.
Нашою метою не є будь що домогтися покарання водія авто, під колесами якого загинув наш товариш. Ми лише хочемо щоб в нашій країні справедливість ставили вище беззаконня. Бо доки буде існувати безкарність за подібні злочини, нам не подолати і безвідповідальності водіїв за кермом, а на дорогах продовжуватимуть гинути люди, наші брати, сини, друзі.

Відповідь на нашу скаргу просимо надсилати за адресою:
<мой домашний адрес>

З вірою в справедливість,
незалежна велосипедна спільнота м. Києва.
9 вересня 2006 р.

Зібрано підписів всього _____ на _____ сторінках.
< Далее следуют разграфленные на 1040 подписей страницы >


Под данной жалобой было поставлено 480 подписей участниками, собравшимися на акции. Жалоба была передана в Генеральную Прокуратуру и зарегистрирована под номером 150907-06 от 11.09.2006


После проведения акции, через несколько недель – 30.09.06 (явно больше чем положено по закону), мы получили ответ из Генпрокуратуры на нашу жалобу. Ответ довольно формальный и не содержит практически ни одного ответа на вопросы поставленные в наших жалобах. Ниже полный текст этого ответа.

«102108
20.09.2006 № 04/2/1-899-06

Ваше звернення щодо неналежного дослідження обставин загибелі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Стрижакова І.В. та з інших питань розглянуто з вивченням матеріалів слідства.

Установлено, що 25.03.2006 на 33 км. автошляху Київ-Харків Лопата В.І., керуючи автомобілем "Нива-Шевроле", вчинив наїзд на велосипедиста Стрижакова І.В., який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень помер.

Слідчим відділенням Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області за цим фактом 28.08.2006 порушено кримінальну справу за ч.2 ст.286 КК України, яку передано для розслідування до слідчого управління Гу МВС України в Київській області.

Слідство триває, його хід Генеральною прокуратурою України взято на контроль.

Начальник управління С. Сорокін.»



16 ноября 2006
На данный момент никакой информации, кроме той, что дело передано в областное управление Киевской области - нет. На вопросы адвоката о ходе дела следователь не отвечает, ссылаясь на тайну следствия.
Следует отметить, что со дня проведения акции прошло более двух месяцев. Существующие максимальные сроки проведения следствия в данном случае никто не намерен соблюдать.


10 марта 2007
Перед тем как принять решение о проведении повторной акции протеста нами был произведен целый ряд действий.

Нина Васильевна Стрижакова(мать погибшего велосипедиста) обратилась с обращением в Секретариат Института прав человека и через депутата Украины Мищенко С.Г. в Генеральную прокуратуру Украины.
Оба эти обращения были переданы этими органами в Прокуратуру Киевской области.

18-го января 2007г. Прокуратура Киевской Области ответила Нине Васильевне Стрижаковой письмом, в котором сообщается, что дело передано в отдел расследовании дорожно–транспортных происшествий при ГУ МВД Украины и принято к производству начальником этого отдела. Также ей сообщили о том, что в это время в Киевском научно-исследовательском институте судебных экспертиз продолжается проведение судебно-автотехнической и транспортно-трассологической экспертиз. Ни фамилий следователя и начальника отдела, ни сроков окончания экспертиз и следствия приведено не было.

Мы обратились в продюсерский центр «Закрита Зона», но и все их попытки взять интервью у следователя и прояснить ситуацию с расследованием ни к чему не привели.

К тем же результатам привели и все многочисленные попытки Нины Васильевны Стрижаковой выяснить ситуацию с расследованием.

На вопросы адвоката, со стороны следствия, следуют невразумительные ответы о тайне следствия.

Нам до сих пор так и не ответили, какова же реальная причина смерти Игоря Стрижакова – так как ни мать нашего погибшего товарища, ни адвокат, так и не сумели выяснить существует ли в природе акт судебно медицинской экспертизы, который является единственным документом, объясняющим причину смерти Игоря. У нас есть обоснованные предположения, что данного акта просто нет.

Таким образом, нас снова вынуждают прибегать к крайним мерам воздействия на органы власти путем проведения акции протеста.


Ниже приведен текст нашей Жалобы, которая будет передана в Генпрокуратуру после акции 24.03.2007.


До Генеральної прокуратури України

від незалежної велосипедної
спільноти міста Києва

С К А Р Г А

9 вересня 2006 року біля Генеральної прокуратури України незалежною велосипедною спільнотою м. Києва було проведено акцію протесту. Близько 500 велосипедистів тоді висловили своє обурення грубим порушенням прав людини, їхнього загиблого товариша Ігоря Стрижакова.
Нагадаємо, що 25 березня 2006 року приблизно о 14 ій годині на 33 ому кілометрі автодороги Київ–Бориспіль (на повороті до аеропорту «Бориспіль») сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій загинув наш товариш, досвідчений велосипедист, 28 річний Ігор Стрижаков. ДТП сталася внаслідок наїзду автомобіля Шевроле Нива, державний реєстраційний номер АА 4808 АН, на велосипедиста, що рухався у попутному напрямку.
Припустившись численних грубих порушень кримінально-процесуального кодексу, на підставі упереджених і необ’єктивних висновків незаконно призначеної еспертизи, посадові особи Бориспільського МРВ 5 квітня 2006 року винесли постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. Завдяки такому протизаконному рішенню, не проводячи обов’язкових при порушенні справи слідчих дій, посадовці Бориспільського РУ фактично зробили усе, щоб допомогти водію Лопаті В. І. уникнути кримінальної відповідальності. Про факти таких неодноразових грубих порушень кримінально-процесуального законодавства ми повідомили Генпрокуратуру в своїй попередній скарзі від 9 вересня 2006 року (зареєстрованій 11.09.2007р. за вхідним №150907-06).
Всі спроби адвоката Лукашенка М. П. домогтися чесного розслідування наштовхнулися на стіну кругової поруки, що діє серед правоохоронних органів Бориспільського району. Тому, не маючи надії знайти справедливість на місцевому рівні, ми звернулися до Генеральної прокуратури з проханням: 1) направити порушену (на той час заднім числом) кримінальну справу для розслідування до СУ УМВС України у Київській області; 2) забезпечити проведення досудового слідства по цій справі з дотриманням всіх відповідних норм кримінально-процесуального законодавства; 3) Генеральній прокуратурі України взяти цю справу під контроль; 4) провести перевірку перерахованих в скарзі фактів та дати належну оцінку незаконним діям посадовців Бориспільського МРВ та Бориспільської міжрайонної прокуратури.
20 вересня 2006 року у письмовій відповіді на наше звернення начальник управління Генпрокуратури С. Сорокін повідомив, що порушену за фактом ДТП за ч. 2 ст. 286 КК України кримінальну справу передано для розлідування до СУ ГУ МВС України в Київській області, слідство триває, а його хід Генеральною прокуратурою України взято на контроль.
Наразі стовідсотково виконано тільки першу нашу вимогу. Щодо інших вимог, то ми не маємо реальних підтверджень того, що Генеральна прокуратура України дійсно контролює хід справи, бо всі терміни, передбачені процесуальним законодавством для проведення досудового слідства, давно сплили, розслідування справи явно затягується. А про перевірку фактів порушення бориспільськими посадовцями діючого законодавства та про надання належної правової оцінки їх незаконним діям пан Сорокін зовсім нічого не повідомив, це наше прохання було просто проігнороване.
18 січня 2007 року (після звернення до Генеральної прокуратури України від народного депутата України Міщенка С. Г. щодо неналежного розслідування кримінальної справи) мати загиблого велосипедиста отримала відповідь-відписку від прокуратури Київської області, де врешті начальник відділу І Ємець повідомив, що на той час в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз триває проведення судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз, які були призначені під час розслідування зазначеної справи. Досі нічого невідомо про висновки цих експертиз, якщо вони взагалі проводились насправді, бо такими важливими речовими доказами як велосипед Стрижакова І. В., його верхній одяг, що зараз знаходяться вдома у матері загиблого, ніхто навіть не цікавився.
Зважаючи на затримки в розслідуванні справи та на невиконання наших попередніх вимог, незалежна велосипедна спільнота м. Києва вважає за потрібне подання до Генеральної прокуратури України цієї скарги з наступними вимогами.
1. Надати інформацію про дійсний стан розслідування справи, а також пояснити причини затримки термінів, предбачених кримінально-процесульним кодексом для проведення досудового слідства.
2. Забезпечити проведення по справі усіх необхідних слідчих дій, про які йшлося у скарзі Лукашенка М. П. до Бориспільської міжрайонної прокуратури 14 червня 2006 року.
3. Провести перевірку викладених в попередній нашій скарзі (зареєстрованій 11.09.2007р. за вхідним №150907-06) фактів порушення процесуального законодавства та дати належну оцінку незаконним діям посадовців Бориспільського МРВ та Бориспільської міжрайонної прокуратури.
4. Надалі контролювати хід розслідування справи, аж до передання справи до суду.
Ми вимагаємо справедливості, ми хочемо щоб нас врешті почули, і ми будемо звертатися знову і знову, бо знаємо, що наш загиблий товариш так само боровся би за честь кожного з нас.

Відповідь на нашу скаргу просимо надсилати за адресою:
< домашний адрес>

З непохитною вірою в справедливість,
незалежна велосипедна спільнота м. Києва.
24 березня 2007 р.

Зібрано підписів всього _____ на _____ сторінках.


< Далее следуют разграфленные для подписей страницы >



P.S. Все упомянутые выше документы, как то: схема ДТП, Экспертиза независимого эксперта, Заявление адвоката в Бориспольскую прокуратуру, Жалоба адвоката в Генеральную прокуратуру, Жалоба поданная от лица независимого велосипедного сообщества 09.09.2006 и 24.03.2007, ответы из Генпрокуратуры и Покуратуры Киевской области у нас есть, и могут быть предоставлены для изучения. Также имеется множество фотографий велосипеда и автомобиля, которые подтверждают выводы и предположения сделанные выше.

Повернутись до “Се ля ви”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей