Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Для обговорення концертів, вистав, книжок, фільмів.....та iн.
Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 21.6.15 07:10

Зображення
21 червня 1971 р експедиція під керівництвом Бориса Мозолевського безрезультатно завершувала археологічні дослідження Товстої Могили. Ну, як же так? Він же у гуртожитку перед від’їздом залишив записку «Зобов'язуюсь знайти щось велике і блискуче». І нічого. Зараз обід, хлопці на честь завершення роботи на кургані купили пива. Закінчать пити – і шабаш. І вже перед самим виходом Борис Миколайович спустився за природною потребою.
14:30 – найважливіша дата у житті Бориса Мозолевського. Про цю неймовірну мить у «Скіфському степу» Бориса Мозолевського читаємо: «Я розчистив один із сагайдачних наборів під стінкою дромосу і, згортаючи густий глиняний чамур, що вкривав долівку, відчув, як пальці щось боляче шкрябнуло (то був «гострий козячий ріг» пекторалі! – Авт.). Я побачив, як зблиснуло золото, і якимсь невідомим відчуттям збагнув, що це саме те: річ була велика і явно лежала на своєму первісному місці, не зрушена грабіжниками. На хвилю я заціпенів...». Борис Миколайович покликав колегу (Євгена Черненка) – і вони вдвох «підняли пектораль із долівки, обмили її в копанці, зробленій для стікання води, винесли до світла у вхідну яму і, як діти, почали від радості цілувати. Перед нами була річ справді небачена. Вага пекторалі 1150 грамів, діаметр 30,6 сантиметра...».
З легкої руки археолога Євгена Черненка за цим казково красивим знаком необмеженої царської влади закріпилася її нинішня назва – «пектораль». Знайдена пектораль із золота 958-ої проби датується IV ст. до н.е.
Найбільше відкриття археології ХХ століття, «поема золотого сонячного сяйва», якому передували 35 років непростого життя непосидючого упертюха-мандрівника, поета, шукача пригод «на свою... голову». Вражає сміливість українців-упертюхів! Знаючи, що відкриття такого рівня осідають у музеях митрополії, Борис Мозолевський, надягнувши на шию вишукану прикрасу філігранної грецької роботи, чудо «мікромініатюрної» ювелірної техніки, 1150-грамовий шматок чистого золота, зверху – засмальцьовану стару тілогрійку, привіз її до Києва.
А потім куди? Борис Мозолевський жив у гуртожитку, тому подався до авторитета - Олеся Гончара. Той назвав знахідку «поемою сонячного каменя», але відмовився її залишити у себе.
І от кандидата на відправку до Мордовії приймає перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест. На зустрічі також були голова Інституту археології Федір Шевченко та президент АН УРСР Борис Патон. Бесіда була дуже плідною: археолог, який жив у гуртожитку, отримав трикімнатну квартиру; зарплата у 98 крб. зросла до 200 крб. Окрім того, 500 крб. премії. Попри тиск Москви, скарб залишився у Києві (зберігається у Музеї історичних коштовностей України).
Дві третини скіфського золота у фондах Музею історичних коштовностей України — знахідки експедиції Мозолевського.
Звідси
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 29.6.15 12:00

Приємно, що в Україні є\ майстерні, яки не просто виробляють керамічний посуд, а роблять це натхненно та з душею:
Зображення
Lembik
Киевская мастерская, которая профессионально занимается гончарным делом и искусством керамики с 2010 года. Полочки своей кухни можно украсить оригинальными чайниками, чашками, тарелочками от Lembik. Также здесь можно найти и другие предмета декора для дома: картины, скульптуры и даже барабаны.

Pretty Plate
Онлайн-магазин постоянно собирает все красивое и необычное, а главное, вся посуда, представленная здесь, изготовлена украинскими мастерами вручную. На сайте вы найдете работы более, чем 20 мастеров. В ассортименте: блюда, соусницы, чашки, чайники, тарелки, а также доски, подсвечники и украшения. Находится магазин в Киеве, но может доставить изделия в любой уголок Украины.

Гончарик
«Гончарик» — интернет- магазин экологически чистой опошнянской керамики. Наверняка вы слышали об Опошне, поселке, который прославился как столица украинского гончарства. Поэтому для интерьера в этно-стиле эта посуда станет настоящей находкой. Пельменницы, супницы, колбасницы, блюда и горшочки — чего здесь только нет. И, кстати, опошнянска глиняная посуда подходит для применения как в духових шкафах так и для микроволновых печей.

SoulFul Ceramics
Если свой столовый сервант или кухонные полочки хочется украсить чем-то очень необычным и креативным, то SoulFul Ceramics — это то, что нужно. Здесь можно найти декор для дома, предметы интерьера, посуду и украшения — и все из керамики с оригинальным дизайном.

Покутська керамiка
Главная идея гончарных мастерских «Покутська кераміка» — практичность, экологичность и этничность. И, кажется, эта посуда соответствует всем этим трем характеристикам. Каждое изделие изготавливается из белой глины вручную на гончарном круге. Креманки, кувшины, супницы, кружки, турки, тарелки и много чего другого уникального и интересного можно здесь найти.

Fira
Еще одни продолжатели традиций создания глиняной посуды. Авторы изготавливают чашки отпечатками настоящих растений, даже без помощи гончарного круга. Также в ассортименте, помимо чашек, можно найти тарелки, чайники, керамические бокалы, пиалки, кувшины и бутылочки.

Manna Ceramics
Эта компания на рынке керамической продукции более 10 лет и в производстве использует глину, сертифицированную пищевую немецкую глазурь и пигменты, что позволяет сделать посуду и предметы декора любых цветов и безвредной для здоровья. В Manna Ceramics можно найти как посуду в украинском стиле, так много других интересных изделий, ваз, часов, декоративных бутылок из шамота.

MurMur
Современная авторская посуда из керамики от MurMur также изготавливается вручную с использованием натуральных природных материалов. Авторы выполняют заказы на изготовление практически любого вида посуды. А сейчас в каталоге продукции можно увидеть чашки, тарелки и пиалки.

Ryaba Vosh
Мастерская специализируется не только на изготовлении посуды, но и других различных аксессуаров: кошельков, сумок, футболок, украшений. Что же касается все-таки посуды, то изготавливают ее умельцы своими руками. И стоит сказать, что каждое изделие здесь уникально, в единственном экземпляре.
Фото та джерело інформації
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 29.6.15 19:53

Про Чернігів.
Просто гарно
phpBB [video]
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 4.7.15 14:15

украинский живописец, учился в КХИ, живёт и работает в Киеве, уроженец Крыма, Юрий СОЛОМКО (Juriy Solomko, р. 1962) и его "Мамай" ( 2014)
Зображення
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 6.7.15 15:05

Сьогодні - купальська ніч ;)
выдающийся украинский живописец, учился в СПб АХ, жил и работал Харькове, - Иван СОКОЛОВ (Ivan Sokolov, 1823-1918) и его "Ночь на Ивана Купалу" (1856)
Зображення
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 9.7.15 15:44

всемирно известный украинский, армянский и грузинский кинорежиссёр, сценарист, художник, преследовался советским режимом, жил в Киеве, Тбилиси, Ереване, - Сергей ПАРАДЖАНОВ (Sergei Parajanov, 1924-1990) и его работа "Портрет польского актёра Даниеля Ольбрыхского (Daniel Olbrychski)" (1981)
Зображення
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 18.7.15 11:49

Муза великого Марка Шагала (с 1952), из семьи выдающихся киевских сахарозаводчиков, меценатов и филантропов Бродских, уроженка Киева Валентина (Вава) БРОДСКАЯ-ШАГАЛ (Vava Brodsky Chagall, 1905-1993) - на фото В.Бродская вместе с М.Шагалом и портреты Вавы Бродской работы М.Шагала (1960е)
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Аватар користувача
ppau
* * *
Повідомлень: 413
З нами з: 9.4.10 16:06
Стать: чол
Звідки: Київ, Солом'янка
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення ppau » 20.7.15 18:49

Не так давно увлекся фото.
Надеюсь найти ценителей своего творчества и в своей стране)
http://skrip.500px.com
Дуже сподобалося!
Ой на Горі та й женці жнуть
А попід Горою яром-долиною Козаки йдуть
Гей долиною гей широкою Козаки йдуть!

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 20.7.15 20:00

Картина – «Лицо войны» была создана в ответ на события 2014 года в Украине, когда Россия проявила агрессию и напала на Восточную часть страны, тем самым создав самый крупный военный конфликт в Европе со времен второй мировой войны и поставив под угрозу мировую безопасность. Война продолжается уже более года и унесла жизни более 30ти тысяч человек.
Эта антивоенная картина, размером 240х170 см, имеет большое историческое значение. Она создана из гильз, взятых из разных частей фронта. Уникальная в своем роде и единственная в мире мозайка – инсталяция, на которой изображено лицо циничного политика тирана Владимира Путина, является первым в истории произведением в такой технике и стиле и имеет философский концептуальный смысл:
«Как бы не освещали войну, и как бы она не выглядела - она состоит из жизней невинных людей»
Дело в том, что это произведение имеет необычайное свойство менять цвета и выражения лица, в зависимости от смены освещения. Портрет имеет множество характеров, в которых можно рассмотреть фатум, страх, гордыню, жестокость и ненависть, сожаление и растерянность, готовность уничтожить мир (нажав на «кнопку») или даже предстать перед Божьим судом за содеянное. По сути, этот портрет символизирует эмоциональную многоликость войны.

Всего в инсталляции присутствует около 5000 гильз разных калибров для разных видов оружия, используемых на линии огня.
Каждый элемент, из которого состоит портрет, мог забрать или спасти жизнь солдата, так или иначе явиться его судьбой.
Таким образом, на полотне можно увидеть мистерию, насыщенную энергией войны, состоящую из ее первоэлементов: пороха, свинца, стали, бронзы, латуни, меди и цинка, в удивительном сочетании с масляными и акриловыми красками.
Картина призывает задуматься каждого, кто берет в руки оружие, о роли кровавых политических амбиций в истории цивилизации и о том, что нет ничего более ценного, чем жизнь человека.
Материалы: Масло, акрил, гильзы (более 5000 единиц) : калибры 5,45 и 7,62 ( АК, СВД 7.62, Пулемет Калашникова 7.62, АГС, ПМ 9мм., Пулемет «Утес» 12.7 мм., ПКВТ
Зображення
Зображення

Більше фото
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 28.7.15 10:49

один из величайших пианистов всех времён, из немецкой семьи, учился у своего отца, позже у Г.Нейгауза в Московск.конс., уроженец Житомира Святослав РИХТЕР (Sviatoslav Richter, 1915-1997) и его портрет работы А.Трояновской
Зображення
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 15.8.15 11:57

Уроженец Бердичева Арон БУХ (Aaron Buch, 1923-2006) и его работы

Зображення
Зображення
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 16.8.15 18:44

Ви всі знаєте цю пісню.
Чудове виконання.
phpBB [video]
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 17.8.15 10:49

Скульптор із Черкащини Олексій Коваленко вшанував односельців, загиблих від Голодомору
Житель села Вікторівка, що на Черкащині, Олексій Коваленко каже, що за все своє життя (а йому вже 75 років) зробив десятки тисяч надгробних пам’ятників. Проте найбільше пишається кількома своїми роботами, які встановлені на території його рідного села. З-поміж них і пам’ятник жорнам, якими розтирали зерно, щоб зробити борошно.

Олекса народився 1937-го, уже після страшних подій 1932—1933 років. Каже, що «найгірше було підростати, щоб коняці до гриви дістати», бо дуже хотів чимось допомагати батькам. У родині було четверо дітей, жили бідно і харчувалися, чим Бог пошле.

— Я вперше торкнувся сала, коли мені було 11 років, а то я про нього й не знав, — сміється дідусь. Після закінчення школи він опанував спеціальності теслі й бетонника. А потім почав робити надгробні пам’ятники.

— Люди великі вчаться в інститутах, а малі — у своїх майстрів підсобниками. Коли я почав робити пам’ятнички, вирішив поїхати в Київ. І там познайомився з художниками-керамістами, був у них підсобником. Робив чорну роботу. І досі пригадую, як майстер Яків Аврамович Хутірський вперше мене побачив і запитав: «Де ви живете?» А я йому: «На вокзалі». Потім він забрав мене до себе, а в нього вся рідня — художники, він сам із Ленінграда. Але ж я його обманув, бо він думав, що я йому допомагаю, а я в нього вчився. Потім працював в Умані фотокерамістом, але повернувся в село, — розповів Олексій Іванович. Він вважає себе «боржником села».

— Бо всі люди, при яких я жив, мене навчали, «піднімали», сварили по-батьківськи. Вони мені так багато нарозказували своїх історій, що я ніколи цього всього не зможу відобразити в камені, — каже дідусь. Власне, саме з цих історій все й почалося. Наслухавшись розповідей про Голодомор, навесні 2007 року Олекса Коваленко створив пам’ятник жорнам. Каже, що спочатку зробив хреста і пам’ятний знак із написом «1933», а вже потім виникла ідея зібрати докупи кілька жорен.

— Задумалося мені зробити невеличкий такий пам’ятничок із п’яти-десяти жорен. Але люди про це як дізналися, як почали мені ті жорна звозити! І з нашого села, і з сусідніх. То вже на подвір’ї не було місця для них. Більш як сотню жорен я використав для пам’ятника, а деякі залишилися, ось і досі лежать, — розповів дід Олекса.

Коли показує пам’ятник, то завжди наголошує на тому, що цінність жорен, які в ньому використані, різна. Є дуже давні — ті зроблені з пісковика. Є й новіші. А ще є один продовгуватий брус, яким майстер дуже дорожить. Його він поклав біля підніжжя пам’ятника.

— Я знайшов його в землі уже давненько. Ним терли зерно, ще коли не було жорен. А ось бачите — камінь із вітряка. Видно, хтось хотів із нього зробити жорна, але не вдалося йому. Також тут можна знайти два види жорен. Одні крутили на спеціальній ручці, а інші були на «омелькові» — мали дерев’яну опору, — показує народний митець.

Крім того, що він зібрав докупи всі жорна, також зробив чимало цікавих написів на пам’ятникові. Тут можна прочитати історію села Вікторівка, починаючи з першої згадки і закінчуючи сучасністю. Виявляється, перша назва села — Поминник. Так називалася річечка, в якій напували коней. А потім, коли наприкінці ХVIII століття село увійшло до складу Росії, з гонору приставів вліпили йому назву «Помийник». Сучасна назва з’явилася аж 1936 року, коли вирішили назвати село на честь першого голови колгоспу Віктора Близнюка. Проте своєрідною наскрізною ниткою історії є жорна. Сільський літописець Олекса Коваленко називає їх «свідками часу», розповідає, як 1930 року жорна взагалі були заборонені — мовляв, влада вважала їх «механізмом збагачення». Тоді жорнам довелося якийсь час переховуватися в підпіллі, бо їх розшукували й розбивали.

— Ви тільки не подумайте, що жорна — це горе. Я пам’ятаю, як після війни в нашому селі співали: «Ой гоп-гопака, небо синє, земля чорна, по Україні мелять жорна, ух-уха-ха!». Жорна — то було справжнє багатство. А коли вони мовчали, то було горе, — каже дідусь Олекса.

Пам’ятник жорнам стоїть на сільському цвинтарі. Утім, це не єдиний витвір, через який до Вікторівки приїздять туристи. Олекса Коваленко зробив також монумент на честь односельчан, котрі відбудовували Вікторівку в повоєнний час. Проте цей пам’ятник не сподобався сільським посадовцям, тож довелося встановити його у себе на городі.

— Це така собі «кольчуга» ХХ століття — я зібрав і записав прізвища всіх людей, які брали участь у війні, які були в неволі у Німеччині, в таборах, а потім повернулися в село, — каже скульптор. Наостанок хвалиться, що найбільше пишається пам’ятником, який зробив 2011 року на сільському смітнику. Люди виносили до поля всілякий непотріб, і так багато там уже сміття назбиралося, що дід Олекса не витримав і встановив там... земну кулю. У такий спосіб він хотів змусити односельчан задуматися, що буде з планетою, якщо її весь час засмічувати. Після цього люди вийшли до пам’ятника і прибрали там усе сміття.

— Тепер носять за греблю, а сюди — ні. Це символ, щоб ми слідкували за природою, бо ми її не шануємо. Це ж свята земля, а люди на неї сміття кидають, — обурюється Олекса Коваленко.

Ми ще довго спілкувались би з ним і слухали його захопливі розповіді, але дідусь саме збирався їхати до своєї доні в Дніпропетровськ. Як розповіла його дружина — бабця Василина, своїх дітей у них немає.

— Як була молода, то вагітною тяжко працювала на фермі та й втратила дитину. А потім скільки не їздила лікуватися, нічого не допомагало. Взяли дівчинку з дитбудинку. Вона зараз живе у Дніпропетровську, вже й онука маємо, в другий клас ходить, — з радістю сказала нам бабуся.
Зображення

http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspi ... -iz-zhoren
Зображення

Аватар користувача
Stepik
* * * * *
Повідомлень: 1532
З нами з: 20.7.05 15:15
Стать: чол
Звідки: Київ, Троя -> Борщагівка

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення Stepik » 17.8.15 18:14

Скульптор із Черкащини Олексій Коваленко вшанував односельців, загиблих від Голодомору
....
Но привлекли внимание надписи, решил их прочитать. А там рассказ о голоде соседствует с прославлением колхозной жизни и Сталина, при котором "была одежда, спички, мыло, керосин, колхозники почувствовали хорошую жизнь, мололи на жерновах, и везде величали И.В.Сталина и счастливую зажиточную жизнь". Ниже о том, что "Советская власть помогала устанавливать социальное устройство в Польше и Финляндии, что ускорило встречу с фашизмом".
...
Коваленко соорудил свой памятник в 2007 году, на пике информационной волны о Голодоморе, которая его впечатлила, так как оказалось, что в родном селе массово погибали люди. Естественно ни с кем работу не согласовывал, в надписях увековечил не только оригинальный синтаксис, но и свои представления об истории родного села.
То есть, это уникальный памятник, в нем застыло сознание пожилых украинцев, удивительным образом совместившее коммунистическую пропаганду и память о зверствах коммунистов.
...
http://pauluskp.com/news/bcdb7cd36
Все частіше слова "юзай пошук" набувають сенсу "йди в *опу"....
Страшні московські воші, а ще страшніші українські гниди (с)Симон Петлюра

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 25.8.15 08:14

Мистецтво - то віддзеркалення найболючіших проблем суспільства.

Наприклад, сучасна скульптура
У Запоріжжі відкрили пам'ятник безневинно вбитим жидобандерівцями снігурам.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 31.8.15 15:17

Надзвичайно гарні роботи Андрія Єрмоленка: герби обласних міст України та Криму.
Більше тут
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 3.10.15 10:18

phpBB [video]
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 17.11.15 17:29

phpBB [video]
Зображення

Аватар користувача
Stepik
* * * * *
Повідомлень: 1532
З нами з: 20.7.05 15:15
Стать: чол
Звідки: Київ, Троя -> Борщагівка

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення Stepik » 17.11.15 18:13

Стаття, крик душі, як на мене, про видатних діячів Луганщини. Ось витяги:
Для многих читателей стало открытием, что в городе Свердловске Луганской области родился и вырос известный во всем мире бард Веня Д,ркин (Александр Литвинов). Его песни исполняют знаменитости, записи его квартирников до сих пор бьют рекорды скачиваний в интернете.
phpBB [video]
А еще большим потрясением было для моих читателей-россиян то, что русские-братские войска бомбили и «освобождали» землю их Учителя Порфирия Иванова, и русские «ГРАДы» попирая правила «Детки», плевали огнем на мою землю.
Чтобы сказал Учитель освободителям? Боюсь представить. С юмором был мужик, с тонким, филигранным юмором. Казалось, говорит что-то серьезное, а прислушаешься, стеб, откровенный, не прикрытый стеб над власть имущими.
В городе его называли сумасшедшим. Зимой и летом, в огромных труселях, он ходил по городу, лохматый, с бородой, длинными волосами. На его доме тоже нет мемориальных табличек. Хотя Боги, хутор, где жил Учитель-бунтарь, место массового поклонения. Сюда приезжают со всего мира, чтобы подняться на Чувилкин бугор, окатить себя ледяной водой из колодца, поспать без матрасов, подушек, на свежем сене и почитать «Детку».
Я рада, что открыла для многих читателей Силу моего города, Мужество моего города, Екатерину Литовченко, которой присвоено звание «Мадонна Украины». Катя (ее уже нет в живых, она умерла перед войной), инвалид-спинальник, всю жизнь не выходила из дома, но рисовала потрясающие картины, держа фломастеры зубами. В ее картинах степи, терриконы, тополя, ивы, светлые и тихие, как наш край. Она у пала с трапеции в студии народного цирка. Всю жизнь лежа. Всю жизнь, не видя мира. И свет! Нежный, тихий свет земли в каждой картине. Они разбросаны по миру. Почти все в частных коллекциях. Немного в городском музее, если не растащили. Не изданы ее альбомы живописи. Даже не все свердловчане знают о том, что в городе жила Мадонна Украины.
Всю жизнь он, уроженец села Мхитичи Краснопольского района Могилевской области (Беларусь), беспартийный, гражданин Украины, прожил ради того, чтобы защитить память своего дважды земляка, гражданина Украины и белоруса по национальности Виктора Третьякквича.
Исторический подвиг Владимира Ивановича Подова совершен во имя памяти исторического подвига Виктора Третьякевича, единственного, руководителя украинского подполья «Молодая гвардия».
Научный труд, а вернее, полное историческое расследование нашумевшего романа «Молодая гвардия», собрания десятков, сотен документов, писем подпольщиков, живых свидетельств, оставшихся в живых, соседей, краснодонцев, ставшие основой для книг «Виктор Третьякевич – комиссар «Молодой гвардии», «За правду, за справедливость», «Заговор в «Молодой гвардии» и его последствия» и Голгофой для советской пропаганды и ЦК КПСС.
Созданная, взлелеянная коммуно-пропагандистская конфетка превратилась в фарс.
А уже были выданы награды, получены премии, открыты памятники и музеи, закрутилась информационно-коммунистическая машина, расставляющая на полки истории гипсовые артефакты.
Украинец Третьякевич, как никто другой, подходил на роль предателя.
Это ранило Владимира Подова, украинца, беларуса и человека, это изменило его жизнь, которую он прожил с одной целью, доказать, что Виктор Третьякевич, украинец и беларус, не был предателем.

(дослідив та довів, що описана в художньому творі "Молода гвардія" зрада то є фантазія автора щодо реальної людини http://www.molodguard.ru/article162.htm
Все частіше слова "юзай пошук" набувають сенсу "йди в *опу"....
Страшні московські воші, а ще страшніші українські гниди (с)Симон Петлюра

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 3.1.16 11:32

phpBB [media]
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 6.1.16 21:24

украинский художник книги, учился в Полиграфическом инте, живёт и работает в Киеве, уроженец Полтавщины Кость ЛАВРО (Kost' Lavro, р.1961)- и его илл. к Н.Гоголю "Ночь перед Рождеством" (2005)
Зображення
Зображення
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 8.1.16 19:42

8 січня 1935 року народився український поет Василь Симоненко.
Зображення
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 17.1.16 17:55

ukr_cult.jpg
ukr_cult.jpg (209.97 Кіб) Переглянуто 1835 разів
Зображення

Аватар користувача
E2E4
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2848
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення E2E4 » 21.1.16 23:22

Блог історика: як знакові будинки Києва стали пам’ятками архітектури
30 років тому – 21 січня 1986-го – Київський міськвиконком надав офіційного статусу "пам’ятка архітектури" багатьом спорудам, що є окрасою Києва.

Батьки міста не з власної ініціативи взялися за цю справу – виконували урядову постанову 1983 року. Отже, три роки знадобилося, щоб "Київпроект" інвентаризував "пам'ятки архітектури, терито­рії та забудови м. Києва" і склав відповідний список, а тоді його затвердити у сесійній залі. Роботи чимало – список містить 122 об’єкти.
Серед споруд, визнаних архітектурними пам’ятками, нині відомі "Замок барона" на Ярославовім валу, жовтий корпус Університету ім. Тараса Шевченка, "Будинок з кицями" на Гоголівській, Центральний універмаг, Театр оперети, "Шоколадний" будинок на Печерську, Будинок учених, Художній інститут (сьогодні Художня академія), Театральний інститут ім. Карпенка-Карого (тепер Театральна академія), Консерваторія (сучасна Музична академія), Чортів мостик (нині відомий як міст Поцілунків) тощо.

Це був, без перебільшення, прорив. Адже раніше охоронного статусу набували (за невеликими винятками) будинки, пов’язані з нелегальною діяльністю більшовиків у часи царату, або такі, де під час Другої світової війни містилися підпільні райкоми комуністів. Особливий статус надавали також спорудам давніх часів – храмам княжої доби та подільським кам’яницям, що пережили пожежу 1811 року.

А тут – архітектурно цікаві будинки, не пов’язані з ідеологією!
Друга несподіванка: статус архітектурної пам’ятки отримали, серед інших, споруди радянського періоду. І не тільки довоєнні (як, приміром, Залізничний вокзал або ресторан "Динамо"), але й станції метрополітену, відкриті 1960 року, – їхній вік складав лише чверть століття.

Характерна риса тих часів – прізвища колишніх власників будинків, що набули статусу пам’яток архітектури, залишалися невідомими широкому загалові. Те саме стосувалося й прізвищ зодчих.

Чи не всі більш-менш оригінальні споруди кияни приписували авторству Владислава Городецького. Його вважали творцем не тільки "Будинку з химерами" на теперішній Банковій (що цілком відповідає істині), але й уже згаданих "Замку барона", "Будинку з кицями", а також двох колишніх клінік на теперішній вулиці Олеся Гончара і "Замку Річарда Левове Серце" на Андріївському узвозі, до яких він не має стосунку.
Цю наївну міфологію зафіксував київський письменник Віктор Некрасов у "Записках роззяви". "Лише тепер, – писав він на початку 1970-х, – і то зовсім випадково (підніс старенькій важкий кошик, вона мені й повідала), дізнався я, що автором найулюбленішого мого будинку був теж Городецький. Це "Замок Річарда Левове Серце".

Натомість прізвища київських архітекторів Володимира Безсмертного, Ігнація Ледоховського, Миколи Добачевського, чиї оригінальні творіння приписували Городецькому, були відсутні у свідомості киян.

Список об’єктів, що його затвердили в січні 1986-го, дозволяє відчути деякі комплекси тогочасної влади. Зокрема, згадуючи синагогу Розенберга по вулиці Щекавицькій, 29, укладачі списку соромляться слова "синагога". Вживають натомість багатослівний, проте порожній за змістом евфемізм "колишній будинок Київської іудейської релігійної общини". Словосполучення "колишній будинок" звучить дещо лукаво – релігійній общині міг належати і житловий будинок, і взагалі будь-який. Крім того, синагога на той момент (і тепер) чинна, тобто будинок і далі належав згаданій спільноті, тому прикметник "колишній" виглядає трохи дивно.
Усі занесені до списку об’єкти отримали статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Щодо "Будинку з кицями" або "Замку барона" можна погодитися. Але хіба ж місцевого значення, наприклад, занесений до списку будинок Верховної Ради? Або будинок уряду? Статус цих споруд уже тоді був "республіканським", тобто загальноукраїнським.

Натомість у затвердженому списку відсутні деякі важливі об’єкти. Приміром, будинок ЦК на вулиці Орджонікідзе (нині Адміністрація президента на Банковій) або будинок колишнього Кадетського корпусу на Повітрофлотському проспекті (на той час штаб Київського військового округу, нині – міністерство оборони). Чудові зразки архітектури! Певно, їх відсутність пояснюється "режимністю" об’єктів.

У листопаді того ж року з’явилося продовження списку – кількість архітектурних пам’яток збільшилася ще на 73 споруди. Загалом 1986 року під захист Київського міськвиконкому потрапили 195 об’єктів. Не всі вони вціліли до наших днів. Приміром, від Центрального універмагу залишився лише автентичний фасад. А від будинку по вулиці Хмельницького, 17 – лише спогади.
Зображення

Аватар користувача
Stepik
* * * * *
Повідомлень: 1532
З нами з: 20.7.05 15:15
Стать: чол
Звідки: Київ, Троя -> Борщагівка

Re: Українське мистецтво: автори, роботи, факти, цікавинки

Повідомлення Stepik » 4.2.16 17:07

Павло ТИЧИНА

ПАМ'ЯТИ ТРИДЦЯТИ
Прихований текстпоказати
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

Володимир Сосюра

ВСТУП ДО ПОЕМИ “МАЗЕПА”
Прихований текстпоказати
Навколо радощів так мало…
Який у чорта "днів бадьор",
Коли ми крила поламали
У леті марному до зорь.
І гнів, і муку неозору
Співаю я в ці дні журби,
Коли лакеї йдуть угору
Й мовчать раби…
Німій, одуреній, забитій,
Невже не встать тобі від ран?
Москві та Жечі Посполитій
Колись жбурнув тебе Богдан.
А потім хтів тобі Мазепа
Від серця щирого добра…
Його ж ти зрадила і степом
Пішла рабинею Петра.
Хіба не жах: своєї зброї
Не маєш ти в ці скорбні дні…
У тебе так: два-три герої,
А решта — велетні дурні.
У тебе так: все безголов'я,
Що на багно кричить: "Блакить!"
Якби я міг, якби зумів я
Тебе, Вкраїно, воскресить…
Твої шляхи — відчай і камінь,
Така прекрасна й, мов на гріх,
Ти плодиш землю байстрюками —
Багном і гноєм — для других.
У голові твоїй — макуха!
Хіба ж ти можеш жить сама,
Російсько-польська потаскуха,
Малоросійськая тюрма.
Веди ж, безумна, до загину
Мене на розстріли і жуть…
Ах, я люблю тебе, Вкраїно,
І сам не знаю, що кажу.
Я ж син твій, син, що йшов за тебе
На смерть і реготи не раз,
Той, що прокляв і Бога й небо,
Аби тобі був слушний час.
Я йшов кривавими житами
І знов піду, де гул і мла,
Лиш одного я хочу, мамо,
Щоб ти щасливою була.
Все частіше слова "юзай пошук" набувають сенсу "йди в *опу"....
Страшні московські воші, а ще страшніші українські гниди (с)Симон Петлюра


Повернутись до “Культурне життя України: турбота про духовну спадщину країни, та культурний розвиток генофонду нації”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей