Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

форум для тих, хто збирається поїхати в похід на велосипедах
Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 13.12.16 14:36

ЗВІТ про велосипедний туристичний спортивний похід
ЧЕРВЕРТОЇ категорії складності

по Карпатам і Закарпаттю здійснений в період
з 5 по 21 серпня 2016 р.

Маршрутна книжка № 37/16
Групу випустила: Одеська обласна МКК 115-00-55555330
Керівник групи: Лєхан Сергій Антонович
Версія звіту для МКК у pdf:
Похід 4 кс по Карпатам (pdf)

ОПИС МАРШРУТУ ПО ДНЯХ З ТРЕКАМИ, ФОТО та ВІДЕО:
Похід 4 кс по Карпатам
Склад групи
1. Лєхан Сергій Антонович________________Керівник, ремонтник, фотограф
2. Савчук Наталя Пвлівна_________________Медик
3. Пічугіна Ірина Володимирівна___________Казначей, фотограф
4. Нєкрасов Віталій Сергійович____________Примусятник
5. Коджебаш Владислав Федорович________Штурман
6. Пасат Олександр Георгієвич____________Завгосп
sklad.jpg
sklad.jpg (43.18 Кіб) Переглянуто 6930 разів
graf.png
graf.png (107.52 Кіб) Переглянуто 6930 разів
Ідея походу
Випускаючи нашу групу, члени МКК задали питання – ви що, всі Карпати за один похід хочете побачити? Якщо подивитися по тексту вище – вийшло 10 сторінок опису району подорожі, всіх цікавинок маршруту! У склад групи увійшли учасники яких крім спортивної частини дуже цікавила пізнавальна складова походу. Тому маршрут був прокладений по місцям, які не являють з себе традиційні туристичні райони. Похід пройшов по Карпатам і Закарпаттю. Самий насичений туристами район – район найвищої точки України – Говерли ми лишили на інші мандрівки. До речі так вийшло, що на шляху ми зустріли всього одну групу вело туристів і жодної пішохідників – і це в серпні місяці…
В перший же день у нас заплановано скелі Довбуша! Чомусь тут рідко ходять туристи, хоча скелелазів тут дуже багато. Потім ми рухаємось через малохожене ур.Черлени, (Як виявилося пізніше - там майже не збереглася стежина). Перед найскладнішою частиною маршруту запланували екскурсію на Лінію Арпада. Підйом на Полонину Руну - найбільшу полонину українських Карпат заплановано по нетрадиційному для велотуристів маршруту. Як виявилося потім - крутизна підйому дуже велика, і мабуть тут велотуристи ще не ходили. На вершині заплановано подивитися цікаві об’єкти минулого…
Після 4-х складних днів плануємо перепочинок. Маємо відвідати унікальні замки – Невицький, Ужгородський, Мукачевський, Чинадієвський та палац графів Шенборнів!
Слідуючим етапом заплановано складне сходження на найвищу точку Боржави – г.Стій з траверсом Великого Верха та Гимби. Маршрут знову нетрадиційний з долини ріки Вича з району містечка Вовче – одесити (не знаєм щодо інших) тут ще не ходили. Спустившись вниз плануємо попасти на найвідоміший у Карпатах водоспад Шипіт.
Невеликий переїзд – і знову складне сходження до озера Синевир. Маршрут теж нетрадиційний - з селища Лопушне. Як потім виявилося -стежина складна навіть для пішоходів. Нагорода - виходимо до озера з тилу – там немає кордону з «платним входом».
Далі на шляху перевал Прислоп. Нічого складного, якщо б не злива, що перетворила сходження в грязьове месиво… Німецька Мокра – цілком відповідає своїй назві…
Знову перепочинок та «кілометраж» до унікального містечка Солотвино. Солоні озера – щось неймовірне! 21 грудня плануємо веломандривку по Ізраїлю і побувати на Мертвому морі також хочемо. Так от - озера Солотвино – маленька репетиція перед купанням у Мертвому морі.
Останнім етапом походу заплановано подолання традиційного вело маршруту 4-ї, 5-ї категорій складності – перевалів Кобилецький та Рахівський.
Десь після нашої подорожі тут мають пройти змагання велоектрималів «Стежками опришків».
Ось така основна ідея нашого походу – пройти цікавий спортивний маршрут по нетрадиційним для масового туризму місцям і найякбільше подивитися цікавих місць Карпат та Закарпаття.
Аварійні виходи з маршруту та запасні варіанти
1. Якщо підйом на Полонину Руну будет непрохідним, придеться вертатися на трассу.
2. Підйом на г.Стій та траверс гір Великий Верх та Гимба:
Якщо задощить, або підйом буде непрохідним, то їдем вздовж залізнниці на Воловець а потім по дорозі на Пилипець.
3. Якщо задощить на Немецькій-Руській-Мокрій, то після Колочави повертаємо по дорозі до Теребле-Рицького водосховища і далі на Тячев.
4. Кінець походу. Якщо погода зіпсується, або не вистачатиме часу на доїзд до потяга - то їдем по трасі Н-09 на Рахів – Ясиня – Татарів - Делятин – Коломия.
Зміни маршруту та причини
Змін до маршруту не вносилось. Пройдено основний варіант. У кінці походу використано останній запасний варіант (4): Рахів –пер.Яблуницький-Делятин - Коломия у зв’язку з погодою та можливістю запізненням на потяг. Складні сходження на Полонину Руну, г.Стій, та оз.Синевир, а також злива перед пер.Прислоп, стали причиною використання запасного варіанту 4.
Під’їзди та відїзди
До місця початку походу добиралися потягом Одеса – Ужгород до станції Стрий. У зворотньому напрямку на потязі Чернівці – Одеса зі станції Коломия. Квитки брали завчасно, тому що Одеський напрямок влітку дуже напружений.
Підготовка до походу
Група наша складалася з 3-х одеситів та 3-х білгород-дністровців. Для спілкування створили групу у ВК (https://vk.com/club125613950). Тут і вели переписку. Для знайомства ми зробили ступеневий дводенний похід з Білгорода-Дністровського до Лебедівки. У лісі переночували і поверталися назад взжовж моря по складному рельєфу. Протестували спорядження. Після повернення у Білгород-Дністровський відібрали найоптимальніше спорядження для походу і зробили розподіл серед учасників.
pidgot.jpg
pidgot.jpg (66.02 Кіб) Переглянуто 6921 раз
Велику роботу провів наш завгосп Олександр. Засушені по спецтехнології овочі та м’ясо значно знизили вагу наших рюкзаків. А їжа була смачнішою ніж в найкращих ресторанах!
Розробкою маршруту і вивченням всіх цікавих місць займався разом з керівником наш штурман Вадим. Похід планувався складним та дуже насиченим різними обєктами.
Ірина – професійний фотограф – підготувала фотоапаратуру, Віталий все що потрібно для “Енергетики”, а Наталя збирали аптечку, будучі лікарем походу.
Також керівником була зроблена піч-щепанка (Бонда) за своїми кресленнями. Вона успішно пройшла іспит. Ми рекомендуємо до використання у місцях де є дрова навіть у невеликій кількості, а також там де не можна розпалювати великі вогнища.
Зроблено було щепанку з 3-х кружок з нержавійки. Для вирізання отворів використовувалася болгарка з майже сточеним (так зручніше) диском і свердлом для нержавійки. Шліфування відбувалося шлифувальним диском (теж майже зношеним – щоб влізло в отвір). Кружки на базарі обійшлися у 90 грн, а моторчик на 3 V з батарейним відсіком і вимикачем – 50 грн.
СХЕМА МАРШРУТУ
shema.jpg

ОПИС МАРШРУТУ ПО ДНЯХ З ТРЕКАМИ, ФОТО та ВІДЕО:

Похід 4 кс по Карпатам


1 день 6.08

Пройдено 42.4 км
З них грунтових доріг 6.4 км
Набір висоти 634 м
Скидання висоти 429 м
Фото до 1-го дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523156/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=pyztstowfwzsevsv
Відеофільм: https://youtu.be/GP2UKNQij-E


0.0 км - прибуваємо в м.Стрий поїздом Одеса-Ужгород і об 11-57 стартуємо з вокзалу F1. На вокзалі нас зустрів наш друг Петро і провів до виїзду з міста.
3.0 км - прощаємось з Петром F2. Тут починається дорога Н10, яка через с.Миртюки, с.Фалаш та с.Довге прямую на південь до м.Моршин.
12.0 км - фотографуємось на в'їзді в м.Моршин (F3, 13:05). Моршин - невеличке, але охайне місто. Ще тут можна вдосталь напитися Моршинської води зовсім безкоштовно (F4-F5)!
16.0 км - в'їзд в с.Баня Лисовецька. Фотографуємо пам'ятник загиблим воякам (F6, 13:39). Далі виїзджаємо з села (F7, 13:48). Починається ліс.
19.0 км - кордон з Івано-Франківською областтю (F8, 13:52). Праворуч кладовище вояків визвольних змагань за Україну (F8-1). Ту же є чудове місце для відпочинку з бесідкою та мангалами для приготування їжі. Вирішуємо пообідати. На саморобній печі Бонда розігріваємо чай. Працює піч добре, хоча дрова після дощів вологі (F8-2). Далі рухаємось у тому ж напрямку - на південь по трасі Н10 до м. Болєхов (F9, 15:14). Чисте убране містечко (F10, F11). Дорога від с.Лісовичі їде вздовж ріки Сукіль і після Болєхова повертаємо з траси Н10 на захід перед мостом через р. Сукіль (F12, 15:31). Продовжуємо рух вздовж ріки.
28.0 км - перетинаємо відомий ще за радянських часів газопровід на Ужгород (F13, 15:37).
30.0 км - перед нами м.Тисів, дорога перетинає ріку Сукіль (F14, 15:47). Перетинаємо останнє село перед поворотом на Скелі Довбуша - Демня (F15, 16:08).
34.7 км - вказівник на Скелі Довбуша F16. Звідси повертаємо праворуч. І перша грунтова дорога, зробивши невеличкий серпантин (F17, 16:29) приводить нас у загадковий, переповнений таємницями мир скель! (F18-20, 17:15). Дехто міняє ровера на коня… (F20-2). Але не надовго - коштує катання 50 грн. Залишаємо велосипеди біля центральної бесідки і вирушаємо на екскурсію. Місцевий екскурсовод проводить нас по таємничим стежинам і розповідає цікаві легенди про істричне минуле цих казкових місць (всі фото F20). На жаль нам треба шукати місце для ночівлі і ми вирушаємо далі по маршруту. Рухаємось на захід по терену регіонального ландшафтного парку "Поляницький" (F21-F22, 17:15). Тут нас чекає перша грязюка, перегородивши майже повністтю путь.
41.9 км - обходимо лісом болота і неподалік від с.Труханів знаходимо непогане місце для ночівлі (F22-3, 21:00). Тут є місця для вогнища.

2 день 7.08

Пойдено 54.3 км
З них грунтових доріг 14.4 км
Набір висоти 1274 м
Скидання висоти 957 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523155/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=dhtruhrzadsdrsxl
Відеофільм: https://youtu.be/U9NwS10Fq_4


0.0 км - о 10-00 стартуємо з місця ночівель під с.Труханів (F22-3, 10:01). ПЕРЕПРАВЛЯЄМОСЬ через невеличкий приток р.Стрий (F23, 10:23). Стежина, потім дорога (напрям руху - захід) проходить по північній околиці с.Труханів вздовж лісу (F24, 10:26).
2.3 км - дорога заходить в ліс (F25, 11:38). Після 3 км дорога повертає на південь (F26-F27).
4.0 км - вказівники на вдп. Гуркало та Кам'янка (F28, 11:12). Дорога потроху повертає на південний захід (F29, 11:24) місцями дуже заболочена (F30, 11:34). Шукаємо обходи та долаємо ці перешкоди.
4.7 км - дорога перетворюється в стежину, місцями і стежина пропадає. Після 6 км - починаємо спуск до р.Лужки. Іноді стежина заводить нас в густі зарості (F31, 13:48), а місцями долаємо завали (F32, 13:53). Рух в зворотньому напрямку з велосипедами - не рекомедуємо! Нас спасає спуск до низу! Про те що тут колись була стежина підказують старі пляшки, що іноді попадаються по дорозі. Розвідка та намагання знайти кращу стежину ні до чого не приводять.
7.4 км - нарешті довгоочікувана стежина (F33, 14:21) та маленька переправа виводить нас на чудову галявину з шалашем на березі р.Лужки (тут обідаємо, дивись відео ). Далі по грунтовій дорозі (F34, 15:27), яка тягнеться вздовж р.Лужки рухаємось знову на захід до р.Кам'янка (F35, 15:38). Далі - асфальт.
9.3 км - нарешті цивілізація! Тут чим далі - тим більше відпочиваючих.
10.05 км - вказівник на озеро Журавлине (350 м) (F36, 16:11). Треба залишити когось з велосипедами. Стежина крута, місцями сходи, виводить до казкового озера (F37, 16:31).
Повертаємось з озера та рухаємось далі. Через 300-400 м - місця для кемпінгу ліворуч на березі ріки.
10.6 км - водопад (F38-F39, 15:50). Дорога поступово, як і ріка повертає на північний захід (F40, 16:45).
13.7 км - перетинаємо р.Опір (F41, 16:54) і повертаємо (F42, 16:54) на трасу М-06 (F43, 17:06 ).
15.4 км - м.Сколе (F44). Перетинаємо чисте, красиве місто Сколе (F45, 17:24).
23.5 км - дорога М-06 повертає від ріки Опір на захід. Тут же початок с.Коростів (F46, 17:37). Рухаємось по трасі (F47, 17:42) через с.Коростів вже вздовж р.Орява (Приток р.Опір)
30.6 км - пересікаємо р.Панасівка (F48, 18:08).
34.1 км - вказівник с.Козьова (F49, 18:22).
35.5 км - центр с.Козьова - місцева церква Святого Миколая (F50, 18:32).
40.8 км - вказівник в с.Погар (праворуч 5 км) (F51, 19:52). Добрий асфальт (F52, 19:58) веде нас в с.Тухолька (F53, 20:16).
46.6 км - звертаємо з траси М-06 до с.Тухолька. Проїхавши село шукаємо місце для ночівлі (F54).
54.3 км - неподалік від дороги непогане місце для ночівель. Є вода. Стаємо на ночівлю.


3 день 8.08

Пройдено 51.6 км
З них грунтових доріг 14 км
Набір висоти 933 м
Скидання висоти 802 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523158/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=vvnfnnofawkssczl
Відеофільм: https://youtu.be/1eQdV8gi28w


0.0 км - о 10-25 стартуємо з місця ночівель під с.Климець (F55, 10:35). Дорога (напрям руху південний - захід) проходить по с.Климець.
5.0 км - Пересікаємо р.Стрий. Починається крутий серпантин, який виводить на Верецький перевал (841 м) з меморіалом Героям України (F56, 11:07).
7.7 км - перевал Верецький, кордон зі Сколівським районом (F56-1, 11:08).
12.0 км - на фото красивий крайовид (F57, 11:29).
14.7 км - церква Преображення Господнього (F58, 11:41)
18.0 км - с. Нижні Ворота (F59, 11:57), на 20 км пересікаємо р.Латориця.
20.7 км - магазин наприкінці села (F60, 12:25), є бесідка для обіду. Далі пересікаємо трасу М-06, але одразу повертаємо на захід і рухаємось вздовж р.Латориця. Дорога на протязі з 21 по 35 кілометр 8 разів по мостах пересікає ріку (F61-F63, 12:51). Тут чудові місця для ночівель. Е природній басейн для купання. З розвилки рухаємось у напрямку с.Верхня Грабівниця, роблячи радіальний вихід до Бункеру Арпада.
32.0 км - с.Верхня Грабівниця (F64, 13:19). Екскурсія по Бункеру лінії Арпада (F65-F67). Лінія Арпада — наймогутніша оборонна лінія, що створювалася угорськими військами в Східних Карпатах. Будівництво її датується з жовтня 1939 — 1944 роках, і простяглася майже на 600-700 кілометрів по Карпатському хребту. Лінія Арпада суцільно не будувалася, але складалася вона з окремих вузлів оборони, які перекривали через Карпати всі дороги, перевали, переходи. Крайні елементи в українських Карпатах: перевал Дукля на заході біля міста Дукля та Яблуницький перевал на сході біля міста Рахів. По протяжності в українських Карпатах простягалася майже на 300км. Крім того ще майже на 400км вона йшла по румунським Карпатам. Завданням Угорської Королівської Армії було побудувати ефективну лінію оборони з мінімальними затратами і в найкоротші терміни. Оборону на Лінії Арпада у рамках Східно-Карпатської військової операції вела армійська група генерала Хейнріці в складі німецької 1-ї танкової армії та 13-ї піхотної дивізії 1-ї угорської армії, котрим протистояли війська Першого та Четвертого Українських фронтів. Саме через українські Карпати наступом йшов Четвертий Український фронт командуючого генерала Івана Юхимовича Петрова. На оборонній лінії тільки в межах Четвертого Українського фронту було побудовано 99 опорних пунктів, 759 ДОТів (ДОТ - Долговременняя Огневая Точка), 394 ДЗОТи - землянки, 439 відкритих вогневих рубежів, 400 км траншей і стрілецьких окопів, 135 км протитанкових споруд. Повертаємось назад до перетину рік Латориця та Жденівка і продовжуємо рух вздовж р.Жденівка, пересікаючи одноіменне село (F68, 15:23).
41.5 км - с.Збини (F69-F70, 15:57). Колись тут була дорога у напрямку Полонини Руна. Розпитуємо місцевих, та узнаємо, що дороги вже немає, вона перерита володарями місцевих земельних ділянок. Тому рухаємось далі 2 км до пішохідної стежини, що на туристичній карті помічена як "червоний маршрут".
44.2 км - дійсно тут вказівник (F71, 16:12) на урочище Прилука (6.5 км) та Полонину Руна (12.5 км). Відремонтувавши прокол у Наталіному велосипеді, та підкрепившись парним молоком місцевих мешканців починаємо рух вгору по вказівнику.
44.7 км - "дорога", якщо це можна так назвати, починається одразу за городами місцевих жителів. І одразу показує своє коварство… Це просто "вертикальна" стежина, що прямує вверх по крутому схилу без жодного серпантину. Покриття - середня та крупна осип теж не дає розслабитись (F72-F74, 16:55). Прикладаємо всі сили тягнучи велосипеди з грузом вверх. Хлопці витягують спочатку свої велосипеди а потім допомагають дівчатам. І так 10-ток метрів за десятком. Кінця, або хоч якогось виположення - не видно…
45.0 км - схил ще крутішає (F75-F78, 17:25). Дорога розрізана навпіл потоком води останніх дощів. Йти навіть пішоходу тут непросто… (F79, 18:26).
46.5 км - нарешті склон трохи вирівнявся (F80, 18:34). Можна трохи відпочити. Але не надовго. Вже не так круто, місцями стежина траверсує круті схили (F81, 18:38), місцями поросла травою (F82, 18:45). Ліс густий і хоча ще до темноти є час, здається що вже темрява, навіть фотоапарат висвітлює стрічки на рюкзаках (F83, 19:01).
47.5 км - нарешті можна трохи проїхати (F84, 19:10). Але не довго...
47.9 км - знову крутий підйом (F85, 19:16).
48.6 км - стежина трохи виположується і далі траверсує північний схил гори Білий Камінь (1062 м). Ту нас чекає останній іспит - завал (F86, 20:18). Подолавши завал досягаємо найвищої точки підйому - 986 м. Далі спускаємось на живописну полонину з будиночками пастухів "Полонинське господарство". Нас попереджають про наявність електросторожів для худоби. Обережно подолавши і цю перепону знаходимо добре місце для ночівлі за 500 м на північ від споруд пастухів біля річки з невеличким басейном (F87). Тут можна змити пот, що лився з учасників більше 3 годин:) Сьогодні був один з найскладніших днів походу. ПОДОЛАЛИ не просту пішохідну стежину.
Початок підйому: 44.5 км, висота - 475 м. Кінець підйому: 50.3 км, висота 986 м. Таким чином на 5.8 км набір висоти склав 511 м. Час підйому з відпочинком: 3 год 28 хв. Походи на конях проводяться на базі фермерського господарства «Полонинське господарство», що займається селекційною роботою з гуцульською породою коней. Господарство знаходиться у живописній місцевості урочище Прелуки (930 м. над рівнем моря) поряд з горами Полонина Рівна (Руна) та Полонина Гостра. У господарстві відсутні сучасні засоби цивілізації таки як: електрика, мобільний зв’язок, тощо. Що дозволяє повноцінно познайомитися із природою українських Карпат.


4 день 9.08

Пройдено 54.5 км
З них грунтових доріг 18.5 км
Набір висоти 739 м
Скидання висоти 1550 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523159/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=kayzkyypobfnxysg
Відеофільм: https://youtu.be/sXeA8u0F8oI


0.0 км - о 09-50 стартуємо з місця ночівель біля фермерського господарства (F88, 09:57). Тут багато доріг - головне знайти необхідну нам, що веде на вершину Полонина Руна.
Рухаємось на захід на велосипеді, поки це можливо вздовж річки Прилучної. Основна дорога круто повертає ліворуч, а нам прямо (F89, 10:05). Дорога у нашому напрямку вкрита травою (F90, 10:09), мабуть тут мало хто їздить.
1.0 км - знову крутий підйом після 2-го перетину річки Прилучної (F91, 10:14). Річка остається ліворуч, рух вздовж ріки (F92, 10:17). Стежина трохи траверсує схил (F93, 10:14), тому рухатись трохи легше ніж це було вчора, коли рухались "в лоб".
1.7 км - стежина майже сходиться з руслом ріки (F94, 10:32). Останнє місце, де можна набрати води. Підйом знову важкий - круто в лоб (F95-(1-3), 10:14), (F96, 10:48).
2.1 км - виток річки остався позаду, стежина круто повертає ліворуч (F97-F98, 10:58). Висота 1100 м. Ще трохи підйому і далі траверс схилу, можна б трохи перепочити, але ж ні - тут багато калюж, потрібна допомога при транспортуванні велосипедів (F99, 11:17).
2.6 км - серпантин траверсу закінчується (F100, 11:20), далі знову круто вверх знову на захід. (F101-F102).
3.3 км - крутизна схилу зменшується, долаємо знову заболочені ділянки (F103, 11:47).
3.5 км - нарешті виходимо з зони лісу (F104, 11:54). Нашому погляду відкриваються (F105, 11:56) неймовірної краси краєвиди Карпат! А ще тут багато чорниці та брусники. Тому робимо привал для поповнення вітамінами. Але треба рухатись далі. Проїхавшись трохи рівною частиною полонини, знову спішуємось на підйом (F106, 12:53).
4.5 км - на фото (F107, 13:06) - нижня частина останнього дуже крутого схилу. Обережно! На зустріч рухаються автотуристи на джипах (F108, 13:12). Долаємо останній крутий підйом.
4.6 км - далі нарешті некрутий підйом, іноді можна їхати (F109, 13:20), до пам'ятника партизанам-десантникам (F110, 13:48). На всі сторони відкриваються широкі простори Карпат (F111, 13:58).
6.5 км - досягаємо вершини Полонина Руна (1479м). Тут залишки військових об'єктів радянських часів (F112). Робимо екскурсію по ангарам та на найвищу точку гори. Полонина Руна (Рівна) - це найбільша полонина українських Карпат, представляє з себе величезне плато на великій висоті. Клаптик рівного степу на великій висоті. Тут є залишки БАРСу (радянський військовий об'єкт) та колишня дослідна ділянка біологічного факультету.
7.6 км - початок спуску - бетонка (колись використовувалася для військових цілей). Уважно - можуть бути глибокі перепади між бетонними плитами (F113, 14:32).
10.8 км - бетонка повертає ліворуч (F114, 14:55), а нам на грунтову з осипами дорогу (F115-F116, 15:00). Спуск крутий, місцями дуже крутий (F117-F124, 15:34). Іноді вниз приходиться їти пішки (F125, 15:39), крупна осип.
13.6 км - озеро Комсомольське (F126, 15:48). Тут є туристичні стоянки, джерело з водою, навіси и лавочки. Обідаємо. Потім рухаємося по грунтовці (F127-F129, 17:09) до с.Лумшори.
18.0 км - рухаємось далі по асфальту (F130, 17:35) пересікаємо рчку Туричка а потім через турбази попадаємо в село. Табличка є тільки на виїзді з села (F131-F132, 17:43). Дорога їде вздовж ріки Туричка.
25.1 км - ліворуч по курсу - церква (F133, 18:03).
34.7 км - пересікаємо міст через р.Тур'я (F134, 18:39) і попадаємо в с.Тур'ї Ремети. Одразу за мостом траса Т-07 -12. По ній продовжуємо рух на захід (F135, 18:53).
39.7 км - джерело, запасаємось водою (F136, 18:56).
42.9 км - перетинаємо ріку Уж. Попереду м.Перечин. Кілька фото у Перечині (F137-F138, 19:33). Віїзджаємо з Перечина (F139, 19:43). З Перечина рухаємось по трасі Н-13 (F140, 19:49).
49.6 км - знову вздовж дороги зустрічаємо джерело (F141, 19:51). Дорога йде вздовж ріки Уж. Шукаємо місце для ночівлі біля початку підйома у Невицький Замок (F142, 20:14). Не їзджаючи до кафе "Під замком" є міст на лівий (ор) берег ріки Уж (F143, 20:17). П Переходимо річку і зліва по ходу від моста є місце під кемпінг. Тут є місцеві відпочиваючі, стоять декілька наметів. Знаходимо підходяще місце 350 м від мосту (F144). Тут є магазини, що торгують допізна і кафе.

5 день 10.08

Напівднівка
Пройдено 17.2 км (Не враховуємо екскурсію по Ужгороду - 15 км)
З них грунтових доріг 0 кмv
Набір висоти 217 м
Скидання висоти 231 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523160/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=hhujesqjhtpjgncj
Відеофільм: https://youtu.be/E41eEU4HWkg



0.0 км - о 09-45 стартуємо з місця ночівель, переправляємось по мосту знову на трасу Н-13. По вказівнику (F145, 10:07) повертаємо на Невицький Замок (F146) (можна було з місця ночівель зрізати, але чомусь місцеві жителі показали інший путь). Тут крутий підйом до Замка (F147, 10:48). ОГЛЯДАЄМО ЗАМОК. За дванадцять кілометрів від Ужгорода, серед мальовничих гір, заховалося село Невицьке. Лише руїни старовинного замку, які у ясну погоду можна розгледіти здалеку, видають його. Назва села дала назву замку, топоніміка слова Невицьке походить від імені давнього божества Неви - невідомість, що перетворилося на слово «невістка» - дівчина, яка не знає свого майбутнього. І село, і замок, за переказами та легендами, начебто успадкували цю карму безмайбуття. Високо над Ужем, на стрімкій горі, що поросла зеленим буковим гущаком, мовчазно здіймаються вищерблені часом і негодою стіни Невицького замку. Ці невмирущі свідки середньовічного лицарства увібрали в себе багатий відгомін жорстокості феодалізму, народних мук і гордості боїв проти свавілля. Той відгомін навіяв чимало легенд про Невицький замок, про його будівництво, про жорстоких володарів. ПОВЕРТАЄМОСЬ на трасу і рухаємось на Ужгород.
13.2 км - починається м.Ужгород (F148, 12:30). Доїзжаємо до магістральної розв'язки і повертаємо на трасу М-08 у напрямку р. Уж (F149-F150, 12:39). перетинаємо ріку Уж.
16.3 км - повертаємо направо до озера Кар'єр. Тут заплановано ночівлю і купання (F151). На вечір по прогнозу злива. Тому купаємося в екзотичному з чистою і теплою водою озері і домовляємся оставити речі у барі, що розташований на березі. Нам пропонують ночівлю на тапчанах під навісами і збереження рюкзаків на час екскурсії по Ужгороду. Вартість ночівлі - 20 грн за ніч (тапчан та матрац). Оставляємо речі і вирушаємо на екскурсію по Ужгороду. Ужгородський замок: привид боротьби та кохання Ужгородський замок приховує безліч таємниць. Підземні ходи з’єднують його з іншими закарпатськими палацами, а вночі замком блукає Біла Діва… Замок зведено на краю крутого схилу, тому одна з його стін фактично височіє над прірвою. Північна частина споруди розташована на такому карколомному схилі, що ворог жодного разу не пробував атакувати фортецю з цього боку. Ужгородський замок — справжня бойова твердиня, яка бачила чимало битв та облог. Ця сувора споруда має лише два поверхи, її стережуть грізні квадратні вежі, а зверху на туристів похмуро споглядають отвори бійниць. Товщина стін сягає 3 метрів, а фортифікаційні укріплення продумані з ретельністю генія. Навіть якщо ворогам вдавалось подолати міцну замкову стіну, захисники фортеці могли продовжувати оборону. Оскільки замок служив за сховок не тільки аристократії, але й чисельним городянам, під ним розташовані глибокі каземати. У підземеллях можна також побачити в’язницю та кімнату для тортур. Тілки но повернулися з екскурсії - починається обіцяна злива. Розміщення за невеличку плату у барі виявилося дуже доречним, тим паче що навколо територія густо заселена і важко знайти місце, де можна на ніч безпечно оставляти велосипеди. Ну і ночівля під навісом на тапчанах під шум дощу була приємною та романтичною!

6 день 11.08

Пройдено 61.7 км
З них грунтових доріг 0.7 км
Набір висоти 485 м
Скидання висоти 432 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523161/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=sxgvkgfkefjfyurw
Відеофільм: https://youtu.be/cwcelYHI0rw


Примітка: на жаль кількість гіперпосилань на цьому сайті обмежена двохстами - для переглядання фото 6-15 днів прохання заходити в Карпаты велопоход 4 кс 2016)


0.0 км - о 09-15 стартуємо з місця ночівель біля озера (F152, 09:15). Перед виїздом на трасу М-08 запасаємося вітамінами - тут багато кущів ожини (F153, 09:24). По трасі М-08 у напрямку на Мукачево.
4.5 км - кільце, де стикуються дороги М-08, М-06 та вул.Гагаріна м.Ужгород (F154, 09:43).
8.0 км - вказівник - Мукачево 33 км. Продовжуємо рух по трасі (F155, 09:53), (F156-157, 10:04).
27.8 км - проїжджаємо с.Ракошино (F158, 11:47).
36.5 км - м.Мукачево (F159, 12:22), повертаємо праворуч на трасу М-24 (F160, 12:26). Мукачевський замок видно здалека (F161, 12:29), він розташований на великому пагорбі.
39.0 км - ми на Замковій горі біля Замку Паланок (F162, 12:45). Далі - екскурсія в Замок. Для екскурсії потрідно не менше 2-х годин На південному заході сучасного Мукачева знаходиться унікальний та славетний замок «Паланок». Замок є цінною історичною та військово-архітектурною пам’яткою не лише Закарпаття, але й Європи. Паланок входить до п’ятірки найкращих замків такого типу, що зберіглися у Європі. Після екскурсії рухаємося по Мукачево вулицею Ілони Зріні (F163, 15:13).
42.3 км - зупиняємося біля веломагазину для заміни підшипників переднього колеса Влада. Перед цим ми зупинилися біля СТО та розібали колесо. Кульки виявилися з раковинами (це після капремонту в Одесі). Керівнику походу випала доля бути й ремонтувальником. Приемна несподіванка - в магазині за 1000 грн можна придбати сидіння Brooks в чудовому стані. Купляю (на щастя маю запас коштів). Одразу встановлюю на велосипед - дуже хочеться одразу зацінити цю брендову штуку! Нарешті ЗАКІНЧИЛИ З РЕМОНТОМ. Далі в путь через центр Мукачево - Федорову площу (F164, 16:23), звідки по вул.Духновича що після ж-д переїзду переходить в вул.Підгорянську виїжджаємо на трасу Т-07-39.
49.4 км - с.Чинадійово (F165, 16:53).
52.3 км - Еккурсія по замку (F166, 17:43) Чинадієвська фортеця, сувора, кам'яна, всього з двома кутовими вежами, з метрової товщини стінами, зведена в XIV столітті бароном Перені. (Іноді називається цілком конкретна дата побудови: 1450 рік). Твердиня була центром Чинадійовської домінії. У 1657 році фортеця була значно пошкоджена польськими військами графа Любомирського. В 1670 р. твердиня переходить у власність родини Ракоці. Саме цей факт дозволив теперішньому орендатору споруди, художнику Йожефу Бартошу прив'язати до замка у Чинадійовому найвідомішу жінку Мукачева - мужню хорватку Ілону Зріні. Начебто легендарна захисниця Паланка саме в цих стінах вперше побачила своє кохання - юного (на 13 років молодшого за Зріні) угорського графа і ватажка антигабзбурзького руху Імре Текелі. Ілоні було 39 - і заради 26-річного Імре вона зреклася маєтків і титулу. Замок же от-от з незрозумілого "Сент-Міклош" отримає назву "Замка кохання".
55.0 км - виїжджаємо на трасу М-06. Попереду у нас ще один замок. У ньому розташовано санаторій "Карпати".
58.5 км - Замок. Екскурсія. Цей палац був побудований графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у 1890—1895 роках. Коло палацу був розбитий чудовий сад-дендрарій (нині Парк санаторію «Карпати») із декоративним озером у центрі. Висаджені рідкісні породи дерев — самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня (сакура), розовий бук, італійська глиниця; чагарників — дойція, гортензія тощо. Сам мисливський замок побудований у неоромантичному стилі, що поєднує романські та готичні мотиви. Оригінальність палацу ще й у тому, що він має 365 вікон (кількість днів у році), 52 димоходи 12 входів (як у році місяців). Замок прикрашений багатим декором (барельєфи, флюгери, вітражі) на тему родової геральдики графів Шенборнів; діє баштовий годинник з курантами. У палацовому парку встановлені закладний пам'ятний знак (з написом угорською мовою) і дві скульптурні композиції — «Олень» і «Ведмедиця з ведмежатком». Обриси викопаного наприкінці XIX століття ставка (за задумом власника парку) умовно відтворюють карту Австро-Угорської імперії. Пора шукати місце для ночівлі. Вертаємось трохи назад і знаходимо місце під ночівлю в західній частині санаторію "Карпати" (F169).

7 день 12.08.16

Пройдено 38.5 км
З них грунтових доріг 19.1 км
Набір висоти 1500 м
Скидання висоти 221 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523162/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=rzgweyejkcboukak
Відеофільм: https://youtu.be/3auNxyGJCPk


0.0 км - о 09-00 стартуємо з місця ночівель біля санаторію "Карпати" (F169).
1.0 км - вертаємось на трасу М-06 (F170, 09:07).
2.74 км - перетинаємо кордон зі Свалявським районом (F171, 09:15).
3.5 км - розвилка на Сваляву (F172, 09:18). Далі по мосту через р.Латориця можна рухатись на Сваляву, але у зв'язку з тим, що накрапає дощ і вночі йшов дощ, вирішуємо їхати по трасі. Якщо дощ підсилиться - прийдеться робити крюк по асфальту. Їдемо по трасі - дощ підсилюється (F173, 09:36), (F174, 09:41), (F175, 10:23), (F176, 10:33). 16.1 км - дощ трохи вщухає (F177, 10:38). Розвідуємо наявність мосту. Міст є. Треба перебратися через дорожнє огородження (перетаскуємо велосипеди), далі переправитися через р.Латориця (F178, 10:41) та р.Віча (F179, 10:45) по мостам. Потім по тунелю проїжджаємо під залізницею, а рухаючись через станцію Неліпіно (F180, 10:52) попадаємо на дорогу, що йде вздовж залізниці і скорочує путь на Воловець (на випадок дощу). Тут є магазин (F181, 11:29) і кафе. Вирішуємо підкрепитись. Далі рухаємось селом (F182, 11:33).
19.3 км - переїзд через залізницю (F183, 11:39). Село закінчилось, ще трохи асфальту (F184-185, 11:29), потім гравій.
23.2 км - розвилка на Воловець (міст через р.Віча) по грунтовках (F186, 12:01), чи по нашому маршруту на г.Стій. Дощ вщух, і хоча ще досить сиро, після консультації з місцевим водієм вирішуємо рухатись на г.Стій по маршруту. Через 100 м після розвилки дорога повертає праворуч і веде через дачне містечко Вовче (F187, 12:17). Тепер рухаємось вздовж ріки Ждимир.
26.1 км - в кінці селища будиночок лісників та шлагбаум (F188, 12:39). Для велосипедів це не проблема, рухаємось далі. Дорога вже гірська з осипом та грязюкою після дощу (F189, 12:49).
28.7 км - тут в ріку Ждимир впадає річка Чистий Звір. Тут краще запастися водою - далі води може не бути. Дорога значно крутішає і повертає від ріки на північ (F190, 13:20).
29.2 км - підйом крутішає (F191-192, 13:33).
29.8 км - продовжуємо рух крутим серпантином дороги (F193-194, 13:52). Долаємо відмітку 800 м над рівнем моря (F195, 14:51, F196, 14:53). На невеличкому рівному п'ятачку на повороті дороги (F197, 14:55) влаштовуємо обід (F198, 15:26). Після обіду долаємо останній серпантин дороги (F199, 16:14). 33.8 км - знову шлагбаум (F200-201, 16:35), на цей раз відкритий. Ще сотня метрів - і ми виїжджаємо з зони лісу (F202-203, 16:41). Дорога на певний час виположується, але попереду видно підйом (F204, 16:46). Крупна осип примушує шукати стежини у траві біля дороги - тут рухатися легше (F205, 16:46).
34.3 км - на фото (F206, 16:55) вид на пройдений від лісу путь.
34.6 км - (F207-208, 17:30) - крутизна схилів тут найбільша.
34.9 км - подолали відмітку 1300 м над рівнем моря (F209- 210, 17:54).
35.4 км - вершина Зенева (1365 м).
36.9 км - рухаємось траверсом гори Стій - дорога начеб то розрізає вершину навпіл (F211, 19:09). Шукаємо відмічені на карті родники, але на жаль доступ до них по дуже крутих, вкритих чорницею схилах. Стежини не знаходимо.
38.5 км - серпантин дороги повертає круто на гору Стій і сходиться з дорогою від колишньої військової бази. Там є джерело. Ставимо на розвильці табір. Висота ночівлі 1450 м. (F212). Двоє учасніків йдуть до джерела для поповнення запасу води.

8 день 13.08.16

Пройдено 45.8 км
З них грунтових доріг 23 км
Набір висоти 723 м
Скидання висоти 1712 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523163/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=bnlmjfcmkjllbbtj
Відеофільм: https://youtu.be/sLEgBesY1ss


Ця ніч була самою холодною за час нашої мандрівки. Готували на примусах - дров тут немає. Досить сильний вітер. Вночі температура спадала до мінуса, вранці малюнки морозу прикрашали наші намети та навколишній рельєф.
0.0 км - о 09-19 стартуємо з місця ночівель під г.Стій. На фото (F213, 09:19) - вид на пройдений путь. Далі підйом на вершину (F214-215, 09:24) 1.1 км - бетонна споруда. Звідси можна траверсувати вершину. Вибираємо варіант сходження (F216-217, 10:03).
1.6 км - нарешті вершина! Ми на найвищій вершині Боржави - горі Стій (1681 м) (F218-221, 10:16). Фотографуємось.

Стой (Стій) (Stohy) — найвища вершина масиву Полонина Боржава (Висота 1681 м.), лежить на південному відрозі масиву у межах Закарпатської області.
Західні схили — круті, в нижній частині вкриті буковими пралісами з поодинокими деревами ялини і ялиці, вище смуги лісів — значні площі чорничників. Південні і східні схили пологіші, вкриті ділянками луків — полонинами. На західних схилах розташовано заказник державного значення Росішний.
На північних узбіччях гори є котел льодовикового походження.
Південні схили гори — пологі ділянки (вкриті переважно травостоєм з щучника дернистого і біловуса), та крутосхили, вкриті криволіссям. Північні схили спадають крутими скелястими урвищами. Тут зростає ряд рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України: сосна кедрова, жовтозілля карпатське, наскельниця лежача, ломикамінь моховидний тощо.
За часи Радянського Союзу на вершині було розташовано військову РЛС. Пізніше станцію було демонтовано.

Тепер - спуск. Але спуск поступовий (F222-223, 10:21) по хребту, що з'єднує гори Стій, Великий Верх та Гимба. Тому спуски будуть чередуватися з підйомами. Краєвиди відкриваються неповторні! На фото (F224, 10-22 - F229, 11:00) можна прослідкувати шлях траверсу.
4.6 км - вказівник на маршрути (F230, 19:09) до Гимби (4 км) та водоспада Шипіт 5 км.
5.3 км - розвилка на г.Великий Верх. Траверсуємо схил Великого Верху. Сходження на гору у нас не заплановано. Пройшовши зарослою на крутому схилі стежиною (F231-232, 11:53) виходимо на дорогу (F233, 12:12). Тут знову встановлено вказівник на різні туристичні маршрути (F234, 12:16). Рухаємось у напрямку г.Мала Гимба - спуски чередуються з пішохідними підйомами (F235-236, 12-33).
7.8 км - ми на вершині Мала Гимба (1416 м) (F237-239, 12:38). Попереду перед нами остання вершина запланованого траверсу Боржавського хребта - г.Гимба (F239-240, 12:49). Долаємо останній птдйом (F241, 12:50).
8.6 км - вершина Гимба (1498 м). Ту Рай парапланеристів. На жаль ми досі не зустріли жодної групи туристів, не говорячі вже про велотуристів. Але на Гембі багато відпочиваючих з різних туристичних баз ну і сервіс для парапланеристів працює з повною потужністтю.
Не затримуємося довго на вершині - треба спускатися до водоспаду Шипіт, там нас чекає обід у дитячому альпійському таборі. Спуск крутий (F243, 13:30 - F246, 13:57). Треба бути обережним. Де інде спускаємося пішки. Треба остерігатися і автомобілів, що возять туристів на гору.
10.4 км - верхня частина крісельної дороги. Сюди приїздять вже й любителі екстримального спуску на велосипедах. Через 100 м наблюдаємо старт групи велоектремалів по маршруту що крутими серпантинами веде прямо до дитячої альпійської бази (на (F247, 14:02) - від канатної споруди вліво). Вирішуємо не випробувати долю, а спускатися по серпантинам дороги, яка хоч і довша, але значно безпечніша. Спускаємось (F248, 14:04 - F251, 14:25) по осипній дорозі до траси в с.Пилипець (F252, 14:28).
Далі вздовж р.Плошанка їдемо до альпійської бази наших знайомих. На жаль минулої краси від водоспаду Шипіт вже немає - тут базар і платний вхід.
17.0 км - нас спасає від сплати наявність дитячого табору, куди ми направляємось (F253, 16:42). Останні два дні були важкими. На таборі можна попрати білизну та трохи помитися. Обідаємо та відпочиваємо. Подякувавши володарям табору направляємося на "базар" (F254, 17:10) а потім на водоспад (F254, 17:15).
Лишаємо це туристичне містечко (F255, 17:22) та рухаємось на схід до перетину з трасою Т-07-18. 24.0 км - виїжджаемо на трасу. Фото школи з двома чи то скаутами, чи то піонерами (F256, 17:43) і далі по трасі (F257-259, 17:47) перетинаємо а потім рухаємося вздовж річки Рипенка (F260, 17:50). Далі дорога неодноразово перетинає цю річку і йде у південному напрямку (F261, 18:26).
32.5 км - дорога разом з річкою повертає на схід.
34.5 км - дорога повертає на південь в с.Репинне.
42.4 км - у с. Сойми перед мостом через р.Ріка круто повертаємо на північ (F262-263, 19:16) і по павому (ор) берегу ріки їдемо у напрямку с.Майдан, підшукуючи місце для ночівлі. Шукати довго не приходиться.
45.1 км - на північній окраїні села Сойми повертаємо біля церкви у напрямку річки Ріка і через 400 м чудові стоянки на березі (F264, 19:31). На протилежнобу березі - скельні береги. І хоча ми майже біля села - тут затишно і зручно ночувати. При необхідності в місцевих жителів або в магазині можна зарядити акумулятори.


9 день 14.08.16

Пройдено 29.7 км
З них грунтових доріг 13.5 км
Набір висоти 890 м
Скидання висоти 517 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523164/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=tykiosxeucmqdjcr
Відеофільм: https://youtu.be/n5UlCAm5daw

Зранку купалися в річці, прали речі. Сонячна погода зранку надала можливість швидко висушити одяг.
0.0 км - о 11-30 стартуємо з місця ночівель і біля місцевої (F266, 11:38) церкви повертаємо по маршруту направо на трасу Р-21.
3.6 км - перетинаємо річку Голятинка (F267, 11:47) у с.Майдан.
9.0 км - с.Верхній Бистрий (F268, 12:08).
13.3 км - у селищі Лопушне повертаємо з траси Р-21 (F269, 12:41) вправо (F270, 12:42) на міст через р. Ріка і далі рухаємось вздовж ріки Лопушна. Село Лопушне дуже довге. Вказівник на повороті вказує, що до села 5 км, а насправді вже за поворотом - село, як сказали нам місцеві мешканці.
16.5 км - цікавий напис на красивій дерев'яній хатинці: "Хтось марив небом, хтось двобоєм, Хтось допливав до островів… А нам судилося з тобою стежки топтати лісові" (F271, 13:28). Далі рухаємось понад самою річкою (F272, 13:31). Шукаємо хрест, на який вказали місцеві - там треба повернути праворуч.
17.2 км - хрест, звертаємо на грунтову дорогу, що йде вправо і рухаємось по ній на підйом (F273, 13:43). Дорога спочатку йде серпантином, а потім по хребту.
19.0 км - пересікаємо відмітку 800 м над рівнем моря (F274, 13:57). Набираємо ще трохи більше 100 м (F275, 14:26). Тут можна знайти місця для ночівлі. А ми продовжуємо рух далі (F276, 14:31).
22.8 км - ліворуч біля дороги цікава кам'яна фігура (F277, 15:05). Далі останній крутий серпантин (F278, 15:06). Пройшовши по ньому близько сотні метрів бачимо вказівник на Синевирське озеро (F279, 15:07). Трохи далі бачимо цю стежину (F280, 15:08) і звертаємо не неї (F281, 15:11).
Стежина виводить на галявину (F282, 15:14). Тут зустрічаємо працівників тов. "Карпатські стежки". Вони рекомендують звідси піднятися на терасу, що знаходиться вище і по ній рухатися далі.
23.1 км - підйом дуже крутий, котимо велосипеди і повертаємось за рюкзаками (F283, 15:20). Стежини тут ідуть терасами, і не дуже зрозуміло - чи стежини це взагалі… Спочатку ніби то нормальна стежина (F284, 15:39), потім завали з деревини (F285-286, 15:43), кам'яні розсипи (F287, 15:45), знову завали зі стовбурів дерев (F288, 15:48)… Далі рухаємося по суцільному помосту з різної деревини (F289-290, 15:53). А потім стежина майже зникає і йдемо по крутому трав'яному схилу (F291, 15:58), наприкінці якого півтораметрова ступінь заставляє витягувати нас один одного і допомагати дівчатам. Висота над рівнем моря 1181 м - мабуть далі вже буде зниження висоти. Вилазимо на вищу ступінь схилу і нарешті виходимо на рівне місце, але стежини тут не видно (F292, 16:24). На кордоні лісу бачимо щось схоже на бесідку (F293, 16:31) і направляємось туди (F294, 17:08). Розвідка під час обіду показала, що кращого путі сюди немає і наш вибір був найкращим. Люди мабуть тут ходять дуже рідко.
Під час руху орієнтувалися на вишку мобільного оператора, що знаходиться по курсу на озеро Синевір.
24.4 км - від бесідки вже є якась стежина, крута, завалена деревами (F295, 17:17), з відкритими склизькими коренями дерев (F296, 17:20) і ясна річ - щедро заболочена! (F297-299, 17:29). 24.7 км - нарешті виходимо в маленьке село з кількох хатинок (F300, 17:31). Тут і наш "навігатор" - вишка мобільного зв'язку. Звідси вже йде пішохідний маршрут, позначений на туристичних мапах. Село знаходиться на мальвничій полонині. Пересікаємо його (F301, 17:31), знову трохи занурюємося в ліс (F302, 17:38) і знову - полонина (F303, 17:42). Дорога стрімко спускається вниз (F304, 17:44). Але радіти рано - попереду досить перешкод у вигляді болота (F305-306, 17:48), дуже крутих схилів (F307, 17:51), іноди приходиться спішуватися (F308, 17:55). Треба бути обережним, і мати добрі тормози!
26.1 км - останній крутий спуск (F309, 17:56) і ми біля довгоочікуваного озера Синевир! (F310, 18:03). тут можна пофотографуватися і відпочити (F311-312, 18:15).

Голуба перлина темних лісів Озеро Синевир належить до семи природних чудес України. Кажуть, воно утворилось приблизно 10 тисяч років тому. Тоді бистрі річкові води стримали гори, перегородивши їм шлях на тому місці, де згодом утворилось озеро. День за днем, не зупиняючись, переливають свої потоки у Синевир чотири джерела. Прозорі і цілющі.
Розлили плесо аж на 7 гекарів. А посередині нього, наче зіниця ока, видніє невеличкий острів. Не дарма Синевир називають Морським оком Карпат. Голубою перлиною із висоти пташиного польоту видніє воно поміж гущі соснових лісів. Диво природи під назвою Синевир заховалось у горах на висоті майже тисячі метрів над рівнем моря. 22-х метрів сягають глибини озера. Глибшу північну та мілкішу південну частину розділяє підводний кряж. Цікаво, що Синевир ніколи не виходить зі своїх берегів – ні за бурхливих паводків, ні у час танення гірських снігів.
У дзеркалі Синевиру чарівливо відбивається вся врода Карпат. Вічна тиша і холодний спокій заколисують тих, хто спостерігаючи з берега, милується їх красою. Купатись у озері не можна. Та й сама природа застерігає сміливців, зберігаючи холод води навіть у найспекотніші дні літа. Зелені праліси довкола Синевиру – Національний природній парк, що оберігає унікальні види флори і фауни. Це край недоторканої лісової природи. Тут ростуть старі 150-літні сосни і смереки. А 38 видів рослин і 20 видів тварин занесені у Червону книгу України. В озері плаває форель: озерна, струмкова і райдужна. А берегами бродять ведмеді, шукаючи поміж кущами ягід. На березі Синевиру ви побачите дві статуї. Височенні дерев’яні Синь і Вир – символи невмирущого кохання, що колись розлилось соленими струмками посеред карпатських схилів.
Відпочивши обїжджаємо озеро по правій стороні на протилежний берег. По дорозі є обладнане джерело - можна запастися водою (F313, 18:36). Доїжджаємо до шлагбаума (вхід тут платний, але ми ж виходимо!) і попадаємо на "базар" (F314, 17:31). Колись був тут з групою дітей на "Стежках героїв" - так от у травні тут набагато цікавіше! Озеро дуже висохло і чогось не вистачає… (F315, 18:38).
На базарі можна скоштувати різних Карпатських ласощів, але кава у кав'ярні і навіть чай - ну дуже дорогі! Так що тут не затримуємося і вирушаємо далі (F316, 19:23). Дорога асфальтована і спуск крутий, не забуваємо, що тут вже є транспорт!
28.2 км - доїжджаємо до р.Слобода (F317, 19:25) і повертаємо направо (F318, 19:26) у напрямку на селище Синевирська поляна. Починаємо шукати місце для ночівлі. Тут дуже багато обладнаних стоянок. На одну з них ми і завітали, але попереджувальні плакати про платність послуги заставила нас проїхатись далі.
29.5 км - знаходимо обладнану стоянку, але місток до неї змило рікою. переправляємося вбрід (F319, 19:49). Думаємо - тут нас ніхто не потривожить, і плакатів з розцінками тут немає! Прогноз на ніч невтішний - тому добре обладнуємо ночівлю, велосипеди складаємо під бесідкою і накриваємо тентом. Розпалюємо вогонь щоб зігрітися та зварити їжу (F320).

10 день 15.08.16

Пройдено 41.7 км
З них грунтових доріг 11 км
Набір висоти 544 м
Скидання висоти 779 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523165/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=xavesotkifjbdeoc
Відеофільм: https://youtu.be/K-7u8FH8VV8


Всю ніч йшов дощ, іноді злива. Намети "Ханах" не підвели нас і на цей раз. Зранку дощ трохи вщух (F321, 09:04). Вилазимо з наметів і бачимо, що на нас чекає переправа через ріку, що за ніч значно підняла свій рівень… Досвід зборів на Кавказі з Романтиком у 2013 році тут виявився досить доречним. Шукаємо місце, де ріка найширша і має меншу глибину. В результаті поснідавши і зібравши речі вдало долаємо перешкоду (F322, 09:54).
0.0 км - рухаємось на південь у напрямку с.Синевирська Поляна (F323, 10:16). Але не подолавши навіть кілометра (F325, 10:59) вимушені зупинитися для серйозного ремонту - ламається стойка багажника у Віталія. Поломка така - що не підлягає ремонту - треба міняти стойку. Як ви вже знаєте - керівнику випала честь бути й ремонтником у групі, тому приходиться вирішувати цю проблему. На щастя через сотню метрів попереду бачу людину, що активно будує хатину (F326-327). Маю досвід будівництва і інтуіція підказує - ця людина має все, що потрібно для виготовлення запчастини. Спускаюся зі схилу і знайомимося з чоловіком. Вислухавши про нашу проблему він не довго думаючи знаходить у дворі металеву полоску і трохи попрацювавши болгаркою та дреллю віддає нам готовий, такий необхідний елемент. На все про все - ремонт і привал зайняв хвилин 30 (F324, 10:58).
Продовжуемо рух по с.Синевирська Поляна (F328, 11:16) по трасі Т-07-24, проїжджаємо Синевирську Поляну (F329, 11:58). Дощ то підсилюється то вщухає.
13.0 км - траса Т-07-24 закінчується і переходіть в трасу Т-07-20, що йде з Міжгір'я.
15.0 км - проїжджаємо центр с.Синевир (F330, 12:27).
20.8 км - проїжджаємо с.Негровець (F331-F332, 12:42). Фотографуємось перед с.Колочава (F333, 12:56). На привалі падає велосипед Наталі - в результаті об бордюр ламається тормозна ручка… Ну що сьогодні за день такий - дощ і ремонти, ремонти… Відремонтувати ручку також неможливо - треба міняти на нову. Магазинів немає. Пробуємо шукати у місцевих жителів. На наше щастя - трохи попереду бар з прокатом велосипедів! Рушаємо туди.
25.2 км - ми в барі і надовго. Спочатку чекаємо хазяїна прокатних велосипедів, що тільки но поїхав проводити екскурсію в місцевий музей. Колочава велике туристичне село - тут багато є цікавого. Наприклад музей меморіал колочаївським воїнам-інтернаціоналістам, меморіал воїнам першої світової, пам'ятник вівчарю та інші. Виходіть сонце - успіваємо посушити намети і тент. Але зі сторони озера Синевір повзе щось чорне та страшне… Ось і хазяїн з'явився, познайомилися. Знайшов нам аж дві тормозні ручки. Ремонтуємо велосипед Наталі. Але тут розпочинається так злива… мабуть з відра менше льє. Ледве підтягнули велосипеді углуб веранди - вітер, мов іграшкові розкриває тяжкі ковані ворота (F334, 14:58). Розуміємо, що з ремонтами нам просто повезло - інакше негода могла нас застати десь на підйомі на перевал Прислоп… Вирішуємо, щоб не гаяти час - пообідати. У ресторані багато іноземців. І є маленький історичний музей. Дивимося і знімаємо. Близько 16 години дощ нарешті вщухає - вирішуємо рухатись далі (F335, 16:12). У центрі цікаві будиночки та багато туристичних вказівників (F336).
25.6 км - траса Т-07-20 повертає направо. Ми рухаємось прямо по вул.Шевченка та повертаємо на вул. Дружби, що йде вздовж р.Брадулова. Від дороги йдуть марковані туристичні маршрути вправо на г.Сигланский (1563), а трохи далі на г.Стримба (1719).
31.5 км - кінець асфальту. Поряд є став, на що вказує величезний бігборд (F337, 16:33). Починається підйом на пер.Прислоп. Є два маршрути - туристична стежина, і дорога. Розвідуємо стежину - вона більш пряма. Але стежина перетворилася у ріку. Приймаємо рішення рухатись по дорозі, хоча стан її навіть на початку заставлє задуматись… Це суцільне каміння перемішане з жирною грязюкою (F338, 17:13). Дорога робить круті серпантини, але від цього не легше - стільки грязюки не брали на себе наші велосипеди ще ніколи… І все це месиво треба тягнути вгору та періодично відшкрябувати… Стан дороги можна оцінити з фото: 33.7 км - (F339, 17:57)
33.9 км - (F340, 18:01)
34.9 км - (F341, 18:45)
А ось нам на зустріч (F342, 18:49) грейдер - він для нас вирівняв дорогу! (Краще б він цого не робив…).
35.4 км - річка пересікає наш путь - можна трохи повідмиватися (F343, 19:06). Але це не так просто - грязюка вчепилася в наші велосипеди наче пиявка до тіла…
36.3 км - нарешті довгоочікуваний перевал Прислоп… (F344, 19:40). Тут є непогані місця для ночівель, навіть лавочки можна знайти, місця для вогнища.

Присліп — перевал в Українських Карпатах. Розташований на межі Міжгірського і Тячівського районівЗакарпатської області, на вододілі річок Тереблі і Тересви, між хребтами Красна (на півдні) та Стримба (на півночі). Висота — 836 м. Перевалом проходить автодорога місцевого значення, яка з'єднує села Німецька Мокра іКолочава. Дорога ґрунтова, важкопрохідна, годиться для гужового транспорту, мотоциклів або автомобілів повищеної прохідності. Взимку перевалом не користуються.

Але ми настроїлися на Німецьку Мокру і вирішили не відступати. Вказівник показує 4.5 км і 1.5 години для пішохода. Починаємо спуск. На щастя дорога вниз набагато чистіша - якщо велосипеди були б не такими брудними - можна швидко скотитися в село. Але жаліємо наших конів, щоб не стерти колеса тормозними колодками, та й ходова вся у багнюці - тому йдем донизу пішки (F345, 20:06). 41.0 км - в сумерках ми біля вказівника "Німецька Мокра" (назва відповідає повністтю). Через пів кілометра - магазин. Він ще працює. Закупляємося, просимо дозвіл на стоянку на газоні у подвір'ї магазину (F346). Хазяї люб'язно нам дозволяють, навіть відкривають кухню (вони строять готель) для приготування їжі. Ось так пройшов самий мокрий та ще й день ремонту техніки…

Німецька Мокра (Deutsch Mokra) — це австрійська частина поселення Мокра, що було засноване австрійськими поселенцями в 1700 роках за часів Австро-Угорщини. Після Другої світової війни село було перейменовано з Німецької Мокрої в Комсомольськ, а головну вулицю (єдину) було перейменовано в вулицю О. Кошового.


11 день 16.08.16

Пройдено 45.3 км
З них грунтових доріг 10.6 км
Набір висоти 388 м
Скидання висоти 706 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523166/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=daphozetbtpftsmt
Відеофільм: https://youtu.be/K-7u8FH8VV8


Сьогодні ранок розпочався з майстер-класу по розбиранню велосипедів і їх відмиванню у річці Мокрянка. Грязь з глиною просто в'їлася у всі деталі і вичищати приходиться кожну деталь. 0.0 км - стартуємо майже в обід. 1.0 км - нарешті! На 11 день маршруту зустріли першу групу велотуристів (F347, 13:40)! Дивно що в самий сезон - серпень місяць так мало спортивних груп туристів в Карпатах…
Поспілкувавшись - вирушаємо далі (F348, 13:46).
3.0 - кінець с.Німецька Мокра (F349, 13:50). З любов'ю зроблена стела вказує на наявність інвестицій в розвиток туризму в цьому досить далекому від цивілізації селі. Рухаємося далі (F350, 14:01).
5.6 км - міст через приток р.Мокрянка - р.Яновець. За мостом починається с.Руська Мокра.
8.1 км - міст через р.Мокрянка, переїжджаємо на правий орографічно берег ріки (F351, 14:34).
9.5 км - кінець с.Руська Мокра (F352, 14:40).
11.0 км - починається с. Усть-Чорна. На початку села ріки Мокрянка та Брустурянка вливаються в р.Тересва. Перейшовши через дві річки по мостам і сотню метрів вздовж р.Брустурянка можна знайти стежину на в.Кохання (825) і далі по хребту, що рзділяє ріки Тересва та Яблуниця до в.Темпа, а продовживши путь далі - попадемо на г.Стіг (1704) і нарешті на Близницю Велику (1881).
Але наш маршрут пролягає далі по долині р.Тересва.
12.5 км - стежина вправо веде на г.Мала Климова. Тут є чудова бесідка, де можна пообідати у компанії з місцевими коровами, які почувають себе тут господарями і обнюхують рюкзаки незваних гостей, зовсім не соромлячись… Після обіду вирушаємо далі (F354, 16:21).
19.4 км - вїжджаємо в с.Красна (F355, 16:39). Далі річка а разом з нею і дорога робить зигзаг (F356, 17:12), потім дорога пересікає приток Тересви - р.Красношурку. Село досить велике.
27.8 км - кінець с.Красне (F357, 17:21).
33.0 км - село Дубове (F358, 17:56), потім проїжджаємо с.Калини (F359, 18:50). Починаємо шукати місце для ночівлі.
45.1 км - по ліву сторону дороги бесідка та джерело. Вирішуємо зупинитися тут - далі все більше "цивілізації". Важко знайти рівне місце подалі від дороги, але тут приходить на допомогу місцевий мешканець і пропонує розбити нам табір у нього на дачному участку. Ми з вдячністтю приймаємо його пропозицію, тим паче що тут можуть нашкодити місцеві діти. Їжу можна приготовити на печі у сторожці а також заховати туди велосипеди (F360, 20:02).


12 день 17.08.16

Пройдено 63.9 км
З них грунтових доріг 0 км
Набір висоти 642 м
Скидання висоти 399 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523167/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=pcwwghedwkrrsknd
Відеофільм: https://youtu.be/3HNWaC7kAKw

0.0 км - стартуємо о 9 годині. Далі асфальт вздовж р.Тересва. Пролитаємо сходу - хочеться більше часу побути у Солотвино. Ось і с.Тересва.
17.3 км - рухаємось по трасі Н-09 до с.Грушово (F361, 10:40).
25.2 км - цікави міст з аркою (F362, 10:53).
25.7 км - проїжджаємо с.Нижня Апша (F363, 10:55).
29.8 км - нарешті с.Солотвино (F364, 11:13).
31.6 км - тут можна повернути вправо до солоних озер. Проїжджаємо великий базар (F365, 11:31)- видно,що тут процвітає туризм, багато відпочивальників, хоча погода не дуже радує.
33.0 км - вхід на солоні озера платний - 50 грн з людини. За ці гроші ти можеш цілий день купатися, користуватися тапчанами та бесідками і приймати скільки завгодно гарячий душ! Як для нас після "грязьових ванн" перевалу Прислоп - це дуже доречно і тільки за це можна сполатити 50 грн (F366)!
Купаємося в солоному озері - це не передати словами! Мабуть як на Мертвому морі! Вода досить тепла - рятуємось від холодної погоди на повітрі… Накрапає "курячий" дощ. Після купання створюємо чергу до душу - на щастя погода злякала більшість відпочиваючих, і тому чергу ми створили самі зі складу нашої групи. Робимо обід під грибками - парасольками…

Всім добре відоме в Україні селище Солотвино з унікальними солоними озерами, допоможе Вам відновити сили і насолодитися чарівною природою Закарпаття. Солотвино розташоване між двома районними центрами Тячів і Рахів на березі річки Тиса і знаходиться на межі кордонів України і Румунії. Через це маленьке селище проходить автомобільна траса Ужгород – Рахів. Хоча село Солотвино скромне за своїми розмірами, однак саме тут є цілісінький комплекс солоних озер, що допоможе Вам прекрасно відпочити і зміцними своє здоров’я. Озеро, яке знаходиться у Солотвино, має назву Кунігунда і є одним з найвідомішим на Закарпатті. Його глибина становить 1 – 8 м., а площа поверхні близько 800 м. Це озеро – солоне, вода з якого приносить велику користь всьому організму, зокрема шкірі. А це тому, що в цій воді висока концентрація солі ( приблизно 200 грам на літр), вона перевищує солоність морської води, тому не поступається цілющим властивостям Мертвого моря. Вода у цим озерах настільки солона, що буквально виштовхує тіло на поверхню, створює враження ніби людина невагома у цій воді. У водах цих озер є розчин багатьох важливих для здоров’я мікроелементів (йод, кальцій,калій, бром, фтор та ін.). Це, разом із мікрокліматом, чудово лікує хвороби шкіри і допомагає людям з такими захворюваннями як: радикуліт, артрит, бронхіт,астма, псоріаз,чоловічі та жіночі проблеми, алергія та ревматизм.

Ну що - хороше завжди колись закінчується - пора знову в путь! Рухаємось вулицею Спортивна (F367, 14:53) - вона ж траса Н-09. Дорога проходить вздовж кордону з Румунією. Проїжджаємо с. Біла Церква (F368, 15:03). Наближаємся зовсім близько до р.Тиса (F369, 15:05) - до кордону тут рукою подати.
44.0 км - містечко Великий Бичків (F370, 15:15).
47.0 км - перед мостом що перетинає приток Тиси ріку Шопурка закупляємо харчі в супермаркеті (F371, 15:54) і повертаємо ліворуч, рухаючись вздовж р.Шопурка.
50.0 - праворуч красива дерев'яна церква (F372, 17:29).
51.0 - починається ліс (F373, 16:35), далі хороша дорога (F374, 16:43) приводить до охайних тубаз (F375, 16:52), що розташовані на околиці с.Кобилецька Плояна (F375-1, 16:53). Наш маршрут нібито близько - але потрібно зробити кількакілометрову петлю через центр с.Кобилецька поляна, тому що схили тут дуже круті і не прохідні. Двічі пересікаємо р.Шопурка (F376 - F377, 17:05) и мы в центрі села (F378-379, 17:10).

Кобилецька Поляна - село, центр Кобилецько-Полянської сільської Ради. Розташована на місці злиття річок Крайньої і Шопурки, за 36 км від райцентру, за 12 км від автомагістралі Ужгород-Ясиня. З селищем Великий Бичків сполучена шосейним шляхом і вузькоколійкою. 3 усіх боків село оточене горами. Одна з них них має назву Кобила (1680 м).

59.5 км - вже іншим берегом ріки повертаємось, набираючи висоту по дорозі, що веде через хребет мимо г.Кобила до с.Косівська поляна. Часу достатнь - плануємо пересікти хребет, але тут знову поломка - рветься ланцюг у керівника групи (і ремонтника в тому числі) (F380, 18:41) . Є вижимка - пробую з'єднати ланцюг (поламався замок), але це не вдається. Відправляю групу шукати ночівлю і роблю спробу купити ланцюг у місцевих магазинах. На жаль там тільки "бренди" для "гірських" велосипедів як там написано по 40 грн… А в мене 9-тка… Нічого не поробиш - треба якось викручуватися. Виручає запасний замок Ірини - від 8-ки нормально підийшов! Чому раніше не спробували?


13 день 18.08.16

Пройдено 37.1 км
З них грунтових доріг 31.7 км
Набір висоти 971 м
Скидання висоти 1091 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523168/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=mbhqgbcrqdmslxzc
Відеофільм: https://youtu.be/ZRtmpIrW_HE

Поки ми з Віталієм розбиралися з ланцюгом інші учасники знайшли ось це місце для ночівлі (F381). Метрів 200 нижче є джерело.
0.0 км - виходимо о 9-50. Дорога на перевал, що веде на в.Кобила.
Унікальні дерева вздовж дороги навіть підписані (F382, 10:21). Є можливість зрізати серпантин дороги, але чомусь такі місця перекопані на виході (F38, 10:32). От Наталя і попалася на цьому! Рухаемося далі на підйом в основному пішки (F384-385, 10:50).
4.8 км - перевал (F386, 11:26). Метрів 400 позаду - стежина на г.Кобила (1177), на честь якої названо слище - Кобилецька Поляна. Тут є чудові місця для ночівлі. На сході внизу видно с.Косівська Поляна. Рухаємося далі (F387, 11:31).
5.1 км - досягаємо найвищої точки на перевалі - 861 м. Далі крутий спуск по серпантинам чудово відображений на фото (F388, 11:46), (F389, 11:49), (F390, 11:50), (F391, 11:54), (F392, 11:57).
8.6 км - дорога стає деделі гіршою - глибокі колії (F393, 12:03), крупна осип (F394, 12:13), та на рівнинних ділянках - глибокі калюжі (F395, 12:17) заважають рухатись вниз.
11.4 км - ось і початок селища (F396-397, 12:29). Далі крутий спуск до ріки Косівська (F398, 13:06). Після мосту повертаємо направо і рухаємось до розвилки.

Село розкинулося вздовж річки Кісва (Косівська), правої притоки річки Тиси, у вузькій улоговині й на схилах двох хребтів, які простягаються по обидва боки річки з півночі на південь — від головного хребтаСвидівецького масиву до Кузійського заповідного масиву і долини Тиси. На північний захід від Косівської Поляни височить масивна гора Кобила (1177 м). Неподалік від села розташовані два перевали місцевого значення: на північний схід — Рахівський перевал, на захід — Кобилецький перевал.

12.6 км - розвилка, ми сходили в магазин, тому від магазину вибираємся на верхню дорогу (F399, 13:27).
Починається другий за цей день підйом і навіть у цієї дороги є назва - Буркут вулиця. Оцінити якість дороги, а це в більшості гравійне покриття можна по фото (F400, 16:32), (F401, 16:38), (F402, 16:40), (F403, 17:00), (F404, 17:09), (F405, 17:13).
20.0 км - фрагменти кам'яного забору - можна відпочити. Набір висоти значно більший, ніж на попередній перевал, і ще треба підніматися. Відполчивши зрізаємо великий серпантин дороги (F407, 17:32).
Виходимо на дорогу - далі крутизна знижується, знову можна їхати, дорога траверсує схили г.Камінь (1148).
21.2 км - чудова бесідеа для відпочинку (F408, 17:45),. Зустрічаємо кілька велосипедистів, що стрімко долають круті схили. Це тренуються учасники веломарафону "Стежками Опришків", який на днях стартуватиме в Рахові.

Веломарафон «Стежками Опришків 2016» є аматорськими змаганнями, метою якого є пропаганда здорового способу життя серед широких верств населення, розвиток велосипедного спорту в Україні. Організатори – інформаційно-туристичний центр “Гуцульська світлиця”.
Продовжуємо рух на перевал (F409, 17:57).
23.3 км - нарешті перевал (F410-411, 18:12)! Висота над рівне моря 1053 м. Далі - на спуск! Знову круті серпантини (F412, 18:18), (F413, 18:26), і ось перші споруди передмість м.Рахова.
30.1 км - чудовий вид на м.Рахів (F414, 18:52), далі ще один крутий серпантин - і ми в центрі міста Рахів.
33.1 км - вул. Миру (F415, 19:18). Їмо піцу в місцевому кафе та знаходимо місце у парку біля залізничного вокзалу, на березі р.Тиса по вул.Богдана Хмельницького (F416). Цікаво, що на вокзалі дуже добре ставляться до туристів - вони там влаштовуються на ночівлю на карематах і в спальниках! Там же є туалет і можна набрати воду. Робимо екскурсію по нічному Рахову - чудове європейське містечко!


14 день 19.08.16

Пройдено 55.4 км
З них грунтових доріг 0 км
Набір висоти 810 м
Скидання висоти 540 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523169/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=mpkesgmpyjmpxszx
Відеофільм: https://youtu.be/JcluzQ_npZc

Використовуємо гостинність місцевої залізниці - миємось, бриємось (F418-419). Далі - в магазин за ланцюгом. Тут велоспорт дуже розвинутий і в магазині можна купити все необхідне (F417, 11:08). Міняю ланцюг. Наталі міняємо тормозні колодки - геть стерлися на карпатських спусках. До поїзду з Коломиї осталось 2 дні. Пройдений маршрут видався набагато складнішим, ніж ми уявляли. Крім того погода внесла свої корективи. Тому, щоб успіти на поїзд далі рухаємось по запасному маршруту по трасі на Коломию через Яблунецький перевал та Делятин.
0.0 км - стартуємо о 12:10. Рухаємось по трасі Н-09 (F421, 12:17). Дорога йде вздовж р.Тиса, яка потім розділяється і ми їдемо вздовж Чорної Тиси. Поряд проходить залізниця, але пересікає Чорну Тису і йде по іншому берегу (F422-423, 12:25). Рухаємось далі (F424, 12:29)
13.5 км - с.Кваси (F425-426, 12:54). Тут залізниця переходить вже на наш бік дороги. Селище довге та вузьке а навкруги гори (F427, 13:30).
17.1 км - залізниця знову тікає на інший берег ріки (F428, 13:41), а ми рухаємось далі. До Коломиї згідно вказівника осталось 100 км (F429, 13:41).
17.6 км - вказівник на Кваси (F430, 13:43), пьємо джерельну воду у Квасах. Можна скупатися. Звідсіля починаються пішохідні маршрути на г.Близниця та на Драгобрат. Рухаємось по трасі далі (F431, 13:59).
23.0 км - джерело, можна набрати воду (F432, 14:02).
24.5 км - цікаве місце - водоспад Труфанець (F433, 14:09). тут багато туристів і стоять автобуси.
Далі проїжджаємо с.Свидовець (F434, 14:43).
35.3 км - в Ясінях продовжуємо путь по трасі Н-09 вже вздовж р.Лазещина (F435, 16:13).
39.2 км - ось і с.Лазещина (F436, 16:21). Сюди ми неодноразово прибували взимку для сходжень на Говерлу та Петрос. Тут залізнична зупинка і остається трохи пройти до приюту Казьмещик.
Але нам треба далі. Дорога пересікає р.Лазещина та йде на північ.
41.3 км - підйом крутішає. А ось і вказівник на перевал Яблунецький (931) (F437, 16:34). Покидаємо с. Лазещина (F438, 16:50), і напруживши сили долаємо крутий підйом.
44.5 км - Яблунецький перевал. Тут проходить кордон з Івано-Франківською областтю (F439, 17:13). Роздивляємося цікавий парк з бесідкою та меморіалом на честь воїнів, що взяли цей перевал 26 вересня 1944 року… (F439-1, F440). Не можливо не походити місцевим базаром (F441, F442). Тут же і одноіменна турбаза - "Яблунецький перевал".
Нарешті все роздивилися і рухаємось далі (F443, 18:07).
52.2 км - вказівник на гірськолижний центр Буковель (F444, 18:14), пересікаємо р.Прутець (F445, 18:16). Тут повернувши наліво можна попасти на всім відому турбазу. Ми ж продовжуємо рух далі і ще двічі пересікши вже р.Прутець Яблунецький, перед с.Татарів знаходимо чудове місце для ночівлі (F448) біля ще гарнішого джерела (F447)!


15 день 20.08.16

Пройдено 71.2 км
З них грунтових доріг 0 км
Набір висоти 350 м
Скидання висоти 780 м
Фото дня: https://fotki.yandex.ru/users/alekhan61/album/523170/
Трек: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=lcqdpkgoowpxrjju
Відеофільм: https://youtu.be/-Uzo0-VGy2w


Сьогодні останній день подорожі. В м.Коломия нас чекають наші друзі. Готуємо сніданок, сушимо тенти наметів (F449). Саша облагорожує джерело, з любов'ю обложивши накруги камінцями. Хтось придумав цікавій спосіб розбити одну струю аж на п'ять, всього навсього поставивши на трубу зверху наповнену пластикову пляшку! Просто справжній фонтан вийшов!
0.00 км - о 9:30 стартуємо, навколо є старе кладовище часів 1-ї світової (F450, 09:30). Проїжджаємо с.Татарів (F451-452). З Татаріва дорога вже йде вздовж р.Прут.
6.5 км - кінец с.Татарів (F453, 09:53). Тут, де дорога круто повертає на схід, починається стежина на г.Ліснів (1257), а далі проходить біля маленької каплички, що розташована прямо на хребті і піднімається на г.Куніклива. У 2013 році тут фінішували Всеукраїнські змагання "Стежками Героїв", і ми з командою "Вершина" спускалися, від каплички до Татаріва вже вночі здолавши пішки в цей день 42 км …
12.0 км - проїжджаємо с.Микуличин (F454, 10:08). Далі дорога пересікає р.Прут (F455, 10:11) і трохи далі р.Прутець Чемерівський.
17.0 км - закінчилося с.Микуличин (F456, 10:25). Попереду відомий курорт Яремче (F457, 10:27).
21.8 км - робимо екскурсію по Яремче (F458-459). Яремче - дуже красиве містечко (F460-462).
25.6 км - зліва по ходу дерев'яна церква (F463, 12:02).
29.0 км - кам'яна стела з гербом курорту Яремче (F464, 12:12). Позаду Яремче, а попереду друге велике містечо Делятин (F465, 12:13).
34.8 км - дорога проходить над залізницею (F466, 12:43).
35.9 км - розвилка на Івано-Франківськ наліво по трасі Н-09. А нам рухатися прямо (F467, 12:49). Якщо вірити вказівниу - залишилось 32 км до Коломиї. Рухаємся по вул.Тараса Шевченка по дуже крутому підйому (F468, 12:57). Це дорога Т-09-05, яка йде на схід на Коломию. На виїзді з Делятина чудове місце для відпочинку (F469-470, 13:10). Нарешті виповзли на гору. Якість дороги тут бажає бути кращею (F471, 13:18).
42.0 км - вїжджаємо в м.Ланчин (F472, 13:23), (F473, 13:41).
51.8 км - яскравий меморіальний комплекс українським воякам різних часів (F474, 13:58).
53.8 км - Ннас вітає писанкова Коломийщина (F475, 14:07)! Ми вже майже на місці (F476, 15:10)! Проїжджаємо кільце в Шепарівцях (F477, 15:11) і фінішна пряма…
65.6 км - нас вітає місто Коломия (F478, 15:21). І - от невдача - прокол у Вадима… Міняємо камеру і ще трохи проїхавши містом (F479-480, 16:02) зустрічаємся з нашими знайомими пластунами. Мандрівку закінчено - нас чекає душ, царський обід (F481) та цікава екскурсія (F482) по чудовому святковому містечку Коломия, якому сьогодні виповнилося 775 років!

Коломия – одне з найцікавіших, найкрасивіших і найзатишніших міст у Західній Україні. І одне з найбільших (61 тисяча людей – для Заходу це - о-го-го!) Отже, Коломия. Ходити вулицями міста дуже приємно і цікаво, тому що тут збереглася неабияка кількість цінних зразків австро-угорської архітектури. Слід зауважити, що переважна більшість будівель знаходиться у гарному стані, вони відреставровані і відремонтовані, що для нашої країни, погодьтеся, надзвичайна рідкість.



Підсумки походу
Маршрут пройдено успішно усіма учасниками у встановлені терміни. Сумарний набір висоти склав більше 11000 м, а протяжність грунтових доріг більше 150 км, що відповідно до Методики категорування велосипедних походів, затверджених Президією ФСТУ, відповідає вимогам, що пред'являються до походів четвертої категорії складності.
Пройдено найбільшу полонину Українських Карпат – Полонина Руна. Сходження пройдено по маршруту першопроходження велотуристами (Ми не знайшли звітів з веломандрівок за цим маршрутом). Здійснено сходження на найвищу точку Боржави – гору Стій теж по не традиційному маршруту (Одесити цим маршрутом ще не ходили). Пройдено траверс гори Великий Верх та здійснено сходження на гори Мала Гимба і Гимба.
Підйом на озеро Синевир теж відбувся не по традиційним маршрутам. Остання частина являла собою малохожену стежину з завалами та крутими підйомами та спусками.
Не дуже складний перевал Прислоп прийшлося долати після сильної зливи. Було дуже сильне налипання грязі. Обійти по траві майже ніде не було можливості. Тому навіть спуск, де дорога була кращою, прийшлося долати пішки, щоб не вивести із ладу велосипеди.
Наприкінці маршруту пройшли класичні перевали 4-5 кс – Кобилецький та Рахівський.
Всі учасники групи показали високі фізичні та технічні якості, тому похід пройшов без падінь і травм. На складних схилах група працювала злажено, чоловіки допомагали дівчатам витаскувати рюкзаки та велосипеди.
Технічний стан: заміна підшипників переднього колеса (вел. «Азімут»), поломка кріплення багажника у Віталия Нєкрасова (зробили зі сталі нове), поломка замка ланцюга (замінили 9-швідкосний на 8-ми), та пару проколів.
Крім спортивної частини було відвідано багато цікавих пізнавальних місць – вони детально описані у розділах: “Відомості про район подорожі” та “Ідея походу”.

Фінанси
Вид витрат______________________________На одного участника, грн______________На группу, грн
1 Електричка Б-Дністр – Одесса та назад____________21_____________________________126
2 Поїзд Одеса-Ужгород (до Стрия) ______________170____________________________1020
3 Поїзд Чернівці – Одеса (з Коломиї)________________170____________________________1020
6 Харчування, газ, електробатареї__________________300____________________________1800
7 Інше___________________________________________50____________________________300
Всього:________________________________________711____________________________4266



Література
1. Для підготовки маршруту використовувалися звіти з сайту http://shatuny.narod.ru
2. Книга «По родному краю», Виктор Шевчук, Одеса 2007.
3. Звіт про похід 4 кс по Карпатам. Кер. О.Шевчук, 2010
https://yadi.sk/d/-TlbGMl-sSBHu
4. Звіт про похід 4 кс по Карпатам , кер.Ушаков Олександр, 2012.
https://docs.google.com/file/d/0B_OtAss ... edit?pli=1
3. Матеріали різних сайтів (див опис району подорожі з посиланнями).
4. Матеріали сайту: http://www.hllab.dp.ua/Tour/index.htm

Для підготовки маршруту, треку та для написання звіту (Мапи) використовувалася програма Vantage Point (останню версію якої можна скачати безкоштовно на сайті виробника) та мапи туристичні та Генштабу СССР, які можна скачати тут: http://www.hllab.dp.ua/Tour/index.htm
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
addonis
* * * * *
Повідомлень: 1244
З нами з: 26.4.11 12:49
Skype: Klimenko Andrew
Стать: чол
Звідки: Киев, Оболонь

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення addonis » 3.2.17 10:56

крутизна підйому дуже велика, і мабуть тут велотуристи ще не ходили
Маршрут знову нетрадиційний з долини ріки Вича з району містечка Вовче – одесити (не знаєм щодо інших) тут ще не ходили
Вот любят категорийщики пестрить такими словами как "первопрохождение"
Какой смысл данных строк? Вы думаете до вас никто не ездил здесь? Люди везде ездят и ходят :roll:
http://klimenkoam.livejournal.com/

Аватар користувача
AlexGer
* * * * *
Повідомлень: 1681
З нами з: 10.3.13 02:05
Стать: чол
Звідки: Киев, Лівобережна

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення AlexGer » 3.2.17 12:27

Spoiler
Show
Вот любят категорийщики пестрить такими словами как "первопрохождение"
Какой смысл данных строк? Вы думаете до вас никто не ездил здесь? Люди везде ездят и ходят :roll:
А мене більше цікавлять великі червоні літери "туристичний спортивний похід
ЧЕРВЕРТОЇ категорії складності
"
В середньому менше 50км та менше 800м набору в день, це при 23% ґрунту. В більшості велосипедистів, що були в Карпатах, це викликає як мінімум розчулення.
Так навіщо ж робити такий наголос на складності та спортивності.
І в чому спортивність, ви там змагались хто швидше, або намагались вкластися в якісь нормативи?
Ту должна быть какая-то умная фраза, но будет абыр...

Аватар користувача
Alex_HYXT
* * * * *
Повідомлень: 1294
З нами з: 31.5.10 20:34
Стать: чол
Звідки: Київ, пр. Науки (поряд автовокзал)

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення Alex_HYXT » 4.2.17 01:20

Spoiler
Show
А мене більше цікавлять великі червоні літери "туристичний спортивний похід
ЧЕРВЕРТОЇ категорії складності
"
В середньому менше 50км та менше 800м набору в день, це при 23% ґрунту. В більшості велосипедистів, що були в Карпатах, це викликає як мінімум розчулення.
Так навіщо ж робити такий наголос на складності та спортивності.
І в чому спортивність, ви там змагались хто швидше, або намагались вкластися в якісь нормативи?
Spoiler
Show
Можливо вони пішки маршрут проходили? А велосипеди використовували для перевозки багажу :mosking: :crazy:
Все що відбувається на краще.

Vasily
* *
Повідомлень: 107
З нами з: 22.10.09 11:13
Звідки: Одесса

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення Vasily » 4.2.17 15:39

addonis, в приведенной цитате слова "первопрохождение" не увидел, зачем эти домыслы? Кроме того, среди критериев оценки спортивных походов есть такой, как "Новизна". Многие судьи просто требуют, чтобы было четко перечисленно, в чем отличие пройденного маршрута от общей массы других. Ну и, наконец, есть общечеловеческая слабость преподать содеянное как нечто великое. И не стоит это приписывать только категорийщикам, некатегорийщики иногда пишут такое, что "первопрохождение" - просто детская шалость ;) .

Alex_HYXT, как Кандидат в Мастера Спорта Украины по спортивному туризму, объясни, пожалуйста, товарищам, что велоспорт и спортивный велотуризм - это две большие разницы.

Аватар користувача
addonis
* * * * *
Повідомлень: 1244
З нами з: 26.4.11 12:49
Skype: Klimenko Andrew
Стать: чол
Звідки: Киев, Оболонь

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення addonis » 4.2.17 19:11

addonis, в приведенной цитате слова "первопрохождение" не увидел, зачем эти домыслы?
Василий, какие домыслы? Все есть в тексте:
"Сходження пройдено по маршруту першопроходження велотуристами."

Василий, "велотуристы здесь еще не ходили" и "первопрохождение" это синонимы.

Очень часто отчеты людей пестрят вот таким вот первопрохождениями и 'самый-самый'.
Нет, может меня одного задевает - у меня характер сложный, но если хочешь "преподать содеянное как нечто великое", сказать о больших сложностях или лишениях, так и напиши, чтоб люди знали куда идут или едут. Я никогда не забуду долину смерти в Таджикистане, где у меня сдали нервы, как у меня раскалывалась голова на 5500 в Гималаях, как мне было капец как сложно толкать вел в Кыргызстане на пер.Чильбель ( всего лишь 3267м), но я не пишу про первопрохождения.
http://klimenkoam.livejournal.com/


Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 00:58

крутизна підйому дуже велика, і мабуть тут велотуристи ще не ходили
Маршрут знову нетрадиційний з долини ріки Вича з району містечка Вовче – одесити (не знаєм щодо інших) тут ще не ходили
Вот любят категорийщики пестрить такими словами как "первопрохождение"
Какой смысл данных строк? Вы думаете до вас никто не ездил здесь? Люди везде ездят и ходят :roll:
Найдите отчет о прохождении этого участка ВЕЛОТУРИСТАМИ - и тогда ВЫ будете правы! Я же не нашел таких отчетов (Велотуристов а не пешеходников), да и доверяю знаниям очень профессиональных велотуристов Одессы, которые предположили, что этот участок пройден с велосипедами впервые!
Суважением,
Сергей
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 01:04

addonis, в приведенной цитате слова "первопрохождение" не увидел, зачем эти домыслы?
Василий, какие домыслы? Все есть в тексте:
"Сходження пройдено по маршруту першопроходження велотуристами."

Василий, "велотуристы здесь еще не ходили" и "первопрохождение" это синонимы.

Очень часто отчеты людей пестрят вот таким вот первопрохождениями и 'самый-самый'.
Нет, может меня одного задевает - у меня характер сложный, но если хочешь "преподать содеянное как нечто великое", сказать о больших сложностях или лишениях, так и напиши, чтоб люди знали куда идут или едут. Я никогда не забуду долину смерти в Таджикистане, где у меня сдали нервы, как у меня раскалывалась голова на 5500 в Гималаях, как мне было капец как сложно толкать вел в Кыргызстане на пер.Чильбель ( всего лишь 3267м), но я не пишу про первопрохождения.
На Эльбрусе у меня тоже голова болела и парня, потерявшего сознание на Западной вершине приходилось откачивать и вдвоем спускать под руки вниз! А вот где велы никто не тащил на себе - так это точно здесь! В крайнем случае материалов НЕ найдено! Да и доверяю знаниям профессионалов одесского туризма! Буду благодарен за ссылку, если кто тут таскал велосипеды! Привет с Черного моря!
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 01:13

Spoiler
Show
А мене більше цікавлять великі червоні літери "туристичний спортивний похід
ЧЕРВЕРТОЇ категорії складності
"
В середньому менше 50км та менше 800м набору в день, це при 23% ґрунту. В більшості велосипедистів, що були в Карпатах, це викликає як мінімум розчулення.
Так навіщо ж робити такий наголос на складності та спортивності.
І в чому спортивність, ви там змагались хто швидше, або намагались вкластися в якісь нормативи?
Spoiler
Show
Можливо вони пішки маршрут проходили? А велосипеди використовували для перевозки багажу :mosking: :crazy:
Почитайте критерії мандрівок 4 кс (кілометраж, набір висоти та кількість грунтових доріг) - тоді знайдете відповідь на своє питання :yes
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 01:19

Spoiler
Show
Spoiler
Show
Можливо вони пішки маршрут проходили? А велосипеди використовували для перевозки багажу :mosking: :crazy:
Почитайте критерії мандрівок 4 кс (кілометраж, набір висоти та кількість грунтових доріг) - тоді знайдете відповідь на своє питання :yes
[/quote]

До речі, на відміну від велоспортсменів (що змагаються на супер легких велах, та ще й без груза) велотуристи тащать за собою все необхідне для комфортного проживання в любу погоду, та ще й харчі на кілька днів. Доволі часто пріходиться все це тягнути в гору пішки - по іншому ну ніяк! А ще іноді приходиться й велосипед на собі перти (це крім рюкзака). В нашому поході таких ділянок вистачало %)
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 01:28

крутизна підйому дуже велика, і мабуть тут велотуристи ще не ходили
Маршрут знову нетрадиційний з долини ріки Вича з району містечка Вовче – одесити (не знаєм щодо інших) тут ще не ходили
Вот любят категорийщики пестрить такими словами как "первопрохождение"
Какой смысл данных строк? Вы думаете до вас никто не ездил здесь? Люди везде ездят и ходят :roll:
есть все основания доверять профессионалам (консультировавшим нас) что как велотуристы, мы тут проходили впервые. Ясное дело, что грибники или пешеходные туристы тут бывали много раз! Мы говорим о первопрохождении ВЕЛОТУристами!!! :Yahoo!:
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 01:31

крутизна підйому дуже велика, і мабуть тут велотуристи ще не ходили
Маршрут знову нетрадиційний з долини ріки Вича з району містечка Вовче – одесити (не знаєм щодо інших) тут ще не ходили
Вот любят категорийщики пестрить такими словами как "первопрохождение"
Какой смысл данных строк? Вы думаете до вас никто не ездил здесь? Люди везде ездят и ходят :roll:
Буду благодарен за ссылку на видео или отчет о велопоходе по этому маршруту! Сразу же исправлю отчет!
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 02:02

Є помилка - треки за 10 та 11 день - однакові, але виправити не можу, чомусь режим редагування не працює.
Але все правильно у нормальному звіті тут:
http://blacksea-scouts.esy.es/index.php?num=3
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
Ul@senko
Кращий Органiзатор Покатушок Сезонiв 2012 - 2017
Кращий Органiзатор Покатушок Сезонiв 2012 - 2017
Повідомлень: 14973
З нами з: 2.4.10 22:07
Стать: жін
Звідки: Київ (Нивки, Сирець)

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення Ul@senko » 11.2.17 09:51

Є помилка - треки за 10 та 11 день - однакові, але виправити не можу, чомусь режим редагування не працює.
перевірте виправлення
Краще зноситися, аніж заіржавіти.

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 18:22

Spoiler
Show
Spoiler
Show
Можливо вони пішки маршрут проходили? А велосипеди використовували для перевозки багажу :mosking: :crazy:
Почитайте критерії мандрівок 4 кс (кілометраж, набір висоти та кількість грунтових доріг) - тоді знайдете відповідь на своє питання :yes
[/quote]

Я думаю, що автор цих "розумних висловлювань" не читав наш повний звіт - крім "спортивний похід" там ще є головна фраза "туристський" (Тури́зм — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.) Так от - всі цікаві об'єкти ми дуже уважно роздивлялися - а це тільки в короткому опису зайняло з 5 по 13 сторінку звіту. А якщо Ви у своїх веломандрівках тупо пролітаєте дистанцію - то хіба це туризм? Це вже щось типу екстремальних гонок. А ми тут на форумі "туризм" змагаємся! :inlove:
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 18:27

Да - ось посилання на звіт (5-13 сторінки - опис "достопрімечательностей"): https://cloud.mail.ru/public/KRJs/imtWdPYDf
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 18:30

Є помилка - треки за 10 та 11 день - однакові, але виправити не можу, чомусь режим редагування не працює.
перевірте виправлення
Дякую - все вірно! :Rose:
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 11.2.17 18:49

Є помилка - треки за 10 та 11 день - однакові, але виправити не можу, чомусь режим редагування не працює.
перевірте виправлення
якщо не важко - внесіть поправку на посилання на повний звіт для МКК: https://cloud.mail.ru/public/KRJs/imtWdPYDf
з повагою,
Сергій
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
addonis
* * * * *
Повідомлень: 1244
З нами з: 26.4.11 12:49
Skype: Klimenko Andrew
Стать: чол
Звідки: Киев, Оболонь

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення addonis » 11.2.17 19:17

Найдите отчет о прохождении этого участка ВЕЛОТУРИСТАМИ - и тогда ВЫ будете правы! Я же не нашел таких отчетов (Велотуристов а не пешеходников), да и доверяю знаниям очень профессиональных велотуристов Одессы, которые предположили, что этот участок пройден с велосипедами впервые!
Суважением,
Сергей
На Эльбрусе у меня тоже голова болела и парня, потерявшего сознание на Западной вершине приходилось откачивать и вдвоем спускать под руки вниз! А вот где велы никто не тащил на себе - так это точно здесь! В крайнем случае материалов НЕ найдено! Да и доверяю знаниям профессионалов одесского туризма! Буду благодарен за ссылку, если кто тут таскал велосипеды! Привет с Черного моря!
Сергей, вы, наверное, не поняли, что я вам пытался донести.
Чтобы говорить про первопрохождение, нужно иметь на то основание. У вас таковых оснований нет. Вы доверяете знаниям очень профессиональных велотуристов, которые сделали предположение. Всего лишь предположение. Ни ваши одесские профессиональные велотуристы, ни наши киевские не могут это знать. Вы забываете о том, что всего малая доля людей описывают своих поездки.
Вы же доверяете кому-то, кто не знает, делая при этом вывод о первопрохождении. Мне удивительно такое слышать.
з.ы. это мое последнее сообщение на тему "первопрохождений"
http://klimenkoam.livejournal.com/

Аватар користувача
Toni Parker
*********
Повідомлень: 3074
З нами з: 31.1.08 10:55
Skype: toniparker1989
Стать: чол
Звідки: Літки

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення Toni Parker » 11.2.17 19:48

Що не кажи, а маршрут дійсно цікавий!! Стиль написання аля категорійний - не сприймаю взагалі :x Але підйом від Пашківців на Руну - це відкриття для мене.
У вересні 2016 року розвідали для себе ще один цікавий маршрут на руну зі сторони Тихого та Люти. Він більш велосипедний та також не дуже популярний. Можливо комусь буде цікаво
Show
phpBB [media]
Рай - это старый английский дом, китайская кисло-сладкая кухня, украинская жена и американская зарплата.
"Все мы в этом мире только странники"

Аватар користувача
Alex_HYXT
* * * * *
Повідомлень: 1294
З нами з: 31.5.10 20:34
Стать: чол
Звідки: Київ, пр. Науки (поряд автовокзал)

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення Alex_HYXT » 11.2.17 22:21

Я думаю, що автор цих "розумних висловлювань" не читав наш повний звіт - крім "спортивний похід" там ще є головна фраза "туристський" (Тури́зм — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.) Так от - всі цікаві об'єкти ми дуже уважно роздивлялися - а це тільки в короткому опису зайняло з 5 по 13 сторінку звіту. А якщо Ви у своїх веломандрівках тупо пролітаєте дистанцію - то хіба це туризм? Це вже щось типу екстремальних гонок. А ми тут на форумі "туризм" змагаємся! :inlove:
Туризм побачив, ось спорт не виходить. але то все по моему скромному мнению. :unknown:
Головне щоб вам подобалось :good:
Все що відбувається на краще.

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 12.2.17 00:21

Я думаю, що автор цих "розумних висловлювань" не читав наш повний звіт - крім "спортивний похід" там ще є головна фраза "туристський" (Тури́зм — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.) Так от - всі цікаві об'єкти ми дуже уважно роздивлялися - а це тільки в короткому опису зайняло з 5 по 13 сторінку звіту. А якщо Ви у своїх веломандрівках тупо пролітаєте дистанцію - то хіба це туризм? Це вже щось типу екстремальних гонок. А ми тут на форумі "туризм" змагаємся! :inlove:
Туризм побачив, ось спорт не виходить. але то все по моему скромному мнению. :unknown:
Головне щоб вам подобалось :good:
Повторіть маршрут - то побачите і спорт (впевнений). #crazy_pilot
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
alekhan
*
Повідомлень: 38
З нами з: 22.11.16 01:16
Skype: lekhan61
Стать: чол
Звідки: Одеська обл, Білгород-Дністровський
Контактна інформація:

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення alekhan » 12.2.17 00:38

крутизна підйому дуже велика, і мабуть тут велотуристи ще не ходили
Маршрут знову нетрадиційний з долини ріки Вича з району містечка Вовче – одесити (не знаєм щодо інших) тут ще не ходили
Вот любят категорийщики пестрить такими словами как "первопрохождение"
Какой смысл данных строк? Вы думаете до вас никто не ездил здесь? Люди везде ездят и ходят :roll:
Еще раз - речь идет о спортивном туризме (то бишь - надо проехать (пройти) и написать отчет и защитить. Так вот и в купленном путеводителе с треками по Карпатам и в изученных отчетах не найдено ни одного прохождения велотуристами данного участка на Полонину Руну. Может какие то покатушечники и проперлись здесь - но отчет не писали и автономно не передвигались в горах, что обязательно для велотуристов.
Вітання з Чорного моря!

Аватар користувача
AlexGer
* * * * *
Повідомлень: 1681
З нами з: 10.3.13 02:05
Стать: чол
Звідки: Киев, Лівобережна

Re: Спортивний велопохід 4 категорії складності по Карпатам (на конкурс)

Повідомлення AlexGer » 12.2.17 00:54

Show
А я сьогодні пройшовся по снігу, де не було ніяких слідів, погуглив, а інформації та фоток, що там хтось ходив немає.
Я першопроходець і знайшов недоторкане місце в Києві :ROFL:
Ту должна быть какая-то умная фраза, но будет абыр...


Повернутись до “Походи”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 8 гостей