ПРАВИЙ СЕКТОР / КИЇВ
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ДУК «ПРАВОГО СЕКТОРА»: ЧОМУ ВСЕ ЩЕ "НІ"?
Одним із найголовніших питань щодо ДУК «Правого Сектора» є проблема легалізації батальйону. Майже відразу після появи ДУК на передовій, коли військові дії стрімко розвивались, ВО президента О. Турчинов підіймав на розгляд легалізацію корпусу. Тоді структура ДУКу була ще зовсім недосконалою і не достатньо потужною. Від квітня до лютого у чиновників був час, за який вони могли представити різні моделі для легалізації бійців «Правого сектора», проте всі їх пропозиції були або невчасними, або недоцільними. А в цей час структура ДУК вдосконалювалась, організовувалась і на разі представляє самодостатню структуру, що повноцінно не залежить від держави. Саме тому він і представляє для чиновників проблему в легалізації.
Є кілька причин та умов, які змушують ДУК «Правого сектора» залишатись озброєним незаконним угрупуванням, а не легалізованим батальйоном.
Перша: державне управління та забезпечення
Всі добровольчі батальйони перебувають у підпорядкуванні державних структур: Нацгвардії, Міноборони, МВС.
Бійці легалізовані, їм надходить устаткування та зарплатня, надається медична допомога, їх сім’ї отримають грошові кошти в разі втрати рідного, після війни вони отримають ряд соціальних пільг. Але неодноразово ми стикаємось із фактами неповноцінності системи.
Всі батальйони на фінансовому рівні просять грошової допомоги від волонтерів хоча офіційно отримують державні кошти, яких повинно вистачати; на структурному – нарікають на командування, яке іноді надає безглузді накази; на особистісному – деякі бійці мали проблеми із реєстрацією їх в складі самого добровольчого батальйону.
Система має свої прогалини і вади - вступати в неї, маючи налагоджену структуру власного підрозділу, рівне тому, щоб перекреслити власні надбання.
Друга: військове керівництво
Під час війни ми спостерігаємо зміну особистісного штату міністерств. Одні керівники отримують низку принижуючих звинувачень, звільнення – їх місце займають інші, що знову повторюють шлях попередніх.
Вкотре чуємо, що українськими військовими силами керують не ті люди і не та тих місцях, що заслуговують. Катастрофою став випадок під Іловайськом, коли бійці потрапили в «котел», а керівництво не змогло домовитись із супротивником щодо виведення сил, хоча логічно, що в першу чергу треба було не допускати ситуації, коли вже треба звільняти і виводити бійців.
Зрозуміло, що сьогоденне керівництво ДУК остерігається ситуації, коли генерали віддадуть бійців просто на вірну смерть задля повернення територій. Хоча території можна віддати і повернути, а людське життя – ні.
Третя: ідеологічна
ДУК «Правого сектора» виступає як сьогоденна відроджена Запорізька Січ. Бійцям, котрі вступали в ряди батальйону, було зрозуміло, яку мету вони переслідують, в яких умовах опиняться на передовій. Головна ціль бійців «Правого сектора» - боротьба за становлення Української національної держави. "Правий сектор" має можливість стати тією системою, яка буде будувати нову націоналістичну країну на поприщі існуючої. Бійці керуються заповіддю: "Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї" та не зацікавленіу врегулюванні проблем чиновників та їх бізнесу.
Що ж очікує ДУК «Правого сектора», якщо його легалізують зараз?
Переформування, розподіл та перерозташування роїв та груп по лінії фронту, підпорядкування державним військовим керівникам.
Бійці «Правого сектора» повинні будуть стати частиною тієї сиситеми, проти якої вони боролись на Грушевського та Інститутській.
Чого хоче «Правий Сектор»?
Основна вимога: не просто легалізація наших бійців, а офіційне визнання Добровольчого Українського Корпусу як явища, вже готової структури, яку витворили самостійно, без допомоги держави.
Провід ДУКу готовий координувати стратегічні дії зі штабом АТО, але розраховує зберегти право самостійно ухвалювати оперативні рішення.
ДУК «Правого сектора» має залишатись окремою структурою всередині великого військового механізму. Проте це вимагає від влади прийняття нових поправок до існуючих законів.
ДУК «Правого сектора» без легалізації?
Легалізація структури потрібна, хоча в даних умовах і неможлива, проте бійці «Правого сектора» все одно матимуть захист від держави.
Одним із перших законопроектів, які висувались у Верховній Раді, був проект про зарахування добровольців до учасників АТО. В його розробці брав участь Д. Ярош. Якщо цей закон буде прийнятий, то добровольці отримають після війни низку відшкодувань та пільг на рівні із військовими.
ДУК «Правого сектора» має за мету боронити свою Державу, виконувати свій націоналістичний обов’язок, а для цього будь-які дозволи чи папірці не потрібні.
Юлія Інформаційний відділ "Правий Сектор" м.Київ