Зустрілись на станції метро Арсенальна. Перевдяглись на платформі, поки не було поїзда стрибнули на колії і пішли до входу в ДШС.
Ну майже так і було...
Від станції Дніпро прийшли до входу— він біля зеленого театру.
Почалось із перевдягання. Звісно всі служилии в армії і знають, що таке ОЗК. Вміють вдягати бахіли.
А тут ліва і права, чи вони однакові?
Їх сильно затягувати?
Що робити з цим шнурком?
Він розірвався. Чорт, це якісь бахіли з Ікеї©...
Завдяки порадам Сергія всі зрозуміли що, куди і як. Фраза про взуття "зав'язати шнурки" зазвучала по-новому
І от ми вже заходимо в розкішні ворота підземелля.
В тунелі майже завжди потрібно йти пригнувши голову. Висота десь метрів-півтора. Як казав Богдан, дивитись потрібно не стільки під ноги, скільки над головою, щоб ніде нею не прикластись.
Сучасна частина:
Стара частина:
Повітря - відповідне місцю, в якому завжди волого,
свіже - рідкість, тільки під стоками, які зверху.
Типу такого:
Перед входом варто було зняти лишній одяг, адже тіло майже завжди в русі, а під землею значно тепліше ніж на вулиці. В колодязі вимушений був зняти фліску. Нема фотки де я парю?
Наступного разу одяг варто вдягати непромокаючий та щось для рюкзака.
The end.
Шаблонне фото на пам'ять.
Інтрига перед невідомим, новий досвід, враження - це приємно, особливо в компанії з якою завжди весело
Вдячний Богдану за єкскурсію та Ані за організацію
Ноги - норм.
Від них пахло краще ніж від моєї промокшої куртки
- = ФОТО = -