Мікрозвіт:
Біля 10:30 вшістьох стартуємо від площі Шевченка -- вздовж трамваю і до лісочку.
Досить сильно сніжить, вітер. В лісі тихіше.
Зустрічаємо декілька лижників, одного дядьку -- бігуна, одного дядьку з "Хаскі".
Сніг 15-30 см. пухкий, не липне. Колії, доріжок практично нема. Два рази ішли вздовж лижні (не затоптували)).
Дійшли до каланчі і першого перекуса, вдвох злазили нагору -- вітер -- злізли, пішли далі.
Багато поїдених короїдом, златкою сосен -- стоять мертві, деякі вже не стоять. Деінде попиляні товарні -- лежать, чекають.
Декілька кварталів молодого ліса -- дуже різдвяно виглядають сосни.
Досі не видно ніякої живності, тільки десь в кронах попискує синиця.
Нарешті на перехресті в кущі бачимо жовтоголового королька (ось такого)
(тільки він насправді в півтора рази менше -- десь такий, з жовтенькою шапочкою)
Трохи згодом чомусь високо в кронах були декілька повзиків.
Хоча може і якісь синички типа московки теж там були.
Трохи попоїли і рушили далі.
Проходили по заболочених влітку ділянках де під ногами раптово провалювалася крига до ґрунта.
Ну, і на черговому перехресті півгрупи рушило далі, а пів- (зі мною включно) пішли в напряму зупинки на Київ по закинутій дорозі.
В мене склалося враження, що частину стовбурів через неї було накидано спеціально і це своєрідна стежка перешкод.
Сподобалася одна здоровезна сосна см до 90 в діаметрі, яка лежала розколовшись так, що утворила гільотину із нижньої частини, що лежала на землі та верхньої , що зависла над нею. Я трохи навіть задумався може обійти ії.
І хвилин через 15 ми вийшли до траси а через 30 залізли в автобус.
Дякую всім за компанію!
І да, я забувся, а хто може піде в ліс. Підгодуйте малих, снігом все позасипало.