День 6. Нарешті 30+! (чесних 35 км)
ФОТОАЛЬБОМ
Пройдений трек
Ранок. ВІтряно, але потроху розвиднюється
Траверсами і полонинами
добігаємо тур. притулку, звідки мали стартувати сьогодні (а це 8 км)
Раджуся з лісниками щодо ночівлі у Білому Слоні (адже ми без наметів)
Кажуть, щоб не розраховували, адже там все зачинено на реконструкцію. Проміжних колиб на хребті немає.
Ну що ж, значить маємо встигнути до Дземброні.
Матьорі туристи обіцяють, що це нереально за день, але вони не знають, що справжнього дурка таким не зупинити
.
Говерлу траверсуємо - нагорі ми вже бували, а от траверс йдемо вперше
Я вже не можу йти у черевиках. Добре, що разом з ними приїхали ще і кросівки
(забігаючи наперед скажу, що набряк ахіла тримався ще днів 10 після походу
)
Але то дрібниці! Нарешті йду майже без болю!
День наче і теплий, але вітерець змушує тримати куртку під рукою
Петрові маршрут дається важко: застуда таки бере своє
але його таким не зламати. Та і хіба тут можна думати про погане?
Озеро Несамовите (досі жодного разу не спускалася до нього! Влітку планую виправитися)
Двотисячники не заходимо, бережемо сили Петра
Вітаємо Білого Слона - і гайда на Вухатий Камінь. За 2.5 години темніє!
Ооо, величний спуск. Я тебе, миле скидання висоти, пам"ятатиму довіку. Як філіал пекла на землі
Після дощу тебе можна лізти хіба вгору. А вниз, та ще і в легких кросівках.. Мене досі дрижаки хапають і ліве око смикається, коли згадую..
Втім, коли стремнина закінчилася, йти стало в задоволення: стежки, водоспади
А лісок перед полониною Смотрич! Диво! На жаль фоток не лишилося, адже ніч наздогнала нас на виході з нього.
Полонина забита туристами: пісні, вогнища, розмови. Файна атмосфера.
Втім ми сподіваємося на колибу... А от не могло нам щастити вічно: будиночок повністю зайнятий пастухами.
Ну що ж, зрештою вітру нема, дощу теж. А ночівля під відкритим небом розглядалася. Купуємо бринзу, домовляємося за сир на ранок - і повертаємося на полонину.
Ниттю на тему "давайте дійдемо до села" кладе край слово Орга: ночуємо на полонині, у справжньому готелі "1001 зірка"!
Між наметами знаходимо непогане містечко з видом на гори. Вечеряємо, відганяємо корів, ставимо палиці по периметру, аби рогаті не заважали спати.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.