Додаток № 2
до колективного звернення від 13 червня 2006 року[/i]
ПРОПОЗИЦІЇ ПО ВДОСКОНАЛЕННЮ СИТУАЦІЇ З РУХОМ ВЕЛОСИПЕДНОГО ТРАНСПОРТУ В М. КИЄВІ
1. Чинне правове регулювання
Згідно із Законом України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року № 3353-XII, державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади Республіки Крим, місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та спеціально уповноваженими на це державними органами.
Вказаним Законом, до компетенції міської та районної Ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади у сфері дорожнього руху віднесено, зокрема:
- розробку, затвердження та реалізацію міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;
- організацію дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами;
- організацію будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Слід зазначити, що згідно із Законом об'єднання громадян і громадяни мають сприяти державним органам у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху. При цьому міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади та об'єднання зобов'язані враховувати пропозиції об'єднань громадян і громадян з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, учасники дорожнього руху (в тому числі – водії велосипедів) мають право на безпечні умови дорожнього руху.
Законом встановлено, що особи, які керують велосипедами без двигунів, мають право їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.
В свою чергу, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (надалі – “Правила”) передбачено, що рух по проїзній частині на велосипедах дозволяється лише в один ряд по правій крайній смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об'їзд. Водночас, водіям велосипедів забороняється, зокрема, рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках.
Крім того, поворот ліворуч та розворот дозволяється на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Дозволяється рух по узбіччю, якщо це не створить перешкод пішоходам.
2. Стан забезпечення безпеки руху велосипедного транспорту в м. Києві
Внаслідок відсутності у м. Києві обладнаних велосипедних доріжок, спеціальних дорожніх знаків та спеціальної розмітки, а також через часті випадки зайнятості правих крайніх смуг проїзної частини припаркованим автомобільним транспортом, незадовільним станом узбіч міських вулиць, створюються небезпечні умови дорожнього руху переважною більшістю автомобільних доріг столиці, різко підвищується ризик аварійних ситуацій.
Аналогічна проблема виникає через те, що на великих магістральних дорогах із високою швидкістю руху автомобільного потоку (наприклад, Набережне та Столичне шосе, мости через Дніпро тощо) дуже часто трапляються випадки обгонів автомобілями основного потоку машин правою крайньою смугою (призначено, зокрема, для велосипедистів) з високою швидкістю.
Крім того, на розвиток екологічно чистого та безпечного велосипедного транспорту в столиці негативно впливають такі фактори, як щільний потік автомобільного транспорту вулицями столиці, порушення правил дорожнього руху з боку водіїв, непередбачувані маневри вуличного транспорту загального користування, раптове відкривання дверей в припаркованих автомобілях тощо.
Таким чином, на нашу думку ситуація із рухом велосипедного транспорту в м. Києві потребує прийняття київською міською владою, за прикладом муніципальної влади багатьох столиць Європи, адекватних і продуманих рішень з метою забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, поступового адаптування інфраструктури міста для потреб велосипедного транспорту.
3. Пропозиції по вдосконаленню ситуації з рухом велосипедного транспорту в м. Києві
3.1. Включення велодоріжок до генерального плану забудови міста
З метою забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, дотримання положень Правил дорожнього руху, поступового адаптування інфраструктури міста для потреб велосипедного транспорту, пропонується включити велодоріжки до генерального плану забудови міста Києва, а також до концепції розвитку транспортної моделі Києва.
При цьому рекомендується враховувати значний досвід європейських столиць щодо розвитку велосипедної інфраструктури, а також проводити консультації із представниками велосипедної громадськості столиці.
3.2. Ремонт узбіч автомобільних доріг
Для зменшення ризиків травмування велосипедистів та з метою підвищення безпеки дорожнього руху в столиці пропонується здійснити ремонт узбіч доріг по вулицях:
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Крім того, пропонується забезпечити встановлення в м. Києві безпечних для велосипедистів кришок зливостоків (без широких щілин вздовж напрямку руху), а на ділянках доріг з бруківкою, асфальтувати метрову смугу з правого краю дороги для безперешкодного проїзду велосипедистів.
3.3. Нанесення дорожньої розмітки та встановлення спеціальних дорожніх знаків на вулицях міста
Для забезпечення вимог безпеки дорожнього руху пропонується здійснити нанесення дорожньої розмітки та встановлення спеціальних дорожніх знаків для велосипедистів та водіїв автомобілів на автомобільних дорогах міста. Особливу увагу рекомендується приділити автомобільним дорогам із активним рухом транспорту, зокрема, Набережне шосе, проспекти: Броварський, Миколи Бажана, Ватутіна, Московський, Перемоги, Комарова, Червонозоряний, Академіка Глушкова, Дружби Народів тощо.
В більшості випадків з цією метою достатньо відокремити спеціальною розміткою нешироку смугу узбіч проїзних частин вулиць (по 1-1,5 м для руху в кожному напрямку), або ж прокласти доріжку по тротуару, обладнавши її з’їздами на перехрестях та позначивши спеціальною розміткою і дорожніми знаками.
Крім того, в таких місцях як Набережне шосе, на Московському проспекті і на проспекті генерала Ватутіна, розмітити доріжки для пішоходів та велосипедистів (із встановленням відповідних дорожніх знаків) в межах тротуарів, оскільки останні мало використовуються пішоходами.
3.4. Використання для прокладання доріжок для велосипедистів тротуарів всередині алей на столичних бульварах
Оскільки тротуари всередині алей бульварів столиці (зокрема, бульварів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Перова тощо) використовуються пішоходами дуже мало, пропонується виділити та забезпечити розмітку частини таких тротуарів в якості велодоріжок, або доріжок для пішоходів і велосипедистів. Крім того, пропонується обладнати крайні ділянки вказаних тротуарів з’їздами для велосипедів, а також відповідними дорожніми знаками.
В рамках такого переобладнання рекомендується здійснити ремонт (або, у необхідних випадках, заміну) покриття на ділянках тротуару, на яких пропонується обладнати доріжки для велосипедистів, з метою забезпечення якості покриття на таких ділянках аналогічного із проїзною частиною вулиць.
3.5. Автомобільні та пішохідні мости
У зв’язку із високим рівнем завантаженості мостів через Дніпро (зокрема, Московського, мосту Метро, мосту ім. Патона, Південного) автомобільним транспортом, пропонується обладнати для руху велосипедів тротуари, розташовані праворуч від правих крайніх смуг проїзної частини мостів, які фактично не використовується пішоходами. З цією метою пропонується обладнати заїзди та з’їзди на крайніх ділянках таких тротуарів, а також встановити відповідні дорожні знаки.
Крім того, з метою забезпечення безпеки руху велосипедистів, пропонується забезпечити наявність відповідних попереджувальних знаків на під'їздах до зазначених ділянок, для інформування водіїв автомобілів про наближення до велосипедних доріжок.
3.6. Стоянки для велосипедів
З метою поступового адаптування інфраструктури міста для потреб велосипедного транспорту, пропонується встановлення стоянок для велосипедів біля місць загального користування: навчальні заклади, парки, стадіони тощо.
Крім того, пропонується рекомендувати включення стоянок для велосипедів в проекти будівництва різноманітних житлово-офісних, торгових, розважальних комплексів, для чого, серед іншого, спростити процедуру переоформлення паспортів фасадів у випадках обладнання стоянок для велосипедів.
3.7. Боротьба із незаконним паркуванням автомобілів
Враховуючи часті випадки травмування велосипедистів при пересуванні крайніми правими смугами автомобільних доріг столиці, пропонується посилити боротьбу з паркуванням автомобілів на узбіччях вулиць, де паркування не передбачено ПДР.
4. Іноземний досвід
На сьогодні в багатьох столицях світу відбувається стрімкий розвиток велосипедної інфраструктури. При цьому велосипед визнається ефективним і безпечним альтернативним видом міського транспорту, масове використання якого дозволяє кардинально вирішувати проблеми перевантаженості міських вулиць автомобільним транспортом, забруднення міського повітря тощо.
У багатьох містах (зокрема, у Берліні, Відні, Сіднеї) муніципальними органами розробляються довгострокові програми розвитку велосипедної інфраструктури з метою вирішення транспортних питань. Такі програми, зокрема, передбачають щорічне розширення мережі велосипедних доріжок (як відокремлених від автомобільних доріг, так і розташованих в межах таких доріг), облаштування вулиць міст велосипедними стоянками, а також розвиток прокату міських велосипедів, як альтернативі іншому громадському транспорту.
4.1. Лондон
Велосипедна інфраструктура Лондону включає в себе сотні кілометрів велосипедних доріжок, спеціальну розмітку на дорогах, встановлення спеціальних дорожніх знаків та світлофорів для велосипедистів.
Розмітка велосипедних доріжок з двостороннім рухом на вулицях Лондона
Світлофори для велосипедистів на перехрестях Лондона
4.2. Відень (інформація та фотографії з
http://www.wien.gv.at/english/leisure/bike/index.htm)
За інформацію з туристичних довідників про Відень, найшвидший спосіб дістатися у місті з пункту А в пункт Б – скористатися велосипедом. Велосипеди не лише є безпечними для навколишнього середовища (відсутність вихлопних газів та шумового забруднення міста), але й корисні для здоров’я велосипедистів. Вони потребують мінімум місця у транспортному потоці, а також для стоянки. Саме тому, кількість велосипедного транспорту у Відні досягає 9-10%.
За планами муніципальних органів, до 2010 року довжина велосипедних доріжок у місті перевищить 800 кілометрів.
Розмітка доріжок для велосипедистів на перехрестях Відня
На вулицях Відня наявні як не відокремлені, так і відокремлені від автомобільної дороги велодоріжки
Розділення тротуарів у Відні на пішохідну і велосипедну частини
Розмітка велосипедних доріжок, які перетинають автомобільні дороги Відня
Розмітка доріжок для велосипедистів у паркових зонах Відня
4.3. Берлін
На сьогодні довжина велосипедних доріжок у Берліні складає приблизно 800 кілометрів, а використання велосипедного транспорту становить не менше 10% (
http://www.smile-europe.org/demonstrati ... berlin.pdf)
Використання велосипеду стає дедалі популярніше у Берліні. Все більше жителів столиці Німеччини надають перевагу велосипеду, як безпечному і здоровому виду транспорту. За даними міської влади (Senate Department of Urban Development), три мільйони жителів Берліну володіють мільйоном велосипедів
(інформація та фотографії з
http://www.stadtentwicklung.berlin.de/v ... x_en.shtml).
Розмітка доріжок для велосипедистів на перехрестях Берліну
Розташування доріжок для велосипедистів по краю тротуарів Берліну
Облаштування велосипедних парковок на вулицях Берліну
4.4. Варшава
Протягом останніх десяти років велосипедна інфраструктура Варшави, міста із населенням 1,7 мільйонів мешканців, які володіють 0,7 мільйонів автомобілів і 1 мільйоном велосипедів, зазнала значних змін.
1996 року було ухвалено Постанову про велосипедний транспорт, яка, серед іншого, передбачала зобов’язання міської влади запровадити належні умови для використання велосипедного транспорту у столиці Польщі, здійснювати обладнання всіх нових вулиць, а також вулиць, які модернізуються, необхідними засобами (доріжками, розміткою, дорожніми знаками), причому за умови консультацій із представниками вело громадськості Варшави.
Пізніше у 1997 році було затверджено проект будівництва 709 кілометрів велосипедних доріжок, а також здійснено пілотний проект по облаштуванню 17 кілометрів велосипедних доріжок для студентів столичних університетів.
(
http://www.cartage.org.lb/en/themes/art ... ycling.htm)
4.5. Сідней
Згідно із розробленим міською владою планом (так званим “ВелоПланом 2010”), з бюджету держави виділено 251 мільйонів доларів для будівництва та покращення 200 кілометрів велосипедних доріжок щороку.
[/i][/b]