Пройдений трек
Фотоальбом: https://photos.google.com/share/AF1QipO ... 1nY2hHaGt3
Нарешті закінчилися опади. Втім крапало 1.5 доби, тож розуміємо, що буде несолодко.
Звечора продивилися, де можна буде зійти на асфальт у випадку багнюки, і гайда в дорогу. Надворі похмуро і холодно
Соваємо коров'ячими стежками і багнючкою, слизько, але їхати можна
Болота біля Голодьків об'їздимо через кар'єр
І не розчаровуємося: замість заливних лугів милуємося величною водоймою
Сандракська ГЕС
До Порика крутимо наввипередки з тьолочками
в групі яких помічені елементи дідівщини
"Тьотю, перевезіть на той берег!"
Не перейнялася
Довелося перебиратися самим
Міст у с. Порик
Через 4 км їзди полями
розуміємо, що у повітрі пахне смаженим, а дорога, що веде далі, ще "веселіша"
тому переїздимо Буг і на околиці Порика вирулюємо на асфальт. Дорогою трапився кар'єр
До Уладівки доїздимо "місячним" асфальтом і звертаємо на трек, аби поглянути на руїни цукрового заводу. Встигли
Встигли побачити залишки, адже будівлі розбирають (як ми зрозуміли, хтось викупив територію)
Поряд - старі (втім жилі) будинки і будинок культури & бібліотека
Якого досі не торкнулася декомунізація
До Іванова знову їдемо асфальтом. Палац Холоневського
Костел Діви Марії. Хрест і звізда
Перекушуємо під стіною (вітер холодний - капєц, душу видуває), далі пробуємо їхати по треку. Іванівський кар'єр
Ліс коло кар'єру надзвичайний!
Після Мізяківської Слобідки дороги у лісі переорали, тому вздовж води не поїхали
об'їздили лісом (втім треба бути обережним, адже по-сухому тут буде піщаний адЪ
Спроби об'їхати
не увінчалися успіхом, адже всі дороги виводили знову до ріллі. В результаті виїхали на околицю Медведівки
Трохи по треку, ще кілометр об'їзду лісом
і винагорода: стежка вздовж Бугу
Виставка техніки збила нас з пантелику, і ми, заплативши по 30 грн, рушили шукати руїни Вервольфа. Техніку знайшли
залишки дитячого табору теж
ба навіть борщу з пловом поїли
а руїн все нема. Їдемо до них - а скрізь паркан... Виявляється, це така собі замануха для туристів, адже вхід у Вервольф далі. Під'їхали ми до входу, глянули фото - та й поїхали на Вінницю
Ліс біля П"ятничан дивовижний
Але сповна насолодитися ним не вийшло: волого і дуже слизько. Тож обережненько доїхали до Вінниці, подивилися трохи місто - і гайда в кафешку вечеряти.
.
Чудовий звіт 
.
