Прийшов час підвести підсумки нашого заходу
Такі так, незважаючи на обіцянки синоптиків ми зібрались, самі стійки, самі охочі до пригод, загалом самі-самі
але про усе по черзі
Зранку накрапав дощик, це в середньому по палаті
десь більше, десь менше...
Виглядало десь так...
На в'їзді на Трою зустрічаюсь з Євгеном та Катериною, далі їдемо втрьох до місця старту
На старті в очікуванні групи обговорюємо тактику та стратегію укатування групи
Збираємось і нарешті вирушаємо.
Перша зупинка, перевіряємо наявність замикаючого))) Замикаючий є
Далі їдемо відповідно до планів, але зі змінним успіхом...
...граємось у хованки...
...долаємо перешкоди зверху)))
...і знизу)))
Під час подолання "смуги перешкод" від лісників, зле коріння вступає у злочинний зговір з нашими хлопцями, аби вони змогли зійти з маршруту і поїхати матрасити на лісове озеро
але від нас ще ніхто так легко не уходив
півгодини часу, з миру по
нитці стяжці і от фінальні налаштування переклюка перед продовження дороги
...рушили далі...
Обіцяні піски))) куди ж без них)))
Нарешті дісталися Дубу, радощам не було межі
... і фото на згадку про Кам'яні дрова
Першу частину плану виконано - Дуб побачено. Вирушаємо до другої частини - пляжу
Не без перешкод)))
Але це не сама страшна перешкода на нашому шляху
Так так, нам саме туди, куди веде ця дорога, точнісінько під хмаринку
І чим далі ми їхали, тим вірогідніше ставала перспектива потрапити в грозу серед поля, не самий гарний варіант бути самою високою точкою рельєфу та ще й сидячі на шматі люмінію
Але завдяки нашій розвідниці Ірині, за що їй окрема подяка
ми окупували невеличку закинуту хатинку
і насолоджувались видом зливи
залишаючись сухими
Але дощ таки зробив власну "чорну справу"
і розпочався справжній "свінобайкінг"
хто йшов... хто їхав... хто падав... хто фотграфував )))
А потім прийшла й друга хмара, від якої ми вже не змогли втекти
але на диво це нікому не зіпсувало настрій
Оскільки на цей час ми вже були мокрі з ніг до голови, а дощ поки що вщухати не збирався, то сенсу у відвідуванні пляжу не було. Тож прийняли рішення скоротити трек і виходити на асфальт, по ньому хоч рівно їхати можна
Ближче до Троєщіни дощ дав жару і майже повністю відмив наші велосипеди від бруду, а група з радістю і вереском долала на швидкості глибокі калюжі ))) Так ми й добралися до нового місця фінішу.
Тож, не зважаючи на синоптиків та погоду, маємо гарно проведений день
Хтось вперше катав в нових умовах для себе,хтось накатав свій найбільший кілометраж, але ніхто не жалівся, усі стійко долали нові для себе перешкоди
а на фініші так натхненно ділились враженнями та спілкувались між собою, що немає жодної загальної фотки де б усі дивились у камеру )))
Загалом маємо за поїздку два зламаних переклюки, два відремонтованих переклюки, безліч падінь, але здається усі вони приходяться лише на двох учасників
але усі падіння без наслідків, якщо не вважати те, що після цього складалось враження участі у "боротьбі в багнюці" )))
Подоланий трек:
Фото архівом та поштучно беремо
ТУТ
Фото від Максима
беремо
ТУТ (додав і архів)