Так сталося, що у призначений час на місце старту зібралося шестеро готових випробувати себе у заявленій дистанції та форматі покатеньки.
В цьому складі і рушили на зустріч кращим відчуттям.
Лишивши позаду знайомий пущанський ліс, колишнє лісництво та дорогу уздовж ЛЕП, спустилися до струмка у долині Ірпіня.
Поповнили запаси води, швидко перехопили вуглеводів (як ніяк, 25 кілометрів маршруту позаду) та рушили далі. При заїзді на міст через Ірпінь біля Червоного нас наздогнав табун конів, ті хто їхали першими позастрибували на тротуар мосту та притиснулися до огорожі, ті хто не встигли заїхати на міст, поз'їжджали з дороги. Добре, що все минулося
Проїхали Червоне та попрощалися з Павлом (efficient), який вирішив повернутися додому. На диво, знайшли стару дорогу через поле, якою їздили минулого року
Потім був Демидів, Грейдеровий тягун, що не перестає справляти враження на мене. Швидко дісталися Димеру та Кам'янки. Швидкий перекус біля магазину та рушаємо далі просікою до Кругів.
Природа в цій стороні продовжує вражати мене своїм виглядом. Завдяки пропозиції Павла, поєднали трек цієї покатушки з весняним треком Кам'янка-Глібівка (у першому пості), вийшло ідеально. Вдячний за блискучу ідею
Швидка зупинка на мисі Казаровичі та шлях додому долиною Ірпіня. Фінішували біля КП на Пущу, маючи 108 кілометрів у скарбничці.
Вдячний всім учасникам за одностайну готовність долати всі складнощі маршруту та командний дух, завдяки вам ця вилазка вдалася
Особиста подяка Павлу за вказану ідею покращити маршрут, корисні поради та докладний фотозвіт, Кості за пропозицію зрізати грунтами у Пуще та фотографування у дорозі.
Далі буде!