Мала вчора проблеми з інетом , тому пишу вже сьогодні.
Вчорашній день, особисто для мене, пройшов під грифом "Мрії збуваються".
Поїздку в Дитятки я планувала ще рік назад, коли цифра 200+ викликала острах і робила поїздку практично нездійсненною
.
Але прогрес не стоїть на місці, і після минуловересневої 200км поїздки Дитятки замаячили на горизонті
.
Для мене вчорашня поїздка - третя 200-ка за цей рік (в березні було 200 км, 3 травня 235 км, вчора 227 км).
З самого початку налаштовувала себе на рівний темп на помірному пульсі, тому у нападах лосизму не приймала участі.
Зате це дозволило поганятися вже після 200 км на одометрі і доїхати додому легко, наспівуючи пісеньки
.
Не скажу, що так вже гладко пройшла поїздка (з організаторської точки зору), але то життєвий досвід, і висновки я, сподіваюся, зробила
.
Найперше, що вчора порадувало, це була якість дорожнього покриття
. За всю поїздку з проблемами були хіба що з кілометр.
На старті зустріли мущіну_прєклонних_лєт на амфібії
Цікавий персонаж, дай Бог нам дожити до таких літ і продовжувати рухатися
.
До Іванкова доїхали без особливих пригод
В Іванкові нарешті почалися невеликі гірки, стало веселіше їхати
.
Після Іванкова з`явилося враження, що ми в іншій країні. Чисто, поля, конячки їздять, будиночки (а не катеджі, як під Києвом
)...
Особисто я їхала і насолоджувалася
Там взагалі можна брати зеркалку і робити знімки для календарів. І для десктопа у windows
.
Перший закинутий будинок побачили у Хочеві
Там же знайшли газету за 1962 рік!
Через дорогу від цього будинку - цілком обжиті будівлі, зі спутниковими антенами і музикою на весь двір
.
Дорога на КПП Дитятки
(фото Слави)
До Дитяток доїхали вже майже без води, тому перше питання до охорони було "Де можна води взяти?"
.
У відповідь отримали цілу каністру жаданої вологи
Охорона - один вояка, один міліціонер. З будки виходять лише у бронежилетах
і лише для контролю транспорту, який заїздить на територію.
Спочатку поставилися до нас трохи насторожено, але їм там нудно весь день сидіти у будці. А тут такий цирк приїхав
.
Потім вийшов ще один мужчинка з міліціонерів, з яким вже вільно поспілкувалися, він розповів, де краще буде скупатися, показав пристрої для контролю радіаційного забруднення
Причому на одному з них постійно "пищала" ліва нога
.
Залишили на пам`ять нашу велокиївську стрічку на кулі
На зворотньому шляху заглянули ще до одного закинутого будинку
На виїзді з Іванкова скупалися у озерці кар`єрному з місценими п`яничками-пінгвінами
.
...У Демидові Деня зовсім згас, тому ми попрощалися з частиною групи, яка їхала через Лютеж, і залишилися годувати лосика
.
До речі, купили там дуже смачний сир, який я і зараз їм
.
Хлопчики доїздили вже на голому ентузіазмі (а я попереджувала, що кілометраж немаленький, і треба берегти сили
).
Пропонувала Денису і Олегові заїхати ще на кар`єр
, що біля Гостомеля, на що Деня змучено сказав "Толсто троллишь" и прискорився у напрямку дому
.
У Гостомелі ще довелося докупити воду, бо під вечір вона просто танула.
В`їзд на Гостомельсу трасу був осяяний фантастичним заходом Сонця
ВСІ ФОТО:
http://ulasenko.io.ua/album534561
Краще зноситися, аніж заіржавіти.